Розглянуто проблему втілення релігійно-філософської проблематики в романах Г.Гріна, І.Во, А.Мердока, У.Голдінга, М.Спарк, Дж.Фаулза 1950 - 70-х рр. Досліджено семантичну та жанрово-поетологічну своєрідність роману з релігійно-філософською проблематикою як художнє явище доби постмодернізму та "новітнього реалізму" в сучасній англійській літературі. Показано, що реальність постає в уяві сучасних митців складною, мінливою, суперечливою; її складовою також є "духовна реальність". Останнє є підгрунтям роману з релігійною проблематикою. Визначено специфіку образу героя, конфлікту та сюжету, змістовно-формальні константи, що об'єднують твори авторів у виразно виділену жанрову групу, розглянуто семантично-образні пласти у романі з релігійно-філософською проблематикою.

  Скачати повний текст

Відзначено полісемію та інваріантність терміна "священне". Обгрунтовано положення щодо специфіки вживання вказаного поняття у рамках богословської та наукової традицій. Проаналізовано погляди Р.Отто, М.Еліаде, Е.Дюркгейма. Особливу увагу приділено типології уявлень про священне та способу його маніфестації у контексті людської культури.

  Скачати повний текст

Доведено, що розуміння релігії та культури швейцарським мислителем К.Г.Юнгом є важливою складовою частиною всього його вчення. Досліджено основні методологічні підходи та концептуальні положення вчення та їх вплив на релігійно-культурологічні погляди К.Г.Юнга. Особливу увагу приділено філософській інтерпретації релігії, розумінню природи Бога, сутності "природного богослов'я", символу, міфу та культури. Проаналізовано значення його релігієзнавчих поглядів для наукового вивчення релігії, з'ясовано основні положення Одкровення К.Г.Юнга та культурологічні концепції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано релігійно-моральну проблематику в нігілістично орієнтованому екзистенціалізмі та вітчизняному екзистенціалістському філософуванні. Виявлено трансформацію релігійних і моральних феноменів у релігійній філософії С. Кіргегора та у французькому атеїстичному екзистенціалізмі. Встановлено екзистенціалістські мотиви та їх специфіку у бутті української культури. Розкрито принципи релігійнго-моральних суперечностей в екзистенціалістській філософії, а також своєрідність експлікації зазначених питань в роботах українських філософів. Розкрито релігійні та моральні проблеми у літературно-філософських творах Б. Антоненка-Давидовича, В. Підмогильного, М. Хвильового та з'ясовано співзвучність багатьох їх екзистенціалістичних положень філософським інтенціям європейського екзистенціалізму.

  Скачати повний текст

Доведено, що розуміння релігії розвивалось протягом всієї творчості Г.Гегеля. Визначено два основних етапи розвитку гегелівської думки та розкрито особливості тлумачення релігії на кожному з них. Значну увагу приділено гегелівській інтерпретації релігійної свідомості, розкрито діалектику людини та Бога у філософії Гегеля, особливості його інтерпретації історії релігії, проаналізовано значення принципу системності для формування філософії релігії як окремої дисципліни. З'ясовано функції релігійної спільноти в суспільстві та проаналізовано гегелівську тему "смерті Бога" у співвідношенні з розвитком цієї теми у роботах Ф.Ніцше.

  Скачати повний текст

Показано, що досвід осмислення людської деструктивності свідчить про необхідність подолання занадто оптимістичних уявлень щодо природи людини, її місця та ролі в історії. Зазначено, що на відміну від модерністського проекту антропоцентризму, егології, самоцентрованості та самодостатності людини, інтегральною ідеєю сучасної гуманістики, яка поєднує поновлені християнську та секулярну гуманістичні традиції, повинна стати ідея нелінійності людського буття, відкритості назустріч Іншому, постійного подолання самототожності Я - Я. Людяність у такому розумінні - це гідні відносини з Іншим, не буття у собі, а буття для Іншого. Зроблено висновок, що жертовна любов до Іншого - головний заповіт християнства, та нові його інтерпретації спроможні ініціювати поновлення та відродження гуманізму, надати натхнення та сил для виходу з антропологічної кризи, для вирішення глобальних проблем і продовження людської історії.

