Проведено системний соціально-філософський аналіз утопії як форми соціального передбачення дійсності. Здійснено загальний теоретичний аналіз проблеми соціального передбачення: уточнено змістовне значення поняття "соціальне передбачення" в соціально-філософській та соціологічній літературі. Охарактеризовано різні форми осягнення майбутнього, визначено об'єктивні та суб'єктивні передумови процесу передбачення. Виокремлено утопічну форму соціального передбачення та проведено її детальний аналіз: виділено історико-філософські концепти проблеми утопії, проаналізовано наявні в сучасній науковій літературі дефініції утопії, уточнено сучасне поняття утопії як форми соціального передбачення й її основні ознаки. Досліджено природу утопії як форми осягнення майбутнього, розглянуто сучасні тенденції утопічного передбачення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціальну утопію в аксіологічній площині: визначення ролі категорії "благо" в утопічній свідомості та з'ясування специфіки її інтерпретації на різних етапах еволюції соціальних утопій - класичному, некласичному, постнекласичному. Розглянуто соціальну утопію як "концепцію блага", в якій одночасно поєднуються всеохоплююча доктрина, основним завданням якої є пошук і створення утопістом власної теорії блага, що охоплює усі відомі цінності та чесноти в межах даної системи. Запропоновано цілісну реконструкцію "блага" як соціально-філософської категорії, визначено його роль, світоглядне та методологічне значення в утопічному мисленні.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми тлумачення понять "стиль мислення суб'єкта державно-управлінської діяльності", а також його використання під час проведення теретико-методологічного аналізу проблем державного управління. Наведено оригінальну дефініцію "стиль мислення суб'єкта державно-управлінської діяльності". Розглянуто особливості процесу формування, розвитку та змін стилів мислення у контексті історичного розвитку суспільства. На підставі дослідження генези стилів мислення проаналізовано та встановлено різноманітність даних стилів, розроблено їх класифікацію. Досліджено детермінанти процесів формування, розвитку та змін стилів мислення. Визначено конструктивні та перспективні за своїм потенціалом стилі мислення суб'єктів державно-управлінської діяльності, які сприятимуть розвитку системи державного управління в Україні. Досліджено соціальну роль досліджених стилів у процесах суспільних трансформацій і впливу їх на систему державного управління в аспекті світової глобалізації та інтеграції України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано теорію управління, влади та держави в історії філософії, зокрема в роботах філософів. Здійснено методологічний аналіз взаємодії управління, влади та держави, розглянуто три рівні управління - технологічний, прагматичний і морально-світоглядний. Досліджено роль природних і соціальних законів в управлінні, діалектику необхідності та свободи в управлінській діяльності, роль потреб та інтересів у формуванні її мотивів і цілей. Показано творчу визначальну роль інтелігенції (еліти) в ефективному управлінні різними сферами суспільства, у визначенні соціальних моделей суспільного розвитку та соціальних ідеалів суспільства. З'ясовано сутність й основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів. Проаналізовано управлінські проблеми в сучасній Україні в історико-філософському контексті з часів античності до сьогодення.

