Досліджено роман "Доктор Фаустус" Т. Манна та виявлено в ньому риси біографічного міфу епохи, а також шляхи його становлення й функціонування у культуротворчих процесах романтичної та постромантичної епох. Установлено вирішальний вплив біографічного міфу "епохи занепаду" на задум та творчий метод, використаний у "Докторі Фаустусі" Т. Манна. Розкрито роль музичних символів у побудові вигаданої біографії героя роману. Доведено узагальнююче й синтезуюче значення відібраних письменником деталей біографії його героя на підставі її реконструкції та зіставлення з історичним контекстом. Визначено універсальні риси міфу Леверкюна. Доведено зв'язок ідей та образів роману з творчістю композиторів - сучасників письменника та вплив "Доктора Фаустуса" на наступне мистецьке покоління.

  Скачати повний текст

Досліджено риторику, мистецтво художнього читання та сценічну мову за їх комунікативними ознаками, структурними характеристиками як єдину систему. У метахудожньому контексті обгрунтовано можливість застосування системного підходу для аналізу мовного дискурсу. Визначено етапи інтерпретації та способи сприймання тексту. Представлено процедури розуміння тексту як системи різних видів. Досліджено традиції риторіки в Україні та визначено тенденції розвитку сучасного мистецтва мови. Розглянуто художнє читання як один з видів мистецтва, розкрито зміст поняття мистецтва художнього читання. Викладено засоби техніки сценічної мови.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив духовно-культурних детермінант на трансформацію релігійної свідомості за умов сучасних українських реалій. Здійснено теоретичне узагальнення впливу соціокультурних, наукових, освітніх, мистецьких детермінант на трансформацію релігійної свідомості. Показано, що духовно-культурні детермінанти постають вагомим фактором впливу на трансформацію змістів релігійної свідомості. Завдяки взаємодії релігії з наукою, освітою, мистецтвом і соціокультурними факторами сформовано дві нові якості сучасної релігійної свідомості - індивідуалізацію та масовість.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичної реконструкції систем теоретичного осмислення та практичного перетворення довкілля та соціуму, розроблених в історичних просторах культури конфуціансько-буддійського, ісламського, християнського регіонів світової цивілізації. Проаналізовано методичні принципи та ціннісні орієнтації пізнання, мету та засоби розбудови наукових, освітніх, соціальних інституцій, уявлення щодо можливості та необхідності технологічних та соціальних інновацій постнекласичних концепцій. Визначено просторову та часову межі ієрархічної складної відкритої самоупорядженої еквіфінальної системи "світова соціоприродна цілісність" та інкорпорованих підсистем "регіональні історико-культурні цілісності".

  Скачати повний текст

Проаналізовано стратегії дослідження культури повсякденності. Визначено феноменологічну, соціологічну, історичну, екзистенційну школи, а також школу семіотики та структуралізму. Досліджено історико-культурний контекст формування світоглядних і філософських настанов Е. Левінаса з наголосом на роках проживання майбутнього філософа в Харкові. Реконструйовано концепцію культури повсякденності у "філософії Іншого" Е. Левінаса як мозаїчну, багаторівневу структуру, соматичний, жестовий, речовий та вербальний рівні якої впорядковуються через категорію Іншого як домінуючого елементу концепції.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси виникнення, розвитку та розуміння феномену культурних індустрій. Розглянуто й уточнено понятійний апарат, а також вининення поняття та його тлумачення, принципи взаємодії культурних індустрій з традиційними інститутами, особливості політики у певних країнах світу щодо культурних індустрій, стан, проблеми та перспективи розвитку культурних індустрій в Україні: книговидавництва, кінематографії, телебачення, радіо, музичної та рекламної індустрій, мережі Інтернет. Доведено, що культурна індустрія - це новітня, заснована на інформаційно-комп'ютерних технологіях форма організації виробництва предметів і послуг культурного призначення, порівнювана з соціокультурними інституціями - кооперацією, мануфактурою, фабрикою. Доведено, що в Україні попри бурхливий розвиток культурних індустрій протягом останніх 20-ти років відсутня належна увага до них урядових органів і підприємців.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси виникнення, розвитку та розуміння феномену культурних індустрій. Розглянуто й уточнено понятійний апарат, а також вининення поняття та його тлумачення, принципи взаємодії культурних індустрій з традиційними інститутами, особливості політики у певних країнах світу щодо культурних індустрій, стан, проблеми та перспективи розвитку культурних індустрій в Україні: книговидавництва, кінематографії, телебачення, радіо, музичної та рекламної індустрій, мережі Інтернет. Доведено, що культурна індустрія - це новітня, заснована на інформаційно-комп'ютерних технологіях форма організації виробництва предметів і послуг культурного призначення, порівнювана з соціокультурними інституціями - кооперацією, мануфактурою, фабрикою. Доведено, що в Україні попри бурхливий розвиток культурних індустрій протягом останніх 20-ти років відсутня належна увага до них урядових органів і підприємців.

