Досліджено відтворення мовно-стилістичних особливостей творів Едгара Аллана По українською мовою. Простежено історію українських перекладів Е.По, досліджено особливості відображення творчої спадщини письменника українською літературною полісистемою періоду XIX - XX ст., що знайшли свій вияв у літературно-критичному осягненні та в художній практиці. Комплексно проаналізовано українські переклади віршованої та прозової спадщини Е.По, визначено їх метричні, ритмічні, фонетичні, граматичні, лексичні, образні та змістовні риси. Значну увагу приділено найбільш відомим поезіям Е.По, представленим кількома українськими варіантами. Переклади критично осмислено як факти українського літературного процесу, виявлено їх історико-літературну та художню значимість.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості збереження структури романтичних образів через використання структурного та контекстуального аналізу. Виявлено засади адекватного перекладу романтичного образу. Особливу увагу приділено специфіці інтерпретації образотворення англійських і американських романтичних течій. Встановлено, що збереження багатогранного романтичного образу можливе за умови відтворення його багатозначності, емоційності, метафоричності, символіки, звукопису. Дослідження текстів свідчить, що перекладачі виокремлюють смислове ядро образу оригіналу, частково змінюючи його семантику, враховують приналежність до різних романтичних течій, увиразнюючи відповідну домінанту образотворення. На інтерпретацію впливає й індивідуальність перекладача. У поетів-романтиків спостерігається значний вплив власного письменства. Послідовники неокласичної школи чітко дотримуються структурної специфіки образотворення оригіналів, а сучасні перекладачі більшою мірою тяжіють до експериментів зі структурою текстів.

  Скачати повний текст

Встановлено міжмовні розбіжності системного, нормативного й узуального характеру, що зумовлюють використання перекладацьких трансформацій на семантичному та прагматичному рівнях еквівалентності. Визначено вплив перекладацьких рішень на повноту відтворення авторської інтенції у перекладі.

  Скачати повний текст

Досліджено перекладацький прийом лексичної модуляції в англо-українських перекладах художьої прози. Лексична модуляція грунтується на переформулюванні висловлення, яке можна досягти, змінивши аспект сприйняття об'єкта дійсності. До видів лексичної модуляції належать лексико-семантичні трансформації генералізації, конкретизації, логічного розвитку й антономічного перекладу. Розкрито потенціал лексичної модуляції для досягнення адекватності перекладу. Описано форми використання цього прийому. Запропоновано класифікацію видів лексичної модуляції. Виявлено природу і механізм дії кожного з її видів. Сформульовано причини, що зумовлюють застосування лексичної модуляції в англо-українському художньому перекладі.

  Скачати повний текст

Розроблено методологічні засади перекладацької інтерпретації метафоричного концептопростору першотвору на базі методу концептуального аналізу та категорії концептуальної еквівалентності. На прикладі метафор підкласу "Інтелектуальна сфера людини" у творах англійських й американських романтиків (Дж.Г.Байрона, Дж.Остін, В.Скотта, Е.А.По, Г.У.Лонгфелло та Дж.Ф.Купера) та їх українських перекладах досліджено особливості авторського метафоричного концептопростору та способи перекладу метафори на рівні концептуальної структури. Розроблено методику застосування у перекладознавстві концептуального аналізу як метамови опису емотивно-естетичного та когнітивного потенціалу метафори, засобу підвищення еквівалентності перекладу складних метафоричних образів першотвору та методу визначення функціональних перекладацьких домінант художнього тексту. Поняття еквівалентності доповнено категорією концептуальної еквівалентності. Зроблено порівняння концептуальної організації та когнітивного потенціалу метафорики першотвору та перекладу. Адекватність перекладу переглянуто у контексті теорії множинності інтерпретацій і визначено як еквівалентність першотвору та перекладу на рівні домінанти перекладацької настанови та пов'язаної з нею інформації (предметно-логічної, концептуальної, естетичної).