  Скачати повний текст

Досліджено суть і специфіку соціального управління й особистісного самоврядування. З'ясовано проблеми їх взаємодії та шляхи вирішення. Розкрито безперспективність використання силового соціального управління та згубність розповсюдженого лінійного уявлення про нього. Запропоновано й обгрунтовано нову конфігурацію соціального управління, яка базується на філософії ненасильства. Обгрунтовано, що особистісне самоврядування є основою саморозвитку особистості. У такому контексті запропоновано та проаналізовано нову парадигму людини Homo villicus (людини управляючої). Подано історичний і логічний аналіз проблем взаємодії соціального управління та особистісного самоврядування. Обгрунтовано теоретичні положення автоантропосоціоекономіки як нового управлінського синтезу. Проведено змістовий та історичний аналіз суспільного самоврядування та доведено, що воно є вищою формою управління, за якої соціальне управління та особистісне самоврядування знаходить благодійний розвиток.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено соціально-філософському аналізу феномену соціальної утопії та її функціонуванню у перехідні періоди розвитку суспільства. Визначено різні підходи до проблеми соціальної утопії, що існують у сучасній філософії. Досліджено пізнавальну сутність утопії як форми практично-духовного освоєння дійсності, зв'язок утопізму з соціальною міфологією. Утопію також подано як формоутворення суспільного ідеалу. Розкрито конструктивні моменти, що присутні в утопії як ідеали майбутнього досконалого суспільства та утопічні викривлення суспільного ідеалу, що призводять до негативних явищ у суспільному житті. Розглянуто деякі особливості перехідних суспільних процесів та чинники, що сприяють актуалізації соціальної утопії саме у подібні трансформаційні періоди розвитку суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз девіантності творчої особистості. Висвітлено погляди сучасних зарубіжних і вітчизняних дослідників на проблему девіантності. Розглянуто феномен творчої особистості у межах художньої діяльності як середовища й умови її самореалізації. Визначено загальні характеристики девіантності як соціального явища. Виявлено, що девіантність є відхиленням від конвенційної за своїм характером соціальної норми як необхідного елемента соціальної практики, інструмента соціального регулювання та контролю, що історично встановлена як межа дозволеності у суспільстві. Простежено особливості прояву девіантності творчої особистості у соціокультурному дискурсі. Наведено визначення та розглянуто різні форми позитивної девіантності (геніальність, талант, обдарованість) творчої особистості у художній діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему можливостей побудови теоретичних моделей майбутнього. Висвітлено генезу філософських теорій стосовно майбутнього та можливості прогнозування. У порівняльному аспекті проаналізовано можливості щодо раціонально обгрунтованого покладання майбутнього у межах некласичної лінійної та некласичної культурно-цивілізаційної моделей суспільного розвитку. Розглянуто можливості обгрунтування вірогідних сценаріїв майбутнього. З'ясовано теоретичні засади покладання майбутнього у межах двох концептуальних моделей. Висвітлено базові принципи концептуалізації майбутнього в сучасних філософсько-історичних концепціях. Виявлено оптимальність методу побудови сценаріїв майбутнього як такого, що передбачає врахування особливостей варіативності навних і можливих змін, які не обмежуються жорсткими схемами, та виявляють здатність щодо адекватного реальності існування.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльний аналіз положень щодо проблеми смислу історії в західному та східному християнстві, виявлено особливості постановки цієї проблеми у витоках християнської філософії. Визначено вплив модернізаційних процесів у сучасному християнстві на розв'язання досліджуваної проблеми. Виявлено нові тенденції в розробці проблеми смислу історії в новітній російській християнській філософії, здійснено порівняльний аналіз цих тенденцій у контексті сучасного неотомізму та неопротестантизму. Досліджено особливості постановки та розв'язання даної проблеми в українській православній традиції.

  Скачати повний текст

Завдяки аналізу утопії та футурології як феноменів з'ясовано, що вони є джерелом змістів і контекстів соціальних ідеалістів. Утопія та футурологія впливають на формування соціальних ідеалів різними шляхами: футурологія базується на методах пролонгації та проспекції, а утопія спирається на умоглядність, як основний принцип своїх побудов. Встановлено, що утопія та футорологія як феномени мають різні просторово-часові характеристики, утопія виступає образом альтернативи сучасному стану соціуму, а футурологія моделлю майбутнього. Зазначено, що утопія та футурологія деформуються в українських і глобалізаційних реаліях, підлаштовуючись під актуальні запити сучасності.

  Скачати повний текст

Визначено основні передумови формування есхатологічних концептів, чинники актуалізації есхатологічної свідомості. Проведено компаративний аналіз основних положень філософських вчень представників постіндустріального утопізму, а також постмодернізму. Виявлено їх генетичний зв'язок із стародавніми формами есхатології, а також есхатологічними концепціями, представленими у класичній парадигмі, зокрема філософією Г.В.Ф. Гегеля, І. Канта. Ф. Ніцше. М. Гайдеггера.

  Скачати повний текст

Розкрито процес формування утопічної думки та джерела, які сприяють його активізації. Досліджено "перехідний час" як основне джерело розквіту утопічної думки в суспільстві. Сформульовано визначення перехідного часу, обгрунтовано його перевагу над іншими поширеними в наш час трактуваннями, такими як: перехідний період, перехідний етап, перехідне суспільство. Встановлено, що на відміну від будь-яких фантазій та мрій, утопія є, насамперед, відображенням суб'єктивної реальності людей, соціального буття за певних історичних умов.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що головною помилкою під час розробки та реалізації утопічних конструктів було неврахування ефекту емерджентності. Прогнозовано, що внаслідок нездатності сучасних міжнародних інституцій на чолі з ООН координувати діяльність світової спільноти для відвернення глобальних загроз може утворитися загальнопланетарне наддержавне соціальне утворення. Проведено соціально-філософський аналіз, за яких умов це утворення може перетворитися на світову тоталітарну державу.

