Скачати повний текст

Обгрунтовано філософську методологію аналізу здорового способу життя як складової та механізму здійснення освітніх реформ в Україні. Визначено специфіку здорового способу життя як результувальної діяльності системи освіти з формування цінності здоров'я та здорової життєдіяльності особистості та суспільства. Дослідження дозволяє систематизувати методологічні та концептуальні засади становлення системи валеологічної освіти в Україні, а також проектування модернізаційних змін у вітчизняній системі освіти на основі розвитку її здоров'єзберігального потенціалу, адаптуючи освітню діяльність до існуючих європейських і світових стандартів забезпечення здоров'я і здорового способу життя в освітньому процесі.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему віртуалізованих освітніх технологій "мережевого суспільства" в просторі гіперреальності й інфотехномислення, завдяки чому збільшується кількість нових освітніх спільнот. Доведено, що інформаційно-комунікативна парадигма сучасної освіти вказує на необхідність трансформації інституціоналізованої освіти в контексті "суспільства знань", в якому освіта залучається у всі сфери життя соціуму та перетворюється на перманентний процес. Уточнено сприймання того, що в сучасних сферах науки та техніки рушіями стають не новації, а інновації, які демонструють орієнтацію освіти на запити інформаційної епохи, відповіді на які досягаються через креативний тип мислення.

  Скачати повний текст

На підставі комплексної методології дослідження освітньої інтеркультурної комунікації розглянуто її структуру, семантику, функціональний діапазон і конструктивний потенціал. Виявлено її горизонтальний і вертикальний виміри, наявність яких ускладнює розуміння її контекстуально обумовлених смислів і впливає на тенденції розгортання освітніх дискурсів. Доведено, що урахування єдності цих вимірів має принципове значення для підвищення ефективності інтеркультурних дидактичних та освітніх практик. Розкрито тенденцію утворення діалектичної єдності інтеркультурної та транскультурної комунікації у сучасній освіті. Запропоновано комунікативне обгрунтування педагогічної ксенології, визначено роль і місце інтеркультурної комунікації у конституюванні нової педагогічної реальності.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження особливостей процесу навчання, який здійснюється у межах інституціоналізованої освіти, як спеціально організований, цілеспрямований та керований процес взаємодії вчителя та учня, спрямований на засвоєння знань, умінь і навичок. Визначено принципову необхідність формування уміння критичного ставлення до поцесу засвоєння знань, умінь і навичок, в результаті якого людина здатна усвідомлювати, перевіряти, вносити уточнення, не змінюючи його змісту. Така здатність визначає володіння інтерсуб'єктивним відношенням. Процес, що розгянуто, суттєво розширив роль і значення освіти за умов глобалізації, що є чинником соціалізації та світоглядної орієнтації особистості. Охарактеризовано зв'язок легітивних соціальних функцій освіти зі змістом освітнього процесу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано визначення модернізації освіти як специфічної форми перебудови освіти згідно інтересів суспільства як формування творчої людської особистості, здатної породжувати нові знання. Доведено, що ефективність модернізації визначається становленням модернізаційної культури, що базується на поєднанні нових технологій із освітніми традиціями, зокрема українськими. Визначено, що проведення модернізації освіти потребує проліферації суб'єктів освітньої політики, відходу від державоцентризму. Процеси демократизації та розвитку відкритості освіти відповідають і глобальним світовим тенденціям, дозволяючи Україні зайняти гідне місце у процесах світової інтеграції.

  Скачати повний текст

Розглянуто методологічний аспект освіти як чинник соціальних змін. Проаналізовано форми соціального вияву освіти, а саме: як складової, чинника та результату соціальних змін. На підставі здійсненого аналізу панівних методологічних підходів до вивчення, соціальних змін, а також освіти як цілісної системи. Запропоновано розглядати філософію прагматизму як таку, що дозволяє досягати адекватного пізнання соціальних змін і освіти як їх чинника. Запропоновано термінологічне розрізнення між факторним об'єктивізмом як конкретизації суті відмінності між інституційною парадигмою освіти й особистісно-орієнтованою парадигмою. Виявлено, що факторний суб'єктивізм у дослідженні освіти як чинника соціальних змін є необхідною складовою всіх основних версій теорії постіндустріального суспільства. Показано, що інноваційний і соціально-креативний характер сучасної освіти є реалізацією її антропологічної суті та конкретизується завдяки винесенню на перший план освітнього процесу аксіологічної та праксеологічної складової освіти.

