Досліджено генезу емоційних особливостей особистості, що розвивається. Уточнено суть поняття емоцій, розкрито концептуальні уявлення, які дозволяють зрозуміти механізми та умови їх виникнення у формі специфічного полімодального почуттєвого тону, спрямованого на дії внутрішніх і зовнішніх чинників життєдіяльності. Досліджено динаміку генези різних емоційних особливостей, визначено типові прогностичні тенденції у становленні емоційної сфери, уточнено наявні на означений період дані про особливості її розвитку в сучасних дітей.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади та модель генези негативних психічних станів у молодшому шкільному віці, експериментально виявлено детермінанти та динаміку їх розвитку залежно від індивідуально-типологічних властивостей особистості та впливу значущих для дитини соціальних чинників. Виділено систему найбільш типових для молодших школярів негативних психічних станів, інтегровано психодіагностичний інструментарій щодо вивчення негативних психічних станів в учнів 1-4-х класів і запропоновано модель їх корекції та профілактики за умов початкової школи. Проаналізовано сутність та механізми прояву таких станів, як тривога, страх, депресія, агресія та інших у молодшому шкільному віці. Доведено, що саме негативні психічні стани є причиною виникнення та розвитку дезадаптації особистості. Набули розвитку методи, способи та засоби комплексного підходу щодо корекції негативних психічних станів молодших школярів та їх профілактики.

  Скачати повний текст

Вперше у процесі лонгітюдного експерименту досліджено динаміку емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності упродовж навчання їх у початковій школі, зокрема, вивчено особливості розвитку складових даного ставлення, які виступають критеріями становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності та об'єднуються у складноорганізаційну систему: ставлення да учбової діяльності та інших людей, у взаємодії з якими дана діяльність реалізується, а також до самих себе як до суб'єктів учбової діяльності. Визначено ієрархічний зв'язок даних складових і провідні тенденції розвитку на різних ступенях навчання шклярів молодших класів. Виявлено специфіку динаміки емоційної спрямованості та мотиваційних тенденцій у різних за модальністю типах емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення особистості у шкільному віці та визначено психологічні умови формування у молодших школярів здатності до емпатії. Розкрито психологічний зміст поняття емпатії. Побудовано теоретичну модель емпатії як психологічного механізму узгодження уявлень дитини про людину, про себе та іншу конкретну особу. Експериментально досліджено емпатію як структурний компонент образу людини та визначено його вікову динаміку. Зазначено, що за умов цілеспрямованого виховання формування емпатії у молодших школярів має здійснюватися за двома провідними напрямками: розвитком якості особистості (емоційної чутливості) та здатності особистості до емпатійної взаємодії (співчуття), що є основою прогресивних змін компонентів емпатії, зокрема рефлексивно-особистісних.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття емоційного самоконтролю як здатності людини виявляти, ідентифікувати та коригувати будь-які свої емоційні прояви. Розроблено теоретичну модель емоційного самоконтролю та розглянуто комплекс методик для його діагностики. Експериментально визначено психологічні детермінанти емоційного самоконтролю старшокласників, зокрема, особистісну рефлексію, емоційний інтелект, вольові якості особистості, мотивацію самоповаги та мотивацію досягнення. З врахуванням даних чинників створено й апробовано програму розвитку вмінь самоконтролю емоцій. Виділено три типи емоційності старшокласників залежно від їх вміння контролювати власні емоційні прояви.

