Проведено дослідження фрустраційної толерантності як психологічної стійкості до фрустраторів, що базується на здатності індивіда до об'єктивного оцінювання проблемної ситуації завдяки особистісній, соціальній і професійній значущості. Показано важливе значення фрустраційної толерантності як важливої передумови й основної умови адаптації та реалізації менеджера в освітянській практиці, ефективної реалізації спільної діяльності. За даними констатувального експерименту фрустраційну толерантність розглянуто як структуру, яка утворюється когнітивним, емоційним і конативним складниками. Виявлено, що у менеджерів освітніх закладів, яким властива стабільна та нестабільна (ситуативна) фрустраційна толерантність, переважає емоційна складова. З'ясовано, що провідними компонентами інтолерантності є когнітивність і конативність. Встановлено, що найбільш успішними у спільній діяльності є менеджери освітніх закладів, яким притаманна стабільна та нестабільна (ситуативна) фрустраційна толерантність з переважанням емоційного та конативного складників. Інтолерантні менеджери продемонстрували недостатність розвитку навичків спільної діяльності. Розроблено й апробовано програму формування фрустраційної толерантності менеджерів освітніх організацій, спрямовану на розвиток когнітивно-стильових особливостей та умінь спільної діяльності, що позитивно вплинула на формування толерантності до фрустрації. Зроблено висновок, що когнітивно-стильові особливості менеджера сприяють становленню поведінкових стереотипів, в яких втілюється конативна складова толерантності до фрустрації.

  Скачати повний текст

Розкрито специфіку утворення професійних цілей у процесі розв'язання фахових завдань практичним психологом. Уточнено поняття "рефлексивні механізми цілеутворення", визначено їх роль у процесі утворення професійних цілей психолога. Визначено види, основні критерії та рівні сформованості цілеутворення та його рефлексивних механізмів. Експериментально перевірено вплив рефлексивних механізмів на ефективність утворення цілей у процесі розв'язання професійно-психологічних завдань. Розроблено й апробовано програму формування та корекції рефлексивних механізмів цілеутворення на підставі застосування активних методів навчання.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону. Визначено психологічні особливості діяльності членів громадських формувань з охорони державного кордону. Розкрито сутність і структуру їх психологічної готовності до даного виду діяльності, проаналізовано стан сформованості її основних компонентів. Встановлено вплив на розвиток даної якості окремих соціально-демографічних і професійних характеристик членів громадських формувань. Розроблено програму формування психологічної готовності даної категорії осіб до охорони державного кордону, експериментально підтверджено її ефективність.

