Зазначено, що мережевий підхід відкриває можливості для створення якісно нової моделі соціально-політичної комунікації. Встановлено, що аналіз основних аспектів взаємодії неурядових організацій з органами місцевого самоврядування дозволив зробити пропозиції щодо налагодження співпраці між ними, оскільки у них майже схожі цілі - захист інтересів і сприяння добробуту населення.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми, взаємопов'язані з особливостями функціонування виборчих систем на етапі трансформаційного розвитку українського суспільства. На базі результатів дослідження елемента політичної системи - інституту виборів - одержано більш повне уявлення про суть трансформаційних процесів усієї системи загалом, виявити закономірності її розвитку та визначити оптимальні шляхи подальшого демократичного поступу країни, зокрема, через реформування виборчої системи. Проаналізовано вітчизняний досвід взаємодії виборчої та партійної систем. Виявлено характер негативних впливів певних характеристик виборчої системи на інституційні виміри політичної організації суспільства та запропоновано шляхи їх подолання. Установлено чітку кореляцію між змінами типу виборчої системи і характерними ознаками загальних процесів соціально-політичного розвитку суспільства, що на етапі динамічних трансформаційних перетворень набуває особливого значення. Це дозволило визначити функції окремих параметрів виборчої системи у забезпеченні стабільності розвитку суспільства та демократичного характеру політичної системи. Розглянуто класичні та сучасні моделі виборчих систем, їх основні диференціюючі параметри та функціональне навантаження цих параметрів у суспільно-політичному вимірі. Визначено недоліки існуючої та запропоновано параметри оптимальної виборчої системи для України у аспекті її ефективності для стимулювання процесів демократизації на етапі трансформаційного розвитку суспільства.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний політологічний аналіз виборчих технологій у сучасному електоральному процесі України та простежено рецепцію технологічного арсеналу США у вітчизняній політичній практиці. Проаналізовано концептуальні уявлення про сутність і роль виборчих технологій як чинника демократії. Розглянуто основні етапи еволюції та визначено класифікацію виборчих технологій. Досліджено американські виборчі технології як продукт розвитку демократичного режиму в США та головний засіб проведення успішних електоральних кампаній. Розглянуто технологічну складову перемоги Б. Обами на президентських виборах 2008 р. у США. Простежено виникнення та становлення виборчих технологій в Україні. Проаналізовано виборчі технології основних кандидатів в президенти в кампанії-2010 в Україні. З'ясовано використання американських виборчих технологій в електоральному процесі України. Встановлено, що виборчі технології в Україні знаходяться на шляху свого становлення; за рівнем розвитку, розробки теоретичної бази вони ще далекі від технологій, які використовуються у країнах сталої демократії. Натомість американізація виборчих технологій в Україні, яка спостерігається на сучасному стані, має сприяти демократизації вітчизняного електорального процесу.

