Вивчено питання ролі політичної освіти та громадянського виховання у політичному процесі. Запропоновано концепцію, яка передбачає комплексний розгляд динаміки політичного життя як процесу збереження та перетворення складної системи на основі комплексу екзогенних і ендогенних для політики факторів, серед яких фундаментальну роль відіграє іманентний їй процес надання громадянину формального чи фактичного статусу активного суб'єкта політичного світу. Запропоновано ствердження, що громадянин об'єктивно має потребу у відомій нормі політичних знань, умінь і навичок, щоб свідомо надавати підтримку демократичним інститутам і цінностям.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості процесу політичної соціалізації за умов демократизації сучасного суспільства. На підставі аналізу західних і вітчизняних підходів до проблеми політичної соціалізації визначено, що цей процес обумовлений розвитком системи наявних суспільно-політичних відносин та інститутів, функціонуванням політичної системи суспільства, де політичний режим є провідним фактором. З'ясовано характерні риси цього процесу за демократичного та недемократичного режимів. На підставі дослідження процесів демократизації поставторитарних та посткомуністичних країн установлено загальні особливості політичної соціалізації та проведено їх порівняльний аналіз. Визначено основні суперечності політичної соціалізації за умов демократичної трансформації сучасного українського суспільства. Проаналізовано вплив домінувальних інституціональних і соціальних факторів на характер залученості українського населення до політичного процесу. З'ясовано основні тенденції у розвитку соціально-політичних відносин. Запропоновано рекомендації щодо напрямів гармонізації процесу політичної соціалізації в українському суспільстві.

  Скачати повний текст

На реальному емпіричному матеріалі соціологічних досліджень узагальнено сукупність причин і факторів, що визначають ступінь участі та вибору програми, партії, кандидатур різними групами населення України за умов трансформації суспільства. Систематизовано та оновлено понятійно-категоріальний апарат теорії та практики воборчого процесу. Зведено в ієрархічну систему макро- та мікрофактори, що стимулюють електоральний вибір різних груп населення. Розроблено модель електоральної поведінки громадян суспільства, що знаходиться на етапі трансформації, як форми політичної участі, показано її загальні закономірності та регіональні особливості. Обгрунтовано доцільність побудови української моделі пропорційної виборчої системи, з урахованням об'єктивних та суб'єктивних факторів електоральної поведінки виборців. Проаналізовано проблеми культури виборців, ефективності електоральних технологій. На підставі матеріалів Південно-Східного регіону України встановлено залежність загального рівня електоральної активності та електоральної поведінки населення від соціально-економічних, історичних, поселенських, демографічних та інших особливостей регіонів країни. Доведено актуальність формування на межі політології, соціології та соціальної психології нового наукового напрямку - електорології, головною метою якого має стати комплексне вивчення закономірностей та особливостей виборчої системи, виборчого процесу, їх суб'єктів та об'єктів за умов перехідного суспільства, що транформується.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості утворення, функціонування та розвитку політичних коаліцій у плюралістичних суспільствах. На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних фахівців з застосуванням комплексної методики, визначено, що політичні коаліції доцільно розглядати у контексті електоральних циклів і класифікувати їх на перед- та післявиборні. Запропоновано розглядати коляційний процес як сукупну діяльність суб'єктів політичних відносин, пов'язану з утворенням, функціонуванням і зміною політичних коаліцій. Виокремлено етапи коаліційного процесу - конституювання, функціонування, розвиток, розпад. Показано, що етапи створення, функціонування, розвитку, розпаду перед- і післявиборних політичних коаліцій формують цикл коаліційного процесу. Встановлено, що перед- та післявиборний цикли буття політичних коаліцій формують специфічний мегацикл коаліційного процесу. Визначено, що інституційний дизайн надає заохочувальні або стримувальні стимули до коаліційної взаємодії. Виділено блокову та власне коаліційну форми коаліційного процесу. Встановлено основні чинники коаліційної поведінки - потенціал учасників коаліції та їх ідеологічну близькість. Проаналізовано перебіг коаліційного процесу в Україні.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний політологічний аналіз вітчизняного досвіду політичної участі громадян за умов демократичного транзиту. Вперше в українській політології розкрито сутність структурно-функціональних і соціокультурних чинників, що визначають динаміку та форми демократичної політичної участі в Україні періоду посткомуністичної трансформації. Розкрито характеристики політичної участі як різновиду соціальної дії за методологією М.Вебера. Обгрунтовано визначення поняття "політична участь" у контексті філософських категорій "стихійність", "свідомість", "якість", "кількість" і "міра". Розкрито теоретичне та методологічне значення класичних і сучасних концепцій демократії, демократизації й електоральної участі для визначення сутнісних характеристик політичної учасні українських громадян за умов демократичного транзиту. Виявлено особливості електоральної активності громадян у контексті партійно-політичної інтенсифікації. На підставі аналізу емпіричних даних не виявлено існування розколу в українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Базуючись на принципах системного аналізу та методологічних засадах некласичних теорій перехідного періоду, здійснено грунтовне дослідження процесу політичної модернізації в аспекті адміністративної реформи як складової реформи політичної системи суспільства у цілому. Зроблено висновок, що на етапі переходу від тоталітарного правління до демократії адміністративна реформа має поєднуватися з політичною, дані реформи є процесами політико-адміністративної модернізації. На підставі аналізу суспільно-політичної ситуації в Україні запропоновано концепцію політико-адміністративної модернізації, суть якої полягає в поєднанні інституційних змін політичної системи та політичного управління на принципах ідейно-світоглядного плюралізму та демократичної політичної культури.

