Вивчено і узагальнено теоретичні надбання та практичний досвід формування основ класного наставництва в навчальних закладах України в середині ХІХ - на початку ХХ ст. Проаналізовано суспільно-політичні та культурно-освітні передумови становлення системи КН в Україні.Досліджено внесок відомих педагогів та громадських діячів у розробку теоретичних засад системи наставництва. Розкрито та узагальнено зміст, форми та методи роботи класних наглядачок і наставників, груповодів, класних керівників в українській школі даного періоду. Наведено зміст та форми роботи класних наставників (груповодів, класних керівників) з точки зору застосування позитивного досвіду минулого за сучасних умовах.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що цілісність Я-образу вчителя-професіонала зумовлюється системою об'єктивних і суб'єктивних детермінант, а також гармонізацією особистісних властивостей, які надають даному образу якісну визначеність. Практична реалізація результатів дослідження здійснено за допомогою комплексу методів для ефективної діагностики розвитку цілісного Я-образу вчителя-професіонала. За результатами порівняльного аналізу динаміки Я-образу в педагогів-початківців і досвідчених вчителів виявлено прогресивні та деструктивні тенденції, що його змінюють. Доведено ефективність розробленої програми психолого-педагогічного навчання з елементами тренінгу особистісного зростання, спрямованого на підвищення адекватності Я-образу педагога, його активний розвиток та високий рівень педагогічної діяльності вчителя.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито теоретичні концепції вивчення проблеми фрустрації. Визначено суть і психологічний зміст фрустрації та фрустрованості, види, причини виникнення, генез. Розкрито специфіку педагогічної діяльності у контексті вивчення фрустрації. Проаналізовано особливості впливу механізмів психологічного захисту на розвиток професійних фрустрацій вчителів. Вивчено особливості впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на виникнення та розвиток фрустрованості вчителів, а саме: зміна умов діяльності у сучасній освітній системі, труднощі професійного становлення, порушення Я-концепції та її складових, напруженості (частоти та кількості фруструючих ситуацій) тощо. Визначено рівень фрустрованості вчителів, встановлено взаємозв'язки між фрустрованістю й особливостями вибору засобів спілкування з учнями. Досліджено домінуючі стратегії фрустраційного реагування у напружених ситуаціях професійної діяльності, розроблено змістовні критерії та репрезентовано рівневу класифікацію фрустрованих вчителів. Розроблено програму діагностики та психокорекції фрустрованості педагогів. Визначено шляхи, методи та прийоми діагностичної та психокорекційної роботи, описано інтенсивні та екстенсивні засоби подолання фрустрації вчителів, представлено глибокий та змістовний аналіз психокорекційної програми. Обгрунтовано пріоритетність вибору групових методів психокорекційної роботи. Ефективність використання психокорекційної програми знайшла підтвердження у ході формуючого та контрольного експериментів.

  Скачати повний текст

Проведено світоглядно-філософський аналіз феномену формування педагогічної майстерності в системі професійної підготовки вчителя. Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження системи професійної підготовки сучасного вчителя. Визначено зміст, місце та роль педагогічної майстерності в даній системі. Розглянуто формування педагогічної майстерності засобами навчально-виховного процесу. Висвітлено роль педагогічної практики в системі формування педагогічної майстерності сучасного вчителя. Розкрито суть поняття педагогічної майстерності в істрико-філософському аспекті. Вдосконалено модель педагогічної майстерності, яка передбачає врахування потреб сьогодення. Запропоновано модель світоглядної позиції сучасного вчителя, а також механізм оптимізації формування педагогічної майстерності. Наголошено, що новітня модель української педагогічної освіти повинна базуватись на українських національних традиціях, надбаннях вітчизняної педагогіки та досвіді зарубіжжя.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу філософської, психологічної та журналістської літератури визначено теоретичні засади формування образу ідеального учителя, підгрунтям якого став християнський ідеал людини. Визначено передумови виникнення ідеалу, обгрунтовано його сутність і структуру, з'ясовано етапи, пріоритетні тенденції, чинники, що вплинули на формування ідеалу педагога. Розкрито провідну роль самовдосконалення у наближенні вчителя до ідеалу, розглянуто шляхи його втілення в діяльності педагогів зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Вивчено способи запровадження методу моделювання з метою корекції конфліктної взаємодії в педагогічному колективі. Проаналізовано теоретико-методологічні та концептуально-методичні засади модельного вивчення та корекції конфліктної взаємодії. Встановлено, що моделювання як оперування образно-символічними, фізичними (матеріальними), математичними (зокрема, графоаналітичними) моделями є дієвим засобом профілактики неконструктивного розв'язання конфліктів та корекції реальної конфліктної поведінки в педагогічному спілкуванні. Проведено моделювання конфліктної взаємодії, яке здійснено з використанням способів графологічної репрезентації, ігрового моделюванння та символічного (проективного) малювання в організаційно-методичних форматах науково-методичного семінару вчителів і соціально-психологічного тренінгу. На достовірній емпіричній базі підтверджено ефективність методу моделювання в системі активного соціально-психологічного навчання педагогів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукові дослідження та досвід підготовки вчителів до класного керівництва в історико-педагогічному контексті, розглянуто основні вимоги до їх знань і вмінь. Обгрунтовано організаційно-методичні засади підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності класних керівників. Розкрито шляхи забезпечення єдності та послідовності всіх ланок системи підвищення кваліфікації у підготовці вчителів до виховної роботи. Розроблено, теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено методику підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації, цільової програми підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності та програми проблемно-тематичних курсів для класних керівників.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Теоретично узагальнено тенденції щодо розуміння професійного зростання педагога. Сформульовано дефініцію поняття "професійне зростання". Розроблено структуру зазначеного процесу, що розкриває його взаємозв'язок з професіоналізмом учителя. Визначено критерії та рівні професійного зростання педагога. Розкрито зміст, принципи та методи педагогічного стимулювання. Створено й експериментально перевірено особистісно орієнтовану модель педагогічного стимулювання професійного зростання вчителів, розроблено систему стимулів з урахуванням індивідуальних особливостей педагога: потреб, рівня самооцінки та належності чи прояву тенденції до певного типу акцентуації.

