Висвітлено сутність і особливості процесу соціалізації старшокласників у територіальній громаді й інформаційному суспільстві. Проаналізовано рівень сформованості сукупності соціальних якостей: соціальної активності, соціальної відповідальності, толерантності як критеріїв ефективності соціалізації старшокласників у територіальній громаді. Теоретично обгрунтовано, змістовно розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови даної соціалізації старшокласників.

  Скачати повний текст

Визначено зміст і суть педагогічної психогігієни навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, що базується на використанні цілісного підходу до вивчення психічного здоров'я учня та передбачає здійснення педагогічного впливу на базі індивідуальної норми його психічних станів. Висвітлено взаємозв'язки між ступенем психогенності середовища та рівнем освіченості, культурно-етнічними та соціальними особливостями референтних груп учнів, педагогів, батьків, а також психолого-педагогічну закономірність, що полягає у виділенні головного критерію індивідуальної психогігієни учня та найважливішого завданя педагогічної психогігієни навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи - міри вихованості індивідуальної здатності до саморегуляції та самовідновлення психічних станів дітей і підлітків. Розроблено інструментарій психогігієнічної діагностики та прогнозування, що грунтується на вперше виявлених нових психологічних засадах розвитку механізмів - вихового процесу середньої індивідуальної саморегуляції, врахування вікової періодизації психорегуляційних етапів відповідно до моделей змінюваності індивідуальної психічної норми, трансформації лімінальної (порогової) динаміки соціального сенсу, виявлення та формування адаптивних здібностей дітей і підлітків, психолого-педагогічного моделювання прогнозованих станів і створення умов для їх вияву з використанням методик оперативного та лонгітюдного вимірювання. Визначено надійні психолого-педагогічні параметри комплексного інструментарію психогігієнічної оцінки навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи.

  Скачати повний текст

Розглянуто психологічні особливості управління інноваційними процесами у школі, наведено результати досліджень у галузі освітньго управління та наукового менеджменту, його функціональних рівнів і специфічних методів. Відображено найважливіші тенденції оновлення шкільної системи управління, описано нові методи планування, організації, керівництва та контролю. Уточнено зміст, встановлено критерії, модифіковано методику діагностування та виявлено рівні психологічної готовності учасників навчально-виховної діяльності до управління інноваційними процесами у школі, яку визначено як комплекс взаємозв'язаних та взаємообумовлених психологічних якостей, що забезпечують ефективність та успішну взаємодію всіх суб'єктів управлінської діяльності. Розроблено програму заходів щодо підвищення рівня психологічної готовності учасників навчально-виховної діяльності до управління інноваційними процесами у школі.

  Скачати повний текст

Конкретизовано суть та з'ясовано структуру комунікативних умінь вчителя музики. Визначено їх компоненти, критерії та рівні сформованості у студентів-музикантів. Доведено залежність ефективності формування у них цих умінь у процесі вокально-хорової підготовки від впровадження педагогічних умов, якими є: стимулювання розвитку мотивів комунікативної діяльності; формування чітких уявлень про суть і структуру даних умінь; організація діалогічної взаємодії суб'єктів педагогічного процесу; збагачення естетичних ціннісних орієнтацій студентів на базі систематизації вокального та хорового репертуару. Розроблено методику поетапного формування у майбутніх учителів музики комунікативних умінь, кожен етап якої передбачає реалізацію специфічних завдань і використання відповідних форм, методів і прийомів підготовки студентів до професійного спілкування.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження педагогічної взаємодії як системного явища у навчально-виховному процесі, що формується під впливом соціальної системи (статусно-рольових відносин у суспільстві), регламентується нормативними документами в системі освіти, визначається практикою освітнього закладу та реалізується вчителем, діяльність якого є основою для розвитку учнівської активності. Показано, що загальна закономірність педагогічної взаємодії полягає у відтворенні та засвоєнні соціального, групового, міжособистісного досвіду вчителем і учнем. Визначено, що структуру педагогічної взаємодії утворюють взаємозалежності освітньої, педагогічної, соціально-психологічної, міжособистісної систем; особистості та діяльності вчителя і учнів; усвідомлення ними інтерактивного досвіду; регулятивних і виконавчих елементів взаємодії. Детально розглянуто моделі педагогічної взаємодії, обгрунтовано її визначення, встановлено особистісно-діяльнісні ознаки. З'ясовано, що педагогічна взаємодія є функцією установок суб'єктів і одержаних результатів і спрямована на розвиток особистісної та діяльнісної системи учнів. Аргументовано, що формою педагогічної взаємодії є мовленнєва діяльність вчителя та учнів, основним результатом якої є педагогічний дискурс. Експериментально визначено психологічні умови формування та розвитку досвідної бази педагогічної взаємодії.

