Висвітлено ідею "українського модерн-баяна" як мистецтва баянної гри, що склалась в паралелях вітчизняної та зарубіжної творчості й апробована видатними митцями. Розкрито сутність впливу тріади чинників: високоталановитих виконавців-новаторів, удосконалений майстрами інструментарій та оригінальну творчість композиторів. Концепція мистецтва "модерн-баяна" як вітчизняної версії акордеонної гри професійних митців другої половини XX ст. полягає в єдності виконавсько-композиторської ініціативи під час створення оригінальних композицій для баяна як "музики для слухання" з включенням тембрально-сонорних ефектів у функції конкретно-графічних показників, носіїв архетипових смислів музики поставангардного мистецтва.

  Скачати повний текст

Розширено комунікативний ланцюг "автор - твір - інтерпретатор" у багатоскладову систему, яка включає двох авторів - поета та композитора, і двох виконавців - вокаліста та піаніста. Визначено інструментальний компонент, який найбільше вплинув на становлення та розвиток камерно-вокальної жанру, зокрема, вокального циклу. Встановлено, що роль фортепіанної партії у циклі передбачає наявність особливих властивостей піаніста-концертмейстера, який сполучає технологічні, інтерпретаторські якості з ансамблевою комунікативністю, здатністю до співпереживання, вміння створити сприятливий творчий мікроклімат. Зазначено, що еволюція інструментальної складової, її взаємодія з вокальним мелосом простежуються у змінах фортепіанної партії у вокальних циклах Л. Бетховена, Р. Шумана, Р. Вагнера, Й. Брамса.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему еволюцію салонної музики з загальною картиною походження, виявленням її особливостей, закономірностей і етапів розвитку в європейській культурі. З'ясовано хронологічні межі функціонування салону як самобутнього художньо-культурного феномену. Висвітлено традиції фортепіанного салонного музикування як складової загальнокультурної традиції. Розглянуто салонний репертуар різних історичних періодів. Уперше салонне мистецтво запропоновано як форму об'єктивізації особливого типу комунікації, в якому музика реалізує комунікативний акт.

  Скачати повний текст

Досліджено роль органа в музичній культурі Європи XIX - початку XX ст. Проаналізовано стан вивчення проблеми феномену органної музики у контексті європейської музичної культури. Запропоновано нові оцінні положення для системного дослідження європейської органної культури, яку розглянуто як феномен, що має особливі специфічні властивості та специфічні інтонаційні комплекси. Виявлено та визначено поняття органної концертної концепції як явища, що еволюціонувало від окремих виявів до сформованої системи засобів музичної виразності та як нову музично-естетичну категорію. Простежено й аргументовано еволюцію органної концертної концепції від етапу зародження до остаточного формування, відзначено шляхи її розвитку у сучасній органній музиці. Розроблено методику аналізу органної музики у контексті нових оцінних положень з обов'язковим урахуванням основних традиційних тенденцій європейських органних шкіл, досягнень органобудування й органної виконавської практики. Проаналізовано процес секуляризації даної музики, кроскультурні взаємини академічної та народної музики.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження фортепіанної творчості видатного українського композитора В. Борисова (1901 - 1987) у контексті естетико-стильових напрямів музичного мистецтва України XX ст. з урахуванням соціокультурної ситуації даного періоду. Висвітлено естетичні засади творчості композитора, розкрито художню цінність фортепіанного доробку митця. На матеріалі фортепіанних творів В. Борисова (трьох концертів для фортепіано з оркестром, збірок "Дитячий зошит" і "Шість характерних п'єс для фортепіано", поліфонічних циклів, "Етюдів оптимізму" для фортепіано та камерного оркестру) виявлено особливості авторської трансформації усталених жанрових моделей. Досліджено стильову еволюцію митця, пізній стиль композитора визначено як кульмінаційний етап розвитку його творчої особистості, своєрідний прорив крізь "комплекс генерації". Висвітлено суттєвий внесок музичної творчості В. Борисова у розвиток українського фортепіанного мистецтва.

