Висвітлено цивілізаційний підхід до соціально-філософського аналізу проблем розвитку особистості в сучасну епоху. Особливу увагу приділено одній з провідних стратегій даного розвитку - формуванню цивілізаційного статусу особистості, дії принципу глобальності в цивілізаційній парадигмі її соціокультурних цінностей, з'ясуванню її культурно-історичної природи та гуманітарних засад становлення людської індивідуальності. Досліджено особливості функціонування соціального механізму духовного розвитку особистості в процесі цивілізаційних змін.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано сутнісні характеристики людини, зокрема, "чуттєвість", "чуттєва культура", "духовний світ особистості". Розкрито зміст чуттєвої культури студентської молоді та значення її формування для духовного розвитку молодого покоління за умов динамічних перетворень в сучасному українському суспільстві. Визначено фактори впливу на формування та збагачення чуттєвої культури студентської молоді та обгрунтовано значення у даному процесі художнього виховання. Описано процес розвитку емоційної сфери студентів, проаналізовано чинники підвищення ефективності їх художнього виховання у ВНЗ. Розглянуто питання розробки цілісної системи даного виду виховання молоді для запобігання духовного занепаду суспільства.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію, яка грунтується на розуміння культурного простору країни як впливової на її території системи смислів, втілених у діяльності людей та в її продуктах. Визначено типи цілісності культурного простору країни: статична, генетична, динамічна. Встановлено механізм саморегуляції культурного простору, ядро якого складає взаємодія цінностей і норм, а посередницьку роль виконують смисли. Сформульовано принципи гуманітарної політики держави у справі забезпечення цілісності культурного простору. Доведено, що вони повинні грунтуватись на принципі гуманістичнотті й орієнтуватися на максимальний ступінь підтримання населенням спільних загальнонаціональних цілей.

  Скачати повний текст

Проведено філософське дослідження храму як соціокультурного феномену, що дозволило описати його структуру і складові елементи в їх взаємодії, виділити функціональний аспект, показати традиційні і нетрадиційні історико-культурні, релігійно-філософські концепції, а також поставити нові завдання перед гуманітарною наукою. При зіставленні поглядів на храм різноманітних наук і світоглядних шкіл православний храмовий феномен розглянуто як цілісну багатовимірну соціокультурну систему, текст культури. Відмічено: аналіз подібних текстів з боку внутрішньої будівлі стосовно зовнішньої, позатекстової реальності з погляду прочитання деяких значень і наступного розшифрування може стати одним з шляхів вивчення вітчизняної філософської парадигми в цілому і, зокрема, національної ментальності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен мультикультуралізму як практика існування та процедура встановлення наявних культурних відмінностей у суспільстві, а також як концептуальна позиція, яка має втілюватися у відповідній ідеології, правових нормах, відображатися у характері суспільних інститутів, владних відносинах та у буденному житті людей та спрямована на викорінення расизму, націоналізму, тоталітарних форм соціального устрою, здобуття рівності для всіх груп суспільства. Встановлено, що перспективи мультикультуралізму пов'язуються з його спрямованістю у річище визнання, відкритості, реального діалогу культур, коректності під час вирішення проблем культурної, релігійної, етнічної ідентичності, що посилює необхідність проведення політики культурного плюралізму в соціокультурному просторі полікультурних держав.

  Скачати повний текст

Зазначено, що онтологічний статус моди експлікується через категорії мінливості, часу, сутності та становлення. Виявлено, що сутність моди полягає у "розширенні" сьогочасності та фіксуванні уваги людини на життєвій повноті моменту. Проведено аналіз факторів, що сприяють виникненню зразків моди. Доведено, що значення модності набувають зразки, які пройшли етап спрощення (роблячи їх доступними) та викликають підвищений інтерес своєю незвичайністю (привертаючи до себе увагу), а також здатні поширюватись лише у тих сферах культури, в яких активізовані процеси культурної динаміки. Встановлено, що еволюційний підхід щодо аналізу феномену моди найбільш прийнятний із врахуванням особливостей моди у різні культурні епохи. Запропоновано еволюційну модель розвитку моди у культурі.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано феномен міжнародного туризму (МТ) як прояв пізнавально-мандрівної сутності людини як істоти мікрокосмічної та політичної. Зазначено, що засобами МТ людина найбільшою мірою проявляє соціально-духовний потенціал, оскільки має можливість всебічно розгорнути атрибутивні складові субстанційної сутності - мову, народ, суспільство, державу, націю. Обгрунтовано доцільність суттєвого оновлення існуючого законодавства як основи соціально-філософських визначень наведених атрибутивних характеристик людини. Визначено детермінанти розвитку МТ, їх зміст як фактор детермінації свідомості законодавців і туристів.

