Розкрито соціально-філософський зміст єдиного освітнього простору (ЄОП). Визначено витоки, особливості формування, сучасний стан, перспективи розвитку даного простору в Україні та в усьому світі, а також у філософському контексті висвітлено суть і особливості трансформації системи освіти України у взаємозв'язку з реалізацією політики євроінтеграції. Розвинуто інституційний підхід до вивчення ЄОП. З'ясовано, що зазначений простір - новітній соціальний субінститут у межах інституту освіти. Показано місце поняття "єдиний освітній простір" серед філософських категорій ("простір і час", "соціальний простір") та загальнонаукових термінів ("освітній простір"). Відзначено, що загальнонаукове поняття ЄОП походить від категорій "простір і час", "соціальний простір" та "соціальний час". Стверджено, що створення ЄОП на базі принципу безперервності освіти являє собою відповідь на глобальні інституційні трансформації. Установлено, що системотвірним фактором ЄОП є інтеграція системи освіти внаслідок економічної глобалізації. Засадами появи такого феномену, як ЄОП, запропоновано визначити певний рівень розвитку економіки та технологій, культури та суспільної свідомості. Зроблено висновок, що формування ЄОП має здійснюватись еволюційним шляхом, тобто як певний етап після стабілізації економіки, удосконалення сфери матеріального виробництва та становлення національної самовизначеності України.

  Скачати повний текст

Вперше ідеї вальдорфської педагогіки розглянуто на грунті філософії дитиноцентризму, яка відповідно до вимог сучасного етапу суспільного та цивілізаційного розвитку відбиває, розвиває та збагачує основні положення антропологічної антропософії Р. Штайнера щодо розвитку, навчання та виховання дитини. Проведено порівняльний аналіз проблеми вільного розвитку особистості в педагогічних теоріях В.О. Сухомлинського та Р. Штайнера. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови адаптації провідних ідей вальдорфської педагогіки в українській педагогічній практиці. Визначено критерії ефективності адаптації ідей цієї педагогіки до діяльності української школи. Розроблено методичні рекомендації для керівників, учителів і вихователів вальдорфських закладів освіти.

  Скачати повний текст

Виявлено, що крос-культурна комунікація є креативним механізмом формування полідискурсивного простору сучасної освіти, соціальним конструктом освітнього потенціалу інформаційної культури. Показано, що на базі здійснення проектів крос-культурних комунікацій утворюється нова аксіосфера освіти, яка продукує морально-етичні детермінанти відповідальності й толерантності як домінуюючі, реалізація яких відбувається на засадах мультикультурності сучасного суспільства. Вперше у галузі філософії освіти проаналізовано комунікативні освітні стратегії. Виявлено евристичну функцію нового типу проектно-комунікативних стратегій в освіті. На фактологічному матеріалі соціологічного дослідження визначено міграційні тенденції сучасного українського студентства, які виявляють шляхи розширення комунікативного простору та симптоми невкоріненості людського буття. Розглянуто складний еволюційний процес пошуку адекватності й альтернативності у визначенні феноменів "крос-культурності", "крос-культурної прагматики", "крос-культурної комунікації", встановлено їх роль у філософсько-світоглядній традиції. Зроблено висновок, що специфічні й своєрідні виміри крос-культурної комунікації потребують вирішення проблеми ідентифікації новітніх методологічних засад філософії освіти.

