Досліджено клінічно-патогенетичні особливості перебігу постінфарктного періоду у хворих на метаболічний синдром (МС). Оцінено можливості корекції серцево-судинних ускладнень за допомогою комбінації аторвастатину та амлодипіну. Обгрунтовано необхідність визначення рівня лептину у крові всіх хворих, які перенесли інфаркт міокарда (ІМ). Вивчено характер змін основних біохімічних маркерів високого кардіоваскулярного ризику (вч-СРП, ІЛ-6, ЕТ-1, МНП), визначено їх взаємозв'язок з показниками ліпідного та вуглеводного обмінів, рівнем лептину та морфофункціональними параметрами лівого шлуночку у хворих на МС після пересеного ІМ. Проаналізовано рівні лептину у хворих на перенесений ІМ залежно від наявності або відсутності МС. Доведено зв'язок певних рівнів лептину з високим ризиком повторних серцево-судинних подій у післяінфарктному періоді: у випадку супутнього МС - гіперлептинемії та у разі відсутності цього синдрому - гіполептинемії. Встановлено поєднання найбільш значимих факторів, які дозволяють визначати високий ризик несприятливого перебігу постінфарктного періоду залежно від наявності або відсутності МС. Обгрунтовано новий підхід до лікування хворих на МС та перенесений ІМ з гіперлептинемією за допомогою застосування у складі базисної терапії цих хворих комбінації аторвастатину та амлодипіну.

  Скачати повний текст

Вивчено частоту компонентів метаболічного синдрому у хворих на бронхіальну астму (БА). Розкрито механізми обтяжливого впливу вісцерального ожиріння та метаболічного синдрому на підставі вивчення клітинно-молекулярних механізмів запалення, цитокінової регуляції, апоптозу імунокомпетентних клітин і системи протеолізу на перебіг БА. Патогенетично обгрунтовано доцільність застосування поліоксидонію у хворих з асоціацією БА і метаболічного синдрому та використання симвастатину і розвантажувально-дієтичної терапії у хворих на БА з вісцеральним ожирінням для профілактики формування повного метаболічного синдрому. Підтверджено позитивний вплив запропонованих методів лікування на зрушення у клітинному імунітеті, системі цитокінів і протеолізу та їх клінічну ефективність.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено специфічні зміни параметрів метаболічного гомеостазу та стану вегетативної нервової системи (ВНС). Запропоновано диференційоване комплексне лікування з урахуванням інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів, активності антиоксидантної системи, стану ВНС та віку, яке за ефективністю достовірно відрізняється від аналогічного за стандартною методикою. На основі виявлених закономірностей запропоновано нові принципи лікування, ефективність якого достовірно відрізняється від стандартного.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні зміни кісток скелета за умов впливу на організм техногенних мікроелементозів. Виявлено порушення росту, будови, гістологічної перебудови та хімічного складу кісток за умов впливу на організм солей важких металів, яке проявляється зменшенням лінійних розмірів кісток, порушенням будови та морфометричних показників наросткового хряща, компактної та губчастої речовини трубчастих, губчастих і плоских кісток тварин. Зазначено, що зменшення вмісту мінеральних речовин кісток і рівня кальцію супроводжується нагромадженням металів, що надходили в організм.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано вибір антигіпертензивної терапії у хворих з артеріальною гіпертензією з супутнім метаболічним синдромом. Доведено ефективність і доцільність застосування телнісартану у таких пацієнтів для проведення тривалої терапії. У 29 % пацієнтів з м'якою та помірною артеріальною гіпертензією та клінічними ознаками метаболічного синдрому виявлено інсулінорезистентність. Доведено, що на фоні лікування атенололом, зокрема у комбінації з гідрохлортіазидом, значною мірою погіршувався стан інсулінорезистентності та зростав її вияв у пацієнтів, в яких вона була початково відсутня. Установлено, що у разі лікування телмісартаном відбувається значне поліпшення інсулінорезистентності, особливо у пацієнтів, у яких вона була наявна до початку лікування, що мало прояв у зменшенні рівня Homeostasis Model Assessment (HOMA) на 36,3 % у даної категорії пацієнтів. Виявлено позитивний вплив телмісартану на стан ліпідного обміну. За цього зменшився рівень тригліцеридів на 23,4 %. Доведено односпрямованість впливу досліджених антигіпертензивних препаратів на показники вуглеводного та ліпідного обмінів у пацієнтів обох статей. Показано, що у разі неможливості визначення рівня інсуліну крові, стан інсулінорезистентності можна з'ясувати за рівнем тригліцеридів плазми крові.

  Скачати повний текст

Досліджено патогенез порушень добового профілю артеріального тиску (АТ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з супутім ожирінням. На підставі вивчення змін стану кардіореспіраторної системи, зсувів у жирнокислотному складі сироваткових ліпопротеїдів низької та високої щільності у хворих на ГХ з супутнім ожирінням виявлено зв'язок порушень добового профілю АТ з порушеннями мікроциркуляції, а також ліпідного обміну, обумовлених надмірною активацією симпатичної нервової системи (дисбалансом між активністю альфа- та бета-адренорецепторів). Встановлено, що у разі порушень добового профілю АТ у хворих на ГХ з супутнім ожирінням активізуються зміни стану мікроциркуляторного русла та гіперкінетичний тип відповіді на фізичні навантаження. Виявлено кореляційні зв'язки між порушеннями добового профілю АТ та зсувами у жирнокислотному складі сироваткових ліпопротеїдів низької та високої щільності. Досліджено доцільність лікування хворих на ГХ з супутнім ожирінням за допомогою різних терапевтичних підходів із застосуванням інгібітору ангіотензинперетворювального ферменту та альфа-адреноблокатора, бета-агоніста, фізичних навантажень. Доведено, що найбільш ефективним є поєднання інгібітору ангіотензинперетворювального ферменту з альфа-адреноблокатором або фізичними навантаженнями.

  Скачати повний текст

Уперше сформовано та клінічно обгрунтовано положення, що характеризує метаболічний синдром (МС) як стан, який обумовлює хронічну ішемію, хронічне запалення. Наведено результати ретроспективного аналізу 429-ти історій хвороб чоловіків із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), а також клінічне обстеження 163-х пацієнтів і динамічне спостереження протягом року за 65-ти хворими на ДГПЗ. Виявлено, що ДГПЗ у хворих із МС має морфологічні особливості: більш виражені ознаки атеросклерозу, хронічного неспецифічного запалення, дистрофічні зміни строми. Проведено динамічне спостереження, яке довело прискорені темпи прогресування пізнього гіпогонадизму, збільшення ДГПЗ, погіршення уродинаміки й якості життя у хворих із МС.

  Скачати повний текст

Вивчено методи діагностики та розроблено нові диференційовані підходи до лікування хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) і цукровий діабет (ЦД) з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) і метаболічним синдромом (МС). Установлено, що у таких хворих відбувається розвиток ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ), гіперінсулінемії, артеріальної гіпертензії та ожиріння. Установлено наявність надмірного цитокіногенезу внаслідок прогресування ХСН у хворих з ЦД і ХСН з МС, а також у хворих з ІХС. У пацієнтів з ХСН і МС визначено 2 типи геометрії міокарда ЛШ, а саме: ексцентричну гіпертрофію (64,5 %), яка найчастіше наявна у разі III функціонального класу (ФК) ХСН; концентричну гіпертрофію (35,5 %) - у разі II ФК у жінок (83 %), у чоловіків - тільки у 20 %. З'ясовано, що гіперінсулінемія впливає на структурно-функціональний стан міокарда та розвиток дисфункції систоли ЛШ, підвищення рівня АТ, формування гіпертрофії та дилатації. За умов ХСН II і III ФК у хворих з ЦД і ХСН і МС виявлено більш суттєве збільшення порожнини та маси міокарда ЛШ, зменшення товщини його стінки з систолічною дисфункцією ЛШ. За цього сприятливі зміни кардіогемодинаміки, нормалізація цитокіногенезу, вуглеводного та ліпідного обмінів відбувалися у разі застосування комбінованої терапії інгібіторами АПФ, пентоксифілліном ретардом, симвастатином, триметазидином на фоні базисної терапії ХСН. За результатами дослідження виявлено відновлення гемодинамічного ремоделюання міокарда ЛШ завдяки ефективній терапії, що сприяє підвищенню толерантності до фізичних навантажень та покращанню перебігу ХСН.

