Проведено естетико-мистецтвознавчий аналіз абстракціонізму як непересічного явища культури ХХ ст. Досліджено, що абстрактне мистецтво було відповіддю на принципово нові культуротворчі процеси на межі ХІХ - ХХ ст., серед яких виокремлено низку нетрадиційних філософських ідей - неопозитивізм, психоаналіз, інтуїтивізм, антропософія, - трансформацію науково-технічних досягнень у сферу мистецтва. Проаналізовано художню та теоретичну спадщину В.Кандинського. Описано процес формування творчої індивідуальності митця і виокремлено ті ідеї, які мають вагоме теоретичне значення в розвитку сучасного мистецтва (специфіка творчого процесу, колір як "емоційний тонус" твору, іконографія в мистецтві ХХ ст., синтез мистецтв та синестезія). Висвітлено вплив творчості та теоретичних ідей Кандинського на розвиток українського мистецтва ХХ ст.

  Скачати повний текст

Здійснено філософський аналіз концепту слобожанської ментальності, формування та проявів феномену слобожанської ідентичності. Проведено порівняльний аналіз теоретичних підходів щодо ментальності. Досліджено дану ментальність через соціокультурні та мистецькі репрезентації в церковному будівництві та філософській думці. Установлено два типи таких репрезентацій у слобожанській ментальності, що характеризуються через уведення поняття стилю, а саме: бароко та народний стиль. Зазначено, що стиль інтерпретується як специфічна структурно-семіотична модель. У аспекті локальної ідентичності та стилю проаналізовано репрезентації слобожанської ментальності у візуальному та вербальних аспектах. Доведено, що гетьмансько-державний стиль (бароко) виступає як динамізуючий фактор національного буття, а народний стиль - як гармонізуючий у просторово-часовій локалізації на Слобожанщині XVII - XVIII ст. Показано, що оскільки опозиція бароко - народний стиль, то він виступає аналогом відомих культурологічних дихотомій на позначення динаміки - стабільності, а слобожанська культура завдяки відкритості, діалогізованості та толерантності свого дискурсу належить до таласократичного типу культури.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен "барокового універсалізму" в художньому мисленні на основі компаративного аналізу поетики українського Бароко доби Гетьманщини у порівнянні з "першим" і "другим" необароко в українському мистецтві початку і кінця ХХ ст. Реконструйовано естетику бароковості за допомогою відтворення систем художньої образності з архетиповою структурою провідних мотивів, образів і топосів українського барокового дискурсу. Зазначено, що пошук транскультурних комунікацій у вітчизняному мистецькому просторі дозволяє зрозуміти Бароко як метамову українського художнього мислення, завдяки чому забезпечуються його універсалістичні функції у розвитку українського мистецтва. Висвітлено сучасні інтенції українського художньо-естетичного дискурсу, розкрито його "універсалістський" характер за допомогою ключових універсалій та принципів барокової і необарокової естетики.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз трансформації "аналітична естетика - постмодернізм", яка розглядається як необхідний етап у розвитку американської естетики, і є підгрунтям формування нового типу естетичної теорії. З'ясовано, що американська аналітична естетика виникла внаслідок застосування основних принципів позитивістської філософії до сфери мистецтва, поєднання аналітичної естетики з практикою американського мистецтва та художньою критикою. Розкрито естетичний вимір понять аналітичної естетики. Обгрунтовано, що у процесі розвитку американська естетика обмежує позитивістський ізоляціонізм за рахунок побудови стрункої естетичної теорії засобами аналітичних та лінгвістичних методів. Визначено основні теми, які наближають аналітичну естетику до проблем європейського постмодернізму (зняття кордонів між елітарною та масовою культурою, багатомовність мистецтва, заперечення модерністських догм щодо техніки, мови, позиції автора, антиформалізм, експерименталізм та ін.). Виявлено два шляхи переходу до постмодернізму у США: за рахунок відмови від академічної філософії в контексті постмодернізму (Ф.Джемісон, І.Хассан, Р.Рорті); за рахунок внутрішньої критики, яка намагається зберегти раціональні зерна втраченого типу філософствування, залучення його здобутків до контексту нового філософського стилю (А.Данто, Р.Нозік). Проаналізовано концепцію еститезації аналітичної філософії А.Данто, яка поєднує аналітичний стиль філософствування з постмодерністськими темами дослідження.

