Побудовано модель процесу опанування технологіями життєтворчості, що складається з низки стадій, на кожній з яких відбувається усвідомлення умов існування, ціннісної та цільової системи, процесу зіткнення домагань та очікувань з реальністю, життєвої перспективи і методів реалізації життєвих планів та намірів. Модель застосовано до процесу експериментального з'ясування характеристик процесу формування в студентів технологій життєтворчості. Виявлено стадії, на яких студенти найбільше потребують психокорекційної допомоги.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено наявність зв'язку між типом реагування на захворювання та здатністю до антиципації в осіб з особливими потребами в юнацькому віці. Уточнено чинники, які пов'язані з порушенням антиципаційної спроможності та впливають на адаптаційні можливості особистості з особливими потребами: обмеження в кар'єрі, матеріальні збитки, обмеження у вільному часі, почуття неповноцінності. Вдосконалено питання про вплив антиципаційної спроможності на формування життєвих перспектив осіб з особливими потребами.

  Скачати повний текст

Розкрито ієрархічну структуру та динаміку рангових структур термінальних та інструментальних цінностей студентів різних факультетів вищого педагогічного навчального закладу. Зазначено, що розроблена класифікація цінностей допомогла визначити розходження в життєвій спрямованості студентів різних факультетів. Виявлено взаємозв'язки між ціннісними орієнтаціями та іншими особистісними якостями (спрямованістю та властивостями особистості, визначеними за методикою Р.Кеттелла, типом акцентуацій, характеру та рівнем суб'єктивного контролю). Доведено, що врахування виявлених закономірностей має сприяти здійсненню диференційованого підходу щодо формування особистості майбутнього учителя.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми впливу ЗМІ на структуру ціннісних орієнтацій студентської молоді. Розглянуто теоретичні засади дослідження впливу ЗМІ на структурні елементи ціннісних орієнтацій студентів. Проаналізовано види медіавпливу та його психологічні та лінгвістичні засоби. Висвітлено вікові особливості студентів та особливості їх ціннісних орієнтацій як об'єкта медіавпливу. Досліджено технології та засоби впливу на кожний елемент структури ціннісних орієнтацій студентів. Зроблено психосемантичний аналіз текстів мас-медійної продукції та висвітлено мовні засоби виразності ціннісних категорій продукції мас-медіа.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив емоційних і психосоціальних чинників на ставлення дорослих осіб до здоров'я. Розглянуто основні підходи до вивчення впливу психологічних, демографічних і соціальних факторів на здоров'я та ставлення до нього. Показано, що окремі характеристики індивідуального ставлення (модальність, інтенсивність і її компоненти) зазнають впливу широкого спектра тривалих і домінуючих емоційних станів (психоемоційної напруги, тривоги соматичної та нейротичної спрямованості, бадьорості-смутку, задоволеності-незадоволеності). З'ясовано, що вони значною мірою залежать від стійкості емоційного тону та пов'язані з психосоціальним статусом особи (статтю, віком, рівнем освіти та доходів) та її локусом контролю стосовно здоров'я. На підставі модальності, інтенсивності та психологічного змісту виділено чотири типи індивідуального ставлення до здоров'я. Вивчено специфіку емоційного стану, психосоціальні характеристики, співвідношення показників локусу контролю стосовно здоров'я та компонентів інтенсивності ставлення осіб з різними типами ставлення до здоров'я.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив етнопсихологічних життєвих орієнтацій на самоактуалізацію студентської молоді різних регіонів України. Встановлено, що психологічними чинниками підвищення самоактуалізації є відповідальність за своє майбутнє та за майбутнє країни, ставлення до себе та часу життя. Обгрунтовано взаємозв'язок даних факторів з домінантними рисами українського психотипу. Зазначено, що такі чинники як оптимізація локусу контролю у бік інтернальності, гармонізація ставлення до минулого, теперішнього та майбутнього часу, об'єктивація самооцінки сприяють підвищенню самоактуалізації студентської молоді.

  Скачати повний текст

Розроблено й експериментально апробовано концептуальну модель формування правової культури учнівської молоді за умов навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи. На підставі теоретичного аналізу психологічної, юридичної, філософської та соціологічної літератури сформульовано визначення правової культури особистості, встановлено психологічні умови її формування та особливості прояву в єдності ціннісно-мотиваційного, когнітивно-інформаційного та поведінково-регулятивного компонентів. Виявлено позитивний вплив на розвиток даної якості таких чинників, як формування механізмів рефлексії, інтересу до правознавчих дисциплін, знання про права та обов'язки особистості та усвідомленого ставлення до необхідності додержання законодавчих норм. Доведено, що єдина спрямованість виховної діяльності школи та сім'ї сприяє запобіганню делінквентної поведінки. Розроблено систему виховної роботи щодо орієнтації учнів на юридичну спеціальність і наведено методичні рекомендації з формування правової культури учнівської молоді.