  Скачати повний текст

Проаналізовано роль Ради Європи у зміцненні демократії у посткомуністичних країнах Центрально-Східної Європи, зокрема, Угорщини, Польщі, Чехії, Словаччини та України, за умов формування нової системи міжнародних відносин у період після завершення холодної війни. Висвітлено основні концептуально-теоретичні підходи до дослідження процесів демократизації у Центрально-Східній Європі. Розглянуто питання трансформації Ради Європи у контексті розширення та формування політики щодо підтримки демократичних перетворень. Визначено спільні та відмінні риси основних інструментів, методів та механізмів зміцнення демократії, які застосовувалися Радою Європи у країнах Центрально-Східної Європи. Розкрито внесок Ради Європи у становлення незалежних засобів масової інформації у зазначених країнах та особливості Організації щодо соціально-економічного розвитку як важливого чинника зміцнення демократії. Проаналізовано політику Ради Європи щодо зміцнення демократії в Україні та її основні недоліки. Наведено рекомендації щодо розширення співробітництва України з Радою Європи в рамках стратегії європейської інтеграції України та її утвердження як демократичної держави.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження явища тероризму в контексті цивілізаційних процесів. Уперше зроблено спробу розглядати його як одну зі специфічних форм відносин між індивідами, суспільствами, або між певними режимами правління та громадянами. Досліджено формат "тероризм - антитероризм - цивілізаційний розвиток - демократія - ісламізм - глобалізація - геополітика", що дозволило визначити тероризм як явище, іманентне процесам розвитку, тобто спростувати існуючий стереотип сприйняття як суто деструктивного. Одновимірна парадигма зумовила акцентування уваги на наслідковому аспекті проблеми, що призвело до її відсутності щодо причинних аспектів (цивілізаційного та понятійно-дефініційного, отже, до перервності логічного причинно-наслідкового зв'язку). Запропоновано альтернативний концептуальний підхід, який грунтується на сприйнятті тероризму як складного суспільно-політичного явища, яке виконує у процесах розвитку специфічну рольову функцію, тобто не лише суто деструктивну. Проведено компаративістський аналіз з'ясування ступеня причетності до явища тероризму стабільних, розвинутих політичних систем і суспільств перехідного періоду, на підставі якого спростовано тезу про більшу вразливість синдромом тероризму саме стабільних систем. З урахуванням наслідків застосування антитерористичних методів силової боротьби з тероризмом зроблено висновок, що це лише паліативні заходи протистояння цьому суспільному явищу, оскільки не дають можливості усувати корінні причини його проявів у міжнародному масштабі. Участь України в антитерористичній кампанії відповідає її стратегічним імперативам входження до кола цивілізованої спільноти, тобто іміджеві держави, яка робить певний внесок до забезпечення миру та стабільності у світі.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням порівняльного аналізу альтернативних точок зору на адміністративно-командну систему, використанню результатів цього аналізу для вироблення антикризових концепцій в Україні. Робота розвиває нетрадиційний напрямок у вивченні адміністративно-командної системи, який базується на положеннях моделі "бюрократичного корпоративізму". Робиться припущення та емпірично обгрунтовується твердження, що "класична" адміністративно-командна система володіла певним потенціалом, зникнення якого у 60-70-і роки стало однією з головних причин кризи радянської економіки у середині 80-х років. На підставі екстраполяції ідей моделі "бюрократичного корпоративізму" всебічно обгрунтовуються і пропонуються заходи антикризового характеру, які витікають з концепції підвищення ролі бюрократичного апарату під час проведення модернізації суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено формування ідеї консенсусу та її практичну реалізацію в демократичних державах світу. Установлено спорідненість філософських і політологічних концепцій суспільно-політичної згоди з сучасним політико-правовим принципом консенсусу. Проаналізовано форми та специфіку застосування принципу консенсусу в країнах з різними системами врядування та у сфері міжнародних відносин. Розглянуто консенсусні та антиконсенсусні тенденції в українській політиці. Виявлено перешкоди для впровадження консенсусних механізмів в Україні. Запропоновано шляхи подальшого реформування вітчизняної політичної системи.