  Скачати повний текст

Створено цілісну концепцію "вторинних" міфів як соціокультурного феномену, розглянуто історію, основні напрями, методологію, методи та джерельну базу їх дослідження. Встановлено, що сферою відтворення натуралістичних і соціотехнічних міфів є парадоксографічний сектор культури. Виявлено загальне й особливе у відтворенні традиційних і "вторнинних" міфів, їх світоглядних і психофізіологічних засадах. Розкрито специфіку функціонування соціокогнітивного й "імагінативного" контурів у контексті архаїчної та "вторинної" міфотворчості. Визначено роль картини світу як ядра архаїчного міфотворення і нових міфів. Встановлено особливості "вторинної" міфотворчості доби цивілізації. Розглянуто процес формування цілісного механізму відтворення "вторинних" міфів, специфіку функціонування натуралістичних і соціотехнічних міфів у соціокультурних трансформаціях спільнот Стародавнього Сходу, античності, середньовіччя, відродження, нового часу та епохи модерну. Визначено напрями еволюції натуралістичної та соціотехнічної міфотворчості у культурі різних варіантів зрілого модерну. Проаналізовано вплив ситуації постмодерну на трансформацію соціокультурних принципів і чинників "вторинного" міфотворення. Висвітлено інституційні засади даного процесу, визначено його вплив на формування ідеології нових релігійних рухів, течій, "приватної" релігійності постмодернової природи у вітчизняному соціокультурному просторі. Розглянуто різні аспекти проблеми буття позаземного розуму, досліджено їх еволюцію у "вторинному" міфотворенні доби постмодерну, відображеної у формі "уфологічної програми" та програм "Communication with Extraterrestrial Intelligence" ("Зв'язок з позаземними цивілізаціями") та "Search for Extra-Terristrial Intelligence" ("Пошук позаземного розуму"). Визначено вплив даних програм на відтворення натуралістичних і соціотехнічних міфів доби постмодерну. З'ясовано, що на підставі їх взаємодії сформовано уявлення про галактичний соціокультурний простір, до якого входило людство. Зроблено висновок, що уфологічний аспект проблеми позаземного розуму є ядром "вторинної" міфотворчості, впливає на формування "нової" релігійності постмодернової природи та зазнає осуду традиційно-доктринальних релігій. Виявлено взаємодію "вторинних" міфів, зосереджених у парадоксографічному секторі, та "нової" релігійності у культурі постмодерну. Досліджено проект "Портал" і концепції "паралельних світів", "подорожей у часі", "полтергейства", "Живої Землі", "Нової Архаїки", містичної криптозоології, теорії "стародавньої астронавтики", "паранормальних здібностей людини", "життя після життя". З'ясовано, що дані концепції у культурі постмодерну безпосердньо еволюціонують в окультно-містичні, створють соціокультурне тло для відтворення "приватної" релігійності посмодернової природи, набувають ознак нової утопії (онтологічно-космологічної, хронотопії, екоутопії "Живої Землі", метаантропологічної, танатопії) або екологічної антиутопії "Загибла Венера".

