Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено феномен християнського гуманізму в українській релігійній філософії першої половини ХХ ст. Простежено спорідненість між західноєвропейськими та українськими концепціями християнського гуманізму. Показано, що спільним є трактування особливості християнського гуманізму (синтез ідей людинолюбства та теоцентризму) й основних категорій (боголюдяність, спокутування, спасіння, християнська любов). З'ясовано, що типовим виявом українського християнського гуманізму є концепція А.Шептицького, за якою проаналізовано особливості українського християнського гуманізму: єдність християнських, гуманістичних і національно-патріотичних цінностей.

  Скачати повний текст

Досліджено полісемантизм поняття "міф", який зумовлює специфіку сприйняття національного міфу. З'ясовано смисловий інваріант поняття "національний міф" у розмаїтті його історико-філософських інтерпретацій. Явище нації розглянуто засновуючись на історичних засадах, завдяки чому зазаначене поняття інтерпретовано як форму буття етносу в індустріальну та постіндустріальну епохи, та з антропологічних, визначаючи його як форму колективної ідентифікації, що природно притаманна людині. Сутнісно національний міф представлено як вся безпосередню, дорефлексивну повноту переживання індивідом його національної ідентичності. Проаналізовано дієвість міфічних структур на прикладі виникнення та розвитку української національної ментальності.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історико-філософській думці розглянуто творчу спадщину трьох провідних діячів української післяреволюційної культури М.Г.Хвильового, М.Г.Куліша, О.С.Курбаса як об'єкт комплексного дослідження, здійснюваного в межах синтезу історико-філософського, історико-культурного та літературознавчого аспектів наукового пошуку. На підставі встановлення основних складових розбудови й елементів вперше досліджуваних систем світоглядно-філософських настанов згаданих персоналій, а також розгорнутої характеристики наведених у зазначених системах масивів проблематики філосософських дисциплін, висвітлено опрацьовані М.Г.Хвильовим, М.Г.Кулішем, О.С.Курбасом світоглядно-філософські засади оригінальної ідейно-теоретичної програми розбудови українського післяреволюційного професійного культуроутворення.

  Скачати повний текст

Досліджено релігійно-філософську спадщину київського духовно-академічного мислителя кінця XIX - початку XX ст. В.І.Екземплярського. З використанням архівних документів і матеріалів, друкованих праць богослова, відтворено духовний світ мислителя в контексті вітчизняної культури зазначеної доби, визначено його місце у релігійно-філософському відродженні в Києві. Здійснено новий крок у вивченні київської духовно-академічної традиції, в осмисленні релігійно-філософських процесів у київському культурному осередку. На підставі аналізу першоджерел виявлено пріоритетність проблем християнської етики як напрямку наукових студій мислителя. Серед провідних мотивів християнської етики В.Екземплярського виокремлено проблему життєвості християнського морального ідеалу, концепцію любові-юродства як найвищого самозречення та самопожертви заради ближнього та соціальні аспекти етичного вивчення про співвідношення моралі та політики, держави та церкви, заперечення кари на смерть.

