Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням впливу діалогічності на інтелектуальний розвиток старшокласників в умовах стихійного і спеціально організованого її формування. У дисертації здійснено системний підхід до вивчення змісту діалогічності, визначено, що рівень ії розвитку впливає на розвиток інтелектуальної підсистеми психіки старшокласників. Визначено методи діагностики та шляхи формування діалогічності. Обгрунтовано доцільність використання методів формування діалогічності як засобу оптимізації інтелектуального розвитку старшокласників. Роботу з розвитку інтелектуальної сфери старшокласників у процесі формування діалогічності проведено з урахуванням сучасних умов шкільного навчання.

  Скачати повний текст

Подано концепцію розвитку вищих форм пам'яті у процесі формування текстової діяльності у школярів різних вікових груп. Концепцію розроблено на засадах системного підходу. Розкрито динаміку розвитку вищих форм пам'яті за умов стихійного і цілеспрямованого формування. Визначено комплекс параметрів розвитку вищих форм пам'яті та методів його дослідження. Обгрунтовано доцільність керування процесом розвитку вищих форм пам'яті під час роботи з текстом. Розглянуто шляхи та методи розвитку вищих форм пам'яті у процесі формування текстової діяльності.

  Скачати повний текст

Одержано показники розвитку простої моторної активності, сприймання інформаційних сигналів, обсягів короткочасної слухової і зорової пам'яті, логічного мислення і деяких мислительних операцій та властивостей уваги, а також рівень сформованості мотиваційної сфери як однієї з детермінант навчальної успішності. Виявлено внутріфункціональні зв'язки між цими психічними детермінантами, встановлено мікровікові та індивідуальні відмінності в досліджуваних психологічних явищах, вплив динаміки їхнього розвитку на навчальну успішність молодших школярів.

  Скачати повний текст

На основі теоретичного аналізу та експериментального вивчення проблеми формування математичних дослідницьких здібностей у старшокласників визначено структуру даних здібностей, яка включає творче мислення, вольові якості особистості, а також особливості емоційно-вольової сфери. Досліджено вікові та індивідуальні особливості формування математичних дослідницьких здібностей у школярів. Теоретично обгрунтовано та експериментально апробовано методики діагностування та формування математичних дослідницьких здібностей у старшокласників. Розроблено математичні рекомендації щодо формування математичних дослідницьких здібностей, які грунтуються на використанні активних форм і методів роботи з учнями, а також визначено психологічні передумови їх реалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив темпераменту на формування індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів з позицій всебічного, гармонійного розвитку учнів. Висвітлено педагогічні умови та способи розвитку даної проблеми. Запропоновано схему цілісної характеристики індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів. Доведено, що індивідуально-типологічні особливості учнів закономірно впливають на формування індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів, що і покладено до основи побудови типології індивідуальних стилів залежно від типу темпераменту та створення перспективних моделей формування в молодших школярів індивідуального стилю.