  Скачати повний текст

Виявлено фактори, що детермінують стан психологічної готовності, а також психологічні умови її формування у військовослужбовців Внутрішніх військ (ВВ). Визначено структуру, критерії та показники їх психологічної готовності. Уточнено суть і зміст поняття "психологічна готовність", конкретизовано рівні та структурні компоненти стану психологічної готовності військовослужбовців ВВ. Досліджено особливості виникнення та динаміки стану даного виду готовності.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й емпірично досліджено шляхи формування механізмів саморегуляції у процесі вивчення іноземної мови. Обгрунтовано припущення, що продуктивне засвоєння іноземної мови студентами неспеціальних вищих навчальних закладів вимагає високого рівня розвитку саморегуляції як цілісного особистісного утворення, що за традиційних умов навчання розвивається недостатньо. Встановлено, що рівень розвитку механізмів саморегуляції студентів під час вивчення іноземної мови зумовлений такими чинниками, як самооцінка, рівень домагань, рефлексія та самоконтроль, а також особливостями мисленнєвої діяльності та властивостями уваги. Розроблено й апробовано навчальну програму формування механізмів саморегуляції студентів на заняттях з іноземної мови. Доведено можливість підвищення рівня саморегулювання шляхом використання активних методів навчання (дискусій, проблемних ситуацій, творчих завдань, різноманітних ігор, психологічних вправ, групових форм роботи). Показано позитивний вплив даних методів навчання на розвиток комунікативної компетентності студентів та підвищення їх впевненості у собі, ініціативності, самостійності, тобто особистісного зростання в цілому.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття "емоційна стійкість" як емоційної якості. Вивчено зміст і структуру емоційної стійкості в майбутніх практичних психологів, що має психофізіологічну, емоційно-вольову, когнітивно-рефлексивну, адаптивну та соціально-перцептивну підструктури. Проведено диференціацію особистісних профілів майбутніх практичних психологів у контексті емоційної стійкості: емоційно усталені (гармонійний та прегармонійний профілі), емоційно хиткі (незбалансований і помірно незбалансований профілі) й емоційно неусталені (дезінтегровані та частково дезінтегровані профілі). Визначено психологічні детермінанти формування емоційної стійкості в майбутніх практичних психологів, серед яких: ресурси психофізіологічної, емоційно-вольової, когнітивно-рефлексивної, адаптивної та соціально-перцептивної підструктури емоційної стійкості. Розроблено й апробовано програму тренінгових психотехнологій з активізації особистісного потенціалу емоційної стійкості (ТрЕСт) у майбутніх практичних психологів, а також розроблено комплекс методів психопрофілактики й упередження емоційної нестійкості в майбутніх практичних психологів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему сучасної теорії та практики виховання - формування емоційно-почуттєвої сфери студентів (ЕПС) гуманітарних факультетів у ВНЗ, визначено особливості даної сфери, її критерії, показники та рівні сформованості, розроблено педагогічну систему її формування, функціонування, змістове наповнення та педагогічні технології її реалізації. Обгрунтовано модель педагогічної системи (ПС), яка інтегрує аудиторну та позааудиторну діяльність студентів, спілкування за межами ВНЗ з урахуванням впливу навколишнього середовища (соціального і природного), ЗМІ. Доведено ефективність даної ПС для досягнення високого рівня сформованості ЕПС студентів.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності. Визначено сутність і зміст готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності, розглянуто її мотиваційний, інформаційний, процесуально-діяльнісний і рефлексивний компоненти. Розроблено модель формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови її реалізації, зокрема, такі, як організація самостимулювання до прийняття ефективних рішень, цілеспрямоване застосування засобів інформаційного моделювання в процесі підготовки майбутніх учителів до прийняття педагогічних рішень. Розроблено й апробовано навчально-методичний комплекс з формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності (діагностичний комплекс оцінювання рівнів сформованості даної якості, програму спецкурсу та методичні рекомендації до її використання, інформаційні ресурси).

  Скачати повний текст

Визначено зміст поняття адекватної поведінки працівників ОВС у ризиконебезпечних ситуаціях. Виявлено психологічні закономірності процесу формування адекватної поведінки у працівників ОВС під час виконання оперативно-службових завдань у ризиконебезпечинх ситуаціях. З'ясовано залежність реалізації адекватної поведінки працівниками ОВС під час виконання оперативно-службових завдань від об'єктивних і суб'єктивних чинників. Обгрунтовано стратегії формування адекватної поведінки працівниками ОВС у ризиконебезпечних ситуаціях. Поглиблено уявлення про вплив індивідуально-психологічних особливостей особистості працівників ОВС на ефективність виконання професійних обов'язків під час оперативно-службових завдань.

  Скачати повний текст

Досліджено основні форми репрезентації страху в різних соціокультурних контекстах. З'ясовано, що причиною страху є погроза відчуження, укорінена в природі людини. Проаналізовано ритмічну еволюцію основних форм страхів, що змінюють одне одного. Виявлено, що в суспільствах, які розвиваються, культивуються депресивні страхи, а індивідуалістичним суспільствам більш притаманні шизоїдні страхи. Доведено, що перехід до соціальної організації обумовлює необхідність придушення шизоїдного страху та культивування депресивних страхів (табуювання, індоктринації) як засобів запобігання соціальній агресії. Доведено, що в сучасний період страх репрезентується як результат онтологічної та соціокультурної самотності людини, що втратила відчуття безпеки та поринула в міжіндивідуальне суперництво. Виділено актуальні теоретико-методологічні аспекти страху як суто руйнівної або творчої сили, важливі для функціонування даної соціокультурної системи, забезпечення її стійкості та динамізму.