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс теоретичних уявлень про феномени фольклору, народної художньої творчості, народного мистецтва та примітива. Висвітлено формування й еволюцію фундаментальної когнітивної структури, яка їх продукує, взаємозв'язки та взаємні кореляції концептів. Визначено генетичні витоки концептуального топоса примітива. Обгрунтовано міждисциплінарний статус досліджень народної художньої творчості та примітива, необхідність метанаукового коректування теоретичних уявлень про них, що склалися в межах різних гуманітарних наук.

  Скачати повний текст

Досліджено релігію та культуру як надособисні явища. Запропоновано теоретичне вирішення проблем їх співвідношення та взаємодії. Конституйовано релігію як нову галузь релігієзнавчого знання. Зазначено, що у процесах етноінтеграції й етноідентифікації українців важливу роль може відіграти українізоване християнство, оскільки воно історично було взаємопо'язане з культурою й долею українства. Природно, що центр релігійних змін в Україні значною мірою зміщується в сферу, де релігія відіграє легітимізуючу роль у процесах національного будівництва й постає потужним чинником політичної, етнічної та культурної мобілізації. За цього важливо усвідомлювати, що християнство не може витупати єдиним фактором, здатним позитивно впливати на відродження української культури. Необхідно враховувати такі державотворчі складові, як історичні та культурні корені українців, геополітичну єдність, єдність мови, історичної долі, національного характеру та психології, що породили єдину, але різноманітну культуру.

  Скачати повний текст

Досліджено процес естетизації ідеї свободи в контексті західноєвропейського романтизму, який охарактеризовано як певний історичний тип культури, що сформувався у жорсткій полеміці з просвітницьким культом розуму та сприяв створенню нового типу світовідчуття, в основу якого покладено безпосередність естетичного почуття. Запропоновано цілісний естетичний та культурологічний підхід до розуміння свободи як естетичного феномену, визначено основні етапи становлення романтичної інтерпретації свободи та комплекс теоретичних і культурологічних факторів, які детермінують виникнення даних етапів. Дану своєрідність романтичної концепції свободи обгрунтовано шляхом її порівняльного аналізу з раціоналістичною моделлю, репрезентованою ідеологією Просвітництва. Проаналізовано культурно-історичні та теоретичні аспекти співвідношення романтичної та просвітницької концепції свободи, наведено їх принципові характеристики. Розглянуто прояви романтичної моделі свободи у модернізмі та постмодернізмі, що імпліцитно містять всі конотації внутрішньої напруженості даної теоретичної та художньої позиції та визначають її історичне значення.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію використання вищої освіти як засобу модернізації культури. Розв'язано комплекс теоретико-методологічних проблем філософії освіти, а саме: освіту розглянуто з використанням принципу системності та у сукупності контекстуальних культурних і глобалізаційних процесів сучасності. З'ясовано, що соціальні інститути освіти та культури функціонують в інструментальному форматі систем у межах більшої - суспільної - мегасистеми. Уперше виявлено, що взаємодія освітньої та культурної систем містить взаємопотенціюючі та взаємообмежувальні аспекти, які актуалізуються у відповідних конкретно-історичних формах залежно від сукупної взаємодії факторів впливу. Здійснено компаративістський аналіз основних концептуальних підходів до досліджуваної проблематики. На підставі аналізу основних вітчизняних і зурубіжних джерел з філософії освіти визначено пріоритети її розвитку. Запропоновано оригінальне значеннєве (сутнісне) та функціональне визначення освітньої парадигми як цілісної, об'єктивної картини культурного олюдненого світу, яка відтворює його крізь призму віднесення до соціокультурних цінностей і у цілому до когнітивного масиву. Згідно з аналізом структурної та функціональної моделі системи освіти уперше визначено соціокультурні та модернізаційні орієнтири її теоретичного й емпіричного дослідження, що полягають у концептуалізації освітньої політики, наданні їм перспективістських, евристичних, продуктивних ознак і механізмів реалізації.