  Скачати повний текст

Розкрито значення категорії "психічного стану" для дослідження і вдосконалення навчально-виховного процесу. Проведено теоретичний аналіз соціальної ситуації розвитку сучасного підлітка, який наведено зібраними емпіричними даними. Простежено основні історичні етапи руху за гуманізацію освітнього процесу та сучасні тенденції даного руху. Експериментально досліджено вплив організації навчально-виховного процесу на показники психічних станів школярів. Зроблено висновок, що спроби гуманізації освітнього процесу в будь якому навчальному закладі потребують об'єктивного психологічного аналізу, до того ж показники психічних станів учнів мають бути важливими експертними критеріями, які характеризують, насамперед, ступінь збалансованості навчально-виховного процесу. Передумовами реальної гуманістичної орієнтації навчально-виховного процесу є, зокрема, його концептуальна цілісність (нееклетичність), достатня міра "камерності" (на противагу зорієнтованості на зовнішню показовість), яка відповідає потребам та інтересам учнів, їх виявленим і потенційним можливостям, віковим та індивідуальним особливостям. Розроблено практичні рекомендації щодо гуманізації навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження ефективності психолого-педагогічних критеріїв диференціювання молодших школярів під час їх відбору до 5-х класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів. Запропоновано й апробовано критеріальну модель диференціювання молодших школярів під час профілювання після початкової школи, яка передбачає врахування "спеціальних здібностей", "інтересу до профілюючого навчального предмета", "соціометричних взаємовиборів" учнів. Визначено ефективність психолого-педагогічних критеріїв диференціювання молодших школярів у порядку зростання значущості - відсутність критеріїв, "соціометричні взаємовибори", "спеціальні здібності", "інтерес до профілюючого навчального предмета", система критеріїв - під час відбору до 5-х класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів. Розроблено методичні рекомендації для вчителів та психологів щодо здійснення ефективного відбору молодших школярів до 5-х класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання активізації та прискорення процесу соціально-психологічної адаптації студентів підліткового віку до нових умов навчання. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено залежність процесу адаптації студентів підліткового віку від їх функціонального стану, індивідуальних та особистісних особливостей. Встановлено загальні та індивідуальні особливості адаптивної діяльності студентів-підлітків, які детерміновані структурними компонентами адаптації (когнітивним, емоційно-оцінним, поведінковим) у поєднанні з індивідуально-психологічними особливостями підлітків. Апробовано адаптивно-розвивальну програму (систему психокорекційної роботи), зорієнтовану на активізацію та прискорення соціально-психологічної адаптації студентів-підлітків до нових умов навчання.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльний аналіз показників розвитку пам'яті та мислення молодших школярів, зафіксованих під час проблемних та ігрових ситуацій в навчальному процесі. Встановлено, що розвиток пам'яті та мислення учнів перших класів значно прискорюється завдяки широкому використанню ігрових ситуацій. Досліджено, що у третьокласників активізація розвитку пам'яті та мислення відбувається в результаті використання в навчальному процесі проблемних ситуацій. За результатами контрольного експерименту доведено, що детермінантою розвитку пам'яті та мислення першокласників є дидактична гра, для третьокласників більш ефективним засобом розвитку пізнавальних процесів є проблемне навчання.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено вплив різних прийомів організації навчального матеріалу, зокрема, засобів моделювання математичних задач на процес засвоєння підлітками основних понять з математики та розвиток у них творчого математичного мислення. Експериментально підтверджено психологічні моделі структури діяльностей, спрямовані на засвоєння математичних понять і моделювання математичних задач під час їх розв'язання. Розроблено й апробовано діагностичні методики, спрямовані на виявлення рівнів засвоєння школярами математичних понять, визначення ефективності діяльності засвоєння математичних понять і діяльності моделювання математичних задач; психологічно обгрунтовано прийоми, які сприяють підвищенню рівня засвоєння підлітками математичних понять.

  Скачати повний текст

Розкрито роль мотиву досягнення в контексті загальної мотивації оволодіння іноземною мовою, її роль у становленні особистості майбутнього вчителя. Виявлено психологічні особливості мотивації досягнення, її зв'язок з особистісними характеристиками, зокрема, самооцінкою, особистісною тривожністю. Визначено критерії діагностування рівнів її розвитку (співвідношення мотиву прагнення успіху та мотиву уникнення невдачі, висоту й адекватність рівнів самооцінки та особистісної тривожності). Обгрунтовано психолого-педагогічні умови, створено й апробовано систему роботи для формування мотивації досягнення в процесі вивчення іноземної мови.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні умови розвитку комунікативної компетентності учителя. Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено залежність розвитку комунікативної компетентності від сформованості у вчителів рефлексивного ставлення до себе як до суб'єктів професійно-педагогічної діяльності, адекватності та повноти їх уявлень про власну особистість, специфіки їх "імпліцитної концепції особистості", на підставі якої оцінено партнерів у спілкуванні, за наявністю в них умінь диференціювати й адекватно виражати власні почуття та психоемоційні стани. Розроблено й апробовано методику розвитку у вчителів продуктивного рівня комунікативної компетентності.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні проблеми творення тексту в комп'ютерному середовищі та проектування відповідної діяльності учнів. Розроблений проект базується на моделі діяльності, яка складається з чотирьох етапів: мотиваційно-комунікативного, смислового, текстового та організаційно-режисерського, що допомогло виявити особливості діяльності на всіх етапах і циклічність її характеру. Доведено, що гіпертекстова система є психологічно сприятливою та побудована з урахуванням вимог до діяльності, яку потрібно сформувати в учня, і утворює середовище, що сприяє підвищенню ефективності його діяльності. Застосування гіпертекстової системи підвищує якість текстів, складених за її допомогою, та звичайних текстів, написаних на папері.

  Скачати повний текст

Досліджено процес розуміння слова, його динаміку та чинники, що є складовими успішності школярів. Показано, що повноцінного розуміння слова першокласниками можна досягти за умов цілеспрямованого формування у них спеціальних розумових дій із притаманними їм орієнтувальною, виконавчою та контрольно-коректувальною функціями. Розроблено систему лексико-семантичних завдань, у яких добір і систематизація навчального матеріалу здійснюється з урахуванням загальнодидактичних принципів, змістового, мотиваційного та операціонального компонентів навчання, поєднання навчальних та ігрових дій. Визначено рівневу організацію процесу розуміння слова. Виявлено рівні труднощів розуміння слова: достатньо повне розуміння, часткове розуміння, а також нерозуміння. Запропоновано модель поетапного засвоєння дій із семантичного аналізу слова.