  Скачати повний текст

Встановлено, що праці Г.Костельника, написані під час викладання філософії та логіки у богословських закладах Львова, засвідчують грунтовні фахові знання, розуміння традицій та тенденцій розвитку європейської філософії, зокрема, неотомізму та позитивізму. Розглянуто вирішення представником релігійної філософії проблем онтології, гносеології, філософії історії та соціальної філософії. Виявлено, що у теорії пізнання Г.Костельник виходить із пізнавальності законів розвитку реального світу, їх доступності для людської свідомості. Доведено, що розуміння о. Костельником історико-філософського процесу, тлумачення ним новітніх соціальних теорій та історіософських концепцій спирається на глибоке оволодіння даними теоріями. Встановлено значний філософський професіоналізм мислителя, прихильність до наукового знання, орієнтацію на філософію неотомізму, відчутний позитивістський контекст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив історико-культурного, соціально-політичного, релігійного чинників на формування уявлень про національний ідеал в масовій та філософській свідомості українського суспільства. Доведено, що національний ідеал розглядався вітчизняними мислителями як складна ціннісно-світоглядна категорія, що виражає прагнення до досконалості, уявлення про зразкове у суспільно-політичному та духовно-моральному бутті нації та її представників. Категорія національного ідеалу у вітчизняній філософії першої половини XX ст., втілюючи специфіку української ментальності та культури, знайшла свій прояв через два виміри - суспільно-політичний та особистісний. Зазначено, що суспільно-політичний вимір національного ідеалу характеризувався українськими філософами у контексті таких цінностей як нація, свобода, державність, а особистісний вимір знаходив свій прояв в образі української людини, яка формувалася на традиціях виховного та цінностях християнського та морально-політичного ідеалів особистості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито соціально-філософський зміст концепцій національної еліти. Проаналізовано погляди прихильників теорії еліт від античності до сучасності. Розглянуто національну еліту як феномен соціального буття, а також як соціально-філософську категорію та її зміст визначено через поняття суспільство, соціальна структура, маса, нація. Подано визначення української національної еліти. Використано структурно-функціональний аналіз для характеристики типів еліти сучасного українського суспільства. Зіставлено різні міркування щодо еліти як феномену суспільного буття та елементу соціальної структури, показу основні підходи до розуміння еліти. Висвітлено питання формування національної еліти. Розглянуто погляди мислителів української діаспори Д. Донцова та В. Липинського щодо ідеї української національної держави та еліти. Установлено, що соціальна трансформація в Україні призвела до порушення рівноваги еліт, а політична - контролює основні ресурси.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний історико-філософський аналіз екзистенційно-антропологічних мотивів у винятковій за формою та змістом творчості В.К.Винниченка у контексті української філософської традиції. З'ясовано основні філософсько-світоглядні засади творчості письменника, досліджено вплив на формування світогляду митця західноєвропейської та української інтелектуальної культури. Запропоновано тезу, що філософський дискурс митця-мислителя вписує його у контекст неакадемічного філософського дискурсу XIX - XX ст. та екзистенційної спрямованості української літератури початку XX ст. Обгрунтовано думку, що одне з центральних місць в історії української філософії належить творчому доробку В.Винниченка.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський екскурс понятійного співвідношення розуму та віри на підставі аналізу поглядів найбільш значущих та відомих в історії філософії особистостей, творчість яких досліджував П.І.Ліницький та вибудував власну філософську систему шляхом розв'язання проблеми антиномічності віри та розуму. Показано, що творчому доробку П.І.Ліницького притаманна традиційна для західноєвропейської філософії гносеологізація та раціоналізація філософської свідомості, але у творчому спадку київського філософа думки представників німецької філософської культури трансформовані через призму української філософської традиції, набули самобутності завдяки своєрідному синтезу з теїзмом, слідуванню ідеї співвідношення розуму та віри як одного з вирішальних принципів у побудові власної філософської системи. Доведено, що гносеологічна позиція П.І.Ліницького з усіма її особливостями та відмінностями, що свідчать про оригінальність мислителя, формувалась у протистоянні вульгарному матеріалізмові та позитивізмові, є помірковано-раціоналістичною, схильною до апріоризму, про що свідчить його висока оцінка умоглядності як основної форми пізнавальної взаємодії суб'єкта з об'єктом. Шляхом детального аналізу соціальних, моральних та естетичних засад поняття віри, на яких базувався П.І.Ліницький, вирішуючи питання про співвідношення понять розуму та віри, доведено, що в його особі українська філософська думка другої половини XIX - початку XX ст. мала високоосвіченого мислителя, який репрезентував своє власне оригінальне розуміння та осмислення найважливіших філософських проблем - онтології, гносеології, філософії історії, соціальної філософії, філософської антропології.

  Скачати повний текст

Визначено місце та роль особистісної проблематики в системі психологічних поглядів В.В.Зенковського та установлено логіко-концептуальні засади й принципи розуміння особистості в його персонології. На підставі детального аналізу філософсько-психологічних творів мислителя розкрито послідовність і логіку його суб'єктно-особистісної концепції, висвітлено її ключові аспекти, визначено етапи, послідовність і засоби обгрунтування ним особистісної реальності.

  Скачати повний текст

Досліджено формування, утвердження та розвиток філософських поглядів Д.Донцова у контексті української національної ідеї. Висвітлено творчість і місце теоретика українського націоналізму в українській філософській традиції XIX - XX ст., а також характерні особливості його філософських пошуків протягом усього життя. Визначено головні для кожного етапу ідеї та методи їх вирішення. Проаналізовано основні складники філософської та суспільно-політичної ідеології мислителя. Розглянуто принципи волюнтаризму й ірраціоналізму, а також його морально-естетичні погляди. На підставі проведеного дослідження надано оцінку діяльності Д.Донцова у царині української політичної філософії.