  Скачати повний текст

Визначено та комплексно проаналізовано витоки й еволюцію ідеологічних засад молодіжної політики в Україні від часів її перебування у складі СРСР до формування основ демократичної моделі в період трансформації сучасного українського суспільства. Зокрема, уточнено зміст поняття "молодіжна політика", визначено її ідеологічну основу, що спрямовує суб'єкт-об'єктні відносини у вирішенні молодіжних проблем, окреслено основні моделі та напрями реалізації молодіжної політики. Проаналізовано ідеологічні основи та принципи молодіжної політики. З'ясовано ідеологічні основи взаємовідносин держави та молоді в тоталітарному суспільстві та проаналізовано ефективність і наслідки молодіжної політики в радянський період. Досліджено зміну місця та ролі ідеології в пострадянський період, зокрема, визначено принципи молодіжної політики за умов кризи тоталітаризму, проаналізовано процес становлення політичного й ідеологічного плюралізму в українському суспільстві та його вплив на ефективність сучасної молодіжної політики. Окреслено основні суперечності, проблеми та перспективи формування демократичної моделі молодіжної політики, її ідеологічних пріоритетів у сучасному українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Вперше в політологічній науці застосовано комплексний підхід до вивчення молодіжних проблем і взаємовідносин молоді з чинною владою в Україні. Зазначено, що використання нормативно-ціннісного підходу дозволило по-новому розглянути проблеми упорядкованості молодіжної системи цінностей. Виявлено особливості політичних процесів у молодіжному середовищі за умов побудови нової української державності. Запропоновано поняття "політичне поле молоді" і "правове поле молоді", визначено їх основний зміст і головні параметри. З урахуванням специфіки політико-культурних явищ у молодіжному середовищі проаналізовано процес створення молодіжних структур та їх подальшого розвитку за більш ніж десятилітній період. На підставі оцінок владних відносин держави і підростаючого покоління виявлено й узагальнено особливості здійснення державної молодіжної політики та її еволюційного розвитку протягом усього періоду незалежності України.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження сучасних західних теорій з застосуванням вітчизняних досягнень сформовано понятійно-категоріальний апарат інтеграційного процесу як ефективного засобу дослідження особливостей сучасного українського державотворення. Розглянуто історико-культурні, господарсько-правові фактори дезінтеграції та інтеграції українського соціуму. Визначено основні напрямки формування національної та етнічної ідентичностей у процесі внутрішньополітичної інтеграції українського суспільства. Виявлено роль політичної свідомості та культури у цьому процесі. На підставі політологічного аналізу розроблено рекомендації щодо внутрішньополітичної інтеграції сучасного суспільства з метою їх використання в українському державотворенні.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження впливу засобів масової інформації (ЗМІ) на політичні трансформації у суспільстві на підставі аналізу моделей комунікаційних процесів. Досліджено різні підходи до визначення функцій засобів масової інформації у суспільстві. З'ясовано, що вплив, який здійснюють ЗМІ на суспільство, може мати позитивні та негативні тенденції. Зазначено, що ЗМІ можуть бути охарактеризовані як особлива система (інститут) політичної системи, які є каналом інформаційного обміну в суспільстві. Обгрунтовано, що без ефективної діяльності ЗМІ політична система не може стало розвиватися за виключенням тоталітарних систем. Здійснено порівняльний аналіз моделей демократії, а саме: учасницької, захисної, плюралістичної та елітарної. Установлено умови, що поліпшують вільне функціонування ЗМІ у даних демократіях. Виявлено розбіжності у сучасному виборчому законодавстві, що може призвести до конфліктів і суперечок у площині ЗМІ та влади напередодні чергових виборів.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз процесів впровадження засад електронної демократії з визначенням особливих характеристик цього процесу в Україні на сучасному етапі. Визначено основні характеристики електронно-демократичної парадигми, до яких відносяться наявність мережного характеру, всеохоплення та технологічна складність процесу. Проаналізовано характерні ознаки форм електронної демократії та визначено їх негативні аспекти. Вивчено напрями формування електронної демократії в Україні та умови її реалізації, якими виступають мережна організація суспільства, ефективно працюючий зворотній зв'язок і високий рівень технологічної оснащеності державного апарату.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне політологічне дослідження гендерних аспектів процесу та перспектив формування паритетної демократії в Україні в контексті трансформації її політичної системи на початку ХХІ ст. Обгрунтовано необхідність формування синтезованого методологічного підходу до дослідження паритетної демократії, який враховуватиме інституційний і орієнтаційний зрізи системи політичних відносин. Встановлено, що для сучасної України характерною є тенденція обмеження доступу жінок до процесу розробки й ухвалення рішень у державному секторі. Доведено, що забезпечення рівноправної участі жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності і, зокрема, в державотворенні та політиці вимагає розробки стратегічних підходів для досягнення більшого представництва жінок у структурах влади, основою яких виступає вироблення механізмів забезпечення формування гендерного паритету в електоральних орієнтаціях громадян.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування та функціонування громадської думки у політико-культурній сфері. Наведено науково-теоретичне обгрунтування громадської думки як одного з елементів демократії та чинника, що може суттєво впливати на формування демократичної політичної культури в Україні. Встановлено, що на формування демократичного суспільства та політичної культури демократичного типу суттєво впливають рівень залучення громадської думки до політичного управління та прийняття політичних рішень через форми прямої та представницької демократії, встановлення двосторонніх, партнерських і довірчих відносин між громадською думкою та політичною владою на всіх її рівнях, формування громадської думки шляхом переконання, а не використанням маніпулятивних технологій, наявність каналів для вільного висловлення громадської думки, рівень компетентності й обізнаності населення у питаннях політичних і правових норм, законів держави, політичних принципів, засобів управління суспільством. Розкрито сутність понять "суб'єкт громадської думки", "носій громадської думки" та "виразник громадської думки". Досліджено процес формування громадської думки та вплив на нього таких факторів, як об'єкт громадської думки, ЗМІ, "лідера думок", існуюча у суспільстві політична культура. Проведено порівняльний аналіз існування та функціонування громадської думки у тоталітарно-авторитарному та демократичному типах політичної культури.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз громадського контролю, механізмів його реалізації та перспектив розвитку, особливостей функціонування в сучасному українському суспільстві. Розкрито сутність громадського контролю, проаналізовано його основні функції та принципи дії. Досліджено умови функціонування громадського контролю, визначено його основні механізми, проаналізовано тенденції розвитку за сучасних умов. Доведено, що стан громадського контролю в країні є неоднозначним. З одного боку, в країні функціонуть окремі елементи системи такого контролю, що сформувалися в руслі демократичних трансформацій останніх десятиліть, з іншого - вони ще недостатньо розвинуті для того, щоб повноцінно виконувати свої функції та гарантувати реальну причетність громадян до формування державної політики. Визначено, що підвищення ефективності громадського контролю в Україні вимагає модернізаційних зусиль як з боку держави, так і з боку громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретико-методологічні підходи щодо вивчення світової та вітчизняної новітніх практик громадської самоорганізації як взаємозалежності процесів формування самоорганізованого соціуму, забезпечення сталого та безпечного розвитку суспільства та держави. Започатковано новий науковий системний підхід щодо вивчення громадянського виміру національної безпеки, аналізу суб'єктно-об'єктних аспектів місця та ролі різних типів громадських об'єднань у системі національної безпеки як чинників впливу на вироблення та реалізацію державної політики у даній сфері. Запропоновано шляхи вдосконалення взаємовідносин органів державної влади й інституцій громадянського суспільства у сфері забезпечення життєво-важливих інтересів людини та громадянина, безпеки суспільства та держави через підтримку останньою процесів інституціалізації та спеціалізації діяльності суспільно корисних і соціально орієнтованих громадських організацій, залучення інтелектуального потенціалу громадськості та недержавних аналітичних структур до процесів вироблення політики національної безпеки, запобігання антиконституційній та асоціальній самоорганізації громадян, впровадження дієвого громадського контролю за діями органів влади.

