Архітектурну композицію розглянуто крізь призму архетипів людини, найбільш ясно відбитих у міфології та міфопоетиці. Відповідно, розкрито їхню роль в художній творчості і в творчості архетектурній як синтезуючі різні види мистецтва. Просторова основа архітектурної композиції співвіднесена з просторовою моделлю світу, з міфологічним універсумом, що дозволило розкрити нові грані в естетичній цілісності архітектури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше на матеріалі фольклорних записів XVIII - початку XXI ст. проведено багатоаспектний аналіз характеру функціонування усної епічної традиції та її регіональної специфіки. Висвітлено основні шляхи трансляції фольклорної спадщини Запорожжя, характер зміни жанрової картини світу в легендах і переказах регіону. Проаналізовано соціально-утопічні, соціогонічні мотиви в усній прозі Нижньої Наддніпрянщини, динаміку змін топонімічних мотивів. Досліджено специфічні особливості історичних пісень Запорожжя, характер трансформації традиційних для Запорожжя пісенних творів у посткозацький період, сучасний стан прозової та історикопісенної традиції на теренах колишнього Дніпрового Низу.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження теоретичних і методологічних проблем, пов'язаних з визначенням способу відображення конкретного смислового підходу до мовного моделювання дійсності у знаковій структурі мовних одиниць, що беруть участь у даному процесі. Проаналізовано характер взаємовідношень між комунікативно-епістемічними рисами фольклорно-міфологічного та літературно-художнього типів дискурсу та семіотичними й іншими властивостями паремійних утворень іконічного характеру й інтенціонально вжитих одиниць перцептивного дейксису. Обгрунтовано методологічні засади та способи дослідження мовних і семіотичних властивостей епістеміко-комунікативних дискурсивних різновидів.

  Скачати повний текст

Вивчено комунікативно-прагматичний аспект функціонування прислів'їв у творах М.Сервантеса. Досліджено прийоми використання прислів'їв в узуальній формі, висвітлено типологію їх трансформацій. Прислів'я розглянуто як прагматично марковані одиниці, які мають широкий діапазон виражальних можливостей, що дозволяє ефективно використовувати їх з прагматичною метою. Релевантною ознакою прислів'я є наявність конотативного компонента, що містить оцінну інформацію, спроможну надати йому експресивності. У ряді випадків додаткової виразності досягнуто завдяки використанню різних прийомів оказіональної трансформації, що призводить до виникнення прагматичного ефекту. Аналіз виникнення цього ефекту передбачає дослідження умов актуалізації лінгвістичних властивостей прислів'їв у комунікативному акті. Вісвітлено необхідність визначення відповідної комунікативної ситуації. Обгрунтовано, що невідповідність трансформованого прислів'я його узуальній формі, вживаній у художніх текстах, створює прагматичний ефект.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання щодо можливості використання методології міфопоетичного аналізу стосовно літературного тексту, що корелює з фольклорною традицією. Запропоновано тезу, що прочитання міфопоетичного плану письма завжди є реконструкцією низки універсальних світоглядних позицій, укорінених у позачасовому, трансісторичному побутуванні міфу. Запропоновано оцінювати міфопоетичне як структурно-смислові ланки культурного механізму, а також переглянути внутрішню логіку процесів стикання міфу, фольклору та літератури. Зазначено, що концепт культурного повернення до міфу й міфотворчості є ключовим на всіх етапах творчої історії, саме він формує численні закономірності у системі кругообігу фундаментальних творчих опозицій, зокрема, є можливість оцінки міфопоетичного як формальної (структурної) текстової підоснови, що відроджується у процесі циклічної культурної еволюції. Зауважено, що міфотворчість і міфопоетика можуть розглядатися як константи власне поетичного плану в межах тієї чи іншої епохи, незалежно від її соціо-історичної орієнтації. Проведено реконструювання міфопоетичного елементу культури на рівнях формально-логічної структури міфу, образно-символічної оповідної моделі, типології фольклорно-літературного жанру, а також аналіз наскрізної культурної ролі міфопоетичних форм у системі літературно-фольклорних взаємин.

  Скачати повний текст

Здійснено типологічний аналіз рецепції античної міфології в поезії українського та російського символізму. Зроблено узагальнення та систематизацію наявної інформації щодо поетичної діяльності символістів, особливості їх сприйняття та відтворення античних міфем і міфологем. Проаналізовано міфеми, міфологеми, тематичні мотиви, основні засоби вираження ідейного змісту у поезії українського та російського символізму. Розглянуто специфіку образно-символічного втілення загального та конкретного поетами-символістами під час залучення міфологем та міфем.