  Скачати повний текст

Розкрито суть понять "соціальна позиція", "професійна педагогічна позиція", охарактеризовано типи професійної позиції вчителя, її структуру. Визначено й обгрунтовано педагогічні умови формування професійної позиції вчителя в системі методичної роботи школи: оптимізація педагогічного керівництва процесом формування професійної позиції та організація самовдосконалення вчителя як підгрунтя цього процесу. Забезпечено їх поетапну реалізацію, доведено ефективність реалізованих педагогічних умов.

  Скачати повний текст

Вперше визначено педагогічні умови, що сприяють ефективності професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників, науково обгрунтовано її експериментальну модель. Уточнено та конкретизовано сутність понять "професійна діяльність вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників" та "екологічно орієнтована педагогіка". Вивчено вплив українських народних ігор і забав на розвиток фізичних якостей старшокласників. Удосконалено критерії та рівні сформованості професійної діяльності вчителів з розвитку фізичних якостей старшокласників.

  Скачати повний текст

Досліджено професійну діяльність учителя у питаннях формування пізнавальної самостійності підлітків засобами моделювання. Визначено структуру такої діяльності на основі системного, управлінського та технологічного підходів. Уточнено сутність і структуру пізнавальної самостійності учнів, встановлено її критерії на рівні сформованості. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено можливість застосування моделювання як засобу формування пізнавальної самостійності учнів. З'ясовано умови, що забезпечують ефективність діяльності вчителя засобами моделювання. Визначено сутність і розроблено структурно-функціональну модель професійної діяльності вчителя з формування пізнавальної самостійності підлітків засобами моделювання. Розроблено методичне забезпечення процесу оволодіння моделюванням на уроках предметів природничо-математичного циклу з урахуванням виділеної сукупності умов.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано поняття "цілісність знань", визначено сутність та структуру феномену "професійна діяльність вчителя з формування цілісності знань учнів початкової школи". Наведено критерії, показники та рівні професійної діяльності вчителя з формування цілісності знань учнів початкових класів з гуманітарних предметів. Охарактеризовано щаблі її сформованості як інтегрованого показника результативності професійної діяльності вчителя в даному напрямку. Визначено педагогічні умови, розроблено та експериментально апробовано педагогічну технологію професійної діяльності вчителя з формування цілісності знань учнів початкових класів з гуманітарних предметів.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичний аналіз та експериментальне визначення функції емпатії у педагогічному процесі, розкрито взаємозалежність емпатії та особливостей організації педагогом процесу навчання молодших школярів. Виявлено залежність між стилем керування навчанням і характером міжособистісних взаємин учнів, їх мотивацією та успішністю навчання, з другого. Визначено провідні психологічні фактори, які детермінують успішність навчання молодших школярів. Запропоновано теоретичну модель психолого-педагогічного впливу емпатії педагога на перебіг керування ним процесу навчання молодших школярів. Розроблено, обгрунтовано й апробовано програми формування емпатії вчителя у процесі педагогічного спілкування як умови підвищення успішності навчання молодших школярів. Наведено рекомендації щодо вдосконалення психолого-педагогічної готовності вчителя до роботи з учнями молодших класів.