  Скачати повний текст

Досліджено процес громадянської самоорганізації в Україні та визначено можливості його впливу на стабільність політичної системи. Проаналізовано основні теоретико-методологічні здобутки теорії громадянського суспільства та концепції "соціального капіталу". Визначено сутність поняття, умови та складові стабільності політичної системи. Виявлено фактори, які впливають на розвиток громадянської самоорганізації в Україні, проведено оцінювання її сучасного стану, висвітлено перспективи та можливі напрями розвитку.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "громадянське суспільство", його структуру, історично-культурні корені, соціально-економічні, політичні та соціокультурні передумови модернізації. Здійснено грунтовний методологічний аналіз категоріально-понятійного апарату дослідження громадянського суспільства. На підставі вивчення першоджерел зарубіжних і сучасних дослідників узагальнено досвід розбудови інститутів держави та громадянського суспільства України в останні шістдесят років. Зроблено внесок в розробку актуальних у теоретичному та прикладному аспектах проблем - різновекторних напрямів реформування політичної системи та процесів становлення інститутів громадянського суспільства в Україні; міри збігу (або гармонії) інтересів соціально-правової держави та громадянського суспільства; характеристики інститутів громадянського суспільства - соціального партнерства, місцевого самоврядування, неурядових організацій, засобів масової інформації, сім'ї, релігійних конфесій. Здійснено аналіз гуманітарної, освітньої та наукової політики держави та громадянського суспільства, ролі інформаційних технологій у процесі розвитку громадянського суспільства. Визначено політичну, морально-виховну та просвітницьку функції громадянського суспільства, параметри його взаємодії з державою, місце та роль українського громадянського суспільства у системі міжнародних відносин. Здійснено науковий прогноз його розвитку в період докорінних соціальних трансформацій та модернізацій.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано тезу, що домінування інформаційно-комунікаційних компонентів є за умов глобальної інформаційно-комунікаційної революції детермінуючим чинником у відносинах між суспільними інститутами як всередині держави, так і в міжнародних відносинах. Набуло нового тлумачення поняття "громадянського суспільства", способом існування якого визнано безперервний комунікаційний процес як наслідок самоорганізації та самоконституювання, самомобілізації та самотворення на захист і з метою реалізації різноманітних інтересів і прав людей, поєднання індивідуального та спільного інтересу, розвитку демократії. Проаналізовано основні риси громадянського суспільства в добу інформатизації, шляхи його формування та розвитку з урахуванням досягнень інформаційно-комунікаційної революції, типи його трансформації за сучасних умов. На новому рівні проведено політичний аналіз комунікаційної складової діяльності незалежних громадських організацій. Охарактеризовано політико-революційний потенціал глобальних соціальних мереж і їх національних сегментів, а також мережеві соціальні медіа як систему організації суспільного життя, їх місце та роль у процесі соціально-політичної соціалізації, формування громадянина доби інформаційно-комунікаційної революції.