  Скачати повний текст

Розроблено методику та рівні сформованості умінь художньо-педагогічного спілкування у майбутніх учителів музики. Виявлено педагогічні умови формування таких умінь. Конкретизовано зміст поняття "уміння художньо-педагогічного спілкування майбутнього вчителя музики" як здатності до музично-педагогічної діяльності, що передбачає наявність загально інтелектуальних, педагогічних і спеціальних знань, а також сформованих художньо- та технічно-виконавських навичок, що дозволяють осмислювати мистецтво шляхом сприймання, аналізу та інтерпретації з застосуванням вербальних і невербальних форм роботи. Систематизовано означені вміння (загально педагогічні, мистецтвознавчі, емоційно-почуттєві, виконавсько-інтерпретаційні та контрольно-оцінні).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено питання формування у майбутніх учителів початкових класів культури педагогічного спілкування у навчально-виховному процесі гуманітарно-педагогічного коледжу. Розкрито сутність поняття культури педагогічного спілкування майбутнього вчителя початкових класів як складової професійної компетентності, виділено його основні компоненти. У контексті компетентнісного підходу до професійної підготовки фахівців розроблено комплексну методику формування культури педагогічного спілкування у майбутніх учителів початкових класів у період їх підготовки у гуманітарно-педагогічному коледжі. Визначено критерії, показники та рівні сформованості у майбутніх учителів початкової школи даної якості, обгрунтовано основні шляхи та педагогічні умови їх комунікативної підготовки. Обгрунтовано доцільність організації навчальної діяльності на підставі використання компетентнісного підходу з метою поліпшення ефективності процесу формування культури педагогічного спілкування у майбутніх учителів початкових класів.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено, що становлення комунікативної компетентності практичних психологів відбувається більш ефективно за умови педагогічного керування цим процесом на етапі професійної підготовки, що забезпечує усвідомлення ними своїх власних настанов у комунікативній сфері, експлікацію наявних та вироблення більш продуктивних моделей пізнання особистості партнерів спілкування, освоєння певного рівня особистісної рефлексії та розвитку рефлексивного ставлення до себе як до суб'єкта професійного спілкування, вироблення вміння диференціювати та адекватно у процесі спілкування виражати власні почуття та психоемоційні стани. Розроблено та апробовано методику розвитку в майбутніх практичних психологів професійно достатнього рівня комунікативної компетентності.

  Скачати повний текст

Представлено результати теоретико-методологічного аналізу сучасних підходів до проведення діалогічного спілкування у педагогічному контексті, розмежовано основні концептуальні парадигми діалогу. Визначено сутність, критерії та рівні готовності майбутніх учителів до діалогічного спілкування з учнями. З'ясовано можливості використання суб'єктного, акмеологічного та культурологічного підходів у розвитку культури діалогу у студентів. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та модель формування готовності майбутніх учителів до діалогічного спілкування з учнями.

  Скачати повний текст

Визначено психологічні особливості формування та реалізації гуманістичної позиції (ГП) суб'єктів педагогічної взаємодії. Встановлено, що прояви ГП пов'язані з психологічними умовами підготовки педагогів у системі вузівського навчання. Показано, що ГП особистості є складним психологічним утворенням, яке виявляється в діалогічному характері поведінкових проявів, зокрема, в професійно-педагогічній діяльності. Зазначено, що її наявність зумовлює можливість особистісного контакту в системі вчитель - учень, сприяє позбавленню від маніпулятивності й авторитарності, а також сприяє вільному розвитку учасників педагогічного спілкування. Розроблено й апробовано модель діагностування та формування ГП педагогів. Доведено позитивний вплив на формування ГП впровадження активних форм організації навчально-професійної діяльності студентів.