  Скачати повний текст

Виявлено та проаналізовано психологічні чинники впливу комп'ютерної гри на зростання рівня тривожності дітей. Встановлено, що комп'ютерна гра на відміну від традиційної сюжетно-рольової гри, негативно впливає на тривожність молодших школярів. Висвітлено феноменологічні відмінності комп'ютерної гри-казки, традиційної гри та народної чи літературної казки. Доведено, що незакінченість та надмірна розтягненість у часі комп'ютерної гри породжує внутрішню напругу та стає підгрунттям для розвитку тривожності. Розроблено й апробовано програму тренінгу за методом казкотерапії, спрямованого на подолання специфічної тривожності, викликаної надмірним захопленням комп'ютерними іграми та розвиток творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Розроблено й апробовано модель навчально-ігрового середовища як цілісної системи, в якій процес виховання емоційно-вольових якостей є системотворчим чинником. Розглянуто теоретико-методологічний, психолого-педагогічний та технологічний блоки даної моделі. Доведено необхідність використання навчально-ігрового середовища у комплексі засобів фізичного виховання з метою розвитку емоційно-вольових якостей дітей молодшого шкільного віку. Розкрито особливості зв'язків між компонентами навчально-ігрового середовища, врахування яких дозволяє забезпечити виховання емоційно-вольових якостей у процесі навчання молодших школярів.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження впливу емоційних чинників на процес розв'язання мисленнєвих задач молодшими школярами. Розкрито суть і специфіку цього процесу. Досліджено особливості емоційної сфери та виявлено якісно-кількісні параметри емоційних проявів учнів з різною успішністю. Встановлено критерії оцінювання рівня емоційної регуляції навчально-пізнавальної діяльності, а також розроблено систему занять з метою корекції порушень в інтелектуальному розвитку. Виявлено емоційні чинники, які найбільшою мірою впливають на мисленнєву діяльність учнів з різною успішністю та описано характер їх впливу на розв'язання учнями мисленнєвих задач. Розроблено, обгрунтовано й апробовано класифікацію емоційно-чуттєвих проявів, властивих дитині та запропоновано систему методичних процедур з метою оптимізації процесу розв'язання мисленнєвих задач молодшими школярами.

  Скачати повний текст

Теоретично проаналізовано проблему пізнавальних інтересів підлітків вітчизняними та зарубіжними психологами. Проведено констатувальний експеримент та досліджено змістовні характеристики пізнавального інтересу (рівня сформованості, інтенсивності прояву, предметної спрямованості, характеру) та встановлено особливості динаміки даних інтересів. Визначено особливості емоційного впливу на процес їх формування. Розроблено й апробовано психологічну програму формування пізнавальних інтересів підлітків засобами емоційної регуляції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив тривожності на інтелектуальний розвиток учнів молодшого шкільного віку. Систематизовано основні теоретичні й експериментальні підходи до розв'язання зазначеної проблеми. Обгрунтовано положення про наявність певних особливостей співвідношення перебігу інтелектуального розвитку 6 - 8-річних школярів і проявів тривожності. Розроблено й апробовано програму корекції надмірної тривожності даних учнів, показано її ефективність за умов використання у практиці навчально-виховного процесу початкової школи.

  Скачати повний текст

Вперше розкрито у процесі лонгітюдного експерименту - макро- та мікрогенетичні особливості становлення саморегуляції довільної активності у школярів з різною навчальною успішністю. Поглиблено розуміння змісту характеристик саморегуляції довільної активності учнів у структурному, функціональному та генетичному аспектах. Встановлено взаємозв'язки між особистісними регулятивними детермінантами та рівнем навчальної успішності школярів. З'ясовано наявність конструктивних і деструктивних тенденцій у розвитку регулятивної сфери учнів з різним рівнем навчальних досягнень. Розширено уявлення про поняття саморегуляції довільної активності. Створено модель продуктивного розвитку саморегуляції довільної активності, інваріантну для школярів з різною навчальною успішністю.

  Скачати повний текст

Виявлено, що число осіб з високим рівнем невротизації, які проживають на екологічно несприятливій території, значною мірою збільшилося протягом останніх чотирьох років. Відзначено, що емоційна сфера в таких осіб характеризується певними симптомокомплексами, а саме: тривожністю, недовірою до себе, незахищеністю, відчуттям власної меншовартості, ворожістю, високим рівнем емоційного напруження. З'ясовано зниження рівня функціонування пізнавальної сфери, пам'яті й уваги. Особливо це стосується дітей, оскільки екологічно несприятливе середовище здійснює гальмівний вплив на їх інтелектуальний розвиток і викривляє особистісний. Доведено, що навіть у віддалений від аварії на ЧАЕС період особи, які мешкають на радіаційно забрудненій території, потребують психологічної допомоги. З метою здійснення диференційованої психологічної допомоги розроблено методику експрес-діагностики встановлення рівня відхилень. Установлено, що психологічну корекцію функціонування пізнавальної й емоційної сфери необхідно здійснювати, починаючи зі зниження емоційної напруги завдяки використанню методів арт-терапії.

