Розкрито методологічні засади формування ціннісних орієнтацій молоді за умов театрального аматорства. Визначено пріоритетні ціннісні орієнтації молоді у сфері аматорської діяльності (гуманістичні, соціальні, морально-естетичні, художні, національні). На підставі розроблених критеріїв визначено рівні сформованості ціннісних орієнтацій у молодих учасників аматорських театральних об'єднань. Розроблено програму педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молоді, варіативну за призначенням, мобільну за характером практичного використання. Експериментально доведено ефективність методики формування ціннісних орієнтацій молоді як основи її духовного становлення та життєвого самовизначення.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу за умов загальноосвітньої школи. Здійснено аналіз філософських, психологічних і педагогічних досліджень, присвячених окремим аспектам даного процесу. Відзначено важливу роль моральних почуттів у формуванні сучасної особистості. Для діагностики вихованості моральних почуттів молодших школярів виділено 4 критерії: понятійний, емоційно-оцінний, емоційно-регулятивний, поведінковий, до кожного з них критеріїв розроблено показники. За результатами констатуючого експерименту визначено вихідні рівні вихованості моральних почуттів молодших школярів: високий, середній та низький. Кожний рівень характеризувався певними якісними ознаками, виявленими на підставі кількісних результатів. Науково обгрунтовано та практично апробовано педагогічну модель виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу. Педагогічну модель розроблено на основі визначених педагогічних умов: створення фону оптимізму, виявлення морального імпульсу казки й осмислення його динаміки, забезпечення рольового перевтілення школярів у казкових героїв. Розроблено дефініції понять "фон оптимізму", "моральний імпульс" і "ситуація ролі". Розкрито методи та прийоми реалізації виявлених педагогічних умов.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст та особливості художньо-творчої самореалізації підлітків за умов діяльності ансамблю народної музики. Сформульовано принципи, визначено й перевірено педагогічні умови, які впливають на результативність художньо-творчої самореалізації підлітків в ансамблі народної музики. Встановлено критерії (емоційно-перцептивний, мотиваційно-вольовий, пізнавально-активний, ціннісно-орієнтаційний, художньо-діяльнісний) та рівні (високий, середній, низький) її діагностики. Обгрунтовано й експериментально апробовано методичну модель художньо-творчої самореалізації підлітків за умов діяльності ансамблю народної музики на основі вивчення українських народних музичних традицій, цілісність якої обумовлена взаємозв'язком емоційно-комунікативної, мотиваційної, змістової, ціннісної, процесуальної складових. Удосконалено навчально-методичне забезпечення творчих об'єднань (художньо-творчих колективів) позашкільних закладів освіти та позакласної роботи загальноосвітніх шкіл України.

  Скачати повний текст

Визначено та обгрунтовано зміст та структурні компоненти музично-естетичної культури молодших школярів (інформаційний, почуттєво-емоційний, комунікативний), критерії та рівні сформованості музично-естетичної культури, а також педагогічні умови її формування у молодших школярів під час дозвілля. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено та впроваджено у практику цілісну методику організації музично-естетичної діяльності дітей у клубному об'єднанні на основі розвитку їх творчо-пізнавальної активності.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано методику формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики на базі українського фольклору. Надано педагогічну інтерпретацію художньо-образного мислення. Розроблено його компонентний склад. Розкрито педагогічний потенціал фольклору завдяки синкретично-цілісному сприйманню його образів. Обгрунтовано та експериментально перевірено етапи формування художньо-образного мислення молодших школярів засобами фольклору на уроках музики. Показано взаємопов'язаність та взаємодоповнюваність процесу формування художньо-образного та музично-образного мислення.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання активізації процесу морального виховання учнів старших класів під час вивчення зарубіжної літератури, пошуку шляхів удосконалення навчально-виховної діяльності старшокласників. Теоретично обгрунтовано, що цілеспрямована робота щодо формування та розвитку в старшокласників морально цінних якостей на уроках та позаурочних заняттях із зарубіжної літератури сприяє виробленню в них стійких моральних переконань. Зроблено висновок: робота з морального виховання старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури буде плідною, якщо учні не тільки отримають, а й, певною мірою, реалізують засвоєні моральні знання у своїх вчинках, виявлять прагнення до морального самовдосконалення засобами самовиховання. Експериментально підтверджено ефективність використання активних форм навчально-виховної діяльності та міжпредметних зв'язків у процесі вивчення зарубіжної літератури старшокласниками.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано суть і зміст музично-театральної діяльності. Визначено її естетико-виховну значущість. Проаналізовано методичні проблеми підготовки майбутніх учителів музики до ефективного використання засобів музичного театру в естетико-виховному процесі школи. Визначено й обгрунтовано критерії, показники, рівні підготовки студентів музичних спеціальностей до естетичного виховання учнівської молоді засобами музичного театру. Розроблено й апробовано поетапну методику даної підготовки.