  Скачати повний текст

Розглянуто стильовий дискурс української видовищної та драматичної культури як систему знаків у процесі їх застосування у контексті перспективи трансформацій образу Людини та Світу, що суттєво корегує емпіричні методи її вивчення та відображає філософський зміст мистецтва театру. Обгрунтовано концепцію органічності та тяглості української видовищної та драматичної культури, що заперечує наслідувально-фрагментарну модель розвитку національного сценічного мистецтва, забезпечуючи його входження у систему великих стилів європейської культури. На підставі дослідження логіки формування національного стилю виявлено його універсальну структуру, пов'язану з утворенням концепції ігрового полістилістизму як консолідуючої суспільно-художньої ідеї, втіленої в різноманітних формах і субстанціях. Формалізовано поняття стилю як матеріалізованого світовідчуття та підкреслено момент його центральності як семіотичної мови стильоцентризму.

  Скачати повний текст

Виявлено концептуальні характеристики українського мистецького модерну як стилю мислення та духовно-культурної течії, що засобами образотворчого мистецтва виразили напрям і зміст світоглядно-філософської еволюції у духовному житті України у добу зміни філософської та культурної парадигм у кінці XIX - на початку XX ст. Доведено, що дане перетворення було осмислено та відображено в українській культурі у формі національного варіанта стилю модерн. Зроблено висновок, що інтелектуальна інновація модерну за умов світоглядної кризи полягає у свідомій спробі зберегти цінність і впорядкованість картини світу шляхом накладання універсальної системи значень і логічних схем на художньо-образне світосприйняття. Розкрито вплив ідей провідних філософів XIX - початку XX ст., зокрема, А. Шопенгаура, Ф. Ніцше, З. Фрейда, А. Бергсона, В. Дільтая на світоглядні виміри європейського, зокрема, українського мистецтва даного періоду. Досліджено вплив світоглядної системи романтизму (Новаліса, Л. Тіка, Ф. Шлегеля), на формування ідейних основ мистецького модерну. Виявлено гносеологічний, антропологічний, онтологічний виміри художньо-образного осмислення буття людини в Україні в кінці XIX - на початку XX ст. у їх взаємозв'язку з європейським модерном як цілісним світоглядно-культурним феноменом. Експліковано зміст сформованих модерном концептів: новий образ дійсності, "базова" особистість доби, цілісність особи та цілісність життєвого світу людини, перетворення суспільства засобами "естетичної революції". Доведено, що у добу модерну прагнення відновити зруйновану систему цінностей обумовило підвищення інтересу до міфу як методології художнього конструювання дійсності. Виявлено особливості переосмислення функцій міфу у суспільній свідомості європейців, зокрема, українців XX ст. у контексті нових філософських учень, яке кардинально відрізнялося від класичного підходу до міфології. Розкрито методологічну роль опозиції космос - хаос у символічному реконструюванні світу в світоглядній системі модерну. Показано принципові відмінності вияву даної опозиції в художньо-образній рефлексії мистецтва Західної Європи й України. Встановлено особливості експлікації української ідеї в символічно-образній системі мистецтва модерну. Аргументовано, що український модерн, на відміну від космополітичного європейського, в Україні став еквівалентом національного світоглядного стилю, в якому тісно переплелися національне та сакральне.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано, якими шляхами експресіонізм трансформувався майже в усі види мистецтва та визначив принципово нові підходи до розробки в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція до синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експерсіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відображали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню феномена "експресіонізм" в контексті західноєвропейської культури XX століття. Розглядається естетико-мистецтвознавче підгрунтя західноєвропейського експресіонізму та його місце в діалозі культур "Захід-Схід" в контексті компаративістського аналізу. Реконструйована історія становлення і розвитку експресіонізму, обгрунтовані його естетико-мистецтвознавчі засади, специфіка прояву у різних видах мистецтва. Експресіонізм досліджено як напрямок у сучасному мистецтві, що має корені у світовій філософській думці і обумовлений динамікою розвитку художнього мислення. З'ясовані типи творчого процесу експресіоністів відповідно до видової специфіки мистецтва. В пропонованому дослідженні експресіонізм розглядається не лише як мистецький напрямок, а, передусім, як специфічний духовний простір в західноєвропейській культурі XX століття, якому притаманне самобутнє світобачення, здатне виконати інтегративну функцію у діалозі "Захід-Схід".

