Проаналізовано методологічний доробок В.І.Вернадського та його внесок до філософії науки. Зазначено, що вчений розпочав теоретичні дослідження проблем методології науки за перших кроків самостійної наукової творчості, а також після його видатних науково-філософських узагальнень (проблеми радіогеології, стану простору живої речовини, теорії ноосфери). В.І.Вернадський запропоновував тезу, що істотна риса методології науки XX ст. є її якісна неоднорідність, мозаїчність, що відповідає неоднорідності досліджуваної сучасною наукою реальності. Зауважено, що В.І.Вернадський був попередником соціологічних і епістемологічних концепцій науки, розроблених Р.Мертоном, А.Койре, К.Поппером, Т.Куном, І.Лакатосом, П.Фейєрабендом, які створили сучасний соціально-історичний погляд на наукову творчість та її місце у культурі. У його працях вчений запропонував розглядати розвиток наукового знання як нелінійний. Це визначає парадигматику розвитку постнекласичної науки кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто проблему обгрунтування специфіки методології емпіричного й описового природознавства, на чому наполягав В.І.Вернадський.

  Скачати повний текст

Запропоновано спосіб вирішення актуальної наукової задачі підвищення якості первинної інформації, що використовується у процесі науково-дослідних і проектних робіт, шляхом побудови й аналізу математичних моделей структур даних і математичних моделей поведінки учасників процесу реєстрації даних, що дозволяє удосконалювати інформаційні системи підтримки наукових досліджень і проектних робіт. Запропоновано нові підходи до підвищення якості первинних даних: математичне моделювання структур даних, дослідження інваріантів цих моделей і розробка обчислювальних методів контролю відповідності даних, які вводяться, знайденим інваріантам; побудова й аналіз математичної моделі поведінки осіб, які беруть участь у процесі реєстрації даних для з'ясування умов, що сприяють виконанню учасниками процесу необхідних процедур, спрямованих на забезпечення якості даних. Розроблено прототипи програмного забезпечення, що дозволяє розв'язувати практичні задачі підвищення якості даних у процесі їх реєстрації.

  Скачати повний текст

Розкрито основні риси наукової діяльності, з'ясовано критерії диференціації правового регулювання праці науковців, виділено дві групи факторів, зокрема, соціально-економічні й інтелектуально-фізіологічні. Досліджено конкурсний порядок виникнення трудових відносин з науковими працівниками, обгрунтовано випадки прийняття на посади без проведення конкурсу. Запропоновано розробити нове Положення про порядок заміщення посад наукових працівників науково-дослідних установ. Виявлено специфіку трудових відносин з науковими працівниками, які виконують наукові дослідження за господарськими договорами з замовниками. Проаналізовано особливості правового регулювання робочого часу та часу відпочинку науковців. Запропоновано застосовувати у порядку, установленому колективним договором, гнучкий, індивідуалізований та інші режими робочого часу. Досліджено особливості правового регулювання оплати праці науковців та стимулювання наукової творчості.

  Скачати повний текст

Проаналізовано функції академічної науки та реалії їх здійснення в різні історичні періоди. Проведено історичну реконструкцію форм взаємодії академій наук України та Росії. Оцінено внески українських учених в розвиток фундаментальних наук в Росії та російських учених в становлення та розвиток академічної науки, створення нових наукових установ в Академії наук України. Виявлено принципи та чинники ефективного партнерства академій наук України та Росії за умов глобалізації, інноваційного перетворення економіки та в контексті входження в європейський і світовий науковий простір. Увагу приділено аналізу архівних документів і матеріалів з історії академічної науки на засадах методології наукових комунікацій і організації науки.