  Скачати повний текст

На підставі дослідження англомовних перекладів поезій Л.Українки, О.Теліги, Л.Костенко, О.Забужко висвітлено проблему відтворення гендерної ідентичності суб'єкта жіночого поетичного дискурсу в перекладі. Показано, що гендерна ідентичність суб'єкта відображується в поетичному тексті у вигляді стилістичних, лексико-семантичних і лексико-синтаксичних засобів з імпліцитною і експліцитною гендерно забарвленою семантикою, які в сукупності формують гендерну парадигму поетичного тексту. Динаміка гендерної ідентичності суб'єктів жіночого поетичного дискурсу виявляє унікальність жіночого поетичного голосу як ключового фактора перекладацького вибору. Збереження цілісності гендерної ідентичності в цільовому тексті визначає адекватність поетичного перекладу в контексті гендерного прочитання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання освоєння Україною реалістичної нарації Д.Дефо та алегоричної сатири Дж. Свіфта, їх вплив на український літературний процес. Проведено компаративістичний аналіз романів "Робінзон Крузо" та "Гулліверові подорожі", їх українських перекладів і переказів. Висвітлено погляди зарубіжних критиків щодо творчості Дефо та Свіфта. У процесі дослідження використано важливий фактичний літературний матеріал та інформацію з історії англійського Просвітництва.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз різночасових україномовних перекладів романів Шарлотти та Емілі Бронте, де встановлено критерії художності та темпоральні ознаки перекладу, ієрархію голосів оригіналу та його перекладених версій, висвітлено корекцію образу адресата, інтерференцію національних образів світу. Розглянуто топологічні спільності у творах сестер Бронте та українських письменниць другої половини XIX ст. на певних рівнях художнього наративу: належність до напряму (течії), жанр, проблематика, тема, сюжет, персонаж, особливості поетики. Виявлено спільну рису творчості англійських та українських письменниць - проблему жіночої емансипації та семантику "автентичності" й "іншості" жіночої особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено словотворення української та англійської мов у перекладацькому аспекті на матеріалі сучасної художньої прози. Увагу приділено словотвірним особливостям, які є непродуктивними або неактивними у цільовій мові та можуть зумовлювати труднощі під час перекладу. Виявлено й проаналізовано способи перекладу англійських і українських композитів, конверсивів, складних слів синтансичного типу, слів типу бахуврихи, українських одиниць з димінутивними й огментативними суфіксами, слів зі специфічними українськими префіксами. Відзначено, що труднощі словотвірного характеру в англо-українському перекладі можна подолати шляхом використання транскрибування, транслітерації калькування, генералізації, конкретизації, модуляції, антонімічного й описового перекладу та вилучення елементів. В українсько-англійському перекладі використовується транскрибування, транслітерація калькування, генералізація, конкретизація, описовий переклад і вилучення елементів.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми рецепції української літератури в Китаї. Запропоновано концептуальний підхід до вивчення зазначеної проблеми, який полягає у визнанні взаємопроникнення та синтезу двох культурних систем. Розглянуто роль художнього перекладу як однієї з основних форм засвоєння іншонаціонального матеріалу у новому культурному середовищі. Відзначено, що в Китаї перекладалися переважно ті українські автори, твори яких були співголосними китайській культурі. Зокрема, романтичний тип художнього мислення був "зустрічною течією", яка сприяла органічному входженню поезії Т.Шевченка (як вершинного явища) в китайську літературу. Твори Т.Шевченка сприймаються у Китаї як канон української класичної літератури, позначений яскравою національною специфікою.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз творчої рецепції М.М. Ушаковим української літератури на рівні генетично-контактних зв'язків, типологічних аналогій, посередницької функції перекладу й обгрунтовано закономірності адаптації його художнього доробку до національної літератури. Висвітлено специфіку інтертекстуальних і текстуальних параметрів поетичних текстів митця, його спадкоємних зв'язків з українським фольклором і літературою, зокрема, з творчістю Т. Шевченка, П. Тичини, М. Рильського як аспект діалогу культур. Досліджено літературно-критичну діяльність М. Ушакова. Проаналізовано типологічні сходження у ліриці М. Ушакова та творчості українських поетів XX ст., вивчено його перекладацький доробок. Розглянуто інтерпретації прозаїка російською мовою поезії Т. Шевченка, Л. Глібова, П. Тичини, М. Рильського, Л. Первомайського та інших вітчизняних авторів. Зроблено висновок, що самореалізація М. Ушакова як письменника невіддільна від його поетичного, прозового, перекладацького та критичного доробку, зв'язків з російськими поетами й українськими культурними традиціями.

  Скачати повний текст