  Скачати повний текст

Визначено роль музичної естетики як важливого компонента у формуванні постмодерністської теорії Тексту. Досліджено, що естетика музичного постмодернізму (ЕМП) створює концепцію музичного твору як тексту та потребує застосування певних методологічних принципів, а саме методів текстового аналізу Р.Барта, М.Фуко та деконструкції Ж.Дерріда. Доведено, що колажність репрезентує постмодерністську ідею інтертекстуальності, відбиває постмодерністське прагнення до естетизації дійсності (концепція світового концерту К.Штокгаузена, явища конкретної музики М.Кагеля, К.Штокгаузена). Визначено, що ЕМП втілює принципи онтологічної концепції мистецтва пізнього М.Гайдеггера, яким обгрунтовано необхідність аналізу мистецтва в аспекті істини буття, а художнього твору - у контексті здійснення істини. Розглянуто концепцію іронії М.Кагеля у контексті теорії іронії Р.Рорті, Ж.Дерріда, Ф.Джеймсона, Ч.Дженкса. Висвітлено зв'язки між естетичними принципами постмодернізму та східними теоріями мистецтва у контексті діалогу Захід - Схід. Розкрито специфіку часопростору у постмодерністських творах відкритих форм.

  Скачати повний текст

Здійснено естетичне дослідження постмодерністського "німого кіно" як явища культури другої половини XX - XXI ст. у динаміці його появи, становлення та сучасного розвитку. Проаналізовано загальні естетичні інтенції постмоденізму з характерним для нього розвінчанням влади мовлення. Розглянуто зв'язок постмодерністської категорії "мовчання" з трансформаціями у почуттєвості людини сучасної доби. Доведено доцільність її застосування у дослідженні естетичної природи постмодерністського "німого кіно". Вивчено художню специфіку сучасної моделі невербального кіномистецтва та виділено його виражальні складові: руйнування та викорінення вербаліки, компенсаційне зростання візуальної виразності, а також іронію та цитатність - складові, що забезпечують постмодерністську інтертекстуальність. Проаналізовано естетичний потенціал українського поетичного кіномистецтва, його нон-вербальну естетичну домінанту. Розглянуто перспективи розвитку постмодерністського "німого кіно".

  Скачати повний текст

Здійснено експлікацію терміна "стиль". З'ясовано потенціал стильового аналізу у виявленні естетичної цінності твору. Продемонстровано, що художній стиль зберігається у мистецькій практиці модернізму та постмодернізму на рівні манери. Обгрунтовано поняття про змістовні та матеріальні домінанти стилю, введено змістовні поняття стилю "трансцендентність", "символічність", "симулятивність" і "іманентність". Проаналізовано узгодженість формальних стильових ознак з духовним змістом твору та встановлено закономірний зв'язок між домінантами стилю "ступінь умовності", "іманентність", "трансцендентність". Розкрито значення терміна "великий стиль", обгрунтовано доцільність введення нових формальних понять стилю. Запропоновано модель історичної динаміки художнього стилю.

