Дисертація присвячена інтерпретації філософії Нового часу (і відповідного історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Проведена реконструкція симптоматологічної мислительної стратегії (Паскаль - де Сад - Ніцше - сучасна філософія радикального плюралізму) обгрунтовано доводить незмінність структури цього конфлікту протягом останніх чотирьох століть і, відповідно, структурну тотожність філософії Нового часу (XVII-XX ст.). Ключовим пунктом дослідження є специфічна інтерпретація текстів Б.Паскаля, яка серйозно коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст. і культури Модерну загалом.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження міжконфесійних відносин. Розглянуто методологічний аспект дослідження даного виду суспільних відносин. Осмислено специфіку прояву діалектики традицій та новаторства у сфері міжконфесійних відносин. Проаналізовано чинники кризи та перспективи розвитку регулятивних функцій релігії за умов загострення глобальних проблем людської цивілізації. Новаторством як закономірністю розвитку міжконфесійних відносин передбачено перевагу неантагоністичних типів традицій та сформовано передумови для природного розвитку системи георелігії. Розгортання даних тенденцій за умов суверенної України ускладнено кризою, що супроводжує перехідний період у розвитку суспільства. Виявлено основні детермінанти оптимізації розвитку міжконфесійних відносин на етапі становлення суверенної України, розглянуто її умови, фактори та критерії.

  Скачати повний текст

Розглянуто різні аспекти процесу соціальної адаптації нових релігійних течій (НРТ), а також методологічні питання їх дослідження. Аналіз найбільш конфліктних ситуацій у релігійній сфері кінця XX ст. свідчить про здатністі НРТ становити перед державою складні проблеми, вирішити які не спроможні навіть найбільш розвинені інститути демократії. Зроблено висновок, що особливість сучасної релігійної ситуації полягає у створенні поряд з релігійною практикою відносно самостійної сфери релігієзнавчої теорії, в яку трансформуються соціальні суперечності, створені НРТ. Таким чином відбувається їх часткове вирішення. Зазначено, що більш повне розуміння природи даного феномена може бути досягнуто тільки з урахуванням його взаємозв'язку з двома іншими складниками сучасної системи специфічних суспільних відносин: традиційними церквами та світською державою. Встановлено, що основними модифікаціями цієї системи є онтологічна, онтична й екзистенціальна форми. Онтологічна форма трансформує вихідну проблему соціальної адаптації НРТ у сферу обговорення проблеми релігієзнавчої експертизи, друга - у сферу методологічних питань дослідження даного релігійного феномена. Визначено, що ці три системи є тими необхідними формами, які створює сама сучасна система церковно-державних відносин для розв'язання вихідної суперечності, в епіцентрі якої є процес соціальної адаптації нових релігійних течій.

  Скачати повний текст

Досліджено в соціальній філософії проблему - стиль життя, яку проаналізовано в широкому соціально-історичному та культурологічному контексті. Зазначена проблема є однією з істотних для розуміння специфіки здійснення процесів самоідентифікації та самореалізації людини. Значну увагу приділено соціально-психологічному аспекту означеної проблеми, що дозволяє визначити стиль як індивідуально-своєрідну цілісну систему стійких засобів та форм опосередкування особистістю об'єктивних умов її життєдіяльності. Показано зв'язок стильової проблематики з морально-естетичними вимірами людського буття та досліджено такий їх вияв, як стилізація, що осмислюється насамперед як форма особистісної самореалізації людини в соціокультурній ситуації постмодерну. За умов соціальних трансформацій, що супроводжуються руйнуванням усталених світоглядних та ціннісних орієнтацій, найбільш поширеними формами стилізації життя запропоновано вважати соціальну мімікрію, соціальний міметизм, інсценування тощо.