  Скачати повний текст

Визначено фасилітаційне спілкування як вид гуманістичної педагогічної взаємодії вчителя та учнів, що базується на суб'єкт-суб'єктних відносинах взаємоприйнятні, взаємоповаги, співпереживання, надання допомоги, сприяння, толерантності, коли викладач є співавтором позитивних особистісиих змін студентів. Уточнено структурні компоненти фасилітаційного спілкування. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено технологію підготовки майбутнього вчителя до організації фасилітаційного спілкування, основні етапи якої забезпечуються засобами педагогічної підтримки. Виявлено педагогічні умови успішності реалізації технології підготовки майбутнього вчителя до організації фасилітаційного спілкування. Розроблено діагностичний інструментарій для визначення критеріїв і показників рівнів готовності студентів до організації фасилітаційного спілкування з учнями.

  Скачати повний текст

Теоретично узагальнено та запропоновано нове розв'язання наукової проблеми теорії та методики професійної освіти - навчання студентів педагогічного дискурсу як засобу інтенсифікації навчально-виховного процесу сучасної вищої школи на базі визначення теоретичних засад і практичних основ забезпечення забезпечення її професійно-педагогічного спрямування, розробки та впровадження в освітню практику педагогічної системи формування готовності студентів до майбутньої професійної діяльності. На підставі теоретичного аналізу філософського, філологічної та педагогічної літератури розкрито й обгрунтовано необхідність навчання студентів гуманітарних спеціальностей педагогічному дискурсу. Визначено основні чинники інтенсифікації навчання, а саме: посилення мотивації; збільшення інформативної місткості змісту освіти; застосування методів і форм навчання з прискорення темпу навчальних дій; розвиток навичок навчальної праці; використання комп'ютерів та інших нових інфомаційних технологій.

  Скачати повний текст

З'ясовано та науково обгрунтовано пріоритетні цінності особистісно орієнтованої моделі виховання. Розкрито педагогічну суть понять "особистісно орієнтоване виховання", "цінність", "артпедагогіка". Установлено залежність ступеня сформованості цінностей дослідженої моделі від якості готовності до її реалізації. Визначено критерії (мотиваційний, когнітивний, креативно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний), їх показники, рівні (адаптивний, репродуктивний, пошуковий, продуктивно-перетворювальний) готовності до запровадження особистісно орієнтованої моделі виховання засобами артпедагогіки. Відзначено, що показником усвідомленості цінностей цієї моделі є рівень готовності мотиваційного критерію. Сформульовано та теоретично обгрунтовано педагогічні умови результативного формування зазначених цінностей, а саме: усвідомлення студентами гуманістичного сенсу особистісно орієнтованого виховання; засвоєння теоретичних засад організації особистісно орієнтованої виховної взаємодії, особистісно-розвивального потенціалу артпедагогіки; організацію суб'єкт-суб'єктного стилю взаємодії; включення майбтнього вчителя у професійно значущу діяльність артпедагогічного змісту, пріоритетом якої є дитиноцентризм. Розроблено й апробовано технологію реалізації зазначених умов, яка передбачає етапи її реалізації: актуалізувальний, моделювальний, продуктивний. Експериментально доведено об'єктивність виокремлених умов і ефективність розробленої технології.

  Скачати повний текст

Розглянуто діалогічну взаємодію майбутніх учителів трудового навчання як форму спілкування, спосіб цілісної взаємодії та взаємовпливу за принципами співробітництва та співтворчості, який грунтується на вдосконаленні існуючого заємозв'язку між суб'єктами діалогічної взаємодії. Розглянуто педагогічний аспект такої взаємодії як спосіб організації взаємостосунків суб'єктів спілкування у навчально-виховному процесі, спрямованому на формування комунікативної культури особистості, під час вирішення певних педагогічних завдань. Визначено суть і зміст формування умінь діалогічної взаємодії у процесі професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, зокрема у проектно-технологічній діяльності. Виявлено, що уміння діалогічної взаємодії зумовлені спроможністю майбутніх учителів організовувати діалогічне спілкування на міжособистісному рівні та у процесі професійної підготовки, що передбачає сформованість діалогічної компетентності. Виявлено й обгрунтовано організаційно-педагогічні умови. Уточнено критерії визначення рівнів сформованості умінь діалогічної взаємодії. Розроблено методику впровадження системи умінь в процес професійної підготовки даних студентів, а також структурно-функціональну модель системи роботи стосовно формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання й організаційну модель управління нею.