  Скачати повний текст

Актуалізовано проблему есхатології у контексті нових дискурсивних соціокультурних умов та визначено її культуротворчий потенціал. Здійснено теоретичне узагальнення філософських досліджень та запрпоновано оригінальні підходи щодо вирішення проблеми побудови нових життєвих смислів особистості. Доведено, що разом із змінами умов соціокультурного життя, формуванням нових загальнолюдських перспектив втрачається залежність сенсу освіти від попередніх детермінант світоглядної орієнтації та виникає потреба у її перспективному моделюванні на основі принципу створення необхідних умов для саморозвитку, самоактуалізації, самореалізації особистості. Показано суттєвий вплив результатів проведеного дослідження на зміну традиційних уявлень філософсько-освітянської думки про можливості освітньо-культурної сфери у трансформації есхатологічного пізнавального підходу, обгрунтовано їх значення як одного з варіантів перегляду її соціально-філософських положень і когнітивно-аксіологічних можливостей.

  Скачати повний текст

Визначено тенденції суспільних змін в Україні. Соціальна прогностика розробляє соціальні аспекти наукових проблем гносеології та логіки прогностичного дослідження, наукові принципи типології соціальних прогнозів, класифікацію методів соціального прогнозування. Встановлено, що кон'юнктурні прогнози є важливим інструментом регулювання стану об'єкта та виявлення закономірностей причинно-наслідкових зв'язків з метою прийняття адекватних політичних рішень. З'ясовано, що соціальний прогноз розглядається як механізм для аналізу політичних ризиків, запобігання конфліктам, обгрунтування державних рішень та їх наслідків, прийняття науково обгрунтованих тактичних рішень в системі соціального управління.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості трудової поведінки особистості як підприємницької діяльності, визначено її суть, чинники формування та реалізації. Трудову поведінку особистості розглянуто як соціально-філософську категорію в системі інших категорій соціальної філософії, її сутнісний зміст розкрито через такі поняття, як людина, соціум, діяльність, суспільні та виробничі відносини, суспільне життя, особистість та інші. Визначено поняття "трудова поведінка", яка за своєю суттю є сукупністю соціально-функціональних дій та вчинків людей, визначених професійно-кваліфікаційними потребами, обов'язками і формами суспільно-виробничої діяльності. Зазначено, що трудова поведінка є видом та формою суб'єктивної діяльності, комплексним проявом інтегрованих якостей людини, її інтелектуальних, фізичних, морально-психічних та духовних особливостей. Проаналізовано проблеми формування та поведінки "середнього класу" у трансформаційних суспільних процесах, досліджено категорію підприємництво та проблеми соціального управління та регулювання трудової поведінки особистості. Репрезентовано визначення поняття "підприємництво" та "соціальне управління".

  Скачати повний текст

Досліджено співвідношення глобалізаційних процесів у сучасному постіндустріальному суспільстві, проаналізовано нові тенденції зміни владних відносин та екологічні перспективи подальшого розвитку людства у контексті сучасної наукової картини світу. З'ясовано, що подолання фундаментального протиріччя між принципом суверенітету національних суб'єктів і необхідністю їх об'єднання для розв'язання глобальних проблем можливе за умови зміни економоцентричної парадигми глобалізації на культуродомінантну, що необхідно для подолання процесів перетворення глобалізації на вестернізацію. Доведено, що ефективне керування процесами людської діяльності за доби когнітивізації влади неможливо без використання сучасних наукових здобутків та прогресивних філософських ідей. Показано, що пріоритетність екологічних імперативів у процесі прийняття владних рішень є суттєвою умовою становлення сприятливого еко-майбутнього.

  Скачати повний текст

Визначено конформізм і нонконформізм в якості полярних способів соціального вибору індивіда та векторів самоактуалізації особистості за умов системної суспільної кризи, визначальними рисами якої є мінливість соціокультурного простору, соціальна аномія, знецінення загальнолюдських цінностей, транформація аксіосфери. Показано, що в окресленій ситуації нонконформізм виступає в якості конструктивного напряму самоактуалізації особистості, а конформізм, як полярний вектор соціального вибору, є фактором, каталізуючим розвиток і поглиблення кризового стану суспільства. Доведено, що за певних умов нонконформізм можна розглядати як одну з форм соціальної творчості. Проаналізовано соціальний протест і контркультуру в якості експлікації нонконформізму. Досліджено феномен естетизації соціального протесту й особливості реалізації творчих інтенцій нонконформізму в ситуації перформативного повороту в культурі. Охарактериховано нонконформізм і конформізм як вектори соціальної адаптації студентської молоді за умов трансформації освітнього простору.

  Скачати повний текст