  Скачати повний текст

Висвітлено результати теоретико-методологічного обгрунтування й емпіричного вивчення феномену особистісної реалізованості - психічного образу, в якому відображено суб'єктивно незадовільну оцінку результатів, перебігу та перспектив реалізації особистісного потенціалу людини. Досліджено онтогенетичну динаміку, гендерні особливості та типологію показників особистісної реалізованості. Показано, що її низький рівень пов'язаний з характеристиками успішності суб'єктивного самоздійснення людини в онтогенезі та психічними особливостями, що забезпечують подолання життєвих труднощів. Обгрунтовано методологічні основи, форми та методи психічної корекції та запобігання особистісній реалізованості через розвиток життєвих здібностей.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію становлення духовної цілісності особистості як атрибуту саморозгортання людини. Духовну цілісніть людини розглянуто як її здатність протистояти природним і соціальним факторам та забезпечувати самовідтворення системи внутрішньоособистісних механізмів. Дану дефініцію визначено як коеволюційне самоструктурування особистості на засадах утримування впорядкованості її підструктур. Визначено наукові підходи та методологічну базу щодо характеристики духовної цілісності особистості. Проаналізовано її природні передумови, суть, зміст, структуру та рівні. Досліджено діалектику внутрішніх і зовнішніх факторів становлення духовної цілісності особистості за умов сучасного українського трансформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Розроблено модель формування компетентності життєвого проектування, її структуру, обгрунтовано принципи активної спільної творчої взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу. Проаналізловано діагностичні дослідження формування професійних і особистісних якостей майбутнього фахівця, які дозволили виявити комплекс педагогічних умов, необхідних для реалізації формування компетентності життєвого проектування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано змістовий аналог ціннісно-смислової сфери особистості - "досвід екзистенціального діяння". Запропоновано рівневу модель організації та генезису ціннісно-смислової сфери особистості, яка складається з рівнів: глибинно-універсального, первинно-колективного, індивідуального, вторинно-колективного, вершинно-універсального. Розроблено стадіальну модель динаміки екзистенціальної кризи (висхідна (передкризова), маніфестації кризи, реакції на кризи (вибору), знаходження ресурсу протидії, трансценденції та боротьби, подолання залишкових явищ, випробування новоутворень, а також досягнення екзистенціальної кризи). Емпіричне дослідження побудовано як моделювання ситуації подолання кризи за допомогою методу "Створення чарівної казки".

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальну модель розвитку ціннісно-смислової сфери (ЦСС) особистості у процесі професійного становлення психологів. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено, що період фахової підготовки характеризується не лише активним оволодінням професією навчання, а й істотними змінами в ціннісно-смисловій сфері особистості. Визначено особливості формування ЦСС студентів-психологів на різних етапах навчання у ВНЗ, розроблено типологію рівнів її розвитку. Визначено закономірності динаміки ЦСС студентів, запропоновано засоби її фіксації та оцінки. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо оптимізації процесу навчання з урахуванням динаміки ЦСС студентів.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення цільового компонента спрямованості особистості, в якій цілі займають центральне місце. На підставі дослідження ролі та місця цілей у структурі спрямованості особистості визначено перспективи розвитку та саморозвитку особистості. Вивчення структури та функцій цільової спрямованості проведено на основі принципів системного підходу. Розроблено методику дослідження цільової спрямованості особистості, з використанням якої за експериментальних умов підтверджено висунуті гіпотези. У структурі цільової спрямованості особистості виявлено сфери, що відображають її зміст, а також рівні, які характеризують мотивацію та позиції особистості. Виявлено пріоритетні функції цільової спрямованості особистості. З'ясовано, що футурреальна функція свідчить про тісний зв'язок цілей з орієнтацією особистості на ситуації майбутнього часу. Доведено, що функція віддаленності цілей демонструє залежність між ступенем віддаленості цілей і мірою узагальнення життєвих ситуацій, що вирішуються. Виявлено, що проективна функція цілей виражається у тому, що різні за віддаленістю цілі ставлять залежно від певних особистісних рис. Встановлено, що динамічна функція цільової спрямованості особистості пов'язана з рівнями усвідомлення значущості цілей. Доведено, що саморозвиток особистості залежить від віддаленості цілей і відповідного їм комплексу особистісних рис.

