Архітектурну композицію розглянуто крізь призму архетипів людини, найбільш ясно відбитих у міфології та міфопоетиці. Відповідно, розкрито їхню роль в художній творчості і в творчості архетектурній як синтезуючі різні види мистецтва. Просторова основа архітектурної композиції співвіднесена з просторовою моделлю світу, з міфологічним універсумом, що дозволило розкрити нові грані в естетичній цілісності архітектури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено комунікативно-прагматичний аспект функціонування прислів'їв у творах М.Сервантеса. Досліджено прийоми використання прислів'їв в узуальній формі, висвітлено типологію їх трансформацій. Прислів'я розглянуто як прагматично марковані одиниці, які мають широкий діапазон виражальних можливостей, що дозволяє ефективно використовувати їх з прагматичною метою. Релевантною ознакою прислів'я є наявність конотативного компонента, що містить оцінну інформацію, спроможну надати йому експресивності. У ряді випадків додаткової виразності досягнуто завдяки використанню різних прийомів оказіональної трансформації, що призводить до виникнення прагматичного ефекту. Аналіз виникнення цього ефекту передбачає дослідження умов актуалізації лінгвістичних властивостей прислів'їв у комунікативному акті. Вісвітлено необхідність визначення відповідної комунікативної ситуації. Обгрунтовано, що невідповідність трансформованого прислів'я його узуальній формі, вживаній у художніх текстах, створює прагматичний ефект.

  Скачати повний текст

Здійснено типологічний аналіз рецепції античної міфології в поезії українського та російського символізму. Зроблено узагальнення та систематизацію наявної інформації щодо поетичної діяльності символістів, особливості їх сприйняття та відтворення античних міфем і міфологем. Проаналізовано міфеми, міфологеми, тематичні мотиви, основні засоби вираження ідейного змісту у поезії українського та російського символізму. Розглянуто специфіку образно-символічного втілення загального та конкретного поетами-символістами під час залучення міфологем та міфем.

  Скачати повний текст

Розроблено комплексний метод дослідження семантики музично-пісенного фольклору, який поєднує ритмо-структурний, інтонаційний та семіотичний підходи, а також враховує зв'язки з даними етнології, лінгвістики, фізіології вищої нервової діяльності, психології, теорії інформації. Визначено специфіку семантичних кодів на рівні інтонації та ритмо-структури. Ритмо-структура традиційних наспівів є відображенням їх жанрової семантики. Генетично первинна інтонаційна семантика репрезентує дожанровий період творення інтонаційного змісту, має біологічне підгрунтя та в "знятому" вигляді залишається в наступних змістових шарах інтонацій традиційної пісенності. Запропоновано гіпотезу визначення первинної інтонаційної семантики обрядових наспівів. Генетично первинну інтонаційну семантику обрядових наспівів визначено як образ "життя - смерть" в єдності. Гіпотеза базується на системі взаємопов'язаних позицій, кожну з яких обгрунтовано результатами досліджень відомих науковців.

  Скачати повний текст

Концептуально узагальнено специфіку інформаційно-художньої свідомості, починаючи від міфологічного мислення, як початкової структури свідомісно-інтелектуальної організації, що вбирає увесь комплекс творчого сприйняття та переробки (відображення) інформації. Розкрито структуру образно-інтелектуальної комунікації умовно реального (міфологічного), відображеного (художнього) та реального (публіцистичного) мислення, генезис та еволюцію образної та жанрової інтерпретації інформації у контексті інтелектуалізації творчого мислення. Визначено параметри методу як сукупності прийомів практичного та теоретичного осмислення дійсності, акцентовано увагу на специфіці художнього та публіцистичного методу як системах відображення. Висвітлено еволюцію форм і методів свідомісного вираження факту у сфері національного відображення (ХІ - XVIII ст.), простежено формування національних образних архетипів, соціально-свідомісних домінант інтерпретації інформації, вироблення національного інформаційно-інтелектуального творчого потенціалу відображення, диференціація творчої свідомості на три типи мислення: умовно реальне (міфологічне), реальне (публіцистичне, наукове) та відображене (художнє). Досліджено національну інформаційно-художню свідомість ХІХ - ХХ ст., еволюційні процеси формування авторської модульності, акцентовано увагу на поступовому жанрово-інформаційному виокремленні публіцистичного мислення як особливого свідомісного горизонту інтерпретації факту. Доведено, що фольклорне мислення залишається визначальним у соціальному та творчому аспекті, наголошено увагу на проблемі "інформаційного анахронізму", необхідності формування творчих модуль-особистостей, національному свідомісно-інформаційному творенні у контексті глобалізаційних інформаційних процесів.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрям дослідження взаємовпливу фольклору й української літератури - компаративне вивчення спадкоємних зв'язків національних "словесних культур" як певних фольклорно-літературних спільностей. На основі перевірки запропонованої методики на порівняльному східнослов'янському матеріалі встановлено її значну реконструктивну потужність: виявлено фольклорний жанр "потаємної новини", відтворено давньоруські уявлення про перевагу вояка-селянина над професійним воїном та давньослов'янську міфологему Миру. Надано прогноз щодо майбутніх трансформацій фольклору та літератури як генетично споріднених форм "словесної культури" людства.

  Скачати повний текст