  Скачати повний текст

Проведено феноменологічний аналіз універсальних структур релігійної свідомості, зокрема основоположного символу "начала". Досліджено взаємодію об'єкта та суб'єкта релігійної свідомості. Обгрунтовано, що розуміння "начала" як Бога не є універсальним для різних релігійних культур. Встановлено, що універсальним для релігійної свідомості є досвід безумовного, притаманного кожній людині. Виявлено, що абсолют як "начало" проявляється через символіку безумовного. Вперше здійснено інтегральний аналіз таких символів, як "втрачений рай" і "падіння", а також есхатологічних символів у контексті символу "начала", який розглянуто на рівні безпосереднього переживання, спекулятивної розробки, міфу й тісно пов'язаного з ним ритуалу. Досліджено основні символи релігійної свідомості як тематизації нетематичного досвіду безумовного. Обгрунтовано висновок, що саме у протиставленні бузумовного зумовленому й полягає сенс більшості релігійних символів і ритуалів.

  Скачати повний текст

У новому аспекті досліджено традиційні психологічні поняття - свідомість, здібності, "Я - концепцію", розвиток особистості, поглиблено їх розуміння. Запропоновано психологічну інтерпретацію таких феноменів релігійного життя особистості як покаяння, сповідь, молитва, ісіхія, боротьба з пристрастями, розглянуто їх супровідні процеси у контексті психології особистості. Проведено якісний аналіз природи особистісних змін, духовного зростання православної людини. Досліджено феномен автотрансформації. У психологічному контексті розглянуто релігійну обдарованість та містичний досвід. Визначено умови та методи автотрансформації, що існують у східнослов'янському християнстві.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський екскурс понятійного співвідношення розуму та віри на підставі аналізу поглядів найбільш значущих та відомих в історії філософії особистостей, творчість яких досліджував П.І.Ліницький та вибудував власну філософську систему шляхом розв'язання проблеми антиномічності віри та розуму. Показано, що творчому доробку П.І.Ліницького притаманна традиційна для західноєвропейської філософії гносеологізація та раціоналізація філософської свідомості, але у творчому спадку київського філософа думки представників німецької філософської культури трансформовані через призму української філософської традиції, набули самобутності завдяки своєрідному синтезу з теїзмом, слідуванню ідеї співвідношення розуму та віри як одного з вирішальних принципів у побудові власної філософської системи. Доведено, що гносеологічна позиція П.І.Ліницького з усіма її особливостями та відмінностями, що свідчать про оригінальність мислителя, формувалась у протистоянні вульгарному матеріалізмові та позитивізмові, є помірковано-раціоналістичною, схильною до апріоризму, про що свідчить його висока оцінка умоглядності як основної форми пізнавальної взаємодії суб'єкта з об'єктом. Шляхом детального аналізу соціальних, моральних та естетичних засад поняття віри, на яких базувався П.І.Ліницький, вирішуючи питання про співвідношення понять розуму та віри, доведено, що в його особі українська філософська думка другої половини XIX - початку XX ст. мала високоосвіченого мислителя, який репрезентував своє власне оригінальне розуміння та осмислення найважливіших філософських проблем - онтології, гносеології, філософії історії, соціальної філософії, філософської антропології.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто стан християнської традиції у ситуації постмодерну, виявлено специфіку існування християнського Св.Передання у постмодерну добу, визначено вплив культури постмодерну на християнство та основні чинники формування та дієвості християнської традиції у сучасну епоху та в минулому. Встановлено особливості філософсько-культурологічного та релігійного дискурсів щодо проблеми взаємовпливу релігійної традиції та культури. Проведено аналіз різних теорій традиції, на підставі якого зроблено висновок, що все історичне ставлення до релігійно-культурної традиції вибудовується у тріаду: традиціоналізм - модернізм - постмодернізм, а кожна наступна стадія заперечує попередні. Встановлено пріоритетність співвідношення традиціоналізм - модернізм (модернізм завжди виступає в опозиції до традиціоналізму). З'ясовано, що у цій боротьбі протилежностей виникає заключна частина тріади - постмодернізм, який є синтезованою та переосмисленою моделлю відношень традиціоналізм - модернізм.

