Обгрунтовано генетичні основи створення високопродуктивних сортів сої з коадоптованим асоціюванням генів холодо-, посухо-, жаро-, патогеностійкості, пластичності та стабільності шляхом удосконалення та розробки нових методів ідентифікації генотипів за морфофізіологічними та молекулярними критеріями на рівні спорофіту і гаметофіту. Встановлено, що фенотипні відмінності в прояві кожної з цінних кількісних ознак рослини, зокрема: маси бобу, маси бобів з продуктивного вузла, маси насінин в бобі у досліджуваних генотипів культурної (Glycine max) та дикої уссурійської (G.soja) сої зумовлюються ефектом 4 або 5 незалежно успадковуваних головних генів (олігогенів). Виявлено, що у диких генотипів досить високий ступінь стабільності зернової продуктивності рослин супроводжується зростанням варіабельності (пластичності) її компонентів. Отримано дані, які свідчать про відносну незалежність у зазначеної культури генотипних факторів, що контролюють холодостійкість на стадіях проростання насіння, росту та розвитку сходів, формування бобів. Розроблено методичні підходи добору термостійких генотипів за інгібіторно-протеїназним і пероксидазним тестами. Запропоновано проводити мікрогаметофітній добір у сої за стійкістю до екстремальних температур та ураження патогенами. Відзначено, що ідентифікація генотипного різноманіття сої на основі маркерів поліморфізму ДНК (ISSR маркерів) розкриває нові перспективи цілеспрямованого добору вихідного матеріалу для адаптивної селекції, включно серед культурної (G.max) та дикої (G.soja) сої. Створено 8 нових сортів сої, з яких 3 (Подільська 1, Подолянка і Подільська 416) занесені до реєстру сортів України.

  Скачати повний текст

Досліжено біохімічні та фізіологічні особливості лектинів бобових рослин та їх участь у процесах становлення та функціонування бобово-ризобіальних систем. Розглянуто можливість використання біологічних властивостей лектинів для активування симбіотичних систем і підвищення урожайності бобових. Вперше виявлено дві гемаглютинуючі фракції в препараті лектину генетично модифікованої сої з різною вуглеводною специфічністю. Встановлено подібність однієї з фракцій за біохімічними властивостями до комерційного лектину насіння звичайної сої. Виявлено, що динаміка активності лектинів різних органів люпину та сої в онтогенезі значною мірою залежить від ефективності мікросимбіонта. Показано ймовірність суттєвого впливу зміни активності даних молекул на ефективність бобово-ризобіального симбіозу, а також на ріст і розвиток рослини-хазяїна. Досліджено взаємозв'язок між азотфіксувальною та лектиновою активністю. Вперше виявлено модуляторну роль лектину в процесах росту та розвитку рослин. Встановлено залежність характеру дії лектину від його концентрації в бактеріальній суспензії. Обгрунтовано перспективність застосування обробки лектином у комплексі з мікросимбіонтом для підвищення ефективності утвореного симбіозу та збільшення урожайності сої.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку розвитку та морфологічні особливості однорічних видів конюшини - Trifolium alexandrinum L. і Trifolium apertum Bobr. за умов центральної частини Правобережного Лісостепу України. З'ясовано строки настання та тривалість фенологічних фаз. Розглянуто особливості формування пагона, кореневої системи, закономірності утворення бульбочок і анатомо-морфологічні характеристики листків. Встановлено особливості цвітіння та плодоношення, біологічну нерівноцінність суцвіть, що сформувались на бічних пагонах різних порядків, визначено їх обсіменіння. З'ясовано продуктивний потенціал і динаміку накопичення органічних речовин в онтогенезі T. alexandrinum і T. apertum за умов культури. Доведено необхідність впровадження у виробництво однорічних видів конюшини, що не мають аналогів в Україні та розроблено основні прийоми їх культивування.