  Скачати повний текст

Визначено суть, структурні компоненти, критерії та рівні сформованості інтересу до народно-інструментального виконавства. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та методику його формування у молодших школярів у позаурочний час. Доведено важливість одержаних результатів для подальшого розвитку музично-естетичного виховання учнів.

  Скачати повний текст

На основі аналізу спеціальної та педагогічної літератури, навчальних планів та програм шкіл, вищих навчальних закладів виявлено та систематизовано концептуальні підходи до музичного виховання учнів I - VI класів основної школи, охарактеризовано сучасну теоретичну модель професійно-педагогічної підготовки вчителя музики у польських вищих навчальних закладах. Визначено специфіку змісту та форм музичного виховання учнів польських шкіл на сучасному етапі реформування шкільної освіти. Встановлено провідні тенденції розвитку музичного виховання учнів I - VI класів у системі шкільної освіти у Польщі. Здійснено порівняльний аналіз систем музичного виховання школярів у Польщі та Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан дослідженості проблеми формування особистості дитини періоду друга половина XIX - початок XX ст. Розкрито суть поняття "дитяча література", наявна у сучасній педагогічній і літературознавчій термінології. Досліджено теоретичні питання розвитку дитячої літератури у вітчизняній педагогіці зазначеного періоду, розкрито її специфіку та функції. Визначено роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Показано її специфіку та розглянуто функції. Розкрито роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Виокремлено вимоги до художніх текстів книг для позакласного читання та навчальної літератури. Узагальнено досвід використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у шкільній практиці другої половини XIX - початку XX ст, способи її опрацювання. Визначено напрями освітньо-просвітницької роботи в діяльності прогресивно налаштованої педагогічної громадськості з питань популяризації дитячої літератури. Виявлено особливості методико-педагогічної роботи з питань організації дитячого читання та формування читацької культури школярів. Висвітлено перспективи за сучасних умов досвіду стосовно впливу дитячої літератури на формування підростаючих поколінь. Виявлено прогностичні тенденції використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у загальноосвітніх закладах сьогодення України.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження проблеми формування морально-естетичної культури учнівської молоді засобами хорового мистецтва на Слобожанщині в історичному аспекті. Проаналізовано внесок вітчизняних філософів та педагогів досліджуваного періоду А.Гілярова, Н.Грота, Б.Грінченка, А.Козлова, С.Миропольського, С.Русової, К.Ушинського, А.Чалпанова, Я.Чепіги, П.Юркевича щодо розробки проблеми розвитку морально-естетичної культури молоді. Узагальнено досвід формування морально-естетичної культури учнівської молоді: розглянуто зміст діяльності учнівських хорів, визначено напрями та форми роботи музично-просвітницьких товариств, з'ясовано специфіку підготовки керівників хорів і вчителів співу. Досліджено діяльність музичних, просвітницьких організацій та хорових товариств Слобожанщини, зокрема Харківського товариства любителів хорового співу, Харківського музичного гуртка, Харківського церковно-співочого товариства та Харківського товариства поширення в народі грамотності. Розкрито роль відомих харківських диригентів та діячів мистецтв М.Ведринського, П.Кравцова, О.Літинського, М.Новикова, Н.Сумцової, І.Туровєрова, А.Юр'яна у формуванні морально-естетичної культури слобідського регіону. До наукового обігу введено маловідомі архівні документи та історичні факти, пов'язані з досліджуваною проблемою.