  Скачати повний текст

Визначено освіту як особливий тип предметної реальності, яка за допомогою комунікації формує та модернізує культурні способи опредмечування вироблених наукою знань. Вона є соціально-ціннісним процесом суб'єктно-суб'єктних стосунків, в якому має місце трансляція найновіших для суб'єкта теоретичних уявлень про сутність та закономірності розвитку природної та соціальної дійсності. Моральний вектор освіти розкриває моральні цінності соціуму як смислотвірні начала освіти, а останнє - як найдієвіший та ефективний канал трансляції моральних цінностей. У даному діалектичному зв'язку розкрито їх комунікативну природу, визначено сучасний імператив моральності. У контексті раціоналізму проаналізовано зміст освіти та моральності, обгрунтовано схематику побудови морального імперативу освіти інформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Розкрито культурно-історичну динаміку процесу освіти, визначено основні вектори модернізації її ціннісно-цільових основ. Досліджено сутність комунікативної раціональності, основу якої становлять дві фундаментальні сутності - інформація та взаємозв'язок. Встановлено, що дана сфера раціональності представлена як вектор взаємодії суб'єктів освітнього процесу щодо пізнаваної проблеми, у результаті якого встановлюється розуміння. Визначено, що основним засобом вираження комунікативної раціональності є мова як ціннісно-семіотичний канал освіти, яка формує специфічне "мовне світобачення" реальності суб'єктів освітнього процесу.

  Скачати повний текст

Визначено соціальну та когнітивну природу нової філософської парадигми національної системи освіти в контексті становлення філософії освіти як самостійної галузі знань та визначено головні напрямки концептуального використання парадигмальних положень філософії освіти для реформування педагогічної теорії й освітньої практики та здійснення соціальної модернізації в Україні. Обгрунтовано, що сучасна філософсько-освітня парадигма є основним предметом філософії освіти як самостійної галузі знань і теоретико-методологічною засадою здійснення освітянських реформ.

  Скачати повний текст

Здійснено розробку концептуальної моделі становлення нелінійного мислення сучасного педагога в нових соціокультурних та дискурсивних контекстах для модернізації вищої педагогічної освіти. Досліджено процес модернізації вищої педагогічної освіти з позиції нелінійного підходу як комплексне, багатомірне перетворення усіх її складових з метою становлення нової моделі освітнього процесу як одного з варіантів освітнього буття. Уточнено поняття нелінійного мислення педагога та доведено його евристичність в освітньому процесі. На підставі якісних методів дослідження виявлено недоліки у системі підготовки сучасного педагога та проаналізовано її відповідність сучасним цивілізаційним виклик і суспільним запитам. Запропоновано перевизначення мети сучасної освіти та напрями трансформації освітнього процесу.

  Скачати повний текст

Виявлено й охарактеризовано найважливіші матеріальні, соціально-економічні та духовно-ідеальні детермінанти, які разом з внутрішніми чинниками впливу визначають розвиток всього освітньо-наукового комплексу України та інших держав світу. Проаналізовано критичні етапи спільної еволюції суспільства та системи освіти. Розглянуто сучасну соціальну та когнітивну детермінованість прискорення трансформації освітньо-наукових комплексів. Здійснено філософський аналіз виникнення основних причин глибоких змін взаємодії держави та соціуму й освітньо-нукового комплексу. Досліджено прояви факторів демократизації, децентралізацї, глобалізації та зміни ринку праці. Проведено філософське та соціологічне дослідження особливостей формування суспільства знань у розвинених державах світу та Україні в сучасний період у контексті фундаментальної трансформації освітньо-наукового комплексу й орієнтації його на виконання нових завдань. Розглянуто основні філософсько-світоглядні та операційно-практичні аспекти теорії та практики розвитку освітньо-наукового комплексу Західної Європи, зокрема, зростання значення духовної складової та переходу до нових життєвих цінностей. Розкрито основні протиріччя та проблеми трансформації системи навчання та виховання в Україні та Росії, виявлено спільні та відмінні риси у філософській парадигмі розвитку освіти цих держав. Запропоновано ефективні підходи щодо підвищення суспільно-економічної ролі та значення національного освітньо-наукового комплексу.

