У дисертації досліджена специфіка засвоєння дітьми середнього дошкільного віку звукової культури мовлення, розроблено експериментальну методику виховання звукової культури мовлення дітей засобами фольклору, визначено рівні розвитку звукової культури мовлення та рівні обізнаності дітей з фольклорними жанрами, виявлено педагогічні умови, тенденції, стадії виховання звукової культури мовлення дітей засобами фольклору.

  Скачати повний текст

У дисертації розглядається проблема формування навичок писемного мовлення у дітей старшого дошкільного віку. Експериментальні дослідження довели ефективність системи підібраних методик при формуванні навичок писемного мовлення шляхом інтеграції міжаналізаторних зв'язків.

  Скачати повний текст

Розроблено низку нових підходів до проблеми формування творчих і репродуктивних різновидів опису з урахуванням емоціогенності предмета опису та ситуації мовлення. Виявлено складну систему непрямих залежностей між показниками зв'язності мовлення, емоціогенністю ситуації висловлювання та оригінальністю створених ідеальних моделей предмета висловлювання. Запропоновано експериментальну модель розвитку описового мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами української народної іграшки. Визначено педагогічні умови та стадії розвитку зв'язного монологічного описового типу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням використання етнопедагогіки у фізичному вихованні дітей раннього віку. Визначено традиційні шляхи збереження здоров'я матері та дитини у період вагітності жінки, народні засоби, методи і форми фізичного виховання дітей до 3-річного віку. Запропоновано методику фізичного виховання дітей з використанням засобів етнопедагогіки.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему особливостей емоційного розвитку дітей дошкільного віку залежно від соціально-психологічних умов виховання. Проаналізовано і визначено, що емоції становлять складне явище психіки, пов'язане з різними процесами та властивостями. Розкрито вплив біологічних і соціально-психологічних факторів на розвиток емоційної сфери дитини. Визначено чотири типи умов виховання, а саме: тільки в сім'ї, в сім'ї та дитячому садку, неповній сім'ї, дитячому будинку. Встановлено, що у структурі механізмів емоційного розвитку дітей незалежно від віку і статі провідною є загальна емоційність. Показано, що діти, яких виховують у дитячому будинку, відрізняються від інших дітей більш вираженою фрустрацією, агресивністю, конфліктністю та меншим проявом сором'язливості. Вони мають також певні труднощі у спілкуванні. Розроблено систему попередження та коригування емоційно-негативних проявів у дітей дошкільного віку та апробовано її в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання психологічної адаптації дітей до школи. Здійснено аналіз експериментальних даних, який засвідчив, що особливості адаптації дітей до навчальної діяльності тісно пов'язані з розвитком пізнавальних процесів, комунікативних, мотиваційних та емоційно-вольових якостей учнів. Встановлено, що незадовільний рівень психологічної адаптації дітей до навчальної діяльності обумовлений низьким рівнем розвитку у них пізнавальних процесів. Визначено, що процес адаптації детермінується зовнішніми та внутрішніми факторами. До перших належать психолого-педагогічні умови організації навчально-виховного процесу, до других - особливості психічного розвитку дітей. Запропоновано систему психологічної адаптації дітей до організованої навчальної діяльності, яка враховує індивідуальні особливості їх психічного розвитку та гуманістичні умови організації навчально-виховного процесу з залученням основних положень теорії емоційної регуляції навчальної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми наступності та шляхи її розв'язання в ознайомленні з природою дітей віком 6 і 7 років в умовах діяльності навчально-виховного комплексу "школа - дитячий садок". Визначено напрями реалізації наступності, обгрунтовано організаційно-педагогічні умови її забезпечення в ознайомлені з природою старших дошкільників і молодших школярів із врахуванням специфіки діяльності комплексу. Розроблено й обгрунтовано наскрізну програму, систему методичного забезпечення природопізнавальної діяльності дітей, зміст і форми організаційно-методичної роботи з педколективом та батьками. Доведено, що ефективність реалізації наступності досягається шляхами ускладнення і розширення змісту програмового матеріалу для першого класу в наскрізній програмі, спрямованістю змісту і форм організаційно-методичної роботи з педколективом та підвищення готовності вихователів і вчителів до реалізації наступності, урізноманітнення роботи з батьками, єдністю методичного забезпечення процесу ознайомлення з природою дітей 6 і 7 років, яка охоплює зміст, методи, форми організації пізнання дітьми природи в підготовчій групі і першому класі відповідно до особливостей їх психічного розвитку та спільні форми природопізнавальної діяльності старших дошкільників і молодших школярів, залучення батьків до розв'язання освітньо-виховних завдань, створення розвиваючого природного середовища.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено та науково обгрунтовано можливості використання емоційно-експресивної лексики у процесі навчання словотворення дітей старшого дошкільного віку. Визначено критерії та рівні засвоєння дітьми навичок творення слів, іменників та прикметників за допомогою суфіксів суб'єктивної оцінки, а також дидактичні умови, тенденції та етапи навчання дошкільників суфіксального словотворення на матеріалі емоційно-експресивної лексики.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку. Подано історико-педагогічний та теоретичний аналіз проблеми морального виховання дошкільників та відповідальності як внутрішньої передумови їх моральної поведінки. Обгрунтовано підхід до розгляду відповідальності на етапі дошкільного дитинства у вигляді моральної норми поведінки, що визначається відповідними правилами. Запропоновано поетапний підхід до виховання відповідальної поведінки, який включає створення емоційних передумов для відповідальної поведінки, ознайомлення дошкільників з конкретними спобами взаємодії, формування власного досвіду відповідальної поведінки.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості засвоєння дітьми старшого дошкільного віку дієслівного словотворення префіксального типу. Розроблено експериментальну технологію засвоєння префіксальних дієслів, що сприяє формуванню системності знань у старших дошкільників та охоплює такі компоненти: спостереження та сприймання семантичної ролі дієслів руху (дії, стану), виділення та узагальнення істотних ознак префіксів та їх узгодженість із прийменниками, перенесення словотвірної моделі дієслів руху на дієслова дії та стану, виконання вправ на закріплення, що передбачають включення одержаних знань у мовленнєву практику. Визначено та охарактеризовано рівні, стадії, педагогічні умови, тенденції та закономірності засвоєння префіксального словотворення дієслів.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено структуру почуття гумору, основними складовими якої є інтелектуально-емоційний, мотиваційний і комунікативний компоненти та їх реалізація у системі моральних стосунків і моральної діяльності. Визначено засоби педагогічного впливу та умови виховання почуття гумору. Наведено результати експериментального дослідження виховання почуття гумору на підставі системного підходу.