  Скачати повний текст

На підставі грунтовного дослідження відомих і маловідомих творів В.Лесевича, а також поглядів опонентів ученого в ідейному аспекті представлено більш деталізовану концепцію еволюції філософських орієнтацій українського мислителя. Встановлено вплив на розповсюдження ідей позитивізму в Російській імперії таких чинників, як капіталізація економічного життя, спеціалізація освіти (поява "реальних" освітніх закладів), антисхоластичні (антиметафізичні) духовні тенденції в середовищі "спеціалістів". З'ясовано, що позитивістські погляди В.Лесевича грунтуються на ідеях просвітництва. Розроблено періодизацію еволюції філософських поглядів ученого, визначено контіанський, кантіанський, емпіріокритичний етапи. Охарактеризовано основні фази кожного періоду - асиміляцію, обгрунтування, застосування. Детально описано третю (прагматичну) фазу першого етапу, пов'язану з методологією позитивістської критики магістерської дисертації В.Соловйова. Показано, що саме дискусія з В.Соловйовим зумовила звернення В.Лесевича до кантіанства з його антропологічними орієнтаціями, які домінували у поглядах мислителя протягом другого (кантіанського) етапу. Доведено вплив провідних ідей кантіанства на формування емпіріокритичних поглядів мислителя. На підставі наявності антропологічних тенденцій в емпіріокритицизмі В.Лесевича зроблено висновок про відповідність його позитивістського вчення загальному гуманному характерові вітчизняної філософської думки. Доведено українську культурну належність В.Лесевича та його статус найбільш визначного представника філософії позитивізму в Україні.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження історіософської спадщини І.Лисяка-Рудницького у контексті вивчення проблем формування української нації та державності. Проаналізовано еволюцію та основні підходи щод визначення змісту понять "народ", "нація" та "модерна нація", досліджено історичні умови їх виникнення та розвитку. Реконструйовано процес становлення української нації як прояву загальноєвропейського національного руху. Розглянуто елементи культури, що суттєво вплинули на формування української нації. Проаналізовано концепцію націостановлення І.Лисяка-Рудницького, з'ясовано внутрішні та зовнішні чинники тривалого бездержавного статусу українського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено філософську спадщину українського діаспорного філософа О.Кульчицького. Розглянуто основні чинники, що вплинули на фомування його світогляду. Показано, яким чином сімейне виховання, а також праці світових і вітчизняних філософів дозволили розкритися талантові О.Кульчицького. Вивчено наявний у всіх його творах філософський персоналізм, основою якого є persona. Проаналізовано погляди О.Кульчицького щодо традиційних розділів філософії, а також місця та значення філософських наук. Осмислено філософсько-антропологічні й етнопсихологічні погляди філософа. Охарактеризовано світоглядний менталітет українського народу. Досліджено світоглядні рефлексії О.Кульчицького. Доведено, що його філософська спадщина є вагомим внеском у розвиток світової й української філософської думки. Наголошено на важливості створення вченим парадигми націонал-персоналізму.

  Скачати повний текст

Досліджено екзистенціальні ідеї у філософсько-літературній творчості В.Винниченка у контексті європейської соціальної філософії. Виокремлено основні підходи до розв'язання проблеми. Виявлено філософсько-антропологічні феномени у творчості В.Винниченка, їх розглянуто у контексті екзистенціального вчення української та світової соціальної філософії. Проаналізовано національно-екзистенційні пошуки у філософсько-літературній спадщині філософа. Здійснено історико-філософський порівняльний аналіз екзистенційного вчення В.Винниченка та Ж.-П.Сартра. Доведено, що філософські ідеї В.Винниченка виявляють себе у традиційній формі філософування - літературі, відповідають екзистенціально-кордоцентричному типу філософування, який є однією з домінант української світоглядно-філософської ментальності і потужним джерелом сучасної екзистенціальної філософії.

  Скачати повний текст

З використанням широкого кола опублікованих й архівних джерел проаналізовано стан вивчення державної, громадсько-політичної, культурно-освітньої та наукової діяльності В.Зіньківського. Розкрито процес формування суспільно-політичних і наукових поглядів ученого. Висвітлено його ставлення до проблем розвитку української державності, становлення й організацію української науки й освіти кінця XIX - першої половини XX ст. Проаналізовано вплив В.Зіньківського на розвиток національно-визвольного руху у зазначений період в Україні та формування політики держави у сфері релігійних відносин. Визначено роль діяча у розвитку української освіти та науки за кордоном, у формуванні організаційних основ наукових установ і політичної діяльності еміграції. Доведено, що діяльність і творчий доробок В.Зіньківського є важливою складовою загального контексту історії України кінця XIX - першої половини XX ст. реконструйовано не тільки невідомі сторінки життя В.Зіньківського, а й загалом українського руху, деякі аспекти державної політики України, Росії та країн еміграції вченого (Югославії, Чехословаччини, Франції).

  Скачати повний текст

Визначено роль науки й освіти в ноосферній концепції В.І.Вернадського. Показано значення його ідей для розуміння ноосферного процесу, їх науковий і філософсько-світоглядний сенс. Критично розглянуто й уточнено сучасний зміст концепції ноосфери, місце в ній науки й освіти та їх взаємозв'язок, а також шляхи активізації цього зв'язку у програмах побудови знаннєвого суспільства. Визначено параметри трансформації науково-пізнавальної діяльності й освітнього процесу, що відбувається в останні десятиліття у світі та в Україні, у їх співвідношенні з уявленнями В.І.Вернадського, проаналізовано роль інформаційно-комунікаційних технологій модернізації та трансформації освітнього процесу й обгрунтовано принципи досягнення його "людиновимірності", виявлено зміст, спрямованість і виховні ресурси концепції ноосферної освіти.

  Скачати повний текст