  Скачати повний текст

Структуровано відомості щодо підходів вивчення тривожності в зарубіжній та вітчизняній психологічній науці, узагальнено класифікацію видів тривожності за різними критеріями. Визначено місце тривожності у професійному становленні особистості, зокрема, і практичного психолога, а також роль у появі дезадаптації. Досліджено особливості різних видів тривожності, причини професійної тривожності в групах психологів-початківців з різним змістом освіти та в залежності від залученості до професійної діяльності. З'ясовано, що передумовою виникнення професійної тривожності є схильність фахівця-початківця до ситуативної й особистісної тривожності. Встановлено наявність статистично значущих кореляційних зв'язків між особистісною, професійною тривожністю й усіма структурними компонентами дезадаптації. Експериментально доведено, що особистісна тривожність є чинником дезадаптації у вирішенні професійно-психологічних завдань, а професійна тривожність сприяє появі окремих проявів з різних підструктур дезадаптації. Обгрунтовано, розроблено й апробовано програму з регуляції тривожності в психологів-початківців. Доведено ефективність створеної програми та необхідність її застосування на етапі виробничих практик майбутніх психологів.

  Скачати повний текст

Виявлено типи симптомокомплексу відповідальності, кожен з яких має специфічні характеристики, що відображають не парціальні особливості прояву особистості в тій або іншій сфері, а виступають як стійкі крос-ситуаційні утворення. Визначено особливості сімейної соціалізації кожного типу відповідальності. Розроблено методику діагностики типів відповідальності та наведено її психометричні характеристики. Встановлено варіанти структурної організації особистісного симптомокомплексу відповідальності - дефіцитарний та гармонійний. Розроблено програму психокорекції особистісного симптомокомплексу відповідальності та визначено її ефективність.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена закономірностям впливу на психіку людини екстремальних чинників катастроф та узагальненню досвіду психологічної допомоги потерпілим від них; містить результати експериментального вивчення впливу наслідків чорнобильської ядерної катастрофи на психічний стан різних категорій населення. Визначено провідні напрямки та принципи надання психологічної допомоги потерпілим, головні положення та закономірності радіоекологічної психології.

  Скачати повний текст

Наведено результати психологічного аналізу емоційно-оціночного ставлення особистоті до життя. Показано, що останнє за умов вітчизняної культури включає три основні компоненти: безпосереднє емоційне (щастя), опосередковане оціночними судженнями (задоволеність життям) та екзистенціальний вакуум як протилежність смислу життя. Встановлено, що емоційно-оціночне ставлення до життя є неадитивним наслідком взаємодії основних ставлень особистості: до себе, до соціального світу як цілого та до окремих найбільш значущих для індивіда осіб. Виділено функції ставлення до життя: оціночну, мотиваційну, функцію цінності та опосередкування прояву здібностей у життєвих досягненнях.

  Скачати повний текст

Вивчено структуру стресового епізоду у хворих з функціональними порушеннями ритму серця. Доведено, що специфіка реагування на стресові ситуації даною категорією хворих у порівнянні з відносно здоровими людьми полягає в домінуванні негативних емоцій певного типу над позитивними, використанні пасивних форм копінгів, які базуються на дисфункціональних схемах мислення. Запропоновано теоретико-графічну модель стресового епізоду, згідно якої переживання стресу розглянуто на різних рівнях функціонування психіки. Доведено, що доросла людина проживає стрес переважно на вищих рівнях психіки. Уточнено механізми, які обумовлюють переживання стресових подій і виникнення психогенній.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості використання різних стартегій подолання життєвих криз у юнацькому віці. Розкрито зміст понять "життєва криза", "переживання життєвої кризи", "стратегії подолання життєвих криз". Проведено експериментальне дослідження загальних закономірностей переживання та подолання життєвих криз у юнацькому віці. Визначено гендерно-вікові й особистісні особливості, що впливають на вибір стратегії подолання досліджуваного явища. Розроблено класифікацію стратегій подолання життєвих криз у юнацькому віці, проаналізовано особливості впливу особистісних характеристик на їх вибір. Розроблено й апробовано програму психокорекційного тренінгу, спрямованого на формування та розвиток навичок психологічного подолання життєвих криз і складних життєвих ситуацій у юнацькому віці.

