Проаналізовано архіви українських часописів як джерела з історії редакційно-видавничої діяльності кінця ХІХ - початку ХХ ст. Доведено, що національна видавнича галузь була дійовою підтримкою українському національному рухові та культурі, орієнтованих на національну самобутність. Висвітлено етапи формування національної видавничої галузі. Визначено тематичне спрямування українських часописів та специфіку видавничо-редакційного процесу в Україні. Проаналізовано внесок видавців, редакторів та редакцій у процеси видання української національної періодики.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність газети "Киевлянин" на межі XIX - XX ст. як виразника антиукраїнської політики царизму, визначено зміни її редакційної політики щодо українського національного руху. З'ясовано роль "Киевлянина" у "мовній полеміці", започаткованій антиукраїнськими виданнями. Досліджено протидію газети "Киевлянин" розвитку українського театру, національної освіти та науки. Проаналізовано нападки представників монархічно налаштованих кіл, які гуртувалися навколо видання, на культурну та громадсько-політичну активність українських діячів. Висвітлено реакцію газети на політизацію українського національного життя та показано вплив антиукраїнської агітації "Киевлянина" на еволюцію російської суспільної думки щодо українства. Визначено роль періодичного видання в ініціюванні й обгрунтуванні репресивних заходів царизму проти українства. Показано, що з використанням можливостей української преси, загальноросійських видань, думської трибуни та судових слухань українство гуртувалось, поширювало свої ідеї та протидіяло "Киевлянину".

  Скачати повний текст

Досліджено видавничий, редакторський і науковий доробок М.Максимовича у контексті становлення та розвитку української справи та журналістики. Висвітлено погляди вченого щодо організації видавничої справи в Україні, принципи редакторської роботи у відборі та компонуванні матеріалу. Здійснено дослідження аспектів видання М.Максимовичем альманахів "Денница", "Кіевлянин", "Украинец". Значну увагу приділено аналізу редакторських набутків діяча під час підготовки до друку історико-археографічних видань І.Фундуклея, "Пам'ятники", а також періоду перебування на посаді головного редактора журналу "Русская беседа".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено становлення Гавриїла Костельника як українського громадсько-політичного діяча, активного захисника української греко-католицької церкви візантійського обряду, його вдавану причетність до Львівського псевдособору 1946 р. та підступне вбивство його органами НКВД у 1948 р. Досліджено журналістську діяльність теолога, пов'язану з виданням журналів "Нива" та "Божі сліди", на сторінках яких друкувалися його релігієзнавчі праці, що розвінчували намагання Риму латинізувати українську церкву, ігноруючи уніатські домовленості 1596 р. Зазначено, що теолог викривав імперські намагання ополячити та русифікувати західноукраїнське населення шляхом втягування його до лона ворогуючих сторін. Проаналізовано літературно-критичний набуток прото пресвітера, обнародований на сторінках часописів "Дзвони" й "Діло", що сприяли формуванню патріотизму та національної ідеї серед галицького простолюду.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи створення та діяльності газет "Українське Слово" ("УС") і "Нове Українське Слово" ("НУС") в Україні у період Другої світової війни, розкрито можливості їх використання як історичного джерела. Охарактеризовано редакторський склад часописів, визначено рівень достовірності, проаналізовано тематику та проблематику газетних матеріалів. Розкрито інформаційні можливості газет у висвітленні ходу бойових дій на фронтах Другої світової війни, соціально-економічного стану, культурного та духовного життя регіону. З нових позицій проаналізовано офіційну інформацію, що друкувалася на шпальтах газет, та притаманні власне періодиці публіцистичні жанри, авторами яких були журналісти та письменники України, що залишилися на окупованій території. З'ясовано причини, які вплинули на припинення видання "УС" та "НУС". Проведено кількісні підрахунки, які дають підставу стверджувати, що газети "УС" та "НУС" періоду нацистської окупації є вагомим інформативним джерелом, яке вимагає критичного джерелознавчого аналізу.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження українських двомовних видань з урахуванням специфіки сучасного білінгвістичного середовища. Розглянуто історичні, психологічні, соціальні, законодавчі чинники, які обумовили виникнення та розвиток двомовної періодики на українських теренах. Проаналізовано публікації, присвячені дискусіям про мову, чотирьох всеукраїнських двомовних видань за період 1997 - 2007 рр. ("День", "Дзеркало тижня", "Високий замок", "Голос України"). Визначено можливі шляхи популяризації української мови, основні тенденції та перспективи розвитку білінгвістичних видань в українській незалежній державі.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання журналістської, есеїстичної, ідеологічної та видавничої спадщини Дмитра Донцова, головного редактора журналу "Літературно-Науковий Вістник" (ЛНВ), що видавався у Львові у 1922 - 1939 рр. Його діяльність розглянуто на тлі доби - у відношенні до історії української періодики,в контексті тогочасних естетичних та ідеологічних шукань і літературного процесу. Окремо розглянуто значення та комунікативний резонанс ЛВН. Особливу увагу приділено естетично-ідеологічній доктрині Дмитра Донцова та середовищу "вістниківців", зокрема їх впливу на українське політичне життя міжвоєнної доби та періоду Другої світової війни. Досліджено генезу поглядів діяча, який увійшов в історію як ідеолог українського націоналізму. Окреслено герменевтичну методологію Донцова, наголошено на можливості її застосування для оцінки культурного та політичного життя сучасної України. Досвід видання популярного журналу, яким був ЛНВ, може бути практично використаний сучасними видавцями.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування художнього стилю неоромантизму в середовищі письменників-вісниківців, які об'єднувалися навколо націоналістичного журналу "Вісник" (у 1922 - 1932 рр. - "Літературно-науковий вісник"), що виходив у Львові за редакцією критика і політичного ідеолога Д. Донцова у 1922 - 1939 рр. Обгрунтовано необхідність поняття "вісниківство" як такого, що повніше та точніше пояснює культурне та літературне явище, якиим була різноманітна творчість співробітників "Вісника": істориків, філософів, політичних ідеологів, культурологів, критиків, письменників, мистецтвознавців, соціологів, етнографів. Вісниківський неоромантизм був течією у масштабному комплексі художніх явищ у напрямі неоромантизму в українській літературі кінця XIX - першої половини XX ст. Рекомендовано поняття "Празька школа" використовувати для означення підтечії у вісниківстві - творчості кількох письменників-неоромантиків, які менше політизували свою творчість. Відзначено роль Є. Маланюка, Л. Мосендза, О. Ольжича, О. Теліги, Ю. Липи, Ю. Клена, "пражан" - Н. Лівицької-Холодної, О. Лятуринської, М. Чирського, Зореслава, І. Ірлявського. Зазначено, що світогляд неоромантиків-націоналістів формувався на засадах філософії ірраціоналізму та волюнтаризму. Тому вони не сприймали ні позитивістських теорій народництва (побутового реалізму - в літературі), ні раціоналістично-експериментаторських аспектів естетики модернізму (декаденства й авангардизму - в літературі); у творчості орієнтувалися на європейських неоромантиків і парнасців - К. Гамсуна, Р. Кіплінга, П. Валері, Ш. Морра, Ж. Ередіа, А. Сюллі-Прюдома та ін., засвоїли водночас деякі моменти деякі моменти стилю модернізму від європейських і російських символістів. Тому їх можна назвати "консервативними модерністами". Велике значення для вісниківців мала християнська духовність, навіть католицизм, вони глибоко засвоїли естетику та поетику українського неокласицизму. Показано своєрідний синтез неокласики та неоромантики в їх творчості. Зазначено, що центральною особливістю їх поетики є оригінальна художня неоготика, тобто рекультивація традиційного європейського героїзму та містицизму, монументалізму й аристократичної вишуканості в мистецтві. Проведений систематичний аналіз творчості вісниківців дає змогу повніше представити літературний процес української еміграції та Галичини в міжвоєнний період, визначити його особливості, тенденції, пріоритети.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження літературно-мистецького та публіцистичного журналу "Дукля" (1953 - 2004 рр.) як видання української національної меншини у Словаччині. Висвітлено суспільно-політичні, культурні й історико-журналістські передумови виникнення альманаху, розкрито програмні засади редакції та процес їх реалізації, висвітлено внесок провідних творчів видання у його популяризацію. Охарактеризовано основні ідейно-тематичні та жанрово-стильові групи художніх текстів, надрукованих у журналі "Дукля", визначено роль пресової літератури у розвитку письменства національної меншини. Проаналізовано літературно-критичну публіцистику, визначено сутність полемічніх виступів і дискусій із теоретико-методологічних проблем літературної творчості, розглянуто проблемно-теоретичні та жанрові аспекти літературно-критичного дискурсу видання. Висвітлено літературні здобутки журналу "Дукля", визначено його місце у медійному контексті, українському культурному житті Словаччини та міжкультурному діалозі.