  Скачати повний текст

Проаналізовано індоєвропейські соціофункціональні архетипи, досліджено загальноіндоєвропейські міфологеми у рефлексії української фольклорної традиції та оригінальні українські міфологеми у контексті загальноіндоєвропейського міфологічного фонду. Установлено, що українські народні думи як органічна складова індоєвропейської народноепічної традиції відбивають загальноіндоєвропейські міфоепічні теми: протиставлення етики героїзму етиці користі (мотив самогубства народів), трьох гріхів воїна. Зазначено, що в українських переказах простежується загальноіндоєвропейська міфоепічна тема "міжфункціонального конфлікту", у масиві українського фольклору - релікти релігійно-міфологічних феноменів, що знаходять численні індоєвропейські паралелі: ковальський варіант основного індоєвропейського міфу, культи священого царя-мага, амбівалетного божества та священного напою, а також уявлення про "магічний жанр".

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування біблеїзмів, а саме: лексичні, фразеологічні одиниці та цитати біблійного походження, що набувають алюзивного характеру у текстах повоєнних американських романів. Зауважено, що це дає можливість визначити біблійну алюзію як психосемантичний феномен. Відзначено, що за обсягом дії у контексті художнього твору біблійні алюзії поділяються на домінантні, що визначають головну ідею художнього твору і діють у мегаконтексті, а також локалізовані, що сприяють розгортанню головної теми твору на певних ділянках тексту та діють на рівні мікроконтексту. У художньому тексті біблійна алюзія представлена номінацією та цитацією. У повоєнному американському романі вона виявила нові інформативні та стилістично-прагматичні риси, які сприяють відображенню біблійних мотивів: зради, братовбивства, родинної помсти та свідчать про її високий потенціал у прозі.

  Скачати повний текст

Концептуалізовано релігійну комунікацію у просторі європейської культури, в якому релігія (християнство), як і наука, ініціювала формотвірні комунікативні моделі. Висвітлено та проаналізовано основні підходи комунікативної філософії XX ст. Показано контемпоральність ідей комунікативної філософії з основними ідеями релігійної комунікації у змістовому, етичному та нормативному аспектах, на підставі цього розглянуто християнську релігію як джерело артикуляції базових цінностей. Доведено, що релігія є комунікативно-парадигмальною моделлю культури, а наука - парадигмально-комунікативною. Здійснено спробу специфікувати релігійну комунікацію шляхом виділення трьох гетеротромних вимірів: тринітарного, вертикального та горизонтального. Установлено, що в екуменічному русі мають місце дві магістральні комунікативні стратегії - модерністська - подібності та постмодерністська - розрізнення.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження особливостей осмислення буття як категорії релігійної філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя. З'ясовано принципову новизну розуміння буття мислителями пізньої середньовічної західноєвропейської філософії у порівнянні з філософами античності. Розкрито теїстичну суть релігійно-філософської онтології пізнього західноєвропейского Середньовіччя, що полягає в основоположному статусі ідеї про зумовленість буття світу буттям Бога. Розглянуто основні форми її вияву (теоцентризм, визнання унікальності місця людини як Богодухвенної істоти та храму у структурі буття) та найважливіші характеристики (передусім - телеологічність). Проаналізовано найважливіші опозиції томістської й авероїстської концепцій буття як наріжних для середньовічно західноєвропейської релігійної філософії. Показано онтологічне значення відмінностей у доказах буття Божого різними середньовічними мислителями.

  Скачати повний текст

Здійснено релігієзнавчо-психологічний аналіз феномену релігійного фанатизму. Проведено аналітичний огляд історичних джерел і дослідницької літератури з проблематики цього явища. З'ясовано історію походження поняття "фанатизм" і трансформації його смислового навантаження, співвідношення з релігійними вимірами фанатика та фанатичності. Розкрито взаємозалежність між релігійним фанатизмом і релігійністю. Значну увагу приділено їх можливостям для осягнення різноманітних релігійних феноменів. Здійснено історичну реконструкцію різних форм прояву релігійного фанатизму, з'ясовано їх суть з урахуванням притаманного їм деструктивного характеру. З'ясовано психологічний механізм фанатизму, досліджено та виокремлено його специфічні риси.

  Скачати повний текст

Виконано філософський аналіз сутності поняття свідомості в науковому та релігійному аспектах, наведено огляд існуючих в історії релігійної та наукової думки основних підходів до вивчення взаємозалежності процесу пізнання, синкретичного та секулярного типів світогляду з урахуванням постнекласичної парадигми. Висвітлено особливості методологічних засобів постмодерного дискурсу, визначено домінанти та характерні риси інтерпретації феномену свідомості, розкрито дихотомічну природу людини з урахуванням релігійного та наукового типів знання.