  Скачати повний текст

Розглянуто відображення в творчості М.Кузміна та російських емоціоналістів тих сучасних ідей, поглядів, які становлять філософсько-естетичну концепцію М.О.Бердяєва "кризи мистецтва". Досліджено можливість вирішення емоціоналістами проблеми подолання кризи мистецтва. На матеріалі художньої та критичної творчості Кузміна й емоціоналістів, їх теоретичних робіт періоду емоціоналізму (1922 - 1925 рр.) і попередніх років, розглянуто естетичну платформу емоціоналізму, яка протистоїть автоматизованому життю та механізованому, бездушному, формальному мистецтву (футуризму, кубізму тощо), що призвело до кризи класичної естетики. Кузмін та емоціоналісти не тільки оголосили "похід проти формалістики", але протиставили їй свою "азбуку мистецтва", сформулювали основні положення художньої ідеології, підтверджені їх творчістю, перерахували основні та вічні атрибути справжнього мистецтва. Крім цього, своїми художніми шуканнями та положеннями емоціоналізму Кузьмін та емоціоналісти окреслили вихід із духовного тупика мистецтва "старого Заходу", указали на хвилю нового мистецтва, поширену в Росії, Німеччині, Америці, визначили його основну характеристику (прагнення до "високої елементарності") та дали йому ім'я - емоціоналізм. Внаслідок проведеного дослідження кардинально переглянуто погляд на російський емоціоналізм як на явище, що не сфрмувалося, випадкове, незначне, позбавлене цілісності, яке відображає естетичні погляди одного тільки його лідера - М.Кузміна та безперспективне для наступних етапів історії літератури.

  Скачати повний текст

Проаналізовано комплекс світоглядних універсалій маньєризму, застосовано розширене трактування категорії "маньєризм", запропоновано введення до широкого наукового обігу категорій "маньєристична домінанта", "маньєристична константа". Досліджено провідні тенденції зміни стильової тканини, специфіку співіснування та боротьби різних течій у мистецтві XVI ст. Актуалізовано питання межі Ренесансу та маньєризму в контексті італійського мистецтва та його північно-європейських локальних варіантів.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження експерименту як естетичного поняття (мистецького експерименту), його становлення у понятійному апараті естетики та мистецькій практиці кінця XIX - першої третини XX ст. У межах даного періоду проаналізовано два види мистецького експерименту: онауковлений та модерністський, вивчено їх філософсько-естетичну базу та естетико-художні концепції. Підгрунтям для впровадження онауковленого мистецького експерименту є філософсько-естетичні погляди позитивістів (О.Конта, І.Тена), а практичне втілення він здобув у естетико-художній концепції натуралізму Е.Золя. Філософсько-естетичну базу модерністського мистецького експерименту представлено у працях Т.Адорно, В.Беньяміна, Г.-І.Гадамера, Я.Мукаржовського, Х.Ортеги-і-Гассета, а виявився він у естетико-художніх концепціях фовізму, кубізму, футуризму, супрематизму, абстракціонізму, сюрреалізму. Відзначено, що ідея експериментування була провідною у розвитку європейського та українського мистецтва першої третини XX ст.