  Скачати повний текст

Розкрито суть, природу, характерні особливості та соціальні функції баянного мистецтва, виявлено його місце в музичній культурі України. Проаналізовано наукову літературу з дослідженого питання, розглянуто основні теоретичні підходи до визначення баянного мистецтва як складного багатогранного та багатофункціонального явища. З'ясовано роль і значення даного мистецтва в соціокультурних процесах другої половини XX ст. Розроблено типологію інфраструктур соціокультурного функціонування українського баянного мистецтва, у межах яких змінюється "культурний образ" інструмента, його технічні характеристики, музичний репертуар та принципи комунікативних ігор зі слухачем. Проаналізовано вплив ідеологічних, політичних і економічних чинників на розвиток баянного мистецтва за певних соціокультурних ситуацій.

  Скачати повний текст

Досліджено каденції соліста у фортепіанному концерті XIX ст. Завдяки зверненню до творів, що входять в "золотий фонд" репертуару піаністів, систематизовано набуті багатьма поколіннями виконавців знання та навички, висвітлено певні особливості існування даного феномену. Виявлено суть зв'язку первісного злиття композиторської та виконавської творчості. Авторські зразки В.А. Моцарта названі класичним рішенням проблеми. Розглянуто різноманітні підходи композиторів-романтиків до каденції у XIX ст.

  Скачати повний текст

Виділено стилістичні особливості, перед-, пост- і власне символістські показники в інструментально-фортепіанній специфіці їх втілення. Висвітлено методологічно-стилістичні аспекти типологій "художніх" етюду та прелюдії у контексті специфіки художніх принципів симолізму, які не були досліджені до теперішніх часів вітчизняними музикознавцями. Розвинуто теорію стилістичного аналізу шляхом формулювання відповідної методики, яка охоплює єдність композиції та виконавських інтерпретацій у показі позицій стилю символізму у фортепіанній творчості - у нюансах перед-, пост- і символізму як такого. У методологічно-методичному аспекті розглянуто фортепіанні Прелюдії та Етюди О.Скрябіна - op. 8 та op. 11, Ф.Шопена - op. 67, 74, К.Дебюссі.

  Скачати повний текст

Вивчено естрадно-джазову музику у контексті композиторської творчості та виконавства вітчизняних і зарубіжних акордеоністів-баяністів. Уперше в українському музикознавстві це явище досліджено в аспекті комплексного аналізу. Виявлено джерела походження та поширення естрадно-джазової музики у вітчизняному культурному середовищі. Наведено визначення наукових категорій "професійне становлення", "філармонійна спеціалізація", "академізація", зміст яких відображає еволюційні процеси стильових напрямків естрадно-джазової музики в акордеонно-баянному мистецтві України впродовж виокремлених етапів і стадій його професійного розвитку. Розглянуто питання щодо динаміки розвитку репертуару, міжнародних конкурсів і фестивалів, модернізації музичної мови, стильових засад творчості В.Власова, специфіки відтворення естрадно-джазових прийомів гри, художньо-мистецьких аспектів інтерпретації. Відзначено, що досягнення провідних українських і зарубіжних музикантів відображають загальну тенденцію зростання творчого потенціалу, збагачення арсеналу музично-інтонаційних і артистично-театральних засобів мистецького впливу та засвідчують цілковиту природність функціонування естрадно-джазової музики у сучасному акордеонно-баянному виконавстві.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному музикознавсті проведено дослідження особливостей формування фортепіанного Дитячого альбому у XIX - на початку XX ст. як специфічного жанрового різновиду циклу мініатюр. Розглянуто основні етапи його становлення та показано генетичні зв'язки з дидактичною літературою та романтичними циклами мініатюр. Проаналізовано особливості поетики "Дитячих сцен" та "Альбому для юнацтва" Р.Шумана, "Дитячих ігор" Ж.Бізе, "Роялю у дитячій кімнаті" А.Лур'є, а також музичного твору "Із казок Г.Х.Андерсена" С.Борткевича. Запропоновано поділ фортепіанних Дитячих альбомів на лірико-споглядальні та лірико-розповідні. Охарактеризовано маловідомі в українському та російському музикознавстві Дитячі альбоми XIX ст., зокрема розглянуто анонімну збірку "Весела музика", "П'єсу для дітей" Т.Куллака та "Музичний дитячий садок" К.Рейнеке.

