Скачати повний текст

Розроблено концепцію стильового розвитку вітчизняного хорового концерту кінця XVII - XVIII ст. як особливої мовної системи, яка сформувалася внаслідок цілеспрямованого відбору вербальних і музичних мовних засобів. Розкрито зміст і методологічне значення поняття "високий стиль" щодо жанру хорового концепту. "Високий стиль" визначає та водночас обмежує коло ідей і тем художнього твору, а також передбачає масштабний задум, значну та важливу ідею твору. Зауважено, що цей стиль визначав принципи відбору та диференціації словесних і музичних мовних засобів хорового церковного концерту. "Високий стиль" визначено як загальний естетичний принцип художньої структури музично-поетичного твору, що реалізується на різних рівнях, а саме: мовному, фонетичному й інтонаційному, синтаксичному й композиційному. Зроблено висновок, що поняття "високий стиль" є актуальним протягом всієї історії розвитку жанру хорового церковного концерту.

  Скачати повний текст

Розширено комунікативний ланцюг "автор - твір - інтерпретатор" у багатоскладову систему, яка включає двох авторів - поета та композитора, і двох виконавців - вокаліста та піаніста. Визначено інструментальний компонент, який найбільше вплинув на становлення та розвиток камерно-вокальної жанру, зокрема, вокального циклу. Встановлено, що роль фортепіанної партії у циклі передбачає наявність особливих властивостей піаніста-концертмейстера, який сполучає технологічні, інтерпретаторські якості з ансамблевою комунікативністю, здатністю до співпереживання, вміння створити сприятливий творчий мікроклімат. Зазначено, що еволюція інструментальної складової, її взаємодія з вокальним мелосом простежуються у змінах фортепіанної партії у вокальних циклах Л. Бетховена, Р. Шумана, Р. Вагнера, Й. Брамса.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено зв'язку духовної творчості Йогана Себастіана Баха (на прикладі духовних кантат) з лютеранською проповідницькою традицією. Кантати досліджено шляхом герменевтичного аналізу з опорою на закони німецької протестантської гомілетики. Аналізу підлягали прояви музичного тлумачення. Об'єктом коментування та екзгези визнано не тільки словесний текст, який спирається на біблійний сюжет та розкриває його, а передусім - протестантський хорал, його мелодія та текст. Виявлено два головні типи кантат: кантати, в яких хорал виступає як узагальнення - конклюзивні, а також ті, в яких хорал підлягає цілісному послідовному коментуванню під час усього твору - пенетративні. Зазначені типи кантат відповідають у музиці двом типам лютеранської проповіді. Проаналізовано принципи організації матеріалу - форму, яка опирається на риторичні закономірності. Доведено, що риторико-ієрархічна система охоплює усі рівні твору - від мотивно-інтонаційного до композиційного. З'ясовано, що форма кантати є фактором донесення змісту твору; вона відбиває приховані рівні тлумачення релігійної ідеї. Встановлено, що духовну кантату трактовано композитором у дусі та за законами лютеранської проповіді. Головні висновки щодо духовної кантати було перевірено на спорідненому жанрі мотету та на "Пристрастях".