  Скачати повний текст

Здійснено ретроспективний аналіз використання історичного матеріалу у навчально-виховній роботі з дітьми. Встановлено вплив формування уявлень про історію рідної країни на розвиток патріотичних почуттів, національної самосвідомості, поваги та інтересу до культури інших народів. Експериментально перевірено ефективність змісту та методики формування уявлень дітей 7-ми років про історію України. Підтверджено доцільність поетапного формування уявлень дошкільників, врахування інтересів дітей, створення умов для їх предметно-відчуттєвої, пошукової та практичної творчої діяльності, а також обгрунтовано необхідність співпраці родини та дошкільного закладу у даному напрямі.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто вплив театралізованої діяльності на розвиток зв'язного мовлення, вміння складати самостійні зв'язні висловлювання - сюжети гри та сценарії театральних вистав. Визначено критерії та показники творчого розповідання дітей старшого дошкільного віку в театралізованій діяльності, його рівневі характеристики. Запропоновано лінгводидактичну модель роботи щодо навчання творчого розповідання, що складається ознайомлювального, пошуково-діяльнісного і художньо-самостійного етапів та проводиться за літературно-мовленнєвим, мовленнєвотворчим, театрально-ігровим напрямками. Визначено педагогічні умови, за яких навчання творчого розповідання відбуватиметься більш ефективно. Виявлено послідовні стадії та тенденції навчання розвитку творчого розповідання в театралізованій діяльності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано ідею щодо естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва як вихідну форму й основу цілісного формування особистості людини. Процес оновлення технологій масового естетичного виховання засобами музичного мистецтва розглянуто як необхідну умову досягнення соціально-гуманістичної мети формування людини на сучасному етапі розвитку суспільства: розвитку активності, здатності до творчого, оптимістичного, конструктивного ставлення до світу й себе. Аргументовано тезу про необхідність оновлення технологій музично-естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва, що підвищує ефективність їх інтелектуального, морального, трудового, фізичного навчання та виховання, забезпечує розвиток творчого ставлення до життя, здатності подолати проблемні ситуації. Запропоновано нову технологію естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва.