  Скачати повний текст

Вивчено та систематизовано основні теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми, розкрито сутність і функції груп інтересів, виявлено соціально-політичні детермінанти їх діяльності. Досліджено основні форми та механізми взаємодії груп інтересів і держави в сучасному соціумі. Виявлено, що в сучасному світі групи інтересів використовують три основні стратегії дії на владу, зокрема, участь в електоральному процесі, систему "функціонального представництва" та лобіювання, які з часом зазнають еволюцію. Проаналізовано соціополітичні умови формування та функціонування груп інтересів в Україні, досліджено механізми їх політичного впливу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вітчизняну та закордонну політико-правову думку, що узагальнює теорію і практику становлення системи державно-владних відносин і перспективи її розвитку в Україні. Розкрито конституційно-правові механізми взаємодії державної влади та місцевого самоврядування; запропоновано принципи, які дозволяють забезпечити автономію місцевого самоврядування та більш повну реалізацію його управлінського потенціалу. Розроблено концепцію збалансованих взаємовідносин державної влади та місцевого самоврядування та обгрунтовано умови удосконалення системи державно-владних відносин через розвиток представницької демократії.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження особливостей державної політики в галузі формування, ефективного використання та правового регулювання інформаційного ресурсу України. З'ясовано роль держави в регулюванні інформаційної діяльності за умов становлення інформаційного суспільства та докорінних суспільних трансформацій. Розкрито суть поняття "інформаційний суверенітет держави", а також основні завдання щодо забезпечення інформаційного суверенітету Української держави. Здійснено класифікацію національних інтересів у інформаційній сфері за їх суб'єктами. Визначено суть, мету, об'єкти, завдання державної інформаційної політики за сучасних умов, а також принципи, напрями й особливості діяльності органів державної влади щодо ефективного управління інформаційним ресурсом України. Сформульовано основні напрями оптимізації організаційної структури органів влади, які здійснюють керування в інформаційній сфері, їх функції та повноваження. Створено концепцію правового регулювання використання інформаційного ресурсу з метою забезпечення ефективного функціонування інформаційної сфери держави, її інтеграції у світовий інформаційний простір.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні та методологічні засади та розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення державної політики розвитку інноваційної діяльності в Україні. Проаналізовано стан досліжень теорії та практики формування державної політики розвитку інноваційної діяльності, що враховуються сучасною науковою галуззю "Державне управління". Визначено роль інноваційної діяльності у соціально-економічному розвитку держави. Сформульовано теоретичні підходи щодо реалізації державної інноваційної політики. Наведено рекомендації щодо удосконалення інституційного середовища іноваційної діяльності шляхом розвитку законодавства. Розроблено систему реалізації інвестиційної стратегії державного управління інноваціями. Обгрунтовано методичні підходи до формування державних цільових програм на підставі пріоритетів державної інноваційної політики. Розроблено методичні підходи до формування стратегії державного управління інноваційною діяльністю. Визначено особливості реалізації та фактори розвитку інноваційної діяльності в Україні. Проаналізовано проблеми розвитку національної інноваційної системи. Охарактеризовано сучасний стан інноваційної політики держави у контексті особливостей інноваційного розвитку. Обгрунтовано концептуальні засади системи інституціоналних перетворень в інноваційній сфері. Розроблено комплексний підхід до підвищення інвестиційної активності в інноваційній сфері. Запропоновано оптимальні інструменти державного регулювання інноваційних процесів. Удосконалено класифікацію правових інструментів державного регулювання інноваційної діяльності. Запропоновано модель економічних відносин у циклі наука - виробництво - споживання. Розроблено методологічні підходи до розвитку інноваційної інфраструктури, що формує мережеву модель державного управління інноваційним розвитком.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуально-методологічні засади формування та практичної реалізації державної політики щодо дітей та молоді у світі та новітній Україні за сучасних умов. Визначено дітей та молодь як специфічні соціально-демографічні групи суспільства, державу й її політико-правові, організаційно-методичні засади, які у поєднанні створюють відповідні механізми для ціннісних орієнтацій, соціальної адаптації, розвитку та соціалізації молоді як у власних, так і суспільних інтересах. Доведено, що політика держави щодо молодого покоління, сім'ї є ефективною та дієвою лише за умов цілісної діяльності усіх суб'єктів даного процесу, за активної участі в ньому самих громадян, їх об'єднань та організацій. Обгрунтовано стратегічні напрями вдосконалення державної молодіжної, сімейної політики за сучасних умов.

  Скачати повний текст