  Скачати повний текст

Представлено систему структурних складових позитивної емоційної орієнтації Я-образу, відносно кожної з яких дібрано діагностичні методики. Розроблено й апробовано програму формування даної емоційної орієнтації. Визначено й апробовано принципи психокорекції негативних емоційних особистісних проявів, егоїстичних тенденцій. Обгрунтовано пріоритетність вибору групового методу психокорекційної роботи. Запропоновано послідовність етапів психотехнічної процедури. Модифікацію психокорекційних процедур побудовано з урахуванням забезпечення повноти реалізації всіх етапів. Ефективність використання психокорекційної програми знайшла підтвердження в ході формуючого та контрольного експериментів. Підтверджено гіпотезу, за якою ефективним шляхом формування позитивної емоційної орієнтації Я-образу є розвиток в індивіда здатності до позитивної рефлексії внутрішніх психічних актів і станів у процесі реалізації спеціально розробленої психотехнічної процедури.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання, проаналізовано існуючі теоретико-методологічні підходи щодо її вивчення. Розкрито сутність і специфіку поняття "психологічна культура майбутнього вчителя трудового навчання". Розроблено й експериментально перевірено концептуальну модель та уточнено вихідний особистісний, рефлексивно-ціннісно-креативний підхід щодо вивчення та розвитку психологічної культури майбутніх вителів трудового навчання за умов професійної підготовки. Створено й апробовано програму та методику розвитку психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання відповідно до концептуальної моделі та метологічного особистісного, ціннісно-рефлексивно-креативного підходу, одержано позитивні результати. Сформовано методичні рекомендації щодо цілеспрямованого розвитку психологічної культури студентів педагогічно-індустріальних факультутів на підставі аксіологізації, рефлексії, креативізації змісту та методів психологічної підготовки як фактора підвищення ефективності їх особистісного та професійного розвитку.

  Скачати повний текст

Представлено методологічні засади побудови психологічної теорії інноваційних процесів і концептуальний підхід до вивчення інноваційного потенціалу особистості як суб'єкта власного життя. Описано структуру інноваційного потенціалу, механізми, стратегії та типологічні особливості його реалізації, феноменологію переживання людиною змін. Запропоновано методику дослідження інноваційного потенціалу особистості. Вивчено вікові й індивідуальні особливості прояву інноваційних можливостей людини та їх динаміку залежно від системи механізмів, які реалізують інноваційний потенціал, і специфіки його внутрішньоструктурної організації.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз соціально-психологічних і правових факторів, які впливають на формування та прояв віктимності у жертв сексуальних злочинів. Визначено, що умови виховання неповнолітніх від 14-ти до 18-ти років, їх взаємовідносини з батьками та однолітками є факторами, які впливають на рівень їх віктимності. Установлено, що діти, які живуть у сім'ях з низькою культурою, рівнем матеріального достатку й освіти батьків мають занижену самооцінку та за цього рівень віктимності у них високий. Відзначено, що дівчата, які живуть у сім'ях з матеріальним достатком високого рівня та освітою батьків, мають завищену самооцінку і теж достатньо високу ступінь віктимності. За результатами дослідження доведено індивідуально-психологічні умови та фактори віктимності, до яких належать ціннісні орієнтації, комунікативна, мотиваційна й емоційно-вольова сфера і Я-концепція. Чим вище рівень віктимності, тим більшою мірою зазначені психологічні фактори відрізняються від контрольних показників. Доведено, що визначення рівня віктимності слід проводити в осіб, які ще постраждали від сексуального злочину та в них немає негативних змін у психіці. Установлено, що згвалтування неповнолітніх призводить до виникнення у них посттравматичних стресових розладів, які можуть проявлятися через рік після скоєння злочину. Обгрунтовано методи боротьби з сексуальними злочинами, розглянуто сучасні технології соціально-психологічної та правової профілактики віктимності неповнолітніх.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні соціальні та психологічні чинники, що впливають на розвиток інноваційного педагогічного процесу. Встановлено, що включення до інноваційного процесу вимагає від педагога особистісного та професійного самозмінення. Побудовано низку моделей, які поступово розкривають психологічну структуру та механізми вибору вчителем педагогічної системи навчання, показано, що базовим психологічним компонентом прийняття нової педагогічної системи є його особистісна зрілість. Розроблено модель процесу прийняття рішення щодо вибору нової педагогічної системи та визначено параметри психологічної готовності до акту вибору. Сформульовано принципи та показано можливості цілеспрямованого формування цієї готовності в закладах післядипломної освіти. Розроблено навчальні програми, спрямовані на підвищення здатності вчителя до здійснення усвідомленого ним вибору за умов реформування освіти. Наведено рекомендації щодо оптимізації процесу підготовки та перекваліфікації вчителів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано гуманізацію професійної освіти як безальтернативної детермінанти адекватної викликам розбудови відкритого демократичного суспільства в Україні аксіопсихологічної структури особистості соціального педагога, співвідносної з освітньокваліфікаційною характеристикою фахівця. Експериментально встановлено аксіопсихологічні показники гуманізації професійної освіти соціальних педагогів ВНЗ - зниження рівня внутрішнього ціннісного конфлікту, підвищення світоглядної та культурної толерантності, дружелюбності, відмова від маніпулятивних стратегій у спілкуванні і нераціональних психологічних захистів, відсутність виражених акцентуацій рис характеру та ймовірних девіацій; інтерпретації психосемантичних механізмів актуалізації аксіопсихологічного потенціалу майбутніх соціальних педагогів (розсіювання, конденсація, локалізація).

  Скачати повний текст