  Скачати повний текст

Показано сутність і особливості лібералізму як соціокультурного феномену, емансипаторської метаідеології, особливого різновиду соціального порядку, специфічної комунікативної експансії. Розглянуто природу та сутність політичних ідеологій як динамічних комплементарних систем. Викладено релятивістську концепцію лібералізму, а також оригінальну інтерпретацію сучасного лібералізму як універсального ("глибокого"). Репрезентовано антропологічне обгрунтування лібаралізму. Проаналізовано традиційні підходи стосовно його походження та сутності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціально-філософський процес формування духовності за умов соціальної трансформації на прикладі суспільства сучасної України. Розкрито основні засади та принципи формування духовності, якими є середовище, соціально-освітні цінності, культура, громадські організації, традиції, сім'я. Розглянуто духовність як категорію людського буття, що виражає його здатність до творення культури та самотворення.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано статус соціальних трансгресій як нової форми перехідного процесу, що пов'язана з "непозитивним твердженням", тобто акцентуванням становлення, заперечення, постійної мінливості, виходу за межі. Показано, що трансгресія відрізняється від розвитку як "зняття" (тобто прогресу більш довершених форм) утвердженням соціальної диверсифікації, спонтанних порядків. Розкрито можливості динамічного аналізу соціуму як єдності відносної упорядкованості, технологічного представлення процесів та часткової невпорядкованості, вітальної стихійності зі збереженням умов домінування у відповідну епоху технології чи вітальності. Доведено, що мінливість указаної подвійної людської діяльності не відміняє фундаментальності принципу раціональності. Виявлено, що трансгресії раціональності духовною чутливістю дають змогу компенсувати зростаючу технологізацію буття не тільки у формах духовності, а й тілесності. Відзначено, що в поліцивілізаційному і, разом з тим, глобальному світі зростає значення неофіційних, спонтанних зв'язків, основою яких є сітьові структури та взаємопроникнення соціальних систем функціонально-диференційованого суспільства за умов плюралізму цивілізацій та багатополюсності світового порядку.

  Скачати повний текст

Систематизовано основні тлумачення історизму у філософській літературі, виявлено відмінності вживання понять "історизм" та "історицизм", проаналізовано специфіку функціонування даних термінів у рамках західноєвропейської і марксистської філософських традицій. Показано особливості формування уявлень про історичність на різних етапах розвитку європейського суспільства та механізм становлення принципу історизму як продукту новоєвропейського раціоналізму. Виділено сутнісні характеристики класичної та некласичної парадигми осягнення історичного процесу, оцінено місце і роль в їх структурі принципу історизму. Зазначено, що, починаючи з перших кроків зародження некласичної парадигми, в її рамках відбувається переоцінка значення історизму в поясненні суспільного розвитку, а з часом вона набуває форми активної, цілеспрямованої його критики. Розкрито яскраво виражену антиісторицистську спрямованість постмодернізму. Визначено специфічні особливості і основні напрями постмодерністської стратегії критики парадигми всесвітньої історії, побудованої но засадах методології історизму. Обгрунтовано висновок, що постмодерністські намагання заперечити класичну гносеологічну парадигму багато в чому є умовними та штучними і не вирифікуються як істинні, тому постмодернізм може розглядатися лише як одна з можливих, історично обмежених пізнавальних стратегій в галузі методології історії.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу творів класика американської соціально-філософської думки, одного з фундаторів філософії прагматизму Джона Дьюї, численних робіт зарубіжних і вітчизняних авторів, що стосуються проблематики його творчого спадку, досліджено як самостійну наукову проблему, сформульовану та розроблену Дж. Дьюї, концепцію культурної адаптації як провідного механізму процесу соціалізації, формування соціально активної особистості. Розкрито теорію вченого про культурний досвід як визначальний фактор соціалізації молоді у контексті досягнення нею життєвого успіху. Доведено методологічну значимість поглядів Дж. Дьюї на органічність зв'язку навчання та виховання як обов'язкової умови "соціального пристосування", показано значення цінностей демократії у контексті концепції культурної адаптації.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження феномену суспільного досвіду, виявлено його структурні компоненти, визначено сутність, соціокультурні прояви в динаміці соціального часу, чинники формування та особливості сприйняття. Системно проаналізовано поняття "суспільний досвід", простежено еволюцію соціально-філософських уявлень про роль досвіду в розвитку особистості та суспільства. Визначено, що суспільний досвід - це результативно-процесуальне утворення соціокультурного розвитку певного суспільства. Суспільний досвід розглядається як етноментальний феномен конкретного соціуму, спираючись на єдність національно-своєрідного та загальнолюдського. Значну увагу приділено аналізу проблем його сприйняття та інтерпретації за умов сучасного трансформаційного періоду.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено можливості та специфіку діалогу в постсучасній ситуації. Розглянуто варіанти співвідношення основності та безосновності у людському переживанні дійсності. Обгрунтовано, що ситуацією "можливості" основності й безосновності (без/основності), яка виявляється у потенційній наявності, але практичній відстутності основ є постсучасна ситуація. Проаналізовано ідею діалогу у західній філософській традиції, виявлено його сучасні моделі у даному контексті. Обгрунтовано, що діалогічні відносини у постучасній ситуації як ситуації без/основності представлені особливою моделлю діалогу, специфіка якої виявляється у його трансгресивному характері та набутті ключового значення емоційно-тілесною спрямованістю до Іншого. З'ясовано особливості генезису діалогічних відносин у ситуації без/основності.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз трансформаційних перетворень в Україні у контексті світових глобалізаційних процесів. Обгрунтовано об'єктивність виникнення тенденції глобалізації, що виступає як закономірний поступ людства до нових форм співжиття. Показано, що сучасна Україна - це потенційна держава європейського значення, яка прагне знайти національну форму та зміст у соціально-економічному та політичному контексті. Проаналізовано сучані західні та вітчизняні теоретико-методологічні підходи щодо визначення понять цивілізації, модернізації, постмодернізації та трансформації, з урахуванням яких запропоновано оригінальне тлумачення та встановлено їх значення в системі соціально-філософських категорій. Досліджено сутність сучасних трансформацій соціально-економічних і політичних структур "пострадянської" України. Обгрунтовано тезу про визначальну роль соціокультурного чинника в трансформаційних процесах в результаті його здатності утворювати ціннісну базу для подальшої суспільної модернізації.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто стан християнської традиції у ситуації постмодерну, виявлено специфіку існування християнського Св.Передання у постмодерну добу, визначено вплив культури постмодерну на християнство та основні чинники формування та дієвості християнської традиції у сучасну епоху та в минулому. Встановлено особливості філософсько-культурологічного та релігійного дискурсів щодо проблеми взаємовпливу релігійної традиції та культури. Проведено аналіз різних теорій традиції, на підставі якого зроблено висновок, що все історичне ставлення до релігійно-культурної традиції вибудовується у тріаду: традиціоналізм - модернізм - постмодернізм, а кожна наступна стадія заперечує попередні. Встановлено пріоритетність співвідношення традиціоналізм - модернізм (модернізм завжди виступає в опозиції до традиціоналізму). З'ясовано, що у цій боротьбі протилежностей виникає заключна частина тріади - постмодернізм, який є синтезованою та переосмисленою моделлю відношень традиціоналізм - модернізм.