  Скачати повний текст

Розкрито мету, завдання, методи, тенденції та форми теологічних підходів щодо розуміння загально-фундаментальних і суспільствознавчих проблем співвідношення релігії та науки. Розглянуто тлумачення сучасних досягнень і соціально-гуманітарних наслідків науково-технічного прогресу (НТП) у християнській теології. Доведено персоналістично-плюралістичний характер сучасних богословських інтерпретацій досягнень НТП у ситуації посмодерної епохи, що виявляється у все більшому проникненні в теологію різноманітних форм наукового знання (філософії, соціології, психології, історії, культурології, теоретичної фізики тощо), значному розширенні поля її інтерпретаційної сфери, спрямованості переважно до етичної та соціально значимої проблематики глобалістичного світу. Окрему увагу приділено аналізу модерністичної тенденції в католицькій, протестантській та провославній теології, на підставі чого установлено відповідну ступінь модернізації для кожного з основних напрямків християнства. Здійснено спробу прогнозування перспектив розвитку християнських конфесій у науково-технічному секуляризованому світі ХХІ ст.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підготовки аспірантів до інноваційної діяльності у ВНЗ. Визначено її концептуально-методологічні засади; вдосконалено поняття "нововведення", "новація", "інновація", "педагогічні інновації", "інноваційний процес". Конкретизовано сутність і структуру інноваційної діяльності, виявлено специфіку її провідного суб'єкта у ВНЗ. Виокремлено критерії та показники, охарактеризовано рівні підготовки аспірантів до інноваційної діяльності у ВНЗ. Обгрунтовано модель підготовки аспірантів до інноваційної діяльності у ВНЗ, виявлено педагогічні умови, що забезпечують ефективність даного процесу.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретико-методичні засади вивчення кадрового потенціалу наукової системи України. Розроблено методичний підхід щодо здійснення поглибленого аналізу кадрового потенціалу наукової системи України на підставі офіційних статистичних даних, зарубіжної статистики та результатів соціологічних досліджень, проведених в Україні та за кордоном. Досліджено тенденції й особливості розвитку кадрового потенціалу наукової системи України, що дозволяє розробити сценарії розвитку наукових кадрів України та рекомендації щодо перспектив розвитку кадрового потенціалу наукової системи України за умов переходу до інноваційної моделі розвитку економіки.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано економічну суть поняття "наукоємна продукція", запропоновано її авторське трактування, класифікацію та визначено функції, які вона виконує у зв'язку з залученням до сфери ринкових відносин. Визначено суть та виділено складові механізму керування створенням наукоємної продукції. Виявлено основні тенденції та узагальнено чинники, які стримують розвиток організацій науково-технологічної сфери в Україні. Уточнено роль державного регулювання та підтримки створення наукоємної продукції, а також визначено напрями удосконалення організаційного та фінансового забезпечення цього створення. Запропоновано методику оцінки вартості наукоємної продукції за умов ринку. Удосконалено процедуру обгрунтування та прийняття управлінського рішення щодо створення даної продукції з метою скорочення тривалості одержання результату й досягнення ресурсоощадження.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано двостороннє співробітництво між Німеччиною та Україною у галузі освіти та науки у 1992 - 2007 рр., досліджено процес формування його договірно-правової бази, становлення та розвитку відносин у галузі середньої, професійної та вищої освіти. Охарактеризовано стан німецько-українського співробітництва у галузі науки. Розкрито роль німецьких фондів і наукових товариств у розвитку двостороннього діалогу. Наведено дані про рівень академічного обміну між країнами, проведено їх порівняльне дослідження з аналогічною інформацією щодо країн Східної Європи. Зазначено, що у 1993 р. на найвищому рівні підписано основні угоди, на базі яких укладено більш конкретні домовленості між міністерствами країн, регіонами, академіями наук, на рівні окремих освітньо-наукових закладів. Виявлено, що протягом досліджуваного періоду були реалізовані традиційні форми співробітництва (обмін студентами, викладачами, науковцями, інформацією, літературою, проведення конференцій, семінарів, симпозіумів, участь у спільних наукових проектах), а також впроваджено нові (створення спільних факультетів).