  Скачати повний текст

Здійснено політологічне дослідження проблем легітимності влади у контексті їх впливу на політичну стабільність суспільства, висвітлено їх значення у процесі політичної модернізації. Розкрито теоретико-методологічні основи аналізу легітимності влади та сформульовано визначення цього поняття. У порівняльному аспекті проаналізовано зміст і положення про необхідний характер зв'язку між легальністю та легітимністю публічної влади за умов демократичних політичних режимів. Досліджено специфіку легітимаційних процесів у ході модернізації політичної системи, а також вплив рівня легітимності на політичну модернізацію, причини виникнення кризи легітимності та делегітимації. Доведено, що основним засобом забезпечення політичної стабільності за умов політичної модернізації є налагодження функціонування демократичних механізмів легітимації влади, а також забезпечення розвитку громадянського суспільства як основного суб'єкта її легітимації

  Скачати повний текст

Розглянуто систему стримувань і противаг як набір інструментів впливу на дії інших учасників політичного процесу у кожного з органів влади в сучасних демократичних країнах, які згруповані в єдине ціле - мережу для запобігання концентрації влади одним з них, а також об'єднання зусиль для досягнення спільної мети - ефективного здійснення влади в державі. Систему стримувань і противаг проаналізовано в контексті еволюції політичної влади, а також політичної думки та теорії демократичного процесу. Висвітлено вплив форми правління та територіальної організації влади на модель системи стримувань і противаг. Обгрунтовано необхідність розробки оптимальної моделі системи стримувань і противаг для умов сучасної України, яка базується на мережевій структурі, передбачає зміцнення президентської влади та посилення ролі регіонів з подальшою можливістю введення двопалатного парламенту.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретико-методологічні засади аналізу свободи та демократичної політичної системи. Обгрунтовано місце та роль свободи у функціонуванні сучасних демократичних політичних систем. Розкрито основні напрями забезпечення свободи у демократичній політичній системі. Наголошено на потребі врахування складного взаємозв'язку свободи та демократії, що зумовлює ширше розуміння політичної свободи. Запропоновано визначення демократичної політичної системи. Висвітлено напрями обмеження політичної свободи як чинника демократичної політичної системи у процесі розвитку ліберально-демократичних країн Заходу. Доведено, що зменшення ролі політичної свободи призводить до кризи даної системи. Наведено результати щодо причин і проявів неефективності сучасної ліберальної демократії. З'ясовано особливості свободи як чинника становлення демократичної політичної системи в Україні. Доведено провідне значення свободи у духовній сфері суспільства для функціонування західноєвропейських і перехідних політичних систем. Запропоновано шляхи забезпечення свободи у сучасній демократичній політичній системі.