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні засади й науково обгрунтовано психолого-педагогічні умови диригентсько-хорової підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти. Розкрито сутність і структуру диригентсько-хорової підготовки студентів музично-педагогічних факультетів мистецтв: встановлено критерії, показники та рівні сформованості їх професійних умінь і навичок. Розглянуто мотиваційно-ціннісний, музично-професійний, когнітивно-знаннєвий, педагогічно-фаховий і творчо-самостійний компоненти диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору до продуктивної діяльності за умов загальноосвітньої школи.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості взаємодії композиторської творчості та виконавства, як важливого чинника розвитку камерно-вокальної культури. Висвітлено питання творчих контактів композиторів з поетами, співпрацю композиторів-піаністів і співаків. Проаналізовано вокальну спадщину - оригінальні солоспіви та вокальні мініатюри на підставі народних пісень С. Людкевича, В. Барвінського, А. Рудницького, С. Туркевича й інших, а також твори їх галицьких попередників - О. Нижанківського, Д. Січинського, Я. Лопатинського, що були написані на початку XX ст. Визначено типологію взаємозв'язків музики та поезії у західноукраїнській камерно-вокальній музиці, виявлено основні жанрові й образно-стильові тенденції. Простежено зв'язки з національними традиціями й акцентовано увагу на рисах новаторства. Виявлено та введено до наукового обігу ряд невідомих і забутих творів.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему функціонування хору як суттєвої складової оперної вистави у контексті його драматургічного призначення в жанрових різновидах опер В.Губаренка, зокрема героїко-романтичній музичній драмі "Загибель ескадри", лірико-психологічній опері "Пам'ятай мене", опері-балеті "Вій" та опері-ораторії "Згадайте, братія моя". Надано загальну характеристику оперної творчості В.Губаренка в історичному, жанровому та структурно-драматургічному аспектах і висвітлено особливості відображення основних тенденцій розвитку музично-театрального мистецтва України 1960 - 1990 рр. у творах митця. Здійснено комплексний музикознавчий аналіз у контексті специфіки використання хору як драматургічної одиниці в оперних творах В.Губаренка й обгрунтовано його провідне значення у сценічних постановках композитора. Наведено характеристику, визначено зміст і представлено реєстр основних хорових сцен. Запропоновано нову класифікацію хорових сцен на підставі оцінки її шести головних функцій (фонової, колористичної, репрезентативної, внутрішньо-емоційної, дійової, динамічної) та десяти допоміжних (репрезентативно-колористичної, динамічно-колористичної, дійово-динамічної, емоційно-дійової, статистичної, ілюстративної, ілюстративно-колористичної, фоново-репрезентативної, емоційно-колористичної, репрезентативно-динамічної). На підставі запропонованої класифікації визначено концептуальні функції хору у жанровій системі представлених опер В.Губаренка й обгрунтовано вплив жанрово-інтонаційної моделі на характер використання хорових сцен (кількісну та якісну залежність функцій хору від провідної образно-змістовної сфери). На підставі результатів наукового дослідження доведено ключову константу творчого методу В.Губаренка про залежність функціонального навантаження хору від жанрової специфіки твору.

  Скачати повний текст

Визначено історичні передумови організації та становлення хорового життя на Дрогобиччині у порівнянні з діяльністю хорових гуртків Львова, Перемишля у першій половині XX ст. Висвітлено специфіку музично-освітнього процесу, концертного життя. Проаналізовано репертуар хорових колективів, установлено персоналії музично-громадських діячів краю. Віднайдено архівні матеріали, нові наукові дані про діяльність співочих товариств, хорових гуртків освітніх установ та культурно-просвітницьких товариств, з використанням яких відтворено процеси зазначеної ланки культурно-мистецького буття Дрогобиччини, визначено їх місце та роль у розвитку хорової культури України.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено комплексну музично-культурологічну концепцію розвитку та секуляризації православної духовної хорової музики в російсько-українській музичній культурі XVII - XXI ст. Зроблено історичну періодизацію основних етапів розвитку та секуляризації православного духовного хорового мистецтва. Визначено змістовні передумови секуляризації православної духовної хорової музики та її нової сакралізації. Виявлено негативні та позитивні аспекти процесу секуляризації та характер діалогових взаємодій антиномічних явищ "секулярного" та "сакрального". Досліджено становлення хорової культури Харківщини другої половини XIX - початку XX ст. та шляхи її секуляризації. Виявлено чинники впливу "Мусикійської граматики" М.Дилецького на секуляризацію православної духовної музики й оновлено уявлення про жанр хорового концерту в діахронічному та синхронному аспектах даної проблематики. Вперше введено до наукового та практично-виконавського обігу несправедливо забуті хорові твори харківських композиторів-регентів кінця XIX - початку XX ст. (П.І.Кравцова, О.Й.Литинського, П.Н.Толстякова).

  Скачати повний текст

Вперше в науковий обіг введено поняття "надекспресивне інтонування" й обгрунтовано доцільність його застосування. Розглянуто тематичні, жанрово-композиційні та стилістичні прийоми формування нової експресії. Досліджено багаторівневість даного явища у сучасній хоровій творчості. Розкрито значення суттєвих параметрів надекспресивного інтонування - фактури, артикуляції, динаміки та виконавських прийомів. Розроблено типологію виконавських засобів надекспресивного інтонування, систематизованих за прийомами звукоподання відповідно до знакової фігури та значення інтонаційних утворень. Вперше наведено характеристику специфічних для хорової творчості сучасних експресивних засобів. Запропоновано нові підходи щодо аналізу музичного тексту. Обгрунтовано зміст понять "хорова артикуляція" та "надекспресивна хорова артикуляція". Виділено чотири групи музичних творів на на підставі визначення головних тенденції сучасної хорової творчості, що досягла рівня надекспресивного інтонування.