  Скачати повний текст

Встановлено зв'язок журналу "Украинская жизнь" з українським літературним процесом початку XX ст., зокрема, вивчено ставлення авторів видання до традиційних і модерністських тенденцій в українській літературі початку XX ст., освоєння шевченківської спадщини, дослідження творчості І. Франка, Л. Українки, а також студіювання жанрових і композиційних особливостей літературно-критичних матеріалів часопису "Украинская жизнь". Проаналізовано, що журнал займав нейтральну позицію щодо народницьких і модерністських напрямів розвитку української літератури, сприяв заповненню "білих плям" у вивченні творчості Т. Шевченка, розкривав національну значущість творів І. Франка та Л. Українки. Доведено різноманітність літературно-критичних жанрів журналу "Украинская жизнь" (літературний портрет, літературно-критична стаття, літературна паралель, рецензія, замітка та літературний огляд), кожен з яких відрізнявся своєю композицією.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз ідей й особливостей публіцистики М. Шаповала на сторінках видань "Українська хата" (Київ, 1909 - 1914 рр.) та "Нова Україна" (1922 - 1928 рр.). Простежено вивчення публіцистики в сфері соціальних комунікацій, виявлено особливості письменницької публіцистики як надвиду журналістської творчості. Розглянуто журнали "Українська хата" та "Нова Україна" як головні виразники ідейних концепцій публіциста окремих періодів творчості. Проаналізовано модерністичну модель творчості, пропаговану М. Шаповалом за допомогою деталізації її складників: індивідуалізм, ніцшеанство, національність. Розкрито специфіку концепції триєдиної незалежності українського народу через вивчення її елементів: культура, господарство, політика. Виокремлено особливості журналістської майстерності публіциста на прикладі жанру рецензії, як найуживанішого в журналістській практиці М. Шаповала, та знаків особистості в текстах критика.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження запорізької преси 1920 - 1940 рр. як цілісної системи. Виявлено основні передумови виникнення україномовних газетних видань в регіоні, визначено соціокультурне підгрунтя формування специфічної типологічної моделі місцевої періодики, запропоновано поліматичну класифікацію системи запорізької преси 1920 - 1940 рр. Проаналізовано жанрово-стильову специфіку періодики регіону. Розглянуто жанрову парадигму газетних видань регіону та пояснено причини формування жорстко регламентованої жанрової домінанти тоталітарної преси. Враховуючи мовностилістичні особливості публіцистичних текстів