  Скачати повний текст

Уперше проведено цілісний аналіз процесу формування й утвердження психології релігії як релігієзнавчої галузі знання. У контексті відношення "людина - Бог" виявлено передумови ідеї осягнення релігії як психологічного феномену, у яких сходження людини до Бога здійснюється шляхом розкриття можливостей свого внутрішнього "Я", взаємозв'язку людського та божественного, внаслідок якого здійснюється творення особистості, її преображення. Висвітлено різноманітні шляхи та тенденції формування психології релігії як галузі наукового знання, у якій закладались її концептуальні засади, окреслювався сутнісний взаємозв'язок між постановкою проблем і способом їх вирішення, підгрунтям цього зв'язку були екзистенційні та гуманістичні пріоритети, які забезпечували сталість релігієзнавчо-психологічної традиції, а також сприяли інноваційним тенденціям у процесі наукового поступу. Запропоновано думку, що саме у психології релігії як релігієзнавчій дисципліні, релігійність, пов'язуючись з духовністю, постає визначальним критерієм її проблематики та набуває статусу самовизначення і самоствердження людини. Визначено, що провідною тенденцією вітчизняної психології релігії все більшою мірою стає її екзистенційно-особистісна спрямованість, у якій відображається потужна традиція світової та української релігієзнавчої думки.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне філософсько-релігієзнавче дослідження еволюції уявлень про надприродне у різних релігійних виявах та філософських вченнях. Розроблено термінологічну базу, проаналізовано інтерпретації ідеї надприродного. З'ясовано місце даної ідеї у дихотомії форм людського буття, зокрема, природного, соціалізованого та сакрального. У контексті аналітичних можливостей філософського підходу, його принципів і критеріїв осмислення досліджено феномен надприродного у його сутнісних рисах й історичних формах. Виявлено закономірності змін у філософському та релігієзнавчому тлумаченні ідеї надприродного від розуміння останньої як мінімуму вияву релігійності до ототожнення її з ідеєю Бога авраамістичної традиції. На підставі аналізу сутнісних рис ідеї надприродного визначено, що дана ідея є онтологічною основою релігійного світосприйняття, яка у своїх історичних трансформаціях - від первісних релігійних вірувань до сучасних неорелігій, набуває все більш абстрактного вияву, що виключає можливість будь-якої її емпіричної інтерпретації. Доведено, що ідея надприродного як основа концептуальної структури релігії не має остаточного визначення в її конфесійних витлумаченнях. Це зумовлює відкритість і трансформаційну здатність різних віровчень.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен релігійного міфу в соціальному та духовному житті минулого та сучасності. Розглянуто витоки, етапи й особливості ставлення, сучасні прояви функціонування релігійних міфів у житті суспільства. Здійснено релігієзнавчий аналіз феномену міфу від архаїчних форм до сучасних. Процес становлення релігійного міфу взаємопов'язано з явищем проблематизації життєвого світу архаїчної людини, а, отже, і міфів. Дорефлексивні міфи змінюються рефлексивними, які містять сумнів щодо описуваних подій, принаймні у латентному стані. Остаточне формування релігійного міфу відбувається внаслідок формування універсальних релігійних вчень і появи суспільно-економічних криз. Сучасні процеси деміфологізації релігійних міфів взаємопов'язані з їх пристосуванням до сучасних суспільно-етичних цінностей (прав людини).

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні політичні теорії щодо соціальної ролі релігії як важливого інституту суспільних відносин, показано її значення у процесі інтеграції суспільства, описано загальні механізми інтегративної дії. Досліджено процеси модернізації українського суспільства, проаналізовано їх вплив на церковно-релігійну складову. Визначено сучасну роль релігії як інтеграційної компоненти в Україні. На підставі вивчення досвіду функціонування релігійного чинника в українському суспільстві зроблено висновок, що одним з найвпливовіших інститутів, поряд з державою, на всіх етапах історичного розвитку українського суспільства є церква. На підставі застосування комплексного підходу визначено роль релігії в інтеграції українського суспільства. Встановлено, що основними напрямами інтеграційного впливу релігійного чинника є: формування національної самосвідомості, забезпечення національної єдності та консолідація суспільства навколо певних ідей.

  Скачати повний текст