  Скачати повний текст

Проведено розрізнення термінів "іслам", "ісламська культура", "мусульманська культура". Визначено особливості терміновикористання, за допомогою якого є можливим коректний аналіз феноменів ісламської та мусульманської культур. Доведено необхідність урахування полісемії ісламських термінів. Визначено проблеми використання термінів і концепцій, генеза та розвиток яких відбувалися в контексті іншої культурної системи. Проаналізовано основні культурні кліше, які викривають сприйняття ісламу, розглянуто феномен шаріату як визначальний системо-творчий елемент ісламської культури. Розглянуто особливості реалізації ісламської компоненти мусульманських культур у комунікаційних процесах.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему таємнознавства у полі культури, актуалізовану сучасними соціокультурними трансформаціями та необхідністю відмовитись від традиційних способів його інтерпретації, а також розглянуто метафізичні основи теорії з урахуванням специфіки та перспектив сучасного філософського дискурсу. На підставі системного, міждисциплінарного, компаративного аналізу теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення цієї проблеми, зміст якого полягає в експлікації та концептуалізації таємнознавства на постнекласичних засадах. Досліжено генезу таємнознавства у полі культури, розкрито його сутнісні характеристики, антропологічні, соціальні, культурні корені та функції, взаємозв'язки з іншими формами духовної культури. Розкрито внутрішні механізми продукування таємнознавства, закони, принципи, постулати, на яких воно базується. Результати дослідження сприяють легітимації таємнознавства як предмета філософського дослідження та відкривають перспективи для його подальшої теоретичної рефлексії - філософсько-культурологічної та міждисциплінарної.

  Скачати повний текст

Зіставлено "екологічні" рефлексії різних напрямів - антиохійського, александрійського, каппадокійського - та простежено їх розвиток у різні періоди візантійської культури. Виявлено, що аскетика східних отців Церкви, тісно пов'язуючи антропологію з космологією та з богослов'ям, створює сприятливі умови для розвитку "екологічного" мислення. Показано, що в ранньовізантійський період це мислення безпосередньо залежало від специфічних підходів різних шкіл до космології, а отже помітно відрізнялося в різних авторів.

  Скачати повний текст

Вивчено філософсько-антропологічні характеристики культурної унікальності та її розуміння. Дослідження проведено з використанням розробленого у постмодернізмі підходу, який розглядає становлення різних культурних форм, їх розуміння як взаємодію рядів відмінностей, що не мають єдиного центру. Показано, що розгляд культурного процесу через призму ентелехії тотожності та відмінності дозволяє глибше зрозуміти культурну динаміку. Але сама ентелехія вимагає для свого розуміння вже не традиційного причинно-наслідкового підходу, а такого, що грунтується на повторюванні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні наукові підходи щодо визначення політичної культури як соціокультурного явища. Розкрито зміст поняття й описано структуру політичної культури студентів коледжу, визначено рівні її сформованості, запропоновано критерії їх оцінювання. Виявлено особливості, обгрунтовано умови та розроблено педагогічну модель формування політичної культури студентів коледжу у процесі культурологічної підготовки, експериментально підтверджено її ефективність. Доведено доцільність впровадження запропонованої педагогічної моделі формування політичної культури студентів коледжу у процесі культурологічної підготовки у ВНЗ I - II рівнів акредитації.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення специфіки складного, різнопланового культурного діалогу, встановлено, що художня спадщина Гоголя сконцентрувала величезну культурно-історичну інформацію, дослідження якої дозволяє прочитати ряд феноменальних творчих явищ - від міфу та міфотворчості до художніх відкриттів сучасного "химерного" роману. Проаналізовано семантичні складові російсько-українського культурного діалогу, що зумовив прикметні риси художньої еволюції Гоголя, зокрема, використання зразків українського фольклору та міфології, барокової культури, української історіософії та фольклористики (Максимович, Костомаров, Срезневський, Бантиш-Каменський). Досліджено вплив Гоголя на наступні етапи розвитку української культури, до сучасного етапу художнього та наукового прочитання творчості письменника.

  Скачати повний текст