  Скачати повний текст

Показано, що застосування нових активних Тn5-мутантів бульбочкових бактерій інтенсифікує найважливіші фізіологічні процеси бобових рослин - азотфіксацію, фотосинтез і дихання, сприяє істотному підвищенню продуктивності бобових культур і збільшенню в урожаї вмісту білка. Визначено, що реалізація азотфіксувального потенціалу високоефективних штамів бульбочкових бактерій забезпечується завдяки комплементарним їм генотипам рослин, які здатні до збалансованого забезпечення асимілятами як симбіотичного апарата, так і ростових процесів самого макросимбіонта. Встановлено, що транскон'юганти бульбочкових бактерій люцерни та конюшини, які протягом тривалого терміну (15 років) зберігаються за умов музею та вирізняються стабільністю ознак, набутих у процесі кон'югації, утворюють високоефективний симбіоз із рослиною-господарем, результатом чого є посилення синтезу білків і хлорофілів, активізація ростових процесів і підвищення продуктивності рослин за рахунок максимального використання симбіотрофного азоту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено ДП-ПЛР-аналіз 150 селекційних форм сої. На основі генетичних дистанцій визначено найменш і найбільш віддалені один від одного сорти сої. За допомогою аналізу ДНК - патернів диференційовано досліджені 32 сорти сої різного еколого-географічного походження. Розподіл більшості сортів на отриманій дендрограмі відповідає їх еколого-географічному походженню. Доведено, що для диференціації сортів найефективніший - ДП-ПЛР. Охарактеризовано генотипічну чистоту матеріалу, детектовано гомо- та гетерозиготні генотипи. Розроблено принцип ідентифікації та паспортизації генотипів сої на основі ПЛР-аналізу. Запропоновано уніфіковані літеро-цифрові форми запису алельного стану фіксованих локусів, що відображають специфічність даного генотипу і дозволяють його унікально ідентифікувати.

  Скачати повний текст

Дисертація є монографічним вивченням представників роду Medicago L. флори України із застосуванням критико-систематичного аналізу існуючих систем роду та узагальнення відомостей про генетичні центри походження, закономірності поширення, їх видовий склад та хорологію. Вперше наведено результати поліноморфологічного вивчення видів роду за допомогою скануючого електронного мікроскопа та проаналізовано їх значення як систематичної ознаки. В дисертації представлено орігінальну методику фракціонування білків в поліакриламідному гелі і визначено перспективний напрямок таксономічного та еволюційного вивчення роду Medicago L., який грунтується на концепції застосування запасних білків насіння як молекулярно-генетичних маркерів. Використані генетичні ознаки дозволили вирішити проблему розмежування з генетично близькими родами триби Trifolieae, а також більш достовірно визначити таксономічну структуру роду. Запропоновано новий критерій ступеня еволюційного розвитку на основі якого було визначено напрямки еволюції однорічних видів та уточнено схему еволюції багаторічних видів. На підставі результатів власних досліджень уточнено видовий склад, здійснено систематичні комбінації та запропоновано сучасну систему роду Medicago L.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено фізіологічну роль насіннєвих лектинів на прикладі лектину квасолі - фітогемаглютиніну (ФГА). Проаналізовано динаміку накопичення ФГА протягом дозрівання та проростання у функціонально різних частинах насінини, а також можливі механізми її регуляціїз використанням різних типів фітогормонів. За результатами проведених досліджень заперечено запасну природу ФГА та розкрито набагато ширшу фізіологічну роль. Встановлено накопичення лектину під час дозрівання насінини у зародкових осях, а не в сім'ядолях, на відміну від типових запасних білків, зокрема, віциліну. Висвітлено захисну роль ФГА у проростанні насіння, яка базується на здатності лектину виділятися у навколишнє середовище, та, внаслідок специфічної взаємодії зі складовими клітинних стінок хвороботворних бактерій, викликати затримку їх росту. У процесі дослідження ендогенного вмісту різних типів фітогормонів, а також їх екзогенного впливу на лектинову активність виявлено можливість існування двох альтернативних шляхів гормональної регуляції накопичення лектинів у різних органах насінини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст