Визначено сутність і механізм функціонування за умов сучасної правової держави інституту політичної відповідальності, який заснований на принципі взаємної відповідальності державної влади та громадянина. Обгрунтовано сутність політичної відповідальності, що полягає у застосуванні політичних санкцій до суб'єктів політики, що порушують політичні норми, домовленості та не дотримують взятих на себе політичних зобов'язань. Втсановлено, що політична відповідальність державної влади перед громадянами є сукупністю легітимних політичних заходів, що забезпечують примус влади до виконання прийнятих зобов'язань і схвалених суспільством програм, а у поєднанні з політичною відповідальністю громадян перед державною владою вона є необхідним інструментом стабілізації політичних відносин. З'ясовано, що у сучасній правовій державі діє презумпція політичної відповідальності народу, який не може існувати поза державно-організованим порядком. Обгрунтовано, що всі громадяни певної держави колективно відповідальні за результати її дій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано та визначено місце церкви у системі інститутів громадянського суспільства. На базі теоретичного узагальнення ідей і теорій розвитку громадянського супільства описано його інституційну структуру та визнчено місце і роль церкви як своєрідного інституту соціуму. Проведено емпіричний аналіз і показано, що всупереч уявленням про те, що церква поза політикою, це твердження не повною мірою відповідає дійсності. Зазначено, що прямо та безпосередньо церква не втручається до політичного життя держави та суспільства, але з урахуванням історичної традиції та сучасного досвіду багатьох країн показано, що церкви нерідко залучаються до політичних процесів. Розглянуто шляхи оптимізації релігійно-церковної ситуації в Україні й акцентовано увагу на об'єктивній необхідності на засадах взаємної згоди православних конфесій створення єдиної Української Помісної Православної Церкви, яка буде сприяти подоланню церковного та цивілізаційно-світоглядного розколу суспільства.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність влади як самодостатнього соціального інституту, до якого рівною мірою мають відношення держава та громадянське суспільство. Досліджено генезис, природу, зміст, форми, види та різновиди влади. Показано роль влади у громадському суспільстві як чинника самоорганізації родового життя людини, а в державі - як інструмента організації соціальних процесів. Досліджено діалектику самоорганізаційного й організаційного впливу на формування громадського суспільства. Встановлено, що влада є параметром управління у самовідтворенні соціального організму України. На прикладі дослідження сучасної політичної реальності доведено, що влада впливає на трансформацію українського суспільства, зокрема, визначено місце розвинутого архетипного рівня системи саморегуляції у структуруі соціального організму України, оскільки його нормативний рівень ще тільки формується. Обгрунтовано необхідність вивчення специфіки існування влади на мегарівні та нового типу інформаційно-знакової регуляції соціальних процесів.

  Скачати повний текст

Докладно проаналізовано історичні аспекти розвитку громадського руху, а також розглянуто його суть, зміст і структуру. Досліджено взаємодію між державою та громадським рухом у процесі формування громадянського суспільства, законодавче забезпечення даного руху в Україні, сучасний стан розвитку його інфраструктури. З'ясовано, що роль державного керування стосовно громадського руху виявляється у двох основних аспектах: в організаційно-правовому забезпеченні розвитку громадських організацій, у створенні системи співробітництва та партнерства між органами державної влади, місцевого самоврядування та даними організаціями. Стверджено, що свою суспільно-політичну функцію громадські рухи можуть виконувати лише за наявності розвинутої суспільно-політичної свідомості, дієвого законодавства й неухильного його дотримання всіма громадянами й посадовими особами.

  Скачати повний текст

Досліджено концептуальні засади становлення громадянського суспільства, розкрито суть і уточнено зміст поняття "громадські організації". З'ясовано специфіку виникнення, розвиток та функціонування даних організацій у контексті їх впливу на становлення громадянського суспільства. Виокремлено моделі функіцонування та шляхи впливу громадських організацій на державну політику й узагальнено зміст, принципи й умови утворення даних організацій у сучасній Україні. Розкрито специфіку їх діяльності та взаємодії з державою у контексті становлення громадянського суспільства у сучасній Україні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що сутність і специфіка суб'єктності громадсько-політичних об'єднань у сфері політичної нормотворчості на сучасному етапі полягають у виключному соціальному значенні реактуалізації змісту традиційних політичних понять і явищ на основі запитів і інтересів суспільних груп, що вони представляють. Наведено визначення терміна "політична норма" й уточнено визначення поняття "громадсько-політичне об'єднання". Розкрито значення та властивості суб'єктного рівня діяльності об'єднань громадян як чинника детермінації демократичної норматизації та раціонального функціонування сфери політичних відносин.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку ідеї громадянського суспільства у контексі концептуальних принципів поліетнічної держави XXI ст. Встановлено можливість її реалізації за умови наявності громадянської єдності та солідарності етнічних груп населення. На підставі розгляду проблем громадянської ідентичності у процесі формування демократичних цінностей визначено шляхи імовірного становлення громадянської згоди в Україні (Криму). Виявлено позитивний вплив на формування громадянського суспільства таких чинників, як діалог культур і конфесій, активізація діяльності етнокультурних громад, місцевого самоврядування та суспільних організацій.

  Скачати повний текст

На базі інтегративної методології проведено цілісний соціально-філософський аналіз ідеї громадянського суспільства (ГС) та базових підстав її практичного здійснення. Обгрунтовано ідею, що трансформація суспільних відносин здійснюється у процесі зміни влади авторитету на авторитет влади. Розглянуто тенденцію генези сучасної держави - новий стан влади авторитету, яка забезпечується єдністю влади права та ГС, де вертикаль і горизонталь системи координат розвитку суспільства перебувають не в протиборстві, а у взаємозв'язку, взаємодії та взаємозумовленості. Досліджено підходи до здійснення ідеї ГС через базову основу та структуротвірні його елементи, якими є середній клас та інтелігенція. Набула подальшого розвитку концепція суверенної особистості як самоцінності ГС, становлення якого відбувається та тлі антропологічного кризи, що охопила всі рівні та смисли людського існування. Для виходу з кризи та досягнення громадянської злагоди запропоновано інноваційну концепцію гуманітарної освіти в сучасному суспільстві. Обгрунтовано необхідність введення гуманітарної експертизи проектів суспільного облаштування.

  Скачати повний текст

Систематизовано наукову парадигму аналізу державної політики, обгрунтовано доцільність виділення її до окремого, перспективного напряму наукового дослідження. Розкрито зміст, принципи й методологію аналізу державної політики в Україні. Розглянуто її змістові та структурно-функціональні особливості у контексті загального процесу аналізу, що містить основні його елементи й етапи, а також принципи та схеми класифікації аналізу за основними напрямами державної політики. Систематизовано й охарактеризовано систему державного керування як владного механізму втілення політики в життя, висвітлено інструменти, що є специфічними засобами її впровадження. Проаналізовано соціально-економічне та політичне оцінювання державної політики.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення поняття "державно-правові засади громадянського суспільства" та обгрунтовано їх структуру. Згідно з виявленими критеріями вперше класифіковано державно-правові засади громадянського суспільства та виділено їх основні функції. Запропоновано періодизацію процесу становлення та розвитку ідеї громадянського суспільства у вітчизняній і зарубіжній філософській і політико-правовій думці. Досліджено еволюційні зміни у визначенні основних державно-правових принципів залежно від ступеня зрілості громадянського суспільства та проаналізовано стан правового забезпечення формування його основних інститутів. Виявлено недосконалість правового регулювання у сфері економічного розвитку, внаслідок якої неможливе утворення "середнього класу" як основи громадянського суспільства. Вперше здійснено класифікацію його інститутів. Обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення конституційного законодавства як правової бази громадянського суспільства шляхом закріплення норм щодо поняття та визначення основних характеристик діяльності його інститутів та їх взаємодії з державними органами влади.

  Скачати повний текст

Проаналізовано взаємозв'язок громадянського суспільства й етнонаціональних феноменів. Досліджено соціально-філософський аспект поєднання етнічної спільноти та раціонального характеру громадянського суспільства у процесі національної інтеграції. Розглянуто зв'язок між реалізацією механізмів громадянського суспільства (комунікативно-дискурсивної практики, взаємодії на горизонтальному рівні, соціальної солідарності) та гармонізацією міжетнічних відносин. Визначено, що досягнення взаємопорозуміння між різними за етнічними та культурними орієнтаціями індивідів передбачає активну соціальну взаємодію та повагу до свободи і цінностей кожної особистості. Досліджено місце та роль громадянського суспільства у процесі творення європейських і української націй. Обгрунтовано, що усвідомлення цінності свободи, формування громадських інституцій, досвіду всезагального волевиявлення доповнює етнокультурні зв'язки спільноти у ході утвердження нації. Відзначено необхідність залучення громадянського суспільства до вирішення міжнаціональних проблем на глобальному рівні. Доведено, що дотримання правових відносин у національній сфері є важливою засадою оптимізації розвитку громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми забезпечення прав і свобод людини як визначального чинника у процесі соціально-політичного реформування українського суспільства. Проаналізовано ефективність та особливості функціонування правової системи України. На підставі результатів політологічних досліджень та історико-філософського аналізу наукових джерел зроблено висновок про необхідність розвитку демократичного процесу та формування історичних і світоглядних орієнтирів у суспільстві як необхідних умов забезпечення прав і свобод людини. Доведено унікальність, неповторність і самоцінність особистості будь-якого громадянина, забезпечення прав і свобод якого є головною проблемою сучасного демократичного суспільства. Обгрунтовано перспективи державного розвитку України на шляху демократизації та утвердження прав і свобод людини.

  Скачати повний текст

Простежено еволюцію змісту поняття "громадянське суспільство", розкрито зміст сучасних підходів до визначення його сутності, особливостей становлення за умов посттоталітарної трансформації. Встановлено, що головна суперечність процесів становлення інститутів громадянського суспільства в Україні полягає в невідповідності між вже набутими формами демократичного впливу громадянського суспільства на державу й їх реальним недемократичним змістом. Доведено, що теоретичне оформлення уявлень щодо громадянського суспільства та його ролі як соціального середовища особистості та суб'єкта взаємодії з державою було започатковано в епоху античності. Проаналізовано становлення та розвиток теорії громадянського суспільства домодерної, модерної та новітньої парадигм.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне політологічне дослідження феномену соціал-демократії, визначено її теоретико-концептуальну парадигму та методологічні засади в контексті сучасних політологічних досліджень. Показано суть і особливості соціал-демократії як особливого соціополітичного утворення з урахуванням нового політичного дискурсу - онтологічного, феноменологічного, аксіологічного, політико-юридичного, системного, структурного, діалектичного, що дає змогу зробити висновок щодо міждисциплінарного характеру даного феномену. Проаналізовано складові становлення соціал-демократії: політичну та економічну демократію як основу добробуту народу, основні тенденції розвитку та етичні витоки соціал-демократії та сенс основних цінностей. Досліджено європейський досвід соціал-демократії в контексті глобалізації. Здійснено перегляд традиційних підходів на походження та суть соціал-реформізму. Репрезентовано гуманістичну спрямованість соціал-демократії. Визначено передумови її виникнення в Україні, її національні особливості та здійснено порівняльний аналіз західноєвропейської та української соціал-демократії.

  Скачати повний текст

Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються у процесі становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики; демократизація правозахисних органів; грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів; досягнення стабільності правового регулювання; можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозихисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено проблему впливу інституціоналізації громадянського суспільства на успішність раціоналізації державної бюрократії. Наведено систему впливу інститутів (організацій) та інституцій (норм) громадянського суспільства на раціоналізацію бюрократії, складовими якої є політичні, правові, соціокультурні впливи громадянського суспільства на апарат держави. У процесі аналізу підходів до розуміння інституціоналізації громадянського суспільства уточнено її значення для покращання функціонування державної бюрократії. Розглянуто проблему взаємодії державної бюрократії та громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію взаємозалежності процесів становлення громадянського суспільства та демократизації на прикладі країн Вишеградської групи та України. Проаналізовано ендогенні фактори інституціоналізації громадянського суспільства, а саме: історичні форми взаємодії держави та суспільства, характер конституціоналізму, механізми стримувань і противаг, форми взаємодії органів державної влади й органів місцевого самоврядування, модифікації пропорційної виборчої системи. Розглянуто характер зовнішніх впливів у країнах регіону та їх значення у процесах інституціоналізації громадянського суспільства. На прикладі країн Вишеградської групи проаналізовано вплив європейської та євроатлантичної інтеграції на процеси інституціоналізації громадянського суспільства. Наведено рекомендації щодо застосування механізмів демократії з метою стимулювання даних процесів в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано характер впливу соціокультурних особливостей західного регіону України на процеси інституціоналізації громадянського суспільства. Охарактеризовано формування та розвиток громадських організацій як базового інституту громадянського суспільства. Досліджено взаємодію інститутів громадянського суспільства з органами влади, процес розвитку інформаційних інститутів та особливості функціонування системи громадського контролю. Доведено, що в західному регіоні України процес інституціоналізації громадянського суспільства може визначатися в категоріях відродження та пов'язаний з соціокультурними особливостями даного регіону.

  Скачати повний текст

Показано, що економічні та політичні цілі конверсії різноманітні та являють собою систему взаємопов'язаних, але різних за характером і складністю завдань, серед яких перехід підприємств Воєнно-промислового комплексу (ВПК) на випуск цивільної продукції не завжди є пріоритетним. Проаналізовано теорію та практику здійснення конверсії у країнах Заходу, в СРСР, Росії, Україні, на основі чого розроблено моделі механізмів її здійснення ("перманентна", "адміністративна", "ринкова"), визначено їх характерні риси та політичні наслідки. Запропоновано комплексну модель транформаційної конверсії, більш адекватної для здійснення за конкретних умов України у період якісних змін суспільства, зокрема, політичних. Обгрунтовано висновок про істотну відмінність конверсії ВПК в індустріальному та постіндустріальному суспільствах. Доведено необхідність формування нового, інноваційного та гнучкого, ВПК, адекватного проблемам та екологічним можливостям України, а також новим політичним умовам. Встановлено, що конверсія є одним із засобів формування демократичної політичної системи та громадянського суспільства, механізмом створення та використання різних форм представництва інтересів ВПК (територіальних, електоральних, функціональних і корпоративних), їх інституціалізації та легітимізації, формулювання та маніфестування суб'єктами конверсії своїх цілей, завдань та інтересів, а також їх реалізації шляхом взаємних поступок і досягнення консенсусу. Доведено, що одним із механізмів здійснення конверсії, найбільш адекватним конкретно-історичним умовам України, є формування соціополісів на базі підприємств ВПК як форми випереджаючого соціального розвитку.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто особливості та структуру міжнаціональних відносин, доведено необхідність урахування національного чинника у правовому регулюванні суспільних відносин, проаналізовано категорії "національний суверенітет" та "право на національне самовизначення", з'ясовано зміст поняття конституційно-правового статусу національних меншин та розроблено його структуру. Запропоновано рактування поняття механізму реалізації прав національних меншин, національно-культурної автономії та деяких інших, близьких до них, понять. Проаналізовано питання національно-етнічної самоідентифікації особи, правового регулювання мовних відносин, досліджено різноманітні аспекти врахування національно-етнічного чинника в системі територіальноїорганізації держави. Сформульовано конкретні пропозиції щодо подальшого вдосконалення правового регулювання міжнаціональних відносин, забезпечення вільного національно-етнічного розвитку особистості, гарантування реалізації прав національних меншин.

  Скачати повний текст