  Скачати повний текст

Встановлено, що зниження забезпеченості естрогенами з настанням менопаузи супроводжується підвищенням концентрації вільного тестостерону, ступеня інсулінорезистентності (ІР) та рівня інсулінемії у порівнянні з контрольною групою жінок репродуктивного періоду, за нормального рівня глюкози, а наявність менопаузного метаболічного синдрому (ММС) характеризується більш виразними змінами даних показників. Виявлено дворазове зниження концентрації тестостерон-естрадіолзв'язуючого глобуліну (ТЕЗГ) у пацієнток з ММС порівняно з жінками репродуктивного періоду, у той час як у жінок в менопаузі без ММС рівень ТЕЗГ не знижений. Доведено, що виразність проявів ММС посилюється із збільшенням ступеня загального й абдомінального ожиріння.

  Скачати повний текст

Досліджено систолічну та діастолічну функції у хворих з інфарктом міокарда і постінфарктним кардіосклерозом у залежності від локалізації, а також поширення ураження серцевого м'яза. Доведено, що залучення до процесу передньої стінки призводить до більш виражених функціональних порушень. Зіставлено ультразвукову картину змін у серці з показниками лівої вентрикулографії та розроблено найбільш інформативні ехокардіогарфічні параметри скоротності лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). Оцінено значення доплерографічних швидкісних параметрів трансмітрального кровотоку і показників фазової структури діастоли у діагностиці доклінічної стадії лівошлуночкової недостатності у хворих ІХС з подагрою. На основі аналізу ультразвукового і рентгенологічного досліджень серця продемонстровано механізм формування венозної гіпертонії малого кола кровообігу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) і супутнім ожирінням. На підставі комплексного аналізу клінічних і функціональних даних, антропометричних параметрів, показників L-аргініну, оксиду азоту, ендотеліну-1, лептину й основних компонентів ліпідного спектру крові розкрито особливості ураження судинного ендотелію у хворих на АГ із супутнім ожирінням. Встановлено, що застосування аторвастатину у поєднанні з лізиноприлом для лікування хворих на АГ з супутнім ожирінням сприяє істотному зниженню компонентів ліпідного спектру крові (загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ)). Зазначено, що за даних умов рівень лептину практично не змінюється. Виявлено, що одночасне застосування урсодезоксихолевої кислоти (УДХК) з лізиноприлом для лікування хворих на АГ з супутнім ожирінням сприяє істотному зниженню показників ліпідного спектру крові (ЗХС, ХС, ЛПНЩ) та зниженню вмісту лептину. Наведено рекомендації щодо застосування даного препарату як гіполептинемічного засобу.

  Скачати повний текст

Вивчено стан ендотелію, імунних і метаболічних порушень у хворих на хронічну хворобу нирок I-III стадій з ураженням гастродуоденальної зони та розроблено метод їх корекції антигомотоксичними препаратами (АГТП). Виявлено у таких хворих високу частоту ендотеліальної дисфункції, імунні та метаболічні порушення. Показано, що супутня патологія каналу травлення посилює ці порушення. У разі включення в комплекс базисної терапії АГТП встановлено суттєве прискорення регресу клінічних проявів ураження нирок і систем травлення, нормалізацію показників клітинного та гуморального імунітету, покращання стану ендотелію та сольового обміну. Виявлено, що комбінована терапія із застосуванням АГТП чинить патогенетично зумовлену нефропротекторну дію.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена виченню впливу індивідуальної та колективної психокорекції та дієти на відновлення ваги і на зміну обмінних процесів та імунного статусу у хворих з різним ступенем ожиріння. Викладені результати обстеження 257 хворих на ожиріння з використанням методу лікування даної нозології, розробленої автором і підтвердженої патентами України та Росії. Вивчено вплив тривалого застосування психологічного впливу на колектив при підтримці певної ваги. Доведено тривалий 52 тижневий курс лікування, враховуючи повну нормалізацію показників ліпідного, пігментного та імунного стану для хворих з усіма ступенями ожиріння.

