Вивчено особливості моральної рефлексії у молодшому шкільному віці. Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння рефлексії у філософії та психології. Визначено специфіку одного з її видів - моральної рефлекції. Обгрунтовано її значення як провідного психологічного механізму саморегуляції поведінки. Узагальнено результати досліджень вікових особливостей молодших школярів, що є передумовами формування моральної рефлексії у цьому віці. Виявлено критерії, показники та рівні її розвитку та типи саморегуляції поведінки у молодшому шкільному віці. Висвітлено зв'язок між рівнями розвитку моральної рефлексії та типами саморегуляції поведінки молодших школярів. Обгрунтовано й апробовано програму психолого-педагогічного супроводу даного розвитку в молодших школярів, що передбачає наявність рефлексивних компонентів у навчально-виховному процесі та організації спеціальних занять.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан проблеми розвитку мислення молодших школярів. Розглянуто теоретичні положення, запропоновані різними вченими стосовно особливостей розвитку мислення учнів за різних умов навчання. Визначено концептуальні засади вивчення розвитку мислення учнів початкових класів за умов інтегрованого підходу у навчально-виховному процесі. Проведено експериментальні дослідження розвитку мислення молодших школярів за умов традиційного навчання. Виявлено показники розвитку мислення, що мають недостатній рівень розвиненості і не забезпечують подальшого ефективного засвоєння учнями навчального матеріалу. На прикладі навчального предмета "Довкілля" підтверджено, що інтегрований підхід до організації навчальної діяльності молодших школярів сприяє оптимізації навчально-виховного процесу, а також актуалізації та розвитку мислення учнів початкових класів, розвитку вербального мислення й удосконаленню невербального, прискореному переходу наочно-образного мислення до словесно-логічного, розвитку мисленнєвих операцій школярів, поліпшенню показників розвитку мислення та їх рівнів розвиненості. Запропоновано шляхи його вдосконалення у молодших школярів за умов інтегрованого навчання.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан проблеми підвищення мотивації навчання молодших школярів; подано аналіз базових понять дослідження; визначено особливості мотивації навчання учнів молодших класів; обгрунтовано організаційні та методичні особливості викладання інтегрованих курсів у початкових класах, що сприяють підвищенню мотивації навчання. Доведено необхідність дослідження мотиваційної сфери комплексною методикою, яка дозволяє вивчити одночасно декілька компонентів мотивації навчання даних учнів. Розкрито зміни у структурі мотивації навчання молодших школярів, що відбуваються у процесі вивчення інтегрованого курсу різної інтенсивності викладання. Детально розглянуто перетворення соціально-рольових ідентифікацій особистості, загального ставлення до школи, інтересу до окремих шкільних предметів і, насамперед, до інтегрованого курсу, включення навчального компоненту у різні види діяльності, вплив інтегрованого курсу на модальності шкільного настрою, ієрархії мотивів, цілей навчання молодших школярів. Розроблено методичні рекомендації для практичних психологів та учителів початкових класів, що дозволяють оптимізувати навчально-виховний процес і удосконалити діагностику мотиваційної сфери.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив сімейного ставлення на розвиток пізнавального інтересу у молодших школярів. Визначено сутність понять пізнавального інтересу та стилю сімейного виховання. Поглиблено наукові уявлення про сім'ю та стосунки батьків і дітей. Розроблено діагностичний інструментарій для дослідження батьківського ставлення та пізнавального інтересу. Доведено взаємозв'язок між стилем сімейного виховання та пізнавальним інтересом молодшого школяра. Розроблено та впроваджено програму сприяння активізації пізнавального інтересу молодших школярів. Виявлено психологічні чинники (сімейне виховання, пізнавальна активність, рівень шкільної тривожності), що впливають на динаміку становлення пізнавального інтересу молодших школярів.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток творчого потенціалу молодших школярів з застосуванням засобів образної символіки. Розглянуто різні підходи до визначення суті понять "творчий потенціал", "інтелектуальний потенціал", "трудовий потенціал", "образна символіка", "розвиток творчої особистості", "творча здібність", "творча обдарованість", а також їх співвідношення. Поняття "творчий потенціал молодшого школяра" у психологічному аспекті розглянуто як синтетичну якість дитини молодшого шкільного віку, що характеризує її можливості ставити та виконувати нові завдання у сфері навчальної діяльності. Розглянуто творчий потенціал у взаємозв'язку зі здатністю учнів самостійно ставити та вирішувати у певному вигляді значущі проблеми. Його можна представити як сукупність різних можливостей, потенціалів, а саме: перетворювально-предметного (навичок, уміння), пізнавального (інтелектуальних здібностей), аксіологічного (ціннісних орієнтацій), комунікативного (морально-психологічних якостей), художнього (естетичних здібностей). Проаналізовано й систематизовано зазначені поняття, що уможливило на практичному рівні розгляд образної символіки як визначального чинника на етапі розвитку творчого потенціалу в дітей молошого шкільного віку. На підставі результатів експериментального дослідження встановлено, що розуміння, використання та сприймання дітьми образної символіки впливає на підвищення ефективності начльної діяльності молодших школярів. Розроблено й апробовано спеціальну програму розвитку творчого потенціалу засобами образної символіки для психорозвивальної роботи з молодшими школярами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив сучасного медіасередовища на розвиток комунікативної сфери особистості молодшого школяра. Розглянуто феномен "медіасередовище", його змістовні та формальні характеристики. У комунікативній сфері особистості серед її характеристик виділено: формально-динамічні (товариськість як вид психічної активності - потреба у спілкуванні, ініціативність, вступ до соціального контакту) та якісні (емпатія, психологічна проникливість, толерантність до інших людей, особливості мовлення та саморегуляції поведінки у спілкуванні) компоненти. З'ясовано, що ставлення до дитини в сім'ї впливає на розвиток комунікативної сфери особистості молодшого школяра за умов сучасного медіасередовища.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості вияву егоцентризму молодшого школяра у взаємодії з ровесниками. Розкрито зміст понять "егоцентризм", "егоцентрична спрямованість особистості", "особистісний егоцентризм". Описано види, типи, форми, психологічні особливості вияву егоцентризму особистості молодшого школяра у взаємодії з ровесниками. Простежено динаміку та виявлено гендерні відмінності егоцентричної спрямованості особистості дитини молодшого шкільного віку. Встановлено вплив особистісного егоцентризму на формування інших якостей особистості молодшого школяра. Розроблено й апробовано соціально-психологічний треніг з розвитку механізмів рефлексії й емпатії як базових засобів децентрації у молодшому шкільному віці. Ефективність програми тренінгу доведено позитивною динамікою показників особистісного егоцентризму молодших школярів експериментальної групи учнів.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості становлення суб'єкта учбової діяльності у молодшому шкільному віці й обгрунтовано шляхи ефективного формування особистісних якостей, необхідних для успішного виконання навчальних завдань. З'ясовано рівень сформованості у молодших школярів пошукової активності, самостійності та ініціативності, досліджено вплив основних якостей суб'єкта учіння на процес і результати учбової діяльності. Для визначення рівня їх сформованості показано доцільність використання спеціально підібраних діагностичних задач, що відрізняються від традиційних навчальних завдань за предметним змістом і способом розв'язку. Встановлено, що у більшості учнів рівень суб'єктності низький та середній. Виявлено, що участь школярів у навчальному процесі сама по собі не забезпечує підвищення рівня їх суб'єктності. Розроблено й апробовано систему навчання, що спряє формуванню у школярів основних якостей суб'єкта учіння та забезпечує успішне досягення навчальної мети - засвоєння узагальнених способів розв'язання учбових задач певних типів. Експериментально підтверджено ефективність використання нової методики, що сприяє значному підвищенню рівня сформованості якостей суб'єктності та забезпечує оволодіння учнями узагальненим способом розв'язання математичних задач.

  Скачати повний текст

На підставі теоретичного аналізу виявлено, що технічне мислення учнів початкових класів являє собою розумову діяльність, спрямовану на виконання різноманітних технічних завдань, створення нескладних моделей і макетів різних технічних об'єктів. Експериментально досліджено психологічні особливості прояву компонентів мисленнєвої діяльності учнів I - IV класів у процесі розв'язування технічних задач, а саме: мотиваційний, образний, понятійний, практичний, емоційно-вольовий. Розроблено й експериментально перевірено концептуальну модель формування технічного мислення даних учнів, яка передбачає наявність соціально-психологічних та індивідуально-психологічних умов його формування на базі актуалізації ролі освітнього та родинного середовища, а також застосування мотиваційного та творчого тренінгів з урахуванням вікових можливостей школярів. Обгрунтовано методичні рекомендації щодо впровадження мотиваційного та творчого тренінгу для формування технічного мислення учнів молодшого шкільного віку у позаурочній роботі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні підходи до вивчення закономірностей впливу несприятливих умов соціалізації на формування особистості дитини. Виявлено, що одними з впливовіших таких умов є прояви насильства до дітей, зокрема, фізичне, психологічне, сексуальне насильство, нехтування потребами дитини. З'ясовано особливості впливу несприятливих умов соціалізації на рівні емоційної, пізнавальної, мотиваційної сфери, образу-Я та міжособистісної взаємодії. Доведено, що під впливом зазначених умов соціалізації діти зазнають емоційного ураження, стосовно образу-Я, значною мірою гальмується пізнавальна активність та виникають порушення у сфері міжособистісної взаємодії. Визначено зміни структурних компонентів психічного розвитку дитини, що виникають під впливом несприятливих умов соціалізації. З урахуванням зазначених змін розроблено типологію дітей, які зазнали цього впливу. Запропоновано діагностичний інструментарій для визначення провідних сфер ураження дітей, що виникають під впливом несприятливих умов соціалізації. Показано, що основою реабілітаційних заходів має бути диференційований підхід, який передбачає врахування уражених сфер психічного розвитку дитини та різновиду несприятливих умов. Розроблено напрями соціально-психологічної реабілітації відповідно до запропонованої типології дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення здатності першокласників до спільної діяльності у ситуаціях невизначеності. Уточнено психологічні дефініції поняття невизначеності у контексті вікової та педагогічної психології. Показано, що ситуація невизначеності є чинником актуалізації та структурування спільної діяльності, відтак і фактором особистісного становлення першокласника. Створено й апробовано систему методичних прийомів оптимізації процесу становлення спільної діяльності на початковому етапі шкільного навчання. Наведено нові діагностичні методики, спрямовані на виявлення особливостей групової взаємодії. Запропоновано також спосіб визначення рівня адаптованості першокласника до ситуацій невизначеності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему виховання відповідальності в дітей віком шести років у взаємодії сім'ї та школи. На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних дослідників розкрито суть відповідальності стосовно даних дітей. Виявлено їх психофізіологічні особливості як передумови виховання в них відповідальності. Визначено структурні компоненти вихованості у шестирічних учнів відповідальності (когнітивний, емоційно-мотиваційний, діяльнісний), критерії та показники їх оцінювання. Охарактеризовано педагогічні умови виховання у шестирічних учнів відповідальності у взаємодії сім'ї та школи, проведено їх апробацію у межах розробленої організаційно-функціональної моделі.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено визначенню та узагальненню психолого-педагогічних умов подолання особистісної тривожності у дітей молодшого шкільного віку ( умови розвитку і формування пізнавальної , емоційно-вольової та мотиваційної сфер особистості; умови організації навчальної діяльності; умови виховання в сім'ї). Виявлені основні фактори виникнення тривожності молодших школярів в міжособистісній взаємодії; охарактеризовані форми і показники її прояву та динаміка розвитку. На основі систематизованих критеріїв визначені рівні особистісної тривожності молодших школярів. Запропонована теоретично обгрунтована і практично перевірена комплексна програма подолання особистісної тривожності у дітей молодшого шкільного віку і виявлені умови її ефективності.

  Скачати повний текст

Визначено суть поняття "когнітивний стиль", розглянуто його види. Досліджено вплив когнітивного стилю на ефективність розвитку пам'яті та мнемічної системи в цілому, проаналізовано його як чинник розвитку пам'яті молодшого школяра. Наведено принципи системного підходу, методи системного аналізу у психології, викладено засоби аналізу стосовно особливостей функціонування пам'яті, а також концептуальні положення психічного розвитку. Досліджено розвиток пам'яті молодшого школяра залежно від когнітивного стилю за умов інтенсивного навчання.