  Скачати повний текст

Розкрито концептуальні засади основних підходів до визначення поняття ідентичності в сучасній соціальній теорії. Запропоновано філософсько-методологічну концепцію поняття культурної ідентичності, визначено культурну ідентичність як поняття культурного "Я", що виникає завдяки акту рефлексії, спрямованого на пізнання первинних смислів культури, онтологічного підгрунтя існування культури, її центрального ядра або прафеномену. Доведено, що становлення структур культурної ідентичності пов'язано зі здійсненням культури, її актуалізації у вигляді різноманітних артефактів дослідження ідентичності. Розкрито гносеологічні засади та визначено евристично-методологічний потенціал концепту "фаустівської культури", досліджено фундаментальні моделі культурної ідентичності в межах смислового та цінного простору "фаустівського" - західноєвропейського - культурного типу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано культурну ідентичність як універсальну форму самоусвідомлення людини за полікультурних умов існування на основі принципів трансцендентності й інтерсуб'єктивності. Висвітлено, що головним принципом смислоутворення за умов полікультурності є пошук особистісної визначеності у контексті міжсуб'єктивних відносин. Встановлено, що на ідентичність людини сьогодні впливають переважно культурні фактори в порівнянні з соціальними. Доведено, що принцип етнічної культурної належності як базовий не перешкоджає людині полікультурного суспільства віддавати перевагу можливостям становлення "точкового" контакту з плюральною множиною реальних/віртуальних культурних практик, вбачаючи в цьому позитивний аспект. Розкрито, що дифузія базової культурної ідентичності, перетинання особистістю культурно зумовленої межі, рух у векторі транскультурності є рушійними силами культурної творчості. Визначено, що буття за умов полікультурності потребує відповіді на питання: "Що є я сам ", тобто самовіднесеності як вищої форми суб'єктивності, яка передбачає усвідомлений пошук міжсуб'єктивних взаємодій і тому породжує "флуктуюючу", "точкову" ідентичність, що постійно змінюється. Охарактеризовано такі стратегії формування ідентичності, як інтертекстуальність, нарративність, іміджева стратегія.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку взаємозумовленості феноменів влади та культури. Доведено, що методологічно коректна постановка даного питання вимагає, з одного боку, переосмислення класичної теорії влади (розуміння влади як атрибуту цілераціональної дії або функції держави) під кутом зору феноменологічної антології людського буття, з іншого - застосування феноменологічного аналізу культури як царини повсякденного буття, життєвого світу. Це дає можливість виявити конститутивне значення культури щодо владних відносин на мікро- так макрорівнях і конститутивність влади щодо певних форм культури (символічний універсум, культурний рессентімент).

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-антропологічний аналіз феномену повсякденності у вимірах життєвого світу. Здійснено спробу змінити філософську традицію аксіологічних суджень щодо низького статусу повсякдених подій. Розкрито сутність феномену повсякденності як своєрідної метрики, що позначає масштаби та відмінності добра і зла, розуму та безумства, істини та брехні, прекрасного та потворного. Сформовано нове поле застосування філософської антропології та філософії культури щодо малодослідженої проблематики. Здійснено тематизацію повсякденності у філософському дискурсі та виявлено її критичний потенціал по відношенню до класичного канону раціональності та позиції логоцентризму класичної філософії.

  Скачати повний текст

Досліджено антропологічний зміст категорії "уяви", яку запропоновано визначити як спонтанну здатність людини, що поєднує досвід її існування у єдиний горизонт. Запропоновано цілісний антропологічний та культурологічний підхід до розуміння феномену уяви як сили людської душі, що долає амбівалентність моделі співвідношення здатностей, яка була розроблена у класичному раціоналізмі. Розуміння природи синтетичної здатності дає змогу підняти статус філософської антропології з рівня емпіричної науки про психічні здатності до трансцендентального типу філософування. Показано, що поза процесом пізнавання уява виходить за межі служіння розуму та отримує свій власний апріорний принцип, що свідчить про наявність самодіяльності у автономній сфері. У царині культури функція трансцендентального синтезу уяви стає породжуючою моделлю культуротворення. Образом автономної сфери уяви у феноменальному світі стає гра як "особливе місце її існування". Зауважено, що у своїй культуротворчій функції уявне не суперечить реальному, а утворює з ним трансцендентальну єдність.

  Скачати повний текст

Вивчено філософсько-антропологічні характеристики культурної унікальності та її розуміння. Дослідження проведено з використанням розробленого у постмодернізмі підходу, який розглядає становлення різних культурних форм, їх розуміння як взаємодію рядів відмінностей, що не мають єдиного центру. Показано, що розгляд культурного процесу через призму ентелехії тотожності та відмінності дозволяє глибше зрозуміти культурну динаміку. Але сама ентелехія вимагає для свого розуміння вже не традиційного причинно-наслідкового підходу, а такого, що грунтується на повторюванні.