  Скачати повний текст

Досліджено питання створення комп'ютерної системи психодіагностики цілепокладання, придатної для широкого використання у педагогічній практиці. Теоретично досліджено принципи, на підставі яких може бути створена така система. Визначено, що топологія тестового поля повинна являти собою гіпертест. Детально розглянуто ситуаційні фактори психодіагностики. Наведено деталізоване визначення ситуації, розглянуто питання складу психіки на підставі ситуаційного аналізу, введено поняття ситуаційного феномену як психічного механізму здійснюваного суб'єктом оволодіння інструментарієм. Виконано типологізацію ситуацій за трьома параметрами. Сформульовано поняття ситуаційної валідності. Надано задачу для комп'ютерної системи психодіагностики, що відповідає розробленим теоретичним вимогам. Охарактеризовано процедуру фільтрації як засіб контролю вірогідності результатів тестування.

  Скачати повний текст

Встановлено, що індивідуальні відмінності учнів загальноосвітньої школи передусім визначаються інтелектуальними та творчими здібностями. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено, що виявлення зазначених здібностей під час комплектування профільних класів можливе за умови застосування спеціальних діагностичних методик та є необхідним для здійснення індивідуалізації навчально-виховного процесу. Розроблено й апробовано експериментальну технологію діагностування інтелектуальних і творчих здібностей, яка дозволяє на основних перехідних етапах розвитку дітей - від молодшого до середнього, та від середнього до старшого шкільного віку - визначити рівень розвитку здібностей, їх предметну спрямованість, індивідуальні особливості сприйняття та переопрацювання інформації, а також індивідуальний тип взаємозв'язку творчих та інтелектуальних здібностей.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження особливостей становлення самооцінки в дітей молодшого шкільного віку, зокрема, у разі несприятливої ситуації розвитку, викликаної хронічною шкільною неуспішністю. Проаналізовано підходи різних психологічних шкіл до трактування природи самооцінки, детермінант недостатнього рівня в оволодінні шкільною програмою, засобів корекції навчальної неуспішності школяра. На підставі теоретичного й експериментального аналізу впливу низької навчальної успішності на становлення самооцінки школяра виявлено, що учні з низькою навчальною успішністю мають викривлення в особистісній сфері, що є наслідком психотравмуючої ситуації неуспіху. Встановлено, що перешкодою у підвищенні навчальної успішності дітей (з нормальним інтелектуальним розвитком) є неадекватне самосприйняття, недостатній розвиток саморегуляції, знижена розумова працездатність. Визначено шляхи оптимізації засвоєння знань учнями завдяки поєднанню валеологізації навчально-виховного процесу з розвивальним навчанням та психокорекційними заняттями.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичний аналіз та експериментальне визначення функції емпатії у педагогічному процесі, розкрито взаємозалежність емпатії та особливостей організації педагогом процесу навчання молодших школярів. Виявлено залежність між стилем керування навчанням і характером міжособистісних взаємин учнів, їх мотивацією та успішністю навчання, з другого. Визначено провідні психологічні фактори, які детермінують успішність навчання молодших школярів. Запропоновано теоретичну модель психолого-педагогічного впливу емпатії педагога на перебіг керування ним процесу навчання молодших школярів. Розроблено, обгрунтовано й апробовано програми формування емпатії вчителя у процесі педагогічного спілкування як умови підвищення успішності навчання молодших школярів. Наведено рекомендації щодо вдосконалення психолого-педагогічної готовності вчителя до роботи з учнями молодших класів.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення поняття національної рефлексії, теоретично обгрунтовано процес її розвитку. Доповнено критерії рівня сформованості національної самосвідомості. Наведено методи формування зазначеної рефлексії (сугестію, творчий підхід, психокорекцію). Виявлено психолого-педагогічні характеристики розвитку національної рефлексії у процесі навчальної діяльності молодших школярів (формування національної самосвідомості, національного світобачення засобами музичного та образотворчого мистецтва, проведення тренінгових занять, тематичних бесід, використання комплексу музичних творів, метою яких є формування потреб приналежності та любові до свого народу, засвоєння етнокультурних та етнопсихологічних властивостей українців).

  Скачати повний текст