  Скачати повний текст

Вивчено розповсюдженість факторів кардіоваскулярного ризику, запропоновано алгоритм обстеження осіб з надлишковою масою тіла й ефективність комплексного лікування у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) на фоні метаболічного синдрому (МС) та за їх поєднання з цукровим діабетом (ЦД) ІІ типу. Доведено, що застосування нових дієтичних режимів у поєднанні з підвищенням фізичної активності позитивно впливає на індекс маси тіла й об'єм талії, метаболічні параметри та рівень артеріального тиску. Зазначено, що призначення антигомотоксичної терапії у складі комплексного лікування у хворих на АГ і МС у поєднанні з ЦД ІІ типу призводить до достовірного покращання стану ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід до вирішення науково-практичного завдання підвищення ефективності лікування хворих на аліментарно-конституційне ожиріння (АКО) із супутньою артеріальною гіпертензією (АГ) шляхом призначення розвантажувально-дієтичної терапії (РТД) у поєднанні з вітаміном Е. Досліджено клінічну ефективність та вплив даного методу на ліпідні параметри крові, показники перекисного окиснення ліпідів, системи антиоксидантного захисту, гемостаз та морфофункціональну структуру тромбоцитів. Доведено доцільність застосування РТД у поєднанні з вітаміном Е у комплексному лікуванні хворих на АКО та АГ, що сприяє усуненню клініко-лабораторних проявів хвороби, нормалізує показники ліпідного обміну, коагуляційний і фібринолітичний потенціал крові, усуває дисбаланс оксидантно-антиоксидантної системи.

