Висвітлено історико-методологічні аспекти експериментального дослідження формування у підлітків ціннісного ставлення до природи у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи у контексті наукової теорії та виховної практики. Проаналізовано його сучасний стан. Розглянуто суть і значення понять "ставлення", "екологічне ставлення", "ціннісне ставлення підлітків до природи". Визначено основні критерії, показники, умови, зміст і методи діагностики рівня сформованості ціннісного ставлення до природи. Виокремлено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування у підлітків ціннісного ставлення до природи у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Розроблено відповідну організаційно-педагогічну модель, яка дозволяє визначити мету, завдання, етапи дослідженого формування. Запропоновано методику реалізації даної моделі. На підставі кількісних і якісних результатів експериментальної роботи показано ефективність дії запропонованих умов реалізації завдань дослідження і установлено прогрес у формуванні ціннісного ставлення підлітків до природи.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано актуальність побудови навчально-виховного процесу початкової школи на аксіологічних засадах. Охарактеризовано основні дефініції поняття "ціннісне ставлення". Розкрито особливості формування ціннісних ставлень дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано стан сформованості ціннісного ставлення до рідного краю учнів сучасної початкової шоли. Визначено педагогічні умови оптимізації процесу формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю. Розроблено й експериментально апробовано відповідну модель, основою якої є педагогічні умови формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю, а саме: інтегрування краєзнавчого матеріалу у зміст навчально-виховного процесу початкової школи, забезпечення цілісності навчально-виховного процесу та підготовка вчителів до організації навчання та виховання учнів на краєзнавчій основі.

  Скачати повний текст

Досліджено джерела та спонукання охоронного ставлення до природи учнів початкових класів. Виявлено, що таким джерелом виступає цілісне та істинне "Я" молодшого школяра, яке характеризується розумінням і відчуттям школярами своєї спорідненості з природою, визнанням природи часткою себе самого, а себе самого - часткою природного оточення. У такому випадку учень, із мотивованими потребами самозбереження та самоствердження, стає на шлях збереження та примноження природи як умови існування власного "Я". Становлення та розвиток "Я" молодших школярів та їх "Я - концепції" мають безпосереднє відношення до формування мотивів їх охоронного ставлення до природи, цим утворенням самосвідомості належить вирішальна роль під час вибору учнем форм практичного ставлення до неї. Представлено методику формування мотивів природоохронної діяльності молодших школярів та доведено її перевагу над традиційною. Основою даної методики є збагачення та поглиблення знань школярів про природу, правила і норми практичної взаємодії з нею.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано й експериментально перевірено соціально-педагогічні умови ефективного формування життєтворчих цінностей старшокласників педагогічного ліцею, основними з яких є: діалогічність процесів педагогічної взаємодії учителів і учнів, урахування вікових та індивідуальних особливостей старшокласників, організація діяльності з урахуванням реалізації практики свободи, мотивація творчої активності та професійного самовизначення ліцеїстів, підвищення компетентності педагога у питаннях формування життєтворчих цінностей, забезпечення адекватності виховних впливів навчально-виховного процесу педагогічного ліцею на особистість учня. Визначено, що технологію створення соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею представлено функціональною моделлю, яка включає мету, зміст, принципи, методи, форми, засоби, соціально-педагогічні умови формування життєтворчих цінностей старшокласників педагогічного ліцею. Доведено, що технологічна організація навчально-виховного процесу з урахуванням визначених соціально-педагогічних умов, дала можливість прослідкувати динаміку формування життєтворчих цінностей учнів педагогічного ліцею, а також встановити рівні їх сформованості.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості формування життєвої перспективи у ранній юності. Структуровано базові соціально-психологічні чинники, які впливають на спосіб життєвого самовизначення, детермінують оптимальність життєвої перспективи особистості у ранній юності. Таким чинниками є: наявність досвіду соціально-ефективного спілкування, соціальних успіхів, досягнень, визнання, практика приймання самостійних життєво-визначальних рішень, досвід соціально-статусного зростання, професійне самовизначення. Виокремлено індивідуально-психологічні властивості, які зумовлюють об'єктивне, цілісне сприймання життєвого шляху й детермінують оптимальність життєвої перспективи особистості у ранньому юнацькому віці, а саме: інтернальність, чуття реальності, стратегічність, гнучкість мислення, безконфліктність, емоційна стабільність, комунікабельність. Структуровано сфери використання дослідницьких результатів. За результатами дослідження зроблено висновок, що виявлення соціально- та індивідуально-психологічної детермінації формування життєвої перспективи у ранній юності сприяє вдосконаленню профорієнтаційної, психокорекційної та психоконсультативної роботи з юнаками.

  Скачати повний текст

Уточнено психолого-педагогічні характеристики понять духовності, духовних цінностей, створено соціально-психологічну модель процесу ціннісної орієнтації особистості, теоретичну модель високодуховної особистості. Встановлено, що ефективність процесу формування духовних цінностей старшокласників досягається шляхом їх залучення до спеціально організованої духовно насиченої навчально-виховної та творчої діяльності. Розроблено систему методів шкільної психологічної служби, спрямованих на формування духовних цінностей старшокласників.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні питання формування гуманістичних цінностей підлітків (чуйності, справедливості, самоповаги, бережливості) у позашкільних навчальних закладах туристсько-краєзнавчого профілю. Проведено аналіз даної проблеми у психолого-педагогічному контексті, розкрито сутність понять "цінність", "гуманізм", "гуманістичні цінності". Обгрунтовано педагогічні засади підвищення ефективності формування гуманістичних цінностей підлітків. Розроблено й апробовано цільову програму роботи позашкільного навчального закладу туристсько-краєзнавчого профілю "Цінність людини" як складової обгрунтованої функціональної моделі формування гуманістичних цінностей підлітків. Розкрито зв'язки та взаємозалежності між компонентами моделі, якими є учень як суб'єкт виховного процесу, педагог, педагогічні умови цілеспрямованого впливу, форми, методи й етапи реалізації програми.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічну суть, структуру, складові національної самосвідомості, засоби її формування та розвитку, психологічні особливості впливу скаутського руху на розвиток національної самосвідомості підлітків. За результатами теоретичного й емпіричного досліджень визначено та деталізовано зовнішні та внутрішні детермінанти активізації й розвитку національної самосвідомості особистості у підлітковому віці, зокрема: самоідентифікацію, самооцінку, рівень домагань, соціально-психологічне очікування, "Образ-"Я", а також цілісну систему тренінігів розвитку національної самосвідомості. Доведено, що реалізація експериментальної програми наповнює самосвідомість підлітка додатковими позитивними мотивами, потребами, прагненнями, установками, ціннісними орієнтирами, стимулами, інтересами, ідеалами, які у своїй єдності визначально впливають на становлення особистості, навчання, виховання, розвиток.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст, структуру та вікові особливості формування моральної самосвідомості підлітків, визначено шляхи та запропоновано засоби консультативного впливу на її розвиток. Проаналізовано існуючі теоретичні підходи щодо вивчення проблем розвитку моральної самосвідомості та психологічного консультування пілітків у зарубіжній і вітчизняній психології, обгрунтовано методичні засади вивчення зазначеного утворення. Представлено результати дослідження структурних компонентів моральної самосвідомості (когнітивного, емоційно-ціннісного та поведінкового), визначено критерії її оцінки, якими є осмислення моральних якостей, моральна рефлексія, інтроспекція, моральні цінності, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, моральні дії, вчинки та рівні (високий, середній, низький) розвитку. Уточнено сутність поняття "моральна самосвідомість" і "моральна рефлексія". Обгрунтовано й апробовано модель консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості підлітків, що включає різні форми консультування (групову та індивідуальну, домашні завдання). На підставі впровадження моделі консультативної роботи виявлено динаміку розвитку компонентів моральної самосвідомості підлітків, що доводить ефективність її застосування.

  Скачати повний текст

Доведено, що ціннісні орієнтації є важливим фактором, який обумовлює мотивацію дій і вчинків особистості. Розкрито статичну та динамічну структуру ціннісних орієнтацій, обгрунтовано евристичний зміст поділу соціальних і психологічних детермінант формування особистості на загальні, особливі й одиничні. З'ясовано, що соціальний механізм формування особистості є складним і суперечливим процесом її взаємодії з суспільством, який втілюєтся під час реалізації потреб, інтересів та ідеалів, а також на етапі розвитку соціальних практик як основи суспільного буття. Обгрунтовано необхідність створення цілісної системи навчання та виховання молодих громадян України, яка б відповідала вимогам сучасних соціальних практик.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан проблеми підвищення мотивації навчання молодших школярів; подано аналіз базових понять дослідження; визначено особливості мотивації навчання учнів молодших класів; обгрунтовано організаційні та методичні особливості викладання інтегрованих курсів у початкових класах, що сприяють підвищенню мотивації навчання. Доведено необхідність дослідження мотиваційної сфери комплексною методикою, яка дозволяє вивчити одночасно декілька компонентів мотивації навчання даних учнів. Розкрито зміни у структурі мотивації навчання молодших школярів, що відбуваються у процесі вивчення інтегрованого курсу різної інтенсивності викладання. Детально розглянуто перетворення соціально-рольових ідентифікацій особистості, загального ставлення до школи, інтересу до окремих шкільних предметів і, насамперед, до інтегрованого курсу, включення навчального компоненту у різні види діяльності, вплив інтегрованого курсу на модальності шкільного настрою, ієрархії мотивів, цілей навчання молодших школярів. Розроблено методичні рекомендації для практичних психологів та учителів початкових класів, що дозволяють оптимізувати навчально-виховний процес і удосконалити діагностику мотиваційної сфери.

