Проаналізовано поширеність внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК) на Одещині в Україні у дітей з низькою та дуже низькою масою тіла під час народження. Виявлено клінічні особливості тяжкості перебігу ВШК у таких дітей залежно від медико-соціальних чинників ризику. Уперше відповідно до принципів науково-доказової медицини проведено кількісну оцінку розвитку ВШК у аспекті медико-соціальних чинників. Установлено клінічну значущість комплексних порушень кислотно-основного стану крові, анаеробного гліколізу та процесів пероксидації ліпідів у дітей з низькою та дуже низькою масою тіла під час народження. Оцінено прогностичну значущість біохімічних показників (pH, дефіциту основ, молочної кислоти, гідроперекисів ліпідів) стосовно виникнення ВШК у недоношених новонароджених. Доведено ефективність препарату "Диципон" у таких дітей за умов комплексної профілактики, а також лікування ВШК.

  Скачати повний текст

Визначено поширеність бронхолегеневої дисплазії, чинники патогенезу бронхолегеневої дисплазії (БЛД) розділені у часовому порядку на первинні, пускові та другорядні. Первинними чинниками патогенезу є: спадкові особливості синтезу та деградації колагену, стать новонародженого, незрілість легеневої тканини. Пусковою причиною розвитку БЛД є інфекція у вигляді внутрішньоутробної пневмонії та штучної вентиляцї легенів (ШВЛ), які потенціюють запальний процес у легенях.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему удосконалення медичної допомоги недоношеним новонародженим, які розвивалися за умов хронічної внутрішньоутробної гіпоксії та мали прояви гіпоксичного ураження центральної нервової системи (ЦНС) у ранньому неонатальному періоді. Визначено перинатальні фактори ризику, особливості клінічних проявів, характер метаболічних та імунологічних порушень, залежно від ступеня тяжкості патології. На підставі результатів багатофакторного кореляційного аналізу встановлено можливі механізми гіпоксичного ураження ЦНС у недоношених дітей у ранньому неонатальному періоді, у тому числі порушення процесів енергозабезпечення, працездатної та антиоксидантної рівноваги, імунологічної резистентності. Розроблено диференційно-діагностичні критерії ступеня тяжкості на першому тижні життя з урахуванням особливостей клінічних проявів і додаткових параклінічних показників. Науково обгрутовано диференційований підхід до призначення препаратів метаболічної корекції у недоношених дітей з гіпоксичним ураженням ЦНС у ранньому неонатальному періоді.

  Скачати повний текст

Встановлено регіональні особливості поширеності бронхолегеневої дисплазії (БЛД) серед глибоко недоношених дітей на Вінниччині. Вперше як провідний патогенетичнний механізм ушкодження легеневої тканини встановлено порушення рівноваги між прозапальними та протизапальними цитокінами. Показано патогенетичну та прогностичну роль у разі БЛД судинного ендотеліального фактора росту. Доведено, що виразна експресія мезенхімального маркеру віментину в стінці судин альвеол і бронхіол свідчить про припинення процесів ангіогенезу та формування ангіодисплазії.