  Скачати повний текст

Досліджено філософський аналіз проблем теорії й історії культури, спрямований на розробку концептуально-методологічного апарату сучасної соціальної філософії, філософії освіти та педагогічної антропології стосовно аналізу проблем освітньої культури. Встановлено, що освітня культура - це культура, яка сприяє успішному здобуттю освіти, а як основні складові освітньої культури визначено знаннєві, ціннісні та поведінкові якості, які людині необхідно мати для успішного одержання освіти. Освітня культура є собою передусім тією культурою, яка характеризує суб'єкт, що здобуває освіту. Якщо освіта є частиною культури у широкому сенсі слова, то освітня культура є складовою освіти та виступає як передумова набуття нової освіти.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію динамічної нелінійної трансформації раціональності в освіті як теоретико-конститутивного базису філософії освіти, на підставі якого необхідно розглядати хід розвитку освітянських стратегій. Встановлено, що аналіз матеріалу, який представлений парадигмами освіти та визначними педагогічними практиками та різними культурними техніками показує, що необхідно розмірковувати про багаторівневі трансформації раціональності. Виділено та проаналізовано типи раціональності в полі освіти. Показано, що прояви раціональності в освіті можуть мати конструктивний і деструктивний характер.

  Скачати повний текст

Виявлено й обгрунтовано з позицій філософії освіти особливості трансформації ціннісних установок особистості в сучасному освітньому процесі. Визначено, що ціннісні орієнтації особистості - особистісні вибори ідеалів, особистісна спрямованість на світ цінностей, побудова їх індивідуальної ієрархії, включення їх у цілі та мотиви життєдіяльності. Ціннісні установки особистості - цілеспрямований вплив соціуму на формування освітньої орієнтації особистості. Окреслено сутність трансформації ціннісних установок у межах сучасної освітньої парадигми, зв'язок між трансформаціями ціннісних установок особистості й освітнім процесом. Аргументовано вплив сучасних суспільних трансформаційних процесів на систему освіти, що виявляється в посиленні її ролі як джерела ідей, нового знання, технології, інформації; усвідомленні імперативу виживання та глобальної відповідальності за свої дії, що визначається мірою духовного в кожній людині; урізноманітненні соціальних укладів суспільства, що зумовлює потребу в гнучкості мислення, сприйняті світу та діалозі культур.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність інноваційного розвитку освіти як соціокультурного феномену за умов становлення інформаційного суспільства в Україні. Проаналізовано роль інформаційних технологій у процесі інноваційного розвитку освіти. Доведено, що впровадження інформаційних освітніх технологій є одним з основних чинників становлення та розвитку суспільства знань. Обгрунтовано теоретичні засади впровадження інноваційних освітніх технологій, якими є висока інформаційна культура особистості, що базується на загальнолюдських цінностях та адекватній новому суспільству моделі морального виховання його членів. Зазначено, що використання інформаційних освітніх технологій базується на особистісно-орієнтованому підході до процесу навчання, відмові від раціоцентризму, розвитку креативного потенціалу особистості, вільному вираженні нею власних поглядів і переконань, емоцій і почуттів. Розкрито об'єктивну обумовленість і потребу інформатизації освіти як єдиного засобу передачі інформації, інтенсифікації навчально-виховного процесу, нарощування обсягу знань, підвищення дієвості контролю, успішності учнів і студентів, розширення інтелектуальних можливостей учасників навчально-виховного процесу, розширення міри свободи особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено культурно-епістемологічний і філософсько-антропологічний підходи щодо теоретичної реконструкції існуючих європейських освітніх концепцій з урахуванням нових соціокультурних реалій. У науковий обіг введено такі поняття як дві опозиційні традиції гуманістики, гуманістичні структури, рівень історичної інтерпретації, культурний патерн особистості. Здійснено інтерпретацію поняття "участь у культурі". Проаналізовано антипозитивістські перетворення в освіті на прикладі польської педагогіки культури. Уточнено філософсько-антропологічні засади сучасних освітніх концепцій. Показано можливості посилення їх евристичного потенціалу через конструкти гуманістичної психології, гуманної педагогіки, герменевтики та персоналізму, що акцентує значення освіти як сфери життєвого самовизначення. З'ясовано роль інформаційної цивілізації та лінгвістичної складової у процесах розвитку та становлення сучасної освіти.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано філософсько-освітню методологію аналізу модернової жіночої ментальності як складової та механізму трансформації освітньої системи та всього суспільства. Визначено специфіку модернової жіночої ментальності у контексті освітньої методології її становлення як духовно-практичну форму жіночої самосвідомості, що акумулює в собі позитивний культурнобіосоціальний потенціал традиційних (фемінних) і модерних (феміністських) цінностей, і реалізує його на основі усвідомленого вибору за умов певного соціокультурно-освітнього простору. Дослідження дозволяє систематизувати методологічні та концептуальні засади становлення гендерно рівної освіти в Україні, а також проектування модернізаційних змін у вітчизняній системі освіти на основі врахування особливостей навчання жінок, адаптуючи освітню діяльність до існуючих європейських і світових стандартів гендерної рівності.