  Скачати повний текст

В історико-філософському контексті проаналізовано концепцію природного права та особливості її тлумачення на різних етапах розвитку філософії, починаючи з античності. З'ясовано ступінь реалізації основних принципів історико-філософської концепції природного права - свободи, правової рівності та справедливості у суспільствах різного типу: ліберальному, технократичному, солідаристському, в соціальній державі. Досліджено місце і роль невід'ємних природних прав людини у процесі творення незалежності української держави, громадянського суспільства, у відновленні національної духовності, культури, традицій та норм моралі. Обгрунтовано вирішальний вплив принципів історико-філософської концепції природного права на процеси індивідуалізації та персоніфікації життя людей, що сприяє встановленню усталених норм закононності, моралі, справледливості та їх дійсному функціонуванню як засобів стабілізації за умов перехідного суспільства.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості та тенденції соціально-адаптаційних процесів у пострадянському суспільстві на сучасному етапі його трансформування. Завдяки дослідженню у структурно-системному аспекті виявлено взаємозв'язки соціальної адаптації особистості з тими змінами, які відбулися в усіх сферах даного суспільства, класифіковано основні види та підвиди цієї адаптації як системного соціального явища. Соціальну адаптацію проаналізовано як одну з закономірностей і властивостей суспільного буття. Охарактеризовано сучасне українське суспільство як сферу соціальної адаптації особистості, визначено основні тенденції соціально-адаптаційних процесів у ньому на сучасному етапі, розкрито взаємовпливи даної адаптації, соціалізації, соціальної мобільності та інших соціальних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальну обумовленість науково-пізнавальної діяльності та її продуктів (інновацій) за умов суспільства, що розвивається. Соціальну детермінацію науки розглянуто в органічній єдності когнітивного та соціального аспектів. Відзначено, що наука є складовою макросередовища й усього універсуму, а також соціальним феноменом і соціальною підсистемою, що виконує певні функції та взаємодіє з усіма складовими цілісного соціального організму. У методологічному й соціокультурному аспектах науку осмислено як сферу миследії з виробництва та збереження наукового знання. Науково-пізнавальну діяльність висвітлено у контексті безперервної зміни становлення інновацій. Базуючись на когнітивних заходах сучасної науки (зокрема синергетичній теорії), розглянуто наукову інновацію з її гносеологічними та соціальними властивостями як фракталу, що виражає самоподібність усієї науки й моделює її динамізм й інноваційну орієнтацію, а також дозволяє зрозуміти інноваційне наукове знання як "творчий самопрояв світу".

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософське дослідження концепції осьового часу К.Ясперса у контексті сучасності. Проаналізовано засади цієї концепції як лейтмотиву філософської системи К.Ясперса. Аргументовано, що концепція осьового часу має евристичний і методологічний потенціал. Визначено, що можливими проявами "нового" осьового часу історичного розвитку суспільства є глобалізаційні тенденції людства, утвердження постмодерну як однієї з теорій розвитку сучасного суспільства, формування основ постмодерністської свідомості.

  Скачати повний текст

Досліджено ціннісно-адаптаційний потенціал постмодерністського мистецтва, у контексті його нових філософсько-естетичних парадигм, функцій, колажно-монтажного принципу створення образу, руйнування видових, жанрових меж, зближення з життям та показано небувалу за глибиною і масштабом трансформацію світогляду людини. Розглянуто адаптаційні можливості сучасного мистецтва, закладені у новій концепції творчості постмодернізму, його ігрової, інтерактивної, плюралістичної природи, актуальної суті, яка формує розуміння сенсу існування не заради майбутнього, а вчить знаходити його у суб'єктивності. Зазначено, що радикальний досвід арт-практик розширює і поглиблює розуміння суті та змісту естетичного, трансформуючи традиційний досвід людства за двома головними напрямками: створення естетичного середовища існування людини й усвідомлення духовно-метафізичних основ її повсякденного буття. На підставі аналізу реального функціонування сучасного мистецтва, теоретичного доробку вітчизняних і зарубіжних філософів та естетиків висвітлено трансформацію класичної та формування основної проблематики некласичної естетики.

  Скачати повний текст

Створено соціально-філософську концепцію місця та ролі армії в суспільстві за умов трансформації, у контексті якої на підставі аналізу взаємозв'язків армії та суспільства в економічній, соціальній, політичній і духовній сферах життєдіяльності розкрито специфіку, типологію та форми взаємодії армії та суспільства за сучасних умов, запропоновано моделі оптимізації цієї взаємодії у пострадянських країнах. Здійснено апроксимацію характеру розвитку сучасної збройної боротьби на оборонну політику держави у сфері економіки. Висвітлено особливості трансформації даних держав та її вплив на соціальні процеси у Збройних силах. Визначено місце та роль армії за умов демократичного суспільства. З'ясовано суть глобальних проблем сучасності та особливості їх впливу на життєдіяльність Збройних сил. Обгрунтовано головні напрямки оптимізації взаємодії армії та суспільства у перехідних системах. Запропоновано конкретні заходи в соціальній, економічній, політичній і духовній сферах життєдіяльності суспільства, що мають сприяти підвищенню бойової готовності та боєздатності Збройних сил України.

  Скачати повний текст