  Скачати повний текст

Розкрито психолого-педагогічні підходи до художнього розвитку особистості. Здійснено аналіз історико-педагогічного досвіду використання театралізованої діяльності у формуванні творчої особистості. З'ясовано особливості організації та педагогічну ефективність театралізованої діяльності дітей 5 - 7-ми років за умов навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад". Розроблено експериментальну модель художнього розвитку дітей 5 - 7-ми років засобами театралізованої діяльності. Визначено організаційно-педагогічні умови художнього розвитку вихованців навчально-виховного комплексу даного закладу. Одержано позитивні результати апробації експериментальної моделі художнього розвитку дітей 5 - 7-ми років за умов навчально-виховного комплексу, які засвідчили її ефективність.

  Скачати повний текст

Розкрито психолого-педагогічні підходи щодо художнього розвитку особистості. Здійснено аналіз історико-педагогічного досвіду використання театралізованої діяльності у формуванні творчої особистості. З'ясовано особливості організації та педагогічну ефективність театралізованої діяльності дітей 5-7-ми років за умов навчально-виховного комплексу „Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад". Розроблено експериментальну модель художнього розвитку дітей 5-7-ми років засобами театралізованої діяльності. Визначено організаційно-педагогічні умови художнього розвитку вихованців навчально-виховного комплексу даного закладу. Одержано позитивні результати апробації експериментальної моделі художнього розвитку дітей 5-7-ми років за умов навчально-виховного комплексу, які засвідчили її ефективність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку самореалізації дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано теоретичні підходи щодо розуміння особистісної самореалізації. Розкрито сутність, показники, чинники самореалізації молодших школярів. Емпірично вивчено особливості самореалізації дітей молодшого шкільного віку. Доведено, що даний віковий період є сенситивним для стимулювання особистісної самореалізації. Розроблено прикладну модель та програму стимулювання самореалізації молодшого школяра засобами мистецтва. Експериментально досліджено змістово-динамічні особливості самореалізації учнів початкових класів, які об'єднані спільною художньо-творчою діяльністю.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і структуру музично-естетичного виховання молодших школярів за умов полікультурного середовища. Уточнено зміст понять "мистецькі традиції" та "взаємодія мистецьких традицій". Виявлено спільні та відмінні ознаки українських та угорських мистецьких традицій. Розкрито педагогічний потенціал і визначено принципи забезпечення взаємодії українських та угорських традицій у процесі музично-естетичного виховання молодших школярів. Розроблено критерії й апробовано поетапну методику реалізації такої взаємодії. Результативність застосованої методики виявлено в позитивній динаміці рівнів музично-естетичної вихованості учнів експериментальних класів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан теорії та практики естетичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Розкрито специфіку та основні етапи їх естетичного виховання. Визначено зміст, критерії, показники та рівні діагностики особистісного розвитку школярів у дослідженому контексті. Висвітлено теоретико-методологічні основи естетичного розвитку молодших школярів, що базуються на синтезі мистецтв. Обгрунтовано систему концептуальних вихідних положень. Запропоновано структурно-функціональну модель естетичного розвитку даних дітей засобами ситезу мистецтв, що дає змогу визначити мету, завдання, методологічний, змістовно-процесуальний та управлінський аспекти, з'ясовано комплекс організаційно-педагогічних умов її впровадження.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Показано залежність емоційного благополуччя дитини від здатності до креативного вираження переживань. Розроблено модель організації спільної музично-ігрової діяльності першокласників як засобу підтримки емоційного благополуччя та корекції їх емоційної сфери. Поглиблено існуючі уявлення про емоційну сферу першокласників у віковому та гендерному аспектах. Окреслено основні типи емоційного неблагополуччя у молодших школярів у період адаптаційної кризи. Конкретизовано зміст поняття "спільна музично-ігрова діяльність", розширено уявлення про можливості музики як засобу корекції емоційної сфери у дітей. Виокремлено психолого-педагогічні та організаційно-методичні умови підтримки емоційного благополуччя та корекції емоційної сфери, визначено завдання психолога (педагога) щодо забезпечення емоційного благополуччя у молодших школярів.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та практичні аспекти взаємодії загальноосвітньої та дитячої музичної шкіл у процесі формування музичної культури дітей. Проаналізовано сутність музичної культури особистості, структурно-функціональний аналіз процесу її формування, проблеми двох типів шкіл, що впливають на успішність музичного розвитку школярів. Встановлено, що ефективність формування музичної культури дітей залежить від організаційно-педагогічних умов, які виникають внаслідок взаємодії загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл. Розроблено й експериментально перевірено модель формування музичної культури особистості, наведено показники їх ефективності.

  Скачати повний текст