  Скачати повний текст

Вивчено інститут парламентської більшості й інституту парламентської меншості як суб'єктів парламентського контролю за діяльністю уряду та складових механізму стримувань і противаг у разі поділу державної влади. Визначено роль та значення парламентських об'єднань в організації політичної системи суспільства, досліджено політико-правову природу інституту парламентської більшості та інституту парламентської меншості, розглянуто рівень ефективності функціонування цих інститутів залежно від обраної форми правління. Проаналізовано особливості їх становлення в Україні у контексті стосунків між законодавчою та виконавчою гілками влади. Сформульовано пропозиції щодо оптимізації конституційного регулювання та політичного забезпечення ефективності інституту парламентської більшості в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен ліберальної демократії, умови її формування й особливості становлення. Узагальнено концептуальні підходи щодо генези ліберальної демократії у контексті аналізу ліберальної та неліберальної демократії, виокремлено її базові моделі та розглянуто особливості її становлення у перехідних суспільствах. Висвітлено детермінанти формування ліберальної демократії та пріоритетні напрями втілення ліберально-демократичних практик у державотворчих процесах України.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової задачі, виявлене в особливостях технологій лобізму. Розкрито зміст понять дослідження: "лобізм", "лобіст", "логролінг", "лобіювання". Визначено критерії класифікації лобіювання та їх характеристику, конкретизовані функції, типи, специфіку механізму лобіювання. Узагальнено зміст, принципи та умови діяльності лобістських структур в Україні. З'ясовано специфіку діяльності громадських організацій як суб'єктів лобізму в контексті становлення громадянського суспільства в сучасній Україні. Проаналізовано специфіку механізму лобістської діяльності у США, Німеччині, Великобританії, Україні, що доводить: лобізм - позитивне явище, яке посилює легітимність парламенту, сприяє обміну інформацією між парламентарями та громадськістю, виконує представницьку функцію, підвищує ефективність прийнятих рішень. Уточнено основні етапи становлення лобізму, конкретизовано основні принципи формування та коло діяльності лобістських структур в Україні, їх ефективність за умов політичної та економічної трансформації. Вперше запропоновано формулювання та тлумачення поняття "інститут політичного лобізму".

  Скачати повний текст

На підставі аналізу оригінальних праць американських дослідників розглянуто процес становлення і розвитку теорій демократії в політичній науці США у ХХ ст. Зазначено, що формування нових підходів до вивчення демократії обумовлено кризою класичної теорії демократії на межі ХІХ - ХХ ст. Обгрунтовано необхідність перегляду сучасних оцінок та класифікації американських теорій демократії. Запропоновано авторську класифікацію зазначених теорій. Зроблено спробу реконструювання концептуальної моделі демократії, яка б слугувала проекцією універсальної теорії демократії. Подано низку рекомендацій щодо можливостей застосування доробку американської політичної науки в політичній практиці України.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз політики сучасних правових, соціальних держав у сфері охорони і захисту прав людини і громадянина, з'ясовано об'єктивну необхідність розширення складу суб'єктів правозахисної діяльності. Досліджено практику сучасних правових держав щодо реалізації прав людини і громадянина. Систематизовано основні підходи щодо класифікації держав за ступенем активності реалізації соціально-економічних прав. Розглянуто сучасні концепції демократії, засновані на ідеї прав людини. Обгрунтовано, що права людини є одним з основних критеріїв порівняльного вивчення демократій і в цілому політичних систем. Показано, що нова епоха розвитку особистості й суспільства поставили в порядок денний питання про доповнення діапазону прав людини інформаційними правами. Досліджено політику України в галузі прав і свобод людини й громадянина. Проаналізовано наявні в Україні інститути захисту прав людини і громадянина.

  Скачати повний текст

Доведено необхідність запровадження нової парадигми місцевого самоврядування, що полягає у задоволенні потреб та інтересів громадян, а також удосконаленні суспільних взаємовідносин на рівні територіальної громади. Розроблено нові теоретико-методологічні засади щодо функціонування системи місцевого самоврядування в Україні та обгрунтовано фактори його ефективного здійснення. Проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку місцевого самоврядування в Україні у контексті зарубіжного досвіду. Запропоновано технологію впровадження принципу субсидіарності на рівні місцевого самоврядування, яка реалізується через статути громад за умов форми прямої демократії органами самоорганізації населення. Обгрунтовано доцільність упровадження "внутрішнього контролю" за діяльністю органів місцевого самоврядування як складової системи контролю у місцевому самоврядуванні.

  Скачати повний текст

Здійснено політологічний аналіз співвідношення влади та самоврядування на засадах нової соціогуманітарної парадигми, яка історично притаманна українському народові, вітчизняній суспільно-політичній думці та грунтується на поєднанні зусиль всіх суспільних наук в дослідженні процесів та явищ суспільного життя. Визначено методологію науково-практичного аналізу соціально-політичних явищ, що відповідає сучасній соціогуманістичній парадигмі, запропоновану І. Пригожиним методологію дослідження нерівноважних систем, яка спирається на нелінійність процесів, ймовірність варіантів розвитку, випадковість. Розроблено теоретичну модель політичного управління сучасною країною, засновану на взаємодії влади та самоврядування. Теоретичними засадами механізму впровадження даної моделі в політичну практику сучасних держав є принципи децентралізації, субсидіарності, соборності, контролю. Дана модель передбачає посилення ролі влади на національному рівні, збалансування відносин між владою та самоврядуванням на регіональному та зміцнення самоврядування - на місцевому рівні.

  Скачати повний текст