  Скачати повний текст

Запропоновано оцінювати організм дитини як динамічну систему, в якій психічний та фізичний стан вивчаються у взаємозв'язку. З'ясовано, що даному процесу охарактерні гітерохронність та наявність сенситивних періодів у розвитку компонентів фізичного та психофізіологічного стану, що є основою емоційної стійкості. За результатами факторного аналізу встановлено єдність параметрів, що визначають фізичний та психофізіологічний стан, внесок яких у загальну дисперсію вибірки в 6 років складав 83,5 %, у 7 років - 81,6 %. Зазначено, що на психофізіологічний стан і емоційну стійкість позитивно впливають вправи, спрямовані на розвиток швидкості (виконання з максимальною інтенсивністю) і рухливості в суглобах (активну гнучкість). Розроблено педагогічні умови формування емоційної стійкості дітей 6- і 7-річного віку, комплекси вправ вибіркового впливу, методичні вказівки щодо нормування фізичного навантаження та відпочинку, а також моделі спортивно-ігрової форми занять.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано особливості процесу адаптації дітей-сиріт молодшого дошкільного віку до умов дитячого будинку. Визначено критерії адаптивності поведінки дітей-сиріт за нових соціальних умов, надано якісну характеристику виявлених критеріїв, розглянуто типи груп адаптації дітей-сиріт до умов дитячого будинку (задовільну, часткову, нестійку, незадовільну), що дає змогу здійснювати диференційний підхід до дітей з різним рівнем емоційної активності. Запропоновано методику організації музично-театралізованої діяльності, що сприяє успішній адаптації дітей-сиріт. Наведена методика дозволяє підвищувати професійний рівень педагогічного колективу дитячого будинку щодо організації навчально-виховної роботи з дітьми-сиротами в адаптаційний період; створити позитивний емоційний стан; знизити рівень тривожності, агресивності та незахищеності; коригувати негативні емоційні прояви засобами музичної діяльності; розвивати у вихованців навички соціальної поведінки в процесі музично-театралізованої діяльності.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень визначено середні показники фізичного розвитку, підготовленості та стану здоров'я дітей 6 - 8 років, які виховувалися лише у сім'ї та дітей, які відвідували дитячий садок, зроблено їх порівняльну характеристику. Результати досліджень засвідчують значне відставання даних показників у дітей, які не відвідували садок. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано програму діяльності волонтерів з фізичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, наведено методичні рекомендації для батьків щодо занять з фізичної культури з дітьми.

  Скачати повний текст

На базі комплексних біологічних і педагогічних досліджень дітей віком 5 - 6 років обгрунтовано раціональну спрямованість і зміст режимів рухової активності за умов дошкільних закладів відповідно до структури та рівня фізичного стану й обгрунтовано функціональні характеристики різних його рівнів як основу раціональної регламентації режимів рухової активності. Обгрунтовано систему оцінки фізичного стану дітей 5 - 6 років для використання в регламентації та контролі ефективності режимів рухової активності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему стимулювання розвитку пізнавальної активності дошкільників у процесі вивчення ними явищ неживої природи. Розглянуто умови, етапи, метод формування пізнавальної активності у дошкільників-шестирічок, який грунтується на використанні спеціально розробленої та експериментально перевіреної організаційно-методичної системи, що практично реалізує ігрову мотивацію та діяльнісний підхід. Встановлено, що ефективність даної системи у розвитку пізнавальної активності дошкільників у процесі ознайомлення з природними явищами забезпечується сукупністю педагогічних умов та комплексом навчально-пізнавальних завдань для роботи з дітьми різного рівня розвитку. Розроблено та запропоновано кілька варіантів програм, спрямованих на забезпечення високого рівня розвитку пізнавальної активності дітей. Впроваджено та перевірено ефективність технології проведення розроблених тематичних ігор, як домінуючого механізму впливу на актуалізацію пізнавальної активності дошкільників, та оптимальні умови їх застосування.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано та розроблено експериментальну методику формування ціннісного ставлення до природи засобами мистецтва, визначено його критерії та рівні сформованості у дітей старшого шкільного віку. Запропоновано оптимальні шляхи, висвітлено етапи формування ціннісного ставлення до природи засобами мистецтва та визначено педагогічні умови ефективності процесу формування у старших дошкільників даного ставлення.

  Скачати повний текст