  Скачати повний текст

Визначено вікові особливості математичного творчого мислення дітей молодшого шкільного віку та розроблено програму його діагностики та формування на уроках математики. Як операційну модель математичного творчого мисленнєвого процесу у даних дітей розглянуто процес рішення математичних задач, суб'єктивно нових для індивіда. Побудовано експериментальну програму діагностики та формування математичного творчого мислення у дітей молодшого шкільного віку та експериментально встановлено її суттєвий вплив на певні розумові здібності, а саме: спроможність засвоювати основні арифметичні операції та аналізувати співвідношення, володіння вербальними поняттями, сприйняття форм, візуальну перцепцію, зорово-рухову інтеграцію. Проведено формувальний експеримент та виявлено значні зміни у регуляції мисленнєвої діяльності досліджених дітей з використанням операційних і смислових настановлень. Визначено зниження рівня ригідності мислення. Показано, що в результаті застосування програми формування творчого математичного мислення у структурі мисленнєвих процесів молодших школярів збільшилась частка образно-емоційних компонентів. Емпірично зафіксовано зростання логічності та синтетичності мислення, зростання продуктивності мислення, підвищення показників візуального мислення, удосконалення аналітичних процесів мисленнєвої діяльності та процесів семантизації візуального враження завдяки підключенню словесно-категоріального знання, творчих можливостей візуального мислення та покращанню його операційних характеристик.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості розвитку вольових якостей молодших школярів як умови їх навчальної успішності. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади вивчення зазначеної проблеми та їх значущість у навчальній діяльності. Узагальнено знання про психологічну природу волі та її роль у психічному розвитку дітей молодшого шкільного віку. Експериментально досліджено рівні розвитку вольових якостей молодших школярів за умов даної діяльності. Виявлено кореляційний зв'язок між цим рівнем та рівнями їх навчальних досягнень, а також вольові якості у молодших школярів, які найбільшою мірою корелюють з їх навчальною діяльністю, а саме: цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, організованість, ініціативність і вольову поведінку. Розроблено й апробовано програму розвитку вольових якостей, які визначають успішність навчальної діяльності молодших школярів, доведено її ефективність. Науково обгрунтовано зміст психолого-педагогічної роботи, спрямованої на розвиток даних якостей.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні умови оптимізації міжособистісних взаємин учнів молодшого шкільного віку. З'ясовано особливості впливу комунікативної компетентності на становлення особистості у даному віці. Доведено, що негативні емоції та несформованість у молодших школярів здатності регулювати їх вияв на початковому етапі навчання перешкоджають становленню конструктивних взаємин. Визначено умови організації розвивального, особистісно орієнтованого навчання учнів, що є підгрунтям навчальної співпраці: у процесі навчальної діяльності здійснення конструктивної взаємодії та наявність відповідного характеру міжособистісних взаємин. Запропоновано методичний інструментарій для діагностування проявів у молодших школярів особистісної тривожності й агресивної поведінки, що перешкоджають конструктивним взаєминам з однолітками. Показано, що сформованість певних особливостей саморегульованості особистості у молодшому шкільному віці визначає розвиток навчально-пізнавальної активності і є умовою особистісного зростання учнів. Розроблено програму оптимізації міжособистісних взаємин учнів на початковому етапі навчання шляхом розвитку їх комунікативної компетентності.

  Скачати повний текст

Вперше до наукового обігу введено поняття "життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку, яка пережила розлучення". Виділено й охарактеризовано суспільно-діяльнісний та індивідуально-психічний її рівні. Цілісно розглянуто подію розлучення як динаміку негативних явищ (дестабілізація емоційних стосунків між подружжям, напружені батьківсько-дитячі взаємини до та після розлучення). Досліджено соціальну ситуацію розвитку молодших школярів після розлучення (частоту та характер взаємин між членами неповної сім'ї, вибір і тривалість дружніх стосунків з однокласниками), їх учбову (рівень успішності, негативні чиники впливу) та позашкільну діяльність. Проаналізовано психологічні зміни в особистості дітей, які пережили розпад сім'ї (виразність і стійкість емоційних переживань, ставлення до батьків). Показано відмінності у життєдіяльності молодших школярів залежно від тривалості часового проміжку після розлучення батьків. Розроблено й апробовано психокорекційну програму надання таким дітям психологічної допомоги. Проаналізовано психологічні особливості розвитку особистості дитини у сім'ї після розлучення батьків. Визначено деструктивні чинники взаємин між подружжям та їх вплив на особистість дитини, а також соціальні умови сприятливого перебігу її адаптації до нових стосунків з батьками у неповній сім'ї. Проаналізовано психологічні наслідки дестабілізації емоційних стосунків між батьками для дитини, узагальнено соціально-психологічний досвід життєдіяльності дитини у неповній сім'ї. З'ясовано, що розлучення батьків обумовлює появу деструктивних почуттів (провини, невпевненості у собі, тривожності, боязкості), які діти переживають протягом тривалого часу після розлучення. Доведено можливість зменшення їх негативного впливу на особистість молодшого школяра шляхом проведення психокорекційної роботи з використанням когнітивно-поведінкового підходу з елементами арт-, казко- й ігротерапії, психодрами та психогімнастики.

  Скачати повний текст

Визначено систему підготовки майбутніх вчителів початкової школи до роботи з дезадаптованими дітьми. Розкрито суть проблеми шкільної дезадаптації, визначено детермінантні чинники її виникнення в школярів, основні напрями в теорії та практиці вищих педагогічних навчальних закладів і загальноосвітних шкіл. Встановлено, що ефективність підготовки майбутніх педагогів до роботи з даними дітьми молодшого шкільного віку досягається за умови формування готовності до розв'язання проблеми шкільної дезадаптації.

  Скачати повний текст