  Скачати повний текст

Запропонована модель раціонального пізнання розкриває зміст, структуру та закономірності формування системи його понять і може стати теоретичною основою та засобом об'єктивізації педагогічного контролю та розробки нових технологій освіти. У межах системи понять раціонального пізнання виділено вісім основних етапів формування сенсу нових понять, які описуються за допомогою восьми логічно й історично пов'язаних між собою моделей, позначених як "об'єкт і середовище", "частина і ціле", "вид і рід", "знак і смисл", "предмет і об'єкт", "всередині і ззовні", "наслідок і випадковість", "сутність і явище". Ці вісім моделей структурують смисловий простір мови.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз освіти як соціального інституту. У теоретико-методологічному аспекті розглянуто поняття "філософсько-педагогічна думка". Досліджено питання стосовно філософсько-педагогічної думки на різних стадіях цивілізаційного розвитку та її впливу на формування освітньої парадигми. Визначено характер змін у системі освіти, її функції під впливом глобалізаційних хвиль, які виникають за умов переходу від одного типу цивілізації до іншого. У контексті цивілізаційного розвитку охарактеризовано зміни у характері, змісті навчання та виховання в Україні під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Висвітлено специфічні прояви глобалізаційних процесів у сучасній парадигмі національної освіти України. Проаналізовано заходи модернізації національної системи освіти у зв'язку з приєднанням до Болонського процесу.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз проблеми формування та реалізації духовно-творчого потенціалу особистості за умов трансформаційного стану українського суспільства. Життєвий процес в Україні характеризується як вкрай суперечливий. Його пронизують кризові процеси в економіці, політиці, соціокультурній сфері. Визначено особливості формування та реалізації духовно-творчого потенціалу студентської молоді: життєвий потенціал формується в далекому від оптимальних характеристик плані. Суперечливими впливами на формування духовно-творчого потенціалу молоді позначаються стан навколишнього середовища, загальний спосіб і стиль життя, стан розвитку освіти, культури, виховання. Сформовано практичні пропозиції щодо оптимізації життєвого процесу, формування духовно-творчого потенціалу молоді, її творчої самореалізації, досягнення успіху та свободи.

  Скачати повний текст

Проведено концептуалізацію становлення ціннісного дискурсу студентів, що розгортається під впливом ринкових і демократичних трансформацій у реальному українському суспільстві. На підставі уточненого змісту опорних понять "цінності", що спрямовані на ефективне формування та самовідтворення цілісної особистості майбутнього фахівця у знаннєвому суспільстві, та "ціннісний дискурс", що подається як аргументований діалог поколінь, з'ясовано аксіологічні та професійні позиції студентської молоді, узгоджено загальнозначиме та нормативне у її висловлюваннях, пояснено її соціокультурну практику взаємодії між собою й іншими суб'єктами ринкових і демократичних перетворень на основі консенсусу. Обгрунтовано механізм формування ціннісних орієнтацій студентства, який здійснюється за алгоритмом: пред'явлення цінностей студенту, усвідомлення ціннісних орієнтацій молоддю, ухвалення ціннісної орієнтації, реалізація ціннісних орієнтацій в діяльності та поведінці, закріплення ціннісної орієнтації в спрямованості особистості та переклад її в статус якості особистості, тобто потенційний стан, актуалізація потенційної ціннісної орієнтації. Проаналізовано вилив різних чинників на розвиток і вдосконалення світоглядної культури вітчизняної студентської молоді, визначено міру впливу системи індивідуально селекціонованих цінностей на особистість.

  Скачати повний текст