  Скачати повний текст

Вивчено взаємозв'язки між порушеннями обміну, системи гомеостазу, функціонування серця та виникненням цукрового діабету (ЦД) II типу та серцево-судинних хвороб (ССХ) у разі метаболічного синдрому (МС). Обстежено 180 пацієнтів з абдомінальним ожирінням і МС, а також 1 271 особу молодого віку. Деталізовано патогенетичні взаємозв'язки між ознаками МС. Виявлено асоціації між ними й ехокардіографічними параметрами, прозапальним і протромботичним станом. Виділено клініко-лабораторні ознаки інсулінорезистентності, які є предикторами розвитку ЦД II типу. Визначено ознаки ризику розвитку ССХ у пацієнтів з МС. Обгрунтовано клінічну неоднорідність групи таких пацієнтів. Виявлено значну частоту факторів ризику виникнення МС, ЦД і ССХ в осіб молодого віку. На підставі результатів досліджень з'ясовано особливості перебігу та прогресування МС, а також запропоновано кмплекс обстежень для діагностування МС і асоційованих з ним розладів.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив гіперінсулінемії, зміни ліпідного й енергетичного обміну, імунозапальної реакції, морфогенезу ангіопатій у хворих з метаболічним синдромом й обгрунтовано ефективність застосування препарату "Кардонат" у комплексному лікуванні кардіологічних проявів захворювання. Встановлено, що наявність гіперінсулінемії у хворих з метаболічним синдромом зумовлює порушення ліпідного метаболізму. У пацієнтів з метаболічним синдромом виявлено порушення метаболізму есенціальних жирних кислот в еритроцитах периферичної крові та розвиток імунозапальної реакції, яка характеризується підвищеними рівнями інтерлейкіну-6 та молекули міжклітинної адгезії sICAM-1. Встановлено, що метаболічний синдром проявляється пригніченням енергетичного гомеостазу клітини, про що свідчить зниження рівня аденозинмонофосфату та підвищення рівня аденозиндифосфату. З'ясовано, що за метаболічного синдрому виникають мембрано-клітинні зміни, які викликають порушення мембранної проникності клітин. У хворих з метаболічним синдромом встановлено потовщення комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії за допомогою ультразвукового дослідження. Виявлено, що у хворих з метаболічним синдромом на ранньому етапі виникають мікроангіопатії, які проявляються набряком ендотеліальних клітин, редуплікацією базальних мембран і вогнищевою реакцією перицитів. Проведено комплексне лікування хворих з метаболічним синдромом з застосуванням препарату "Кардонат". Встановлено його позитивний вплив на ліпідний обмін і показники проникності еритроцитарних мембран. Доведено доцільність і перспективність застосування препаратів метаболічної дії у комплексній терапії метаболічного синдрому.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню динамічного поверхневого натягу біологічних рідин уразі подагри. Доведено, що стан поверхневого натягу сироватки крові та сечі у хворих на подагру залежить від форми артриту і типу нефропатії, тяжкості уражень суглобів, нирок і наявності периферичних тофусів. За даними динамічної міжфазної тензіометрії біологічних рідин можна проводити диференційну діагностику інтермітуючого і хронічного артриту, латентної та уролітіазної нефропатії, оцінювати морфологічні зміни ниркових структур (клубочків, канальців, строми), виявляти зниження функції нирок на ранніх етапах розвитку подагричної нефропатії, контролювати ефективність терапевтичних заходів, прогнозувати перебіг захворювання. Використання у комплексній терапії хворих на подагру поліферментного препарату "Вобензим" дозволяє значно покращити результати лікування суглобового та ниркового синдромів, відновити показники пуринового обміну та параметри динамічної міжфазної тензіометрії крові.

  Скачати повний текст

Досліджено питання стану серцево-судинної системи та ліпідного обміну у хворих з метаболічним синромом (МС), а також ефективності застосування препаратів метаболічної дії (триметазидину та мілдронату). Для хворих з МС характерний більш тяжкий перебіг артеріальної гіпертензії (АГ), що підтверджено на підставі наявності більших показників "навантаження тиском" за добу та вищої варіабельності артеріального тиску. Встановлено, що за умов МС у разі переважання концентричної гіпертрофії серця значно частішою є ексцентрична гіпертрофія та не реєструється нормальна геометрія серця. У таких хворих наявні прогностичні проблемні типи порушень діастолічної функції серця, а саме: псевдонормальний і рестриктивний. Серед порушень серцевого ритму для МС характерні пароксизми суправентрикулярних порушень серцевого ритму, а саме: пароксизмальної тахікардії та миготливої аритмії. Жирнокислотний спектр ліпідів мембран еритроцитів хворих з метаболічним синдромом характеризується збільшенням насиченості та зменшенням ненасиченості за рахунок арахідонової, лінелевої та докозагесаєнової кислот. Установлено, що застосування триметазидину за умов комплексного лікування метаболічного синдрому сприяє покращанню насосної функції серця та змінює жирнокислотний склад ліпідів мембран еритроцитів, а саме: зменшує рівень лінолевої кислоти та значно перевищує рівень арахідонової кислоти. За цього препарат не впливає на показники артеріального тиску. Застосування мілдронату на тлі комплексного лікування МС не впливає на показники жирнокислотного складу мембран еритроцитів, покращує насосну функцію серця та підсилює гіпотензивний ефект лізиноприлу у хворих з МС. Відзначено, що за умов комплексного застосування обох засобів відбувається нормалізація жирнокислотного спектра ліпідів мембран еритроцитів, зменшення надшлуночкових пароксизмальних порушень серцевого ритму, покращання насосної функції серця та наявний позитивний вплив на параметри добового моніторування артеріального тиску.

  Скачати повний текст