  Скачати повний текст

Висвітлено сутність, структуру та фактори розвитку ментальної моделі світу, а також особливості її розвитку у ранній юності. Розглянуто проблему впливу на ментальну модель світу людини діяльності у штучному середовищі Інтернет, а також досліджено розвивальні можливості цього середовища. Запропоновано методику дослідження ментальної моделі світу у ранній юності, для якої розроблено систему характеристик та основних елементів ментальної моделі, що є актуальними для раннього юнацького віку. Досліджено особливості ментальної моделі світу активних користувачів раннього юнацького віку та доведено їх зв'язок з властивостями середовища Інтернет. Описано принципи психологічної роботи з юнаками у віртуальному тренінговому середовищі. Проаналізовано такі аспекти віртуального тренінгу, як зміст тренінгового сайту, мережева спільнота та норми мережевого етикету. Розглянуто основні методи роботи у віртуальному тренінгу та шляхи їх втілення з урахуванням специфіки діяльності у середовищі Інтернет. Емпірично доведено ефективність застосування вищеописаних методів роботи для розвитку ментальної моделі світу активних користувачів Інтернет раннього юнацького віку.

  Скачати повний текст

Запропоновано системну концепцію організації та здійснення комплексу нововведень в організації педагогічного процесу в середньому загальноосвітньому закладі інноваційного типу - колегіумі за провідною ідеєю його спрямування у площину життєвого самовизначення вихованців. Визначено теоретико-методичні основи спрямування особистості учня до суб'єктивно усвідомленого вибору власного життєвого шляху. Розроблено психолого-педагогічну технологію смислоціннісного та потребово-мотиваційного впливу як супроводу життєвого самовизначення колегіїстів засобами та формами спеціально організованого навчально-виховного процесу в масштабах всієї школи нового типу. Охарактеризовано особливості суб'єктної активності учня на різних етапах його онтогенезу за умов шкільного навчання та запропоновано способи її психологічної підтримки.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичний аналіз сутності, психологічних характеристик і педагогічного потенціалу навчальних світоглядних діалогів, визначено критерії їх ефективності (пізнавальний, оцінно-ціннісний, діяльнісний). З'ясовано, що ефективність навчальних світоглядних діалогів на уроці залежить від сформованості в їх учасників готовності до творчої співпраці у єдності її ціннісно-мотиваційних (емоційної і особистісної відкритості та взаємної поваги, визнання унікальності та водночас принципової рівності) та інструментальних компонентів (рівнів розвитку вмінь і навичок ведення діалогу (здатності проектувати, ініціювати, керувати діалогом), сформованості особистісно значимого способу пізнавальної діяльності, комунікативної компетентності). Доведено, що становлення світогляду школярів у процесі діалогу стимулюється реалізацією комплексу психолого-педагогічних умов, які передбачають: організацію співробітництва суб'єктів навчального процесу, зокрема, шляхом актуалізації суб'єктивного досвіду в пізнавальній активності учнів, створення на уроці атмосфери, що сприяє розкриттю індивідуальності кожного з них; поєднання об'єктивності в оцінюванні вчителем способу вирішення обговорюваної проблеми з його загальною позитивною налаштованістю під час оцінювання діяльності учнів.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження процесу життєвого самовизначення старшокласників, психолого-педагогічних умов його підтримки та стимулювання засобами психологічної освіти. Обгрунтовано сутність життєвого самовизначення та його психологічні особливості в юнацькому віці. Зроблено спробу структурувати суб'єктивні складові-детермінанти життєвого самовизначення. Здійснено психолого-педагогічне дослідження ефективності запровадження психологічної освіти для старшокласників як чинника їх життєвого самовизначення. Розроблено та апробовано експериментальну програму спецкурсу з психології для старшокласників, методичні поради щодо його запровадження. Результати формувального експерименту на базі шкіл Сумської області показали: озброєння старшокласників базовими знаннями та первинними техніками з галузі психології як однієї з центральних антропологічних дисциплін є ефективним засобом їх життєвого самовизначення та особистісного саморозвитку. Показано, що розроблений зміст курсу психологічної освіти, спеціально організована пізнавальна, комунікативна, предметно-практична та творча діяльність учнів стимулюють та якісно збагачують важливі складові психологічної організації особистості: світоглядну, ціннісно-цільову, мотиваційно-потребову, гармонійною єдністю яких забезпечується життєве самовизначення старшокласників.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості прояву психологічної готовності старших підлітків та юнацтва до подружніх взаємовідносин. Уперше на підставі результатів теоретико-експериментальних досліджень визначено поняття психологічної готовності до подружніх взаємовідносин як відносно стійкий стан особистості, що характеризує певну систему соціальних установок, сімейних цінностей, орієнтованих на позитивні подружні взаємовідносини. З'ясовано види психологічної готовності до подружніх взаємовідносин та їх провідні детермінанти. Установлено, що рівень психологічної готовності представлений неоднозначно: у дівчат він вищий, ніж у юнаків. Розкрито вираженість індивідуальних проявів і провідних факторів, що обумовлюють психологічну готовність старших підлітків та юнацтва залежно від життєвого досвіду, віку та статевих властивостей. Розроблено й апробовано систему цілеспрямованого формування психологічної готовності старших підлітків до подружніх взаємовідносин. Конкретизовано доцільність впровадження альтернативних моделей психологічної підтримки юнакам і дівчатам старшого підліткового та юнацького віку шляхом використання новітніх виховних технологій.