  Скачати повний текст

Вперше визначено педагогічні умови виховання у дітей молодшого шкільного віку емоційної культури. Визначено зміст емоційної культури дітей молодшого шкільного віку, під якою розуміємо особистісне утворення, що репрезентується осмисленістю емоцій, ареалом переживань, усталеною орієнтацією особистості в процесі індивідуальної життєдіяльності на загальноприйняті способи їх вираження, і її структурні компоненти. Визначено критерії та показники сформованості емоційної культури дітей. Встановлено низький, середній, високий рівні сформованості структурних компонентів даної культури дітей молодшого шкільного віку. Охарактеризовано виявлені типи емоційної культури ("незбалансовано-індиферентний", "збалансовано-ситуативний", "незбалансовано-стійкий", "незбалансовано-ситуативний", "збалансовано-стійкий"). З'ясовано роль вчителів початкових класів і батьків молодших школярів у процесі виховання емоційної культури. Розроблено модель виховання у дітей молодшого шкільного віку емоційної культури. Визначено та перевірено дієвість педагогічних умов та ефективність форм і методів виховання у дітей молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми депресивності як особистісної особливості. Розкрито сутність понять "депресія" та "депресивність". Наведено результати інтегрованого вивчення психологічної детермінації виникнення та подолання депресивності та її впливу на розвиток особистості у підлітковому віці. Визначено психологічну сутність процесу саморегуляції як чинника розвитку толерантності до депресивності. Здійснено диференціацію профілів особистості підлітків у контексті визначення схильності щодо депресивності: "схильні, уразливі до депресивності" та "несхильні, стійкі до депресивності". Виявлено психологічні детермінанти запобігання та подолання депресивності у підлітковому віці, серед яких ресурси адаптивного потенціалу; конструктивні особистісні властивості та якості; позитивне або адекватне самоставлення; психосоматичний баланс; розвинені та продуктивні процеси саморегуляції особистості. Розроблено й апробовано програму розвивально-психокорекційних психотехнологій для подолання підліткової депресивності, створено модель психопрофілактики депресивності у підлітковому віці.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження психологічних детермінант та психокорекції шкільних страхів у молодших школярів. Проаналізовано основні підходи щодо вивчення даного феномену у вітчизняній і зарубіжній психології. Уточнено зміст поняття "шкільні страхи", виявлено їх види та виділено групи. Досліджено особливості психологічних детермінант, попередження та шляхи психокорекції шкільних страхів молодших школярів. Виявлено вплив таких чинників, як специфіка загальної психосоціальної ситуації розвитку, індивідуально-особистісні вікові особливості дітей і роль авторитетних для учнів дорослих на процес формування шкільних страхів молодших школярів. Обгрунтовано методичні засади психолого-педагогічного забезпечення попередження їх виникнення. Представлено модель психологічного супроводу дітей молодшого шкільного віку, які мають шкільні страхи. Розроблено й апробовано програму їх психопрофілактики та психокорекції. На базі експериментального дослідження виявлено психолого-педагогічні закономірності та умови подолання шкільних страхів учнями молодших класів.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні механізми етіогенези тривожності у функціональному аспекті. Концептуально обгрунтовано новий підхід щодо операціоналізації феномену "особистісна тривожність" у контексті структурно-функціонального детермінізму та системно-генетичного аналізу. Особистісну тривожність у підлітків проаналізовано як "функціонально детерміноване утворення", внутрішню структуру якого представлено інтегративною сукупністю функціональних детермінант (доцільністю, спрямованістю та результативністю адаптаційної активізації). Наведено дані про вікову динаміку та характер функціональних зв'язків між тривожністю й активністю як інтегральними особистісними властивостями, що детермінують стійкий паттерн їх багаторівневих показників та індивідуальну специфіку прояву. Зроблено ієрархізацію системи домінантних мотивів у підлітків з контрастними рівнями особистісної тривожності. Створено модель функціональної організації тривожності у підлітковому віці, в основу якої покладено розуміння генези тривожності як певної послідовності необхідних перетворень внутрішньо активної системи від її вихідного стану у напрямку до мети. Розроблено й апробовано профілактично-розвивальну програму з запобігання гіперфункції тривожності у підлітків і запобігання явищам їх дезадаптації.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості вікової динаміки страхів у навчальній діяльності школярів. Розкрито методичні засади та результати емпіричного дослідження шкільних страхів та їх зв'язку з особливостями емоційної сфери особистості. Виявлено, що шкільні страхи молодших школярів і підлітків мають певну структуру та взаємопов'язані зі стереотипністю емоційного досвіду, успішністю в навчанні, емоційним ставленням до певних об'єктів шкільного життя й особливостями атрибутивного стилю особистості. Розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес розвивально-корекційну програму, спрямовану на запобігання та подолання шкільних страхів.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та експериментально вивчено психологічні особливості емоційно-почуттєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку. Виділено критерії (модальність емоційно-почуттєвих станів, їх динамічні особливості, здатність дитини до усвідомлення власних емоційно-почуттєвих станів, до розпізнавання емоційно-почуттєвих станів інших, здатність до відгуку на емоційно-почуттєві стани інших) та рівні емоційно-почуттєвого розвитку старшого дошкільника: стабільно-позитивний (високий), ситуативно-залежний (середній), стабільно-пригнічений (низький). Доведено, що оптимізація емоційно-почуттєвого розвитку старших дошкільників можлива за умови включення дитини в позитивно забарвлене емоційно насичене спілкування з ровесниками та дорослим у процесі тренінгових занять, що за своїм змістом орієнтує старшого дошкільника на очікуваний вступ до школи та знімає такі проблеми як швидка та різка зміна настрою, тривале відновлення після негативних переживань, помилки у ході розпізнавання емоційно-почуттєвих станів своїх та інших, а також байдуже ставлення до переживань інших людей.