  Скачати повний текст

Досліджено тенденції самореалізації особистості у світі праці, які відзначаються соціокультурними контекстами глобалізації, інформаційного суспільства, суспільства ризику та суспільства знань. Запропоновано багаторівневу модель професійної орієнтації у суспільстві ризику, яка забезпечує зв'язок між суспільним, освітнім та екзистенціальним вимірами профорієнтації. Обгрунтовано, що процесійна орієнтація за умов економічних і соціокультурних трансформацій постіндустріального зразка є одним з чинників стабілізації суспільства, сприяє запобіганню соціальним патологіям та екзистенційним кризам, пов'язаним з безробіттям і його наслідками.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему визначення психологічних засад проектування освітнього простору особистості. Розкрито методологічні засади дослідження цого простору за допомогою аналізу простору як світоглядної категорії, інтенційного вектора особистості, генези освітнього простору як психолого-педагогічної категорії. Здійснено методологічний аналіз сучасних підходів і теоретичних меделей розвитку освіти. Розроблено дворівневу модель освітнього простору особистості, де інституційний рівень утворений системою формальних, інформальних і неформальних освітніх компонентів, які в сукупності задовольняють освітні потреби людини протягом усього життя. Обгрунтовано психотехнічні засоби проектування психологічної готовності особистостї до включення в освітній простір.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні та практичні питання використання освіти як чинника економічного зростання за умов перехідної економіки. Розкрито основні методологічні принципи дослідження суті економічного зростання та його основних факторів. Проведено аналіз освіти як політекономічної категорії, досліджено взаємозв'язок основних рівнів освіти з економічним зростанням та визначено чинники такого впливу в межах цих рівнів. На підставі аналізу вітчизняної та світової практики розкрито основні недоліки у розвитку освіти та шляхи її вдосконалення як фактора економічного зростання в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан, тенденції змін і перспективи розвитку тріади "людина - суспільство - освіта (ЛСО)" з метою створення нових загальних філософських, соціальних та освітніх підходів до формування світобачення, наносвідомості, продуктивної компетентності громадян України XXI ст. Виявлено і досліджено понад 60 визначних явищ у сучасній еволюції ЛСО, зокрема, людина "природна", людина в соціально-суспільному вимірі, організація й умови стійкого розвитку соціуму, модернізація засад виробництва і життєдіяльності, оборона і національна безпека, розвиток науково-виробничого комплексу, освіта і культура та зміни діяльності навчально-виховного комплексу під час побудови суспільства знань. Доведено, що за сучасних умов в Україні успішною може бути лише законодавчо-демократична модель освітніх реформ. Розвинуто теорію освітньо-компаративістичних досліджень і запропоновано авторський курс з порівняльної педагогіки. Створено Світову енциклопедію освіти і розпочато роботу над україномовною версією Європейського освітнього тезаурусу. Досліджено стан і тенденції змін у викладанні точних наук. Викладено концепцію програми фізики у 12-річній школі з урахуванням розвитку нано- піко- і фемтонаук. Представлено авторську інноваційну й інтегральну дисципліну "Природознавство - XXI".

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему модернізації цінностей в українському суспільстві засобами освіти. Висвітлено системні реформування вищої освіти, розкрито теоретичні засади розвитку вищої освіти України в XXI столітті, визначено економічні складові, напрямок і порядок проведення системних реформ. Обгрунтовано необхідність інтеграції вищої освіти України в європейський освітній простір. Визначено співвідношення соціалізації та самоконструювання у процесі формування сучасної особистості. Розкрито зміст соціокультурної динаміки цінностей як предмету державної освітньої політики.

  Скачати повний текст

Розглянуто шляхи подолання духовної кризи особистості засобами освіти та виховання в період глобалізації й інформаційної революції. Проаналізовано теоретико-методологічні засади дослідження духовної кризи, обгрунтовано актуальність і значущість емпіричного та теоретичного визначення чинників її подолання. Розкрито механізми взаємодії індивідуальних і соціальних детермінант духовної кризи особистості, визначено роль освіти та виховання в її подоланні. Встановлено, що в такій ситуації виховання формує відчуття цілісності, духовної стійкості, а освіта робить лудину духовно пружною, розвиває її інтелектуальні, моральні й естетичні інтереси. Обгрунтовано тезу, що освітньо-виховний вплив на особистість здатен мінімізувати можливі деструктивні наслідки та запобігти радикальним виходам з кризової ситуації.

  Скачати повний текст

Вперше введено в науковий обіг поняття "освітній гуманізм", яке сприяє дослідженню ролі гуманності в сучасному суспільстві, що трансформується. Виявлено, що процес глобалізації висвітлив недоліки та приховані загрози концепції утопічного гуманізму, в якій ідея свободи визначається в дусі антропоцентризму як контроль та панування людини в світі. Глобалізація призвела до радикальних змін в ідеологічній структурі суспільства, що виражається у переважанні матеріальних цінностей над духовним. Саме в цій ситуації актуальнішою виступає концепція нового гуманізму, заснована на ідеях духовного відродження, морального вдосконалення та нового діалогу людини з природою. Уточнено роль та місце цінностей освітнього гуманізму, які обумовлюють підготовку гармонійної, моральної особистості.

  Скачати повний текст