  Скачати повний текст

Досліджено роль фрустраційної толерантності у професійному становленні педагогів, встановлено її детермінуючий вплив на його формування. У контексті соціальної психології визначено, що фрустрація у професійній діяльності є наслідком певної якості соціальної структури та індивідуально-психологічною детермінантою, що визначає певні соціальні прояви. Експериментально доведено, що розвиток рефлексії сприяє запобіганню та корекції фрустраційних станів. Обгрунтовано й апробовано моделі підготовки учителів-початківців до розв'язання педагогічних завдань як способу соціального вираження результатів рефлексивного процесу, що актуалізуються зіткненням з явищем депривиції. Показано неоднозначність впливу депривацій, їх здатність виступати як фрустраційними факторами, так і факторами, що актуалізують рефлексивні процеси - спосіб подолання фрустрацій. Визначено основи створення системи засобів запобігання та корекції фрустраційних станів, що виникають у педагогічній діяльності молодих учителів.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне обгрунтування синдрому "професійного вигорання", визначено його особливості та чинники виникнення. Здійснено порівняльний аналіз "професійного вигорання" з феноменами різних теоретичних і терапевтичних систем. Розроблено концептуально-методичну модель емпіричного дослідження психологічних засобів профілактики "професійного вигорання" вчителя. Доведено, що профілактика "професійного вигорання" вчителів має базуватися на уявленні про його психологічні засоби як детерміновані соціокультурними формувальними впливами психотехнічні знаряддя та конгеніальні їх знаково-символічній природі внутрішньоособистісні ресурси-прийоми суб'єктивного самовпливу. Апробовано програму навчально-практичного тренігу-курсу профілактики синдрому "професійного вигорання" вчителів і здійснено комплексну кількісно-якісну оцінку її ефективності. Вперше обгрунтовано й експериментально верифіковано цілісну психотехнічну стратегію профілактики синдрому "професійного вигорання" вчителів, що використовує соціокультурні (за походженням), знаково-символічні (за формою), емоційно-ціннісні, когнітивні та поведінкові (за змістом) психологічні засоби. Здійснено функціональне розмежування даних засобів на знаряддєві та ресурсні залежно від їх місця та ролі у структурі суб'єктивного впливу на педагогічну діяльність та процес професійно-особистісного становлення вчителя.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні соціальні та психологічні чинники, що впливають на розвиток інноваційного педагогічного процесу. Встановлено, що включення до інноваційного процесу вимагає від педагога особистісного та професійного самозмінення. Побудовано низку моделей, які поступово розкривають психологічну структуру та механізми вибору вчителем педагогічної системи навчання, показано, що базовим психологічним компонентом прийняття нової педагогічної системи є його особистісна зрілість. Розроблено модель процесу прийняття рішення щодо вибору нової педагогічної системи та визначено параметри психологічної готовності до акту вибору. Сформульовано принципи та показано можливості цілеспрямованого формування цієї готовності в закладах післядипломної освіти. Розроблено навчальні програми, спрямовані на підвищення здатності вчителя до здійснення усвідомленого ним вибору за умов реформування освіти. Наведено рекомендації щодо оптимізації процесу підготовки та перекваліфікації вчителів.

  Скачати повний текст

Уточнено поняття "переживання емоційного вигорання", розглянуто структуру переживання як системоутворювальної властивості психічного з позицій суб'єктно-діяльнісного підходу, обгрунтовано його динамічно-структурну модель і визначено склад компонентів, а саме: цільова детермінація (домінуюча та додаткова цільові детермінанти) та задачна система (головна та другорядна задачі). Встановлено, що якісно-кількісне поєднання структурних компонентів переживання зумовлює його тип і визначає психологічні особливості емоційного вигорання педагогів. Розглянуто опитувальник діагностики цільової детермінанти переживання критичної ситуації, результати стандартизації й апробації якого показали високу міру його надійності та валідності. Розроблено програму психопрофілактики емоційного вигорання, запровадження заходів якої призвели до значущого зменшення рівнів симптомів емоційного вигорання у досліджуваних.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості професійного стресу (ПрС) учителя, розроблено попереджувальні заходи з виникнення ПрС у майбутніх учителів за допомогою раціонально-емоційних засобів. Уточнено зміст поняття стресу, модифіковано діагностичні методики дослідження ПрС учителя та детермінант його виникнення. Запропоновано модель виникнення ПрС, а також систему з попередження його виникнення. Визначено зв'язки між ПрС учителів та особистісними особливостями (тривожністю, агресивністю, емоційною стабільністю, ригідністю, нейротизмом).

  Скачати повний текст

Визначено зміст, структуру та функції професійної адаптації учителів. Досліджено психологічні проблеми, що виникають у процесі її управління (недостатній рівень забезпечення власне професійної та соціально-психологічної адаптації учителів, виражені ознаки дезадаптації, агресивність педагогічних працівників, недостатню психологічну компетентність керівників шкіл). Встановлено фактори, що впливають на ефективність управління професійною адаптацією учителів, до яких належать: соціально-психологічні чинники, пов'язані з управлінською діяльністю керівників (їх психологічна компетентність, особистісна спрямованість та стиль керівництва, психологічна атмосфера у педагогічному колективі); індивідуально-психологічні особливості учителів, що становлять адаптаційний потенціал особистості (поведінкова регуляція, комунікативні здібності, морально-етична нормативність); демографічно-професійні характеристики педагогів (стать, вік, трудовий стаж). Розроблено та апробовано програму психологічної підготовки керівників шкіл до управління професійною адаптацією учителів.

  Скачати повний текст