  Скачати повний текст

Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення проблеми особистісної амбівалентності у зарубіжній та вітчизняній психології, розкрито вікові особливості прояву. Визначено структуру (мотиваційний, афективно-когнітивний, поведінковий компоненти) особистісної амбівалентності в ранній юності, критерії її діагностування (мотивацію афіліації, фрустраційну інтолерантність - толерантність, агресивність - доброзичливість) та рівні прояву (низький збалансований; середній розбалансований; високий дезінтегрований). Розроблено та апробовано психокорекційну програму зниження інтенсивності даної риси особистості старшокласників через активацію механізмів психокорекції (позитивної дезінтеграції, часткової інтеграції, глобальної вторинної інтеграції). На підставі аналізу результатів впровадження програми доведено її ефективність як системи впливу на інтенсивність особистісної амбівалентності та актуалізацію особистісного зростання учнів раннього юнацького віку.

  Скачати повний текст

Вперше описано рівні готовності підлітків до ризику, які відрізняються за такими діагностичними ознаками, як раціональність, локус контролю, мотивація досягнення, рівень схильності до ризику. На підставі результатів структурного аналізу готовності підлітків до ризику виділено мотиваційний, когнітивний, емоційний та регулятивний компоненти, розкрито роль кожного з них у формуванні загальної готовності підлітків до ризику. Поглиблено уявлення про готовність до ризику шляхом наповнення його позитивним змістом, який включає характеристики, що забезпечують позитивну динаміку розвитку саморегуляції поведінки у підлітковому віці завдяки повноті зворотного зв'язку та впевненості у собі. Обгрунтовано можливості цілеспрямованого формування у підлітків готовності до поміркованого та контрольованого ризику на основі моделювання концептуальних позицій, які відображають структуру феномену ризику у життєдіяльності підлітка. Наведено характеристику готовності підлітків до ризику, виявлено статеві відмінності прояву даної якості на загальному рівні та на рівні окремих компонентів (мотиваційного, емоційного, когнітивного, регулятивного). Удосконалено засоби психодіагностики готовності підлітків до ризику шляхом створення комплексу методів, які дозволяють діагностувати мотиваційний, емоційний, когнітивний та регулятивний компоненти. Удосконалено технологію створення розвивальних програм у сфері формування компонентів готовності до ризику за умов групового тренінгу.

  Скачати повний текст