  Скачати повний текст

Встановлено загальні положення впливу страху на формування поведінки. Розглянуто проблему страху як засобу керування в системі побудови соціально-правових відносин. Визначено значимість впливу страху на організацію професійної діяльності суб'єктів правоохоронної діяльності. Розроблено методики оцінки емоційного стану "страху". На основі ефекту "уникання - досягання" досліджено динаміку поведінки індивіда під час дії небезпечного середовища. Застосовуючи методики оцінки індивідуальної норми, розробленої в дослідженнях Л.М.Балабанової, В.А.Друзя, В.М.Самсонкіна, встановлено зони оптимального впливу середовища. Виявлено, що якісна характеристика страху може бути пов'язана з острахом: упустити можливе, не зберегти досягнуте, не домогтися доступного, не зберегти те, що залишилося. Визначено відповідні варіанти можливої поведінки: агресивний напад, покірність, захист, миролюбна поведінка. Встановлено позитивну роль страху у побудові захисних механізмів в організації професійної діяльності. Зіставлено якісну характеристику прояву страху і кількісну його величину за умов конкретного впливу середовища на індивіда. Визначено межі прояву страху, після яких він набуває негативного впливу на координацію цілеспрямованої поведінки. Встановлено допустимі межі впливу середовища за яких спостерігається найбільш ефективна адаптивна поведінка щодо забезпечення адекватних відносин з ним.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості емоційної сфери творчих осіб. Обгрунтовано формально-динамічну структуру емоційності, виділено стійкі індивідуально-типові симптомокомплекси (типи) емоційності, здійснено їх психологічний аналіз. Розкрито емоційні особливості представників творчих професій у сфері мистецтва: художників і музикантів. Установлено, що емоційні характеристики особистості більшою мірою пов'язані з її творчим потенціалом, рівнем вираженості творчої обдарованості (креативності), ніж зі спеціальними здібностями та сферою професійної творчої реалізації. Виявлено особливості взаємозв'язку між креативністю та її окремими параметрами, а також якісними і динамічними характеристиками емоційності. Досліджено емоційні профілі осіб з різним рівнем креативності, вивчено специфіку їх актуальних та стійких емоційних переживань. Описано психологічну своєрідність виділених формально-динамічних типів (індивідуально-типових симптомокомплексів) емоційності творчих осіб, створено їх психологічні "портрети" у контексті досліджуваних емоційних характеристик.

  Скачати повний текст

Вперше в соціальній психології проблема відповідальності особистості розглянута в контексті складних життєвих ситуацій. Уточнено поняття відповідальності як рефлексивного процесу та копінгресурсу особистості. Виявлено, що поняття відповідальності особистості є визначальним чинником вибору стратегій опанування за умов складних життєвих ситуацій. Розкрито, що свідоме прийняття власної відповідальності на оптимальному для особистості рівні виступає внутрішнім ресурсом опанування та самодопомоги особистості за умов складних життєвих ситуацій.

  Скачати повний текст

Уперше запропоновано інтегративно-особистісну модель саморегуляції, характерною ознакою якої є введення блоку інтеграції та прийняття рішення. Уточнено наукові уявлення щодо змісту поняття, структури та механізму психологічного благополуччя, розглянуто його основні аспекти (ресурсний, процесуальний, результативний, структурний, оціночний). Розкрито сутність поняття та структуру особистісного потенціалу, визначено роль розуміння у блоці самовизначення. Проаналізовано взаємозв'язки системи саморегуляції та психологічного благополуччя. Виявлено, що система саморегуляції найбільше взаємопов'язана з ресурсним і результативним аспектами психологічного благополуччя. Розглянуто чинники та вияви різних рівнів основних складових психологічного благополуччя. Виділено характеристики, що відрізняють суб'єктів з високим, середнім і низьким рівнем задоволеності життям, а також показники психологічного благополуччя особистості й особистісного потенціалу.

  Скачати повний текст