  Скачати повний текст

Уточнено поняття "музично-виконавське мислення", конкретизовано його зміст і структуру, визначено психологічні особливості та педагогічні умови розвитку. Розглянуто особливості навчальної виконавської діяльності, спрямованої на формування даного виду світосприйняття. Розроблено й апробовано комплексну діагностику стану розвитку музично-виконавського мислення студентів. Теоретично обгрунтовано та експрериментально перевірено методику цілеспрямованого формування досліджуваної професійної якості студентів у процесі фортепіанної підготовки, в основу якої вперше покладено змістову орієнтацію навчання на фундаментальні феноменологічні константи музики як об'єкта пізнання, а також внутрішньо-музичні та психолого-технологічні закономірності художньо-творчого виконання.

  Скачати повний текст

Уточнено суть поняття "історико-стильовий підхід", виявлено специфіку його впливу на активізацію музичного пізнання, досягнення системного упорядкування музичного мислення особистості. Розроблено критерії та показники підготовленості студентів у визначеному напрямку, наведено результати діагностуючого експерименту, спрямованого на з'ясування ефективності діючої системи фортепіанної підготовки студентів, конкретизовано їх рівневу характеристику, визначено зв'язки між художньо-стильовою ерудованістю та виконавською майстерністю студентів. Розроблено педагогічну модель фортепіанного навчання на базі історико-стильового підходу, створено та експериментально перевірено методику її поетапного впровадження.

  Скачати повний текст

Розглянуто музично-виконавське мистецтво як творчу практику, тобто спосіб закріплення, відтворення та розвитку музичного досвіду людини. Охарактеризовано "актуальне буття" музичного твору у процесі виконання його для слухачів. Визначено шляхи та способи актуалізації музичного твору, сформувані в історії європейської музики. Висвітлено процес перетворення нотного тексту у звуковий феномен на матеріалі сонати op.27 N 1 Л. ван Бетховена, "Крейслеріани" Р.Шумана та творів В.Бібіка (П'ята та Сьома сонати для фортепіано, вокальний цикл на вірші А.А.Ахматової). Узагальнено досвід актуалізації музичної класики у сучасній культурі України, взаємопов'язаний з організацією та проведенням міжнародних фестивалів класичної музики "Харківські асамблеї" (1991 - 2007 рр.).

  Скачати повний текст

Досліджено проблему удосконалення виконавської техніки майбутніх учителів музики в процесі фортепіанної підготовки. Проведено історико-теоретичний аналіз музично-педагогічних концепцій щодо розвитку виконавської техніки, охарактеризовано особливості організації навчання студентів з різною довузівською підготовкою. Конкретизовано сутність виконавської техніки студентів у контексті їх музично-педагогічної діяльності. Обгрунтовано змістове наповнення структурних компонентів виконавської техніки студентів, запропоновано комплексну діагностику рівнів її сформованості. На підставі визначених методів і прийомів розроблено й експериментально перевірено поетапну методику формування виконавської техніки студентів у навчально-виховному процесі ВНЗ.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та методико-практичні засади виконавського аналізу музичного твору, визначено його пріоритетні напрями (стильовий, жанровий, фактурний, емоційно-драматургічний). Встановлено, що виконавський аналіз займає особливе місце в системі музично-теоретичних процедур і має свою специфіку як окремий, спеціальний вид досліження музичного твору, спрямований на його виконавську інтерпретацію. У процесі розгляду виконавського аналізу та його об'єкта (твору) застосовано системно-структурний (зокрема, порівняльний), функціональний та історико-типологічний підходи. Запропоновано визначення поняття "виконавський аналіз" та типологію його основних алгоритмів, які включають аналіз емоційних вражень та їх естетичні оцінки ("емоційно-естетичну програму"), а також програму "змістового поля" твору та її відображення у драматургії, рокриття й аргументацію його художнього генезису (жанрово-стильовий комплекс), побудову виконавського "фактурного плану" та створення моделі майбутньої інтерпретації. Результати наукового дослідження використано у виконавській і педагогічній діяльності під час роботи над інтерпретацією фортепіанних творів різних жанрів і стилів.