  Скачати повний текст

Вперше в неоналогії доведено необхідність дослідження стану гематоенцефалічного бар'єра на підставі визначення рівня нейроспецифічних білків (НСБ), зокрема нейроспецифічної енолази (НСЕ), у недоношених новонароджених з тяжким респіраторним дистресом (РД) протягом першої доби життя. Охарактеризовано клінічні, нейросонографічні та рентгенологічні показники у недоношених новонароджених з респіраторним дистрес-синдромом (РДС) без супутньої патології, з РДС у поєднанні з гіпоксичним ураженням центральної нервової системи (ЦНС), з РДС дорослого типу, спричиненим пологовими ураженнями хребта, протягом раннього неонатального періоду. Розглянуто особливості їх трансформації у динаміці неонатального періоду. Визначено показники вмісту НСЕ у крові протягом ранного неонатального періоду у недоношених новонароджених з відносно неускладеним періодом неонатальної адаптації. Досліджено динаміку НСЕ у крові та лікворі у недоношених новонароджених з різними варіантами РДС: без супутньої патології, у поєднанні з гіпоксичним ураженням ЦНС і дорослого типу, спричиненим пологовими ураженнями хребта, протягом раннього неонатального періоду. Показано ступінь інформативності клінічних, рентгенологічних, нейросонографічних критеріїв з урахуванням особливостей порушення проникності гематоенцефалічного бар'єра на підставі рівня НСЕ у крові та лікворі у новонароджених з різими варіантами РД. Запропоновано алгоритм ранньої діагностики типу РД у недоношених новонароджених з урахуванням діагностичних критеріїв з середнім і високим ступенем інформативності.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження клініко-параклінічних, імуноцитохімічних, імунологічних, мікробіологічних і морфологічних показників основних патогенетичних механізмів формування некротизуючого ентероколіту (НЕК) у недоношених новонароджених у ранньому неонатальному періоді, на підставі яких розроблено патогенетичний і патоморфологічний паттерни розвитку НЕК, критерії та методи їх ранньої діагностики. Встановлено, що високі показники судинного опору у верхній брижовій артерії (низькі значення кінцевої діастолічної швидкості кровотоку та високі - пульсового індексу) на 1 - 5-ту добу життя у разі товщини стінки тонкої кишки менш, ніж 1,6 мм дозволяють віднести новонароджених до групи підвищеного ризику розвитку НЕК. Визначено характер змін імунологічних показників у недоношених новонароджених з перинатальною патологією та на різних стадіях НЕК протягом неонатального періоду. Встановлено, що у разі НЕК III стадії значимими є високий рівень ІЛ-10 і помірковано підвищений - ІЛ-1 у периферичній крові недоношених новонароджених. Вперше встановлено функціональну активність нейтрофілів у спонтанному НСТ-тесті та їх субпопуляцій в умовно-здорових і недоношених новонароджених з НЕК. Вперше виявлено рівні апоптозу та некрозу лімфоцитів (за морфологічними ознаками) у недоношених дітей з НЕК усіх стадій, доведено їх діагностичну значущість у ранній діагностиці розвитку захворювання. З'ясовано, що НЕК I стадії може бути деференційно діагностованим, якщо частка апоптичних лейкоцитів складає приблизно 12 %, некротичних лейкоцитів - до 30 % і загальна кількість клітин, які гинуть, до 40 %. У випадку НЕК II стадії дані показники відповідно складають приблизно 5 %, 45 % і 50 %. З урахуванням результатів імуноцитохімічно-морфологічних досліджень встановлено імуноцитохімічні еквіваленти морфологічних змін кишечнику у недоношених новонароджених з НЕК на II та III стадіях захворювання. Створено кореляційні патогенетичний і патоморфологічний паттерни розвитку НЕК і порушень в новонароджених з НЕК. Впроваджено у медичну практику математичну модель і комп'ютерну програму діагностики та прогнозу НЕК на всіх стадіях захворювання.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено клінічні особливості перебігу респіраторного дистрес-синдрому (РДС) у недоношених дітей з урахуванням гестаційного віку, маси тіла у разі народження, тяжкості перебігу захворювання та швидкості метаболічної компенсації в динаміці патологічного процесу. За результатами методу "Feature Selection and Variable Filtering" модуля інтелектуального аналізу даних (Data mining) виділено патогенетичні чинники, які детермінують виникнення та тяжкість перебігу РДС у недоношених дітей. Виявлено особливості метаболічних порушень Ч кислотно-основного стану (КОС) та газів крові, анаеробного гліколізу, антиоксидантної системи, вільнорадикального окиснення (ВРО) ліпідів у групах дітей з малою масою тіла (ММТ) і дуже малою масою тіла (ДММТ)/надзвичайно малою масою тіла (НММТ) з середньотяжким і тяжким перебігом захворювання залежно від обсягу профілактичних і лікувальних заходів за умов втілення сучасних перинатальних технологій. Вперше на підставі встановлених клініко-біохімічних предикторів (парціального тиску кисню на першій годині життя та молочної кислоти крові на першій добі життя) у недоношених дітей з дихальними розладами стало можливим виділити контингент дітей, якому потрібна додаткова сурфактантна та метаболічна терапія. Вперше доведено ефективність і безпечність поєднаного використання препаратів порактанту альфа у профілактиці РДС і порактанту альфа та левокарнітину в лікуванні РДС на основі визначення метаболічної адаптивності у дітей з ММТ і ДММТ/НММТ.