  Скачати повний текст

Реконструйовано теоретичну картину історико-культурних, онтологічних, гносеологічних та естетичних параметрів постмодернізму. Досліджено транскультурний характер постмодернізму як визначальний для осягнення, осмислення постсучасної загальнокультурної ситуації. Проведено пошук спільного онтологічного простору ідей у філософії, естетиці та мистецтві постмодернізму, що відкриває нові можливості для випробування та переоцінки цінностей, переосмислення соціокультурної ситуації під назвою "мистецтво", нового усвідомлення питань щодо логіки побудови філософсько-естетичних дискурсів. Проведено естетичний аналіз феномену постмодернізму, який забезпечив подальшу можливість виокремлення та усвідомлення специфіки художнього постмодернізму як реакції на зміну місця культури в суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив американської символічної школи на розвиток сучасного літературознавства. Охарактеризовано культурно-історичні та ідеологічні умови зародження та формування символічного літературознавства в США. Окреслено термінологічне поле американської символічної критики. Проаналізовано вплив ідей Е.Кассірера на літературознавчі погляди С.Лангер. Встановлено зв'язок символічної критики з теоріями символу, з літературознавчими методологіями, зокрема, з "новою критикою", російськими формалістами, частково з концепціями міфокритиків. Проаналізовано теорію символотворчості С.Лангер. Визначено зміст понять "протосимволу" та "презентивного символізму" як основних чинників концепцій С.Лангер. Проаналізовано літературознавчі теорії Н.Фрая, М.Фросса, Ф.Уілрайта, К.Берка, Л.Найта. Розкрито методичні засади аналізу художнього тексту, розроблені С.Лангер.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу дослідити бароковий характер української філософії, неоднорідності трактування гносеологічних і антропологічних проблем. Проаналізовано витоки духовно-філософських засад доби українського бароко, зокрема, його раціоналістичний та ірраціоналістичний чинники. З'ясовано, що в українській духовній культурі переважала східно-християнська філософська парадигма, а сприйняття та утвердження західноєвропейської культурної традиції відбулося у період культурно-національного відродження XVI - XVII ст. Стверджено, що філософська думка Києво-Могилянської академії є зразком поєднання ірраціоналістичної та раціоналістичної традицій в українській філософії і є органічно позв'язаною з історико-культурними атрибутами бароко.

  Скачати повний текст

Визначено роль національного характеру у формуванні української музичної культури та виявлено типологічні ознаки її матеріальних форм для удосконалення контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України. Доведено, що типологічно подібна до феномена перехідності, культура українського романтизму утілює специфіку національного художнього образу світу та функціонує невід'ємно від національного характеру. Зазначено, що риси даного характеру обумовлюють специфічно "музичний" засіб світосприйняття українців. Встановлено, що музика як архетипна форма мислення обумовлює культурну самобутність, формує психоінформаційний простір етносу, утворюючи послідовність звук - інтонація - знак - символ - мова - сенсова спільність. Виявлено, що романтизм як універсальна художня система відповідає українській етнічній ментальності. Досліджено, що романтичний світогляд, гармонійно засвоєний та перетворений національною музичною школою, властивий кращим зразкам декорованих нотних видань ХІХ ст. Показано, що особливості українського національного характеру мають матеріальне втілення на рівні національного народного інструментарію.

  Скачати повний текст

Досліджено процес естетизації ідеї свободи в контексті західноєвропейського романтизму, який охарактеризовано як певний історичний тип культури, що сформувався у жорсткій полеміці з просвітницьким культом розуму та сприяв створенню нового типу світовідчуття, в основу якого покладено безпосередність естетичного почуття. Запропоновано цілісний естетичний та культурологічний підхід до розуміння свободи як естетичного феномену, визначено основні етапи становлення романтичної інтерпретації свободи та комплекс теоретичних і культурологічних факторів, які детермінують виникнення даних етапів. Дану своєрідність романтичної концепції свободи обгрунтовано шляхом її порівняльного аналізу з раціоналістичною моделлю, репрезентованою ідеологією Просвітництва. Проаналізовано культурно-історичні та теоретичні аспекти співвідношення романтичної та просвітницької концепції свободи, наведено їх принципові характеристики. Розглянуто прояви романтичної моделі свободи у модернізмі та постмодернізмі, що імпліцитно містять всі конотації внутрішньої напруженості даної теоретичної та художньої позиції та визначають її історичне значення.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні підходи до вивчення зазначеної проблеми як у мистецтвознавчому, так і в розрізі світоглядно-філософського наукового мислення. З'ясовано характерні ознаки синтезу мистецтв в європейському середовищі стилю модерн. Охарактеризовано європейську стилістику формотворення модерну синтетичного предметного середовища. Висвітлено принципи побутової колористики в синтезованому предметному середовищі стилю модерн. Визначено особливості сучасного українського інтер'єру стилю модерн, його взаємодію з художньо-стильовими традиціями Заходу та Сходу.

  Скачати повний текст