  Скачати повний текст

Досліджено дидактичні основи мовної підготовки учнів у процесі розвитку початкової освіти у Великій Британії. Обгрунтовано основні етапи її формування в другій половині XX - початку XXI ст. Проаналізовано нормативно-правове та навчально-методичне забезпечення мовної підготовки учнів у британських початкових школах і виокремлено низку концептуальних положень щодо покращання грамотності з рідної мови у початкових класах. Розглянуто форми організації навчального процесу, шляхи та методи, які сприяють формуванню мовної компетенції молодших школярів. На підставі здійсненого аналізу визначено шляхи творчого використання британського досвіду за умов реформування освіти в Україні.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу опублікованих і неопублікованих джерел розглянуто та систематизовано політичні, організаційні, інтелектуальні, особистісні чинники процесу розвитку української науки кінця XIX - початку XX ст. Обгрунтовано, що формування інституту української науки як цілісного спеціалізованого комплексу засад, корпоративних норм та інституцій, елементами якого є кафедри, університетські лекційні курси та наукові семінари, мало лінійно-поступовий характер. Доведено наявність взаємозалежності між статутними реформами у Науковому товаристві ім. Шевченка (НТШ), суспільно-політичними акціями стосовно перетворення його на Академію наук і епізодами піднесення боротьби за відкриття українського національного університету у Львові. Відокремлено політизацію діяльності НТШ та схематичне трактування Українського наукового товариства (УНТ) як культурологічного утворення. Висвітлено засоби підтримки інституціонального розмежування науки з позанауковими сферами інтелектуальної національно спрямованої діяльності, зокрема, журналістикою, белетристикою, педагогікою. Доведено, що іманентною метою українського наукового руху було порушення монополії інонаціональних пізнавальних практик й інтерпретацій у аспекті українознавчої тематики та наявності предметно-дисциплінарних змін у галузі українства від регіонально-краєзнавчого до інтегрально-національного формату.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми формування нового образу постнекласичної науки та її функціонування за умов сучасної цивілізації глобальних трансформацій. Обгрунтовано необхідність залучення до аксіологічної структури феномену науки особистісних цінностей на підставі використання методологічних принципів філософії екзистенціалізму та персоналізму. Проаналізовано дегуманістичну сутність сучасного наукового процесу та визначено його людиновимірні можливості за умов поєднання ціннісних параметрів філософських напрямів соціокультурного та антропологічного характеру. Досліджено потенціал позитивного взаємовпливу наукових та особистісних цінностей у процесі самоідентифікації особи за умов глобалістської цивілізації.

  Скачати повний текст

На підставі систематизації та аналізу результатів дослідження обгрунтовано грантовий підхід для створення конкурентного науково-дослідницького середовища, побудовано та реалізовано на практиці модель конкурсного відбору фундаментальних досліджень з урахуванням їх специфіки. Для розв'язання взаємопов'язаних наукознавчих та інноваційних проблем запропоновано синергетичний підхід до досліджуваних наукових об'єктів і запропоновано шляхи розв'язання багатокритеріальної задачі експертного оцінювання та прийняття мотивованих рішень. З використанням одержаних результатів комплексних досліджень розроблено алгоритми конкурсів і побудовано стратегію в сфері фундаментальних досліджень. Для системного аналізу результатів досліджень запропоновано інтегративні параметри, які відображають якісні та кількісні зміни вітчизняного наукового потенціалу. Методично забезпечено визначення пріоритетних напрямів наукових пошуків на підставі критеріїв достовірності знань, новизни та цінності інформаційних потоків. З використанням розроблених методик оцінювання та прогнозування втілено ефективний механізм селективної підтримки наукових ідей та вчених, моніторингу науки, адекватно до соціально-економічних змін.