  Скачати повний текст

Наведено результати інтонаційно-стилістичного та виконавського аналізу камерно-вокальних творів німецьких композиторів Ф.Шуберта, Р.Шумана, Р.Вагнера, Г.Малера, досліджено суттєвість їх романтичного грунту й органічного зв'язку з символізмом. Останній складає реалію мистецького буття на початку XIX ст. Ця обставина ігнорувалася світовим мистецтвознавством, переважно, з ідеологічних міркувань. Досліджено особливу роль символізму в розвитку німецького романтизму. Вивчено вагомість текстової символіки та мовно-інтонаційних побудов, пов'язаних із традиціями риторики та культового співу у змістовності зазначених композицій та у виконанні їх згідно з прийнятими положеннями щодо нерозривності розвитку романтизму та символізму, австро-німецької творчості на основі єдиної літературної мови. Запропоновано виконавські концепції творів названих авторів відповідно до розуміння перетину романтичних і символістських принципів творчості.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему виміру музичного часопростору в епоху Ars nova, базуючись на матеріалі музично-теоретичних трактатів, музичної творчості Філіпа де Вітрі, Гійова де Машо, композиторів ars subtilior. Виявлено основні музичні часопросторові координати та вектори. Визначено методологічні засади та критерії для встановлення понятійності часу у контексті наукової та художньої думки зазначеної епохи. Феномен часопростору Середньовіччя розглянуто у аспекті змін у суспільній свідомості, у художніх пріоритетах. Запропоновано ідею тотальної прорахованості мистецького часопростору через мензуру та пропорційність як основи формування багатовимірності конструкцій і основного принципу музичної форми як процесу, самодостатнього цілого. Виведено панівні принципи пропорційності на базі мотетів, ліричних композицій, Меси Нотр-Дам. Розглянуто атрибутивно-семантичний комплекс музичного часопростору Ars nova й аспектів його раціоналізації на культурологічному, теоретичному, семіотичному, математичному та композиційно-структурному рівнях.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми оперного синтезу, проведено комплексний аналіз опорно-драматургічної функції хорових сцен в оперному спектаклі та його органічного входження в контекст сучасної музично-театральної культури. Широкий спектр взамодії хору з іншими компонентами вистави, її актуальну змістову якість висвітлено з позицій феноменологічно спрямованого музикознавства через механізм темпо-ритму - об'єднувальний опорний стрижень художньої цілісності вистави. Це дозволяє осмислювати й узагальнювати проблеми оперного жанру в цілому та вузькопрофесійні питання специфіки оперно-хорового виконавства. Результати дослідження, його наукові положення втілено у практику оперних театрів і використано у теоретичних курсах хорознавства та музичної культурології.

  Скачати повний текст

Досліджено історію та діяльність церковно-співочих шкіл Галичини кінця XVIII - початку XX ст. До наукового обігу вперше введено матеріали щодо організації різних форм дяківського руху. Даний процес розглянуто у контексті формування навчальних методів і методологій з церковного співу у дяківських школах та інститутах, проаналізовано зміст і структуру навчальних посібників. Вперше висвітлено діяльність П. Любовича, Д. Якубовича та І. Полотнюка, спрямовану на забезпечення безперервності та високого професійного рівня навчальних закладів Галичини. Проаналізовано перші підручники з церковно-музичної освіти - "Напівник" (І. Полотнюка), "Наука о сольках" (П. Бажанського), "Наука ірмолойного співу" (П. Любовича), "Наука о церковном пінії" (Д. Якубовича). Вперше досліджено активну громадську діяльність І. Полотнюка як засновника Дяківського товариства в Галичині та видавця тижневої газети "Дяківський глас".

  Скачати повний текст

Визначено структуру вокально-сценічної майстерності студентів, важливими складовими якої виступає взаємозв'язок компонентів: мотиваційно-регулятивного, комунікативно-поведінкового, креативно-продуктивного, сценічно-діяльнісного. Розроблено критерії та показники означеного феномену, виокремлено місце вокальної підготовки у структурі фахової майстерності майбутнього вчителя музики. Визначено особливості вокальної підготовки китайських студентів, які навчаються в Україні. Формування їх вокально-сценічної майстерності, враховуючи провідні ознаки китайського мистецтва, має збагатитись здобутками української вокальної школи.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен жанру хорової мініатюри в сучасній українській музиці. Дослідження проведено на матеріалі хорової творчості В. Зубицького, в якій означений жанр здобув яскраве та багато в чому оригінальне втілення. Визначено співвідношення понять "монументальне - мініатюрне" в різних видах мистецтв. Розглянуто історико-теоретичні аспекти поняття "музична мініатюра" в його проекції на галузь хорового виконавства. Розкрито особливості розвитку жанру хорової мініатюри в українській музиці. Визначено специфіки означеного жанру та принципів його класифікації в українській музиці сучасного етапу. Запропонована внутрішньожанрова класифікація хорової мініатюри, що передбачає її диференціацію на фольклорну, духовну та світську, апробована на прикладі аналізу мініатюр В. Зубицького. Доведено спадкоємність музичної мови хорових мініатюр фольклорного типу від засновників жанру хорової обробки М. Лисенка та М. Леонтовича, виявлено риси індивідуально-авторського стилю в духовних і світських хорових мініатюрах В. Зубицького.