  Скачати повний текст

Досліджено статус української жінки на перехресті національної та православної картин світу. Вивчено вплив гендерних ідеалів православ'я на самоідентифікацію української жінки та семіотику сучасних гендерних ролей у культурі. Досліджено суспільну та творчу активність українських жінок Середньовіччя та Нового часу (благодійність, викладання, літературна творчість), яка відбувалася перш за все у межах православної культури, але яку за формами та результатами діяльності можна вважати протофеміністською.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-культурологічне дослідження феномену "українофільство" у російській культурі у різних контекстах: історико-літературному, культурному, філософському. Обгрунтовано його значущість у становленні української та російської ідентичності, розкрито роль України як власної культурної скрабниці та ресурсу для розвитку інших культур. Осмислено феномен "українофільство", розглянуто його концептуалізацію у контексті постколоніальних студій. Виділено основні періоди розвитку українофільства у російській культурі, виокремлено чинники, які сприяли появі даного культурного феномену. Доведено, що одним із чинників, які спонукали Росію до запозичень з української культри, був російський орієрталізм і потреба в усвідомленні власної ідентифікації. Досліджено феномен М.В. Гоголя як транслятора українофільства у просторі російської культури та мистецтва XIX ст. Проведено порівняльне дослідження творчості українського та російських мислителів, що дозволяє розширити погляд на філософію Сковороди та її вплив на російську релігійно-філософську думку доби XIX - XX ст. Показано суттєвий вплив видатних українських творчих особистостей та прогресивної інтелігенції на розвиток російської культури.

  Скачати повний текст

Уперше у вітчизняній філософії здійснено цілісний аналіз соціальних, антропологічних, етичних, світоглядних проблем туризму. Доведено, що тимчасове та добровільне переміщення масових людських потоків до іншого географічного, природного та соціокультурного середовища з метою подорожі є новим глобальним соціокультурним явищем і вимагає належного філософського осмислення. Відзначено, що задовольняючи специфічний комплекс потреб людини, туристична діяльність підносить і розкриває та гуманізує ці потреби. Показано, що туризм, здійснюючи крос-культурну передачу екзистенційних цінностей, збагачує світогляд, систему цінностей людини, сприяє встановленню діалогічних відносин між представниками різних соціумів і народів, створює між ним атмосферу взаєморозуміння та довіри. Тому, на відміну від інших чинників глобалізації, які можуть загострювати конкурентні відносини між країнами, туристична діяльність сприяє кооперативній взаємодії індивідів, спільнот, культур, народів. Зроблено висновок, що міжнародні та національні туристичні організації, проводячи цілеспрямовану політику покращання взаємодії між народами, створюють засобами туризму умови для гуманізації цих відносин, активізації моделей співпраці у напрямку розв'язання загальних глобальних проблем світового соціуму, досягнення якісно нового рівня суспільного розвитку.

  Скачати повний текст

Розглянуто методологічний аспект дослідження туризму як певного виду людської активності, форми прояву свободи сучасної особи, соціального інституту та чинника суспільного розвитку. Проаналізовано категоріальний ряд, що відображає зміст туризму. Доведено, що він є важливим фактором соціального прогресу українського суспільства за умов недостатньої кількості енергоресурсів та низької конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника. Визначено, що соціальними функціями туризму є соціально-демографічна, економічна, екологічна, культуротворча, гуманістична та людинотворча. Виявлено фактори оптимізації туристичної діяльності в Україні.

  Скачати повний текст

Наведено результати соціально-філософського дослідження туризму як способу подолання людиною меж повсякденного буття. Запропоновано визначення понять "туризм", "повсякденність", "туристична активність". Проведено аналіз туризму як одного з шляхів подолання одноманітості повсякденності та способів збагачення життєдіяльності людини новими смислами, показано його позитивний вплив на розвиток її духовності та світогляду. Визначено соціокультурну детермінацію туристичної активності людини. Розглянуто напрямки та перспективи розвитку туризму як соціального інституту за умов глобалізації. Зроблено висновок про посилення впливу туризму на життєдіяльність індивіда у XXI ст., реалізацію його творчого потенціалу, розширення меж індивідуальної свободи. Розкрито специфіку розвитку туристичної активності українців, визначено її спрямованість та фактори оптимізації.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічні та теоретичні підходи до толерантності в процесі становлення молоді за умов полікультурного середовища. Досліджено теоретичні підходи і досвід роботи з виховання толерантності, проведено порівняльний аналізу формування даної якості у різних культурах. На підставі одержаних результатів визначено сучасні тенденції, актуальні проблеми й особливості формування толерантності у молоді за умов полікультурного середовища України на прикладі Автономної Республіки Крим, проаналізовано основні проблеми молоді. З урахуванням характеру соціальної технології, особливостей полікультурного середовища України та специфіки соціальної роботи з молоддю запропоновано соціально-освітні технології для допомоги молоді у процесі її соціалізації у полікультурному соціумі. Розроблено й апробовано моделі формування толерантності особистості в полікультурному середовищі та професійної підготовки фахівців до роботи з розвитку даної якості у молоді. Основні результати наукового дослідження впроваджено у практику роботи закладів вищої, позашкільної та післядипломної освіти, а також соціальних служб для молоді в окремих регіонах України.

  Скачати повний текст