  Скачати повний текст

Розроблено класифікацію навичок професійного спілкування майбутніх учителів початкових класів на уроках музики: діагностичні, рефлексивні, організаційні, комунікативні та навички взаємодії. Обгрунтовано педагогічні умови формування навичок професійного спілкування з молодшими школярами на уроках музики. Розроблено та експериментально апробовано авторську педагогічну технологію формування в майбутніх учителів навичок професійного спілкування з молодшими школярами на уроках музики. Визначено критерії, показники та рівні сформованості навичок професійного спілкування. Установлено, що ефективному формуванню у майбутніх учителів навичок професійного спілкування сприяє застосування активних методів навчання, зокрема, елементів соціально-психологічного тренінгу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування культури Інтернет-комунікації майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено сутність, зміст і структуру культури Інтернет-комунікації студентів педагогічних ВНЗ. Доведено необхідність формування та розвитку в майбутніх вчителів культури Інтернет-комунікації як інтегрального особистісного утворення, здатного забезпечити кваліфіковане виконання професійної та комунікативної діяльності. Визначено показники досліджуваного феномену (мотиви, знання, процедурно-технологічні й комунікативні уміння), детерміновано рівні сформованості. Встановлено комунікативні можливості навчального процесу в електронному середовищі щодо формування у майбутніх учителів культури Інтернет-комунікації, які втілюються в інформаційно-комунікаційних навчальних технологіях, особливостях навчання в електронному середовищі й у взаємодії в системах викладач - студент і студент - студент. Із використанням системного, гуманістично-екзистенційного, ціннісно-діяльнісного, синергетичного й аксіологічного підходів розроблено й експериментально перевірено методику формування культури Інтернет-комунікації майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Охарактеризовано основні складники даної моделі: цільовий, мотиваційний, змістовий і технологічний компоненти.

  Скачати повний текст

Розкрито поняття "діалогічна навчальна ситуація", "культура педагогічного спілкування майбутніх вчителів", виділено структуру цього складного особистісного утворення. Визначено сутність і зміст культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів, а також процес та особливості формування культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів, виявлено умови, що впливають на даний процес, сформульовано критерії, показники та рівні сформованості культури педагогічного спілкування. Запропоновано підхід, згідно з яким діалогічні навчальні ситуації розглядаються як засіб ефективного формування культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів. Обгрунтовано технологію формування культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів. Показано, що впровадження технології у навчальний процес сприяє формуванню у майбутніх вчителів мотивів, знань, умінь і способів діяльності, які забезпечують здатність зорієнтуватись у новій навчальній ситуації шкільної дійсності та проявити певний рівень культури спілкування з учнями, їх батьками, колегами.

  Скачати повний текст

Розглянуто особистісні проблеми дитини старшого дошкільного віку. Досліджено етнічну специфіку особистісних проблем дитини, що виникають під час її соціалізації та інкультурації, з метою розробки проективної конструктивної методики їх діагностики та надання подальшої психологічної допомоги. Показано значимість етнічної специфіки особистісних проблем дитини, пов'язаних із соціалізацією. Визначено розбіжності в симптомокомплексах особистісних проблем і в рівні їх вираження між дітьми слов'янського та кримськотатарського етносів. Створено та перевірено на надійність і валідність проективну методику "Конструктивний тест родини" для виявлення особистісних проблем дитини, а також тієї сімейної ситуації, у якій вона перебуває. Розроблено та реалізовано програму для надання психологічної допомоги дітям з урахуванням їх етнічної належності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано актуальні проблеми підготовки вчителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації за сучасних соціокультурних умов, уточнено педагогічну сутність понять "комунікація", "спілкування", "готовність до педагогічної комунікації", "комунікативні вміння". Розроблено модель формування готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації, яка складається з ціннісно-мотиваційного, комунікативно-інформаційного та процесуально-технологічного компонентів. Охарактеризовано критерії та рівні готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до педагогічної комунікації. Визначено педагогічні умови, що забезпечують якісну професійну комунікативну підготовку майбутніх учителів-гуманітаріїв на засадах компетентнісно орієнтованого підходу.

  Скачати повний текст