  Скачати повний текст

Розглянуто етнічну свідомість особистості як своєрідну та неповторну смислову систему інтерпретації етнічної реальності. Досліджено психологічні чинники формування етнічної свідомості у юнацькому віці: характер міжетнічного сприймання особистості, рівень її ціннісно-смислової когнітивної складності в етнічній сфері, особливості змістовного наповнення етнічної свідомості особистості. Доведено, що ефективними засобами розвитку зазначеної свідомості у юнацькому віці є інформування в даній сфері та залучення до творчої діяльності. За результатами дослідження розроблено формуючий експеримент з розвитку етнічної свідомості особистості, основою якого є тренінг "Етнічна картина світу".

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, обгрунтовано психологічні умови та розроблено модель формування патріотичної свідомості учнів аграрних ліцеїв, зроблено її апробацію. Визначено критерії, показники та рівні сформованості даної особистісної якості, наведено рекомендації для викладачів аграрних ліцеїв щодо покращання процесу її формування. На підставі результатів формувального експерименту зроблено висновок, що патріотична свідомість молоді раннього юнацького віку є складною особистісною властивістю, єдністю таких взаємопов'язаних компонентів, як мотиваційно-дієвий, когнітивний, емоційно-вольовий. Доведено можливість розвитку психологічної свідомості учнів шляхом урахування психологічних умов і розробки адекватних психолого-педагогічних засобів формування її основних компонентів у навчально-виховному процесі. Запропоновано програму розвитку патріотичної свідомості в учнів аграрних ліцеїв.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретико-методологічні основи дослідження, розглянуто поняття життєвого шляху особистості, його структурні характеристики та рушійні сили. Висвітлено проблему становлення життєвих перспектив у ранній юності як сензитивний період життєвого та особистісного самовизначення. Особливу увагу приділено когнітивним особливостям розвитку особистості, які значною мірою впливають на формування життєвих перспектив у ранній юності. Встановлено критерії психологічної готовності молодої людини до життєвого самовизначення. Психологічну готовність до життєвих виборів визначають рефлексивні складові самосвідомості (особистісна рефлексія як процес самопізнання, зміст уявлень про Я як наслідок процесу самопізнання, механізми диференціації та інтеграції індивідуального досвіду як необхідні чинники процесу самопізнання) та індивідуальна система ціннісних орієнтацій. Виявлено вікові та гендерні відмінності життєздійснення юнацтва. З'ясовано, що формування готовності молодої людини до життєво важливих виборів є ефективним за умов розвитку здатностей до поглибленого самопізнання, самоаналізу, самоусвідомлення внутрішніх сторін власного Я. Експериментально апробовано систему конкретних методик для діагностики готовності молодої людини до життєвого самовизначення в роботі практичного психолога школи.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне обгрунтування, розкрито теоретичні засади та наведено результати емпіричного дослідження з проблеми готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. З'ясовано зміст, структуру, основні особливості та чинники розвитку цієї якості учнів початкової школи. Проаналізовано підходи до змісту та структури готовності до розвитку креативності та факторів, які впливають на її формування. Доведено доцільність і ефективність програми формування даної готовності майбутніх учителів початкових класів.

  Скачати повний текст