  Скачати повний текст

Конкретизовано суть та з'ясовано структуру комунікативних умінь вчителя музики. Визначено їх компоненти, критерії та рівні сформованості у студентів-музикантів. Доведено залежність ефективності формування у них цих умінь у процесі вокально-хорової підготовки від впровадження педагогічних умов, якими є: стимулювання розвитку мотивів комунікативної діяльності; формування чітких уявлень про суть і структуру даних умінь; організація діалогічної взаємодії суб'єктів педагогічного процесу; збагачення естетичних ціннісних орієнтацій студентів на базі систематизації вокального та хорового репертуару. Розроблено методику поетапного формування у майбутніх учителів музики комунікативних умінь, кожен етап якої передбачає реалізацію специфічних завдань і використання відповідних форм, методів і прийомів підготовки студентів до професійного спілкування.

  Скачати повний текст

Грунтуючись на теоретичному узагальненні змісту вокального та методичного компонентів професійного становлення студентів, визначено сутність їх вокально-методичної підготовки та виявлено її компоненти: мотиваційно-цільовий, інформаційно-пізнавальний, операціонально-технологічний та рефлексивно-аналізуючий. Науково обгрунтовано та експериментально перевірено змістовно-структурну модель забезпечення взаємодії вокальної та методичної підготовки майбутніх спеціалістів, яка, реалізуючи сукупність педагогічних принципів, умов і технологічних засобів, концентрує пізнавальну та діяльнісно-творчу активність майбутніх учителів музики на вироблення особистісної зацікавленості процесом вокального навчання школярів, досягнення власної вокально-виконавської майстерності, засвоєння методичних концепцій вокального навчання та оволодіння практичними вміннями співацького розвитку учнів, розвиток здатності до адекватної самооцінки у вокально-методичній діяльності.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження проблеми формування морально-естетичної культури учнівської молоді засобами хорового мистецтва на Слобожанщині в історичному аспекті. Проаналізовано внесок вітчизняних філософів та педагогів досліджуваного періоду А.Гілярова, Н.Грота, Б.Грінченка, А.Козлова, С.Миропольського, С.Русової, К.Ушинського, А.Чалпанова, Я.Чепіги, П.Юркевича щодо розробки проблеми розвитку морально-естетичної культури молоді. Узагальнено досвід формування морально-естетичної культури учнівської молоді: розглянуто зміст діяльності учнівських хорів, визначено напрями та форми роботи музично-просвітницьких товариств, з'ясовано специфіку підготовки керівників хорів і вчителів співу. Досліджено діяльність музичних, просвітницьких організацій та хорових товариств Слобожанщини, зокрема Харківського товариства любителів хорового співу, Харківського музичного гуртка, Харківського церковно-співочого товариства та Харківського товариства поширення в народі грамотності. Розкрито роль відомих харківських диригентів та діячів мистецтв М.Ведринського, П.Кравцова, О.Літинського, М.Новикова, Н.Сумцової, І.Туровєрова, А.Юр'яна у формуванні морально-естетичної культури слобідського регіону. До наукового обігу введено маловідомі архівні документи та історичні факти, пов'язані з досліджуваною проблемою.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-політичні та історико-художні умови розвитку реквієму, літургійної та жанрово-стильової побудови музичних аспектів католицької заупокійно-поминальної традиції. Визначено загальнотеоретичні передумови вивчення заупокійної служби шляхом аналізу богословських, філософсько-культурологічних і музикознавчих праць. Виявлено головні етапи розвитку реквієму як католицької меси та жанру. Запропоновано новітню історію реквієму, розроблено загальну типологію цього жанру. Вивчено його зразки у творчості сучасних українських композиторів на межі тисячоліть, що дозволило довести провідне значення авторських музично-стильових тенденцій поминальної традиції.

  Скачати повний текст