  Скачати повний текст

Розроблено комплексний метод дослідження семантики музично-пісенного фольклору, який поєднує ритмо-структурний, інтонаційний та семіотичний підходи, а також враховує зв'язки з даними етнології, лінгвістики, фізіології вищої нервової діяльності, психології, теорії інформації. Визначено специфіку семантичних кодів на рівні інтонації та ритмо-структури. Ритмо-структура традиційних наспівів є відображенням їх жанрової семантики. Генетично первинна інтонаційна семантика репрезентує дожанровий період творення інтонаційного змісту, має біологічне підгрунтя та в "знятому" вигляді залишається в наступних змістових шарах інтонацій традиційної пісенності. Запропоновано гіпотезу визначення первинної інтонаційної семантики обрядових наспівів. Генетично первинну інтонаційну семантику обрядових наспівів визначено як образ "життя - смерть" в єдності. Гіпотеза базується на системі взаємопов'язаних позицій, кожну з яких обгрунтовано результатами досліджень відомих науковців.

  Скачати повний текст

Наведено сутнісні характеристики феномену міфотворчості, проаналізовано її смисложиттєвий зміст у контексті українських культурних традицій та сучасних реалій українського етнобуття. Узагальнено специфічні риси міфологічного відображення "картини світу" в аспекті формування національної свідомості. Розглянуто смисложиттєвий зміст архетипів, які визначили етнокультурну спрямованість української літератури та мистецтва, а також їх ціннісно-смислові координати у часово-просторових вимірах європейської культури взагалі шляхом використання "філософії серця". Встановлено специфіку втілення смисложиттєвих концептів, на які зорієнтована етноміфотворчість у різних формах прояву української ментальності. Обгрунтовано спадкоємність родового досвіду, зафіксованого у пам'яті покоління як системи ідейних переконань та норм поведінки, необхідних для етнічного вираження суб'єктів української історії у міжкультурному спілкуванні.

  Скачати повний текст

Концептуально узагальнено специфіку інформаційно-художньої свідомості, починаючи від міфологічного мислення, як початкової структури свідомісно-інтелектуальної організації, що вбирає увесь комплекс творчого сприйняття та переробки (відображення) інформації. Розкрито структуру образно-інтелектуальної комунікації умовно реального (міфологічного), відображеного (художнього) та реального (публіцистичного) мислення, генезис та еволюцію образної та жанрової інтерпретації інформації у контексті інтелектуалізації творчого мислення. Визначено параметри методу як сукупності прийомів практичного та теоретичного осмислення дійсності, акцентовано увагу на специфіці художнього та публіцистичного методу як системах відображення. Висвітлено еволюцію форм і методів свідомісного вираження факту у сфері національного відображення (ХІ - XVIII ст.), простежено формування національних образних архетипів, соціально-свідомісних домінант інтерпретації інформації, вироблення національного інформаційно-інтелектуального творчого потенціалу відображення, диференціація творчої свідомості на три типи мислення: умовно реальне (міфологічне), реальне (публіцистичне, наукове) та відображене (художнє). Досліджено національну інформаційно-художню свідомість ХІХ - ХХ ст., еволюційні процеси формування авторської модульності, акцентовано увагу на поступовому жанрово-інформаційному виокремленні публіцистичного мислення як особливого свідомісного горизонту інтерпретації факту. Доведено, що фольклорне мислення залишається визначальним у соціальному та творчому аспекті, наголошено увагу на проблемі "інформаційного анахронізму", необхідності формування творчих модуль-особистостей, національному свідомісно-інформаційному творенні у контексті глобалізаційних інформаційних процесів.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрям дослідження взаємовпливу фольклору й української літератури - компаративне вивчення спадкоємних зв'язків національних "словесних культур" як певних фольклорно-літературних спільностей. На основі перевірки запропонованої методики на порівняльному східнослов'янському матеріалі встановлено її значну реконструктивну потужність: виявлено фольклорний жанр "потаємної новини", відтворено давньоруські уявлення про перевагу вояка-селянина над професійним воїном та давньослов'янську міфологему Миру. Надано прогноз щодо майбутніх трансформацій фольклору та літератури як генетично споріднених форм "словесної культури" людства.

  Скачати повний текст