  Скачати повний текст

Розглянуто метафорично-художню суть композиторського стилю М.Равеля в синтезі з виконавською "метафорою" художньої цілісності музичного образу. Проаналізовано оригінальну методику стильового аналізу музичного твору на засадах метафоричного розуміння суті художнього вираження. Створено порівняльні таблиці виконавських засобів у різних інтерпретаціях щодо фортепіаних творів Равеля першого періоду творчості, п'єс, які рідко виконуються. Виділено характерні для композиторського стилю М.Равеля ритмоінтонації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено причини та умови виникнення на початку XX ст. оригінального стилю у музичному мистецтві - неофольклоризму. На підставі вивчення творчості основоположників даного напряму (І.Стравинського та Б.Бартока) розглянуто музично-теоретичні засади та стилістичні особливості неофольклоризму. Досліджено розвиток неофольклористичних тенденцій у творчості українських композиторів. Визначено роль творчої особистості В.Зубицького у системах "композитор - фольклор" та "традиція і новаторство" у контексті розвитку вітчизняного неофольклоризму. На прикладах творів для баяна здійснено поглиблений аналіз музично-теоретичної системи композитора, творчість якого сприяла відкриттю нових можливостей музичної естетики у баянному мистецтві шляхом адаптації до "нової" музики виконавців-"народників".

  Скачати повний текст

Визначено сутність української фортепіанної школи (УФШ) XX ст. у контексті розвитку теорії та практики музичної освіти. Доведено актуальність дослідження історії становлення УФШ як самодостатнього, науково-педагогічного та національно-освітнього явища. Виділено періоди розвитку музичної освіти в Україні відповідно історичним етапам науково-педагогічної думки, до наукового обігу введено невідомі фактичні матеріали. Встановлено науково-педагогічний статус УФШ, обгрунтовано її структуру на основі самоцінності педагогічного потенціалу лідерів УФШ як суб'єктивного фактора розвитку. Уточнено формулювання провідних понять УФШ у системі загального наукового пізнання. Визначено педагогічні принципи її функціонування як суб'єкта сучасного міжнародного освітнього простору. Розроблено типологію традиційного наслідування педагогічних принципів видатних лідерів УФШ, показано їх методико-технологічну своєрідність. Запропоновано історико-педагогічний узагальнювальний проект вивчення УФШ як базовий для дослідження шкіл інших музичних галузей, обгрунтовано його доцільність. Встановлено критерії прогресивного відтворення УФШ, визначено умови та чинники її інфінітивного розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено творчі зв'язки між українською та австрійською фортепіанними культурами у першій половині ХХ ст. Розглянуто явище Віденської фортепіанної школи (ВФШ), висвітлено історію її розвитку, охарактеризовано методичні засади провідних педагогів школи даного періоду - Т. Лешетицького, Е. Зауера, Є. Лялевича, Е. Штоєрмана. Розроблено виконавську модель австрійського піаніста. Розкрито значення ВФШ для галицької піаністики. Визначено впливи школи у діяльності та виконавському мистецтві галицьких піаністів - вихованців музичних навчальних закладів Відня та представників школи Т. Лешетицького. Висвітлено творчість трьох визначних галицьких піаністів довоєнного періоду - В. Божейко, Л. Мюнцера та Г. Левицької. Досліджено творчу діяльність найвидатніших українських піаністів діаспори - С. Дністрянської, Д. Гординської-Каранович, Л. Колесси, Т. Микиші та розкрито їх значення для української культури. Зазначено, що ВФШ - потужне джерело формування української піаністики, основна роль якого полягала у підтримці та розвитку професіоналізму та національної специфіки українського фортепіанно-виконавського мистецтва.

  Скачати повний текст