  Скачати повний текст

На основі аналізу історико-педагогічної літератури та архівних матеріалів проаналізовано історичні, соціально-економічні та педагогічні передумови виникнення наукових товариств, встановлено динаміку їх розвитку. Розкрито організаційні питання створення наукових товариств Слобідської України у другій половині XIX ст., зміст і напрями діяльності провідного наукового товариства Слобожанщини - історико-філологічного. Визначено зміст педагогічної діяльності наукових товариств Слободжанщини досліджуваного періоду; показано шляхи реалізації педагогічних ідей, методичних рекомендацій вчених вищих навчальних закладів стосовно дидактики викладання основ наук у школах різних типів, виявлено можливості творчого використання педагогічного досвіду наукових товариств Слобожанщини за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Визначено рівень відповідності науково-технічного потенціалу України потребам часу. Проаналізовано нормативно-правову базу. Досліджено фактори й організаційно-економічні умови, в яких здійснюється підготовка науковців. Висвітлено позитивні та негативні тенденції й їх вплив на подальший розвиток науки в Україні. Розкрито значення науки й її кадрової складової в розвитку держави, розроблено рекомендації щодо вдосконалення існуючої практики підготовки й атестації наукових кадрів.

  Скачати повний текст

Подано історіографію проблеми наукової титулатури з визначенням джерельної бази, теоретико-методологічних засад і понятійного апарату дослідження. Охарактеризовано досвід правового регулювання надання наукових титулів на українських землях у різні історичні періоди. Проаналізовано розвиток системи наукової титулатури за часів української незалежності (1991 - 2010 pp.), на підставі чого запропоновано комплекс організаційно-правових заходів, щодо демократизації та підвищення ефективності атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, зокрема, кодифікації відповідних основних нормативних положень у спеціальному законі, вироблення нового механізму присудження наукових ступенів через аспірантуру/докторантуру та поза докторантурою для провідних вчених, створення вузькоспеціалізованих вчених рад при ВАК України, упровадження для викладачів-сумісників ученого звання приват-доцента.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси становлення й удосконалення системи підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів за умов самостійної України. Систему розглянуто як органічне поєднання та взаємодію законодавчо-нормативних актів, управлінських структур та установ, що здійснюють підготовку й атестацію кадрів вищої наукової кваліфікації. Проаналізовано дієвість законодавчих актів, нормативних документів, що регулюють процеси підготовки й атестації. Розроблено та реалізовано пропозиції щодо підвищення ефективності атестаційної роботи, підготовки та використання наукових і науково-педагогічних кадрів. Зроблено порівняння національної системи підготовки, атестації наукових кадрів з країнами Європейського регіону.

  Скачати повний текст

З'ясовано напрями, зміст і форми українознавчих досліджень. Розкрито внесок дослідників на еміграції у визначенні концептуальних підходів і теоретико-методологічних засад розвитку українознавства як єдиної системи наукових інтегративних знань, формуванні його джерельних, історіографічних і історіософських основ.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальну обумовленість науково-пізнавальної діяльності та її продуктів (інновацій) за умов суспільства, що розвивається. Соціальну детермінацію науки розглянуто в органічній єдності когнітивного та соціального аспектів. Відзначено, що наука є складовою макросередовища й усього універсуму, а також соціальним феноменом і соціальною підсистемою, що виконує певні функції та взаємодіє з усіма складовими цілісного соціального організму. У методологічному й соціокультурному аспектах науку осмислено як сферу миследії з виробництва та збереження наукового знання. Науково-пізнавальну діяльність висвітлено у контексті безперервної зміни становлення інновацій. Базуючись на когнітивних заходах сучасної науки (зокрема синергетичній теорії), розглянуто наукову інновацію з її гносеологічними та соціальними властивостями як фракталу, що виражає самоподібність усієї науки й моделює її динамізм й інноваційну орієнтацію, а також дозволяє зрозуміти інноваційне наукове знання як "творчий самопрояв світу".

  Скачати повний текст