  Скачати повний текст

Вивчено питання стосовно значущості індоламінів у ранній діагностиці та прогнозі важких уражень центральної нервової системи (ЦНС). Обстежено 128 недоношених новонароджених у динаміці раннього неонатального періоду, з яких 34 мали гіпоксичні ураження ЦНС, 30 - спінальні пологові травмі, 30 - внутрішньоутробні інфекції, померло 14 новонароджених. До групи порівняння було віднесено 20 недоношених новонароджених з гладким перебігом раннього неонатального періоду. Досліджено особливості перебігу неонатальної адаптації недоношених новонароджених, проаналізовано анамнез матерів. Виявлено нейросонографічні особливості ураження мозку: у разі спінальної пологової травми - наявність набряку стовбура мозку, за внутрішньоутробної інфекції - субепендимальні кісти. Проаналізовано показники рівня індоламінів у крові недоношених новонароджених з гладким періодом адаптації у ранньому неонатальному періоді та визначено основні діагностичні та прогностичні критерії змін концентрації індоламінів у дітей з тяжким ураженням ЦНС різного генезу у ранньому неонатальном періоді. Обгрунтовано доцільність використання рівня пуринових основ у разі народження недоношених новонароджених з метою діагностики характеру перенесеної гіпоксії. Запропоновано новий патогенетичний обгрунтований підхід до діагностики стану гематоенцефалічного бар'єра у недоношених новонароджених з тяжким ураженням ЦНС у ранньому неонатальному періоді. Виявлено морфологічні особливості епіфіза мозку у новонароджених, що вмерли внаслідок тяжкого гіпоксичного ураження мозку, проведено клініко-біохімічні зіставлення.

  Скачати повний текст

Досліджено чинники ризику розвитку ушкодження нервової системи у недоношених дітей. Вивчено психомоторний розвиток недоношених дітей залежно від тяжкості гіпоксично-ішемічного ушкодження центральної нервовової системи (ЦНС). Досліджено структурні зміни головного мозку за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) і встановлено їх розбіжність з результатами нейросонограм (НСГ). Встановлено діагностичні та прогностичні маркери тяжкості гіпоксично-ішемічного ушкодження головного мозку за показниками нейронспецифічної енолази, нейротрофічного фактора головного мозку в сироватці крові на 5 - 7-у та на 28-му добу життя. Визначено предиктори формування віддалених несприятливих наслідків патології нервової системи у недоношених дітей на підставі результатів оцінювання психомоторного розвитку (ПМР) за тестом Бейлі, показників нейроспецифічних білків і виявлених змін головного мозку на МРТ. Доведено ефективність застосування нейропротектору Цераксоно з 1-го тижня життя та стимулюючого масажу, починаючи з 10-ї доби життя та/або постконцептуального віку 32 тижні, для профілактики несприятливих наслідків гіпоксично-ішемічного ушкодження ЦНС.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано ефективність впровадження стандартів системи інфекційного контролю та розроблено практичні підходи щодо запобігання внутрішньолікарняним інфекціям (ВЛІ) у відділенні недоношених новонароджених дітей (ВННД). Вперше з використанням елементів системи інфекційного контролю (даних епідеміологічного аналізу та мікробіологічного моніторингу) проведено комплексне дослідження епідемічної ситуації у ВННД, зокрема, визначено дійсний рівень і динаміку захворюваності на гнійно-запальні захворювання в цілому та на ВЛІ зокрема, виявлено домінуючі види умовно-патогенних мікроорганізмів, які колонізували дітей у ВННД, а також пологових будинках і відділеннях інтенсивної терапії міста Суми. Встановлено, що у сучасний період знизився показник захворюваності недоношених новонароджених на локальні форми гнійно-запальних захворювань (омфаліт, кон'юктивіт, піодермія) та зріс рівень захворюваності на системні та генералізовані форми (брохопневмонія, менінгіт, некротичний ентероколіт). Вперше з використанням стандартних визначень випадку кожної нозологічної форми інфекції встановлено фоновий рівень захворюваності на ВЛІ у ВННД. Виявлено, що мікробний пейзаж цього відділення визначається переважно мікроорганізмами, які колонізували новонароджених у пологових будинках і відділеннях інтенсивної терапії. Доведено, що у ВННД відбувається патологічна колонізація новонароджених госпітальними штамами умовно-патогенних мікроорганізмів, які мали високий рівень і множинний характер стійкості до антибіотиків. Визначено корелятивний зв'язок різних ендо- й екзогенних факторів ризику з розвитком конкретних нозологічних форм інфекції. На підставі даних епідеміологічного та мікробіологічного моніторингу розроблено профілактичні й епідемічні заходи, впровадження яких дозволить знизити рівень захворюваності недоношених новонароджених дітей на ВЛІ у 2,6 раза.

  Скачати повний текст

Встановлено основні медико-соціальні критерії ризику, що впливають на частоту недоношування вагітності та здоров'я недоношених дітей у сім'ях, які мешкають у сільській місцевості лісостепу України. На підставі результатів комплексного вивчення багаточисельних медико-організаційних, соціально-гігієнічних, культурологічних, економічних і біологічних критеріїв ризику, що сприяють недоношуванню вагітності, високій захворюваності, інвалідності та смертності серед недоношених дітей, запропоновано та апробовано заходи, спрямовані на профілактику недоношування вагітності та реабілітацію передчасно народжених немовлят.

  Скачати повний текст

Завдяки проведеним клініко-параклінічним і лабораторним обстеженням недоношених дітей (протягом першого року їх життя) виявлено зниження темпів фізичного та нервово-психічного розвитку, збільшення частоти інтеркурентних захворювань та їх ускладнень, а також зменшення вмісту цинку в цільній крові, дисбаланс у системі перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту. Розроблено програму комплексної реалібітації здорових і хворих на перинатальну патологію недоношених дітей з застосуванням електрофорезу сульфату цинку, масажу, лікувальної фізкультури та препарату антиоксидантної дії - "Карніту хлориду". Доведено, що застосування запропонованого лікувально-реалібітаційного комплексу з залученням фізичних факторів у недоношених дітей призводить до істотного поліпшення клінічного стану хворих, прискорення темпів фізичного та нервово-психічного розвитку, зниження частоти виникнення інтеркурентних захворювань на тлі нормалізації вмісту цинку в цільній крові, підвищення вмісту супероксиддисмутази, стабілізації процесів окиснення ліпідів і антиокиснювальної активності крові.

  Скачати повний текст

Вивчено перинатальні фактори ризику, клінічного перебігу, метаболічних розладів у ланках анаеробного гліколізу, антиоксидантного захисту та перекисного окиснення ліпідів. Удосконалено комплексну терапію з використанням індометацину у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Проведено моноваріантний аналіз і розраховано показник відношення шансів для кожного з перинатальних факторів, а саме: наявності в анамнезі абортів, відсутності обстеження, паління тютюну, гострих респіраторних інфекцій протягом вагітності, двійнят, сідничого передлежання, великих розмірів плода, загрози переривання вагітності, прееклампсії, багатоводдя, хронічної гіпоксії плода, тривалого безводного періоду, відшарування плаценти, гострої інтранатальної асфіксії, пологів за допомогою кесаревого розтину. Доведено, що ступінь метаболічних розладів у ланках анаеробного гліколізу та перекисного окиснення ліпідів корелюють зі ступенем тяжкості гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. За умов комплексної терапії гіпоксично-ішемічної енцефалопатії застосовано індометацин за дози 0,1 мг/кг щодня один раз на добу протягом шести днів, починаючи з дня народження. Доведено, що застосування індометацину у комплексному лікуванні цієї патології скорочує терміни регресу патологічних клінічних симптомів, зменшує ступінь метаболічних порушень, терміни лікування, летальність і є безпечним у ранньому неонатальному періоді.

  Скачати повний текст

Надано комплексну оцінку клінічного перебігу періоду адаптації у недоношених дітей, особливості клітинного та гуморального імунітету, перекисного окиснення ліпідів і ультраструктури лімфоцитів периферичної крові, гідролізу та всмоктування вуглеводів, біоценозу кишечнику, ендогенної інтоксикації залежно від ступеня недоношеності, показано їх динаміку за різних видів вигодовування. Установлено, що застосування в комплексному виходжуванні недоношених дітей, яких штучно вигодовують, спеціальної молочної суміші "Alprem" сприяє швидшій позитивній динаміці клінічної симптоматики, істотнішому збільшенню маси тіла, метаболічній адаптації, ніж звичайна молочна суміш "Малятко". Розроблено диференційовані схеми штучного вигодовування недоношених дітей спеціальною молочною сумішшю "Alprem" залежно від ступеня недоношеності та тяжкості стану дитини.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему сучасної педіатрії - оптимізації профілактики та лікування ранньої анемії у недоношених немовлят. Досліджено особливості динаміки рівня гемоглобіну та кількості еритроцитів, еритропоетинсинтезувальної функції, стану депо заліза та міді, мікроелементного забезпечення у разі профілактики та лікування ранньої анемії у недоношених немовлят з застосуванням препарату людського рекомбінантного еритропоетину за дози 150 Од/кг підшкірно двічі на тиждень, препарату тривалентного заліза та комплексу вітамінів A, C, E. Одержано нові відомості стосовно патогенезу ранньої анемії у недоношених немовлят. Обгрунтовано доцільність і ефективність використання препаратів людського рекомбінантного еритропоетину для лікування та профілактики ранньої анемії недоношених.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже малою масою тіла на підставі вивчення особливостей патогенетичних механізмів формування патології, розробки та впровадження нових технологій виходжування, підходів до прогнозування та профілактики наближених і віддалених несприятливих наслідків патології. Встановлено частоту народження, рівень виживання, особливості неонатальної захворюваності та смертності новонароджених з дуже малою масою тіла. Виявлено чинники, які впливають на дані процеси. На підставі вивчення результатів катамнестичного спостереження за групою новонароджених з дуже та надзвичайно малою масою тіла встановлено частоту затримки психомоторного та фізичного розвитку, інвалідності внаслідок дитячого церебрального паралічу, сліпоти, глухоти та смертності за межами неонатального періоду, а також частку здорових дітей. Доведено клінічну ефективність розроблених технологій виходжування: до 32-х тижнів постконцептуального віку захист новонароджених дітей від ушкоджуючих чинників зовнішнього середовища (яскравого світла, шуму, надмірного маніпулювання) шляхом екранування кувезу та фізіологічного позиціонування у "гнізді"; після 32-х тижнів постконцептуального віку застосування стимулювального впливу тактильної, звукової та психоемоційної стимуляції. Досліджено морфологічні й імуногістохімічні особливості перивентрикулярної зони головного мозку, встановлено роль апоптичних, некротичних і регенераторних процесів залежно від віку померлих дітей. Визначено роль надмірної запальної реакції, активізації оксидативного та нітрозативного стресу й цитопатичної гіпоксії у формуванні перинатальної патології та тяжкості ураження мозку. Встановлено прогностичні критерії формування несприятливих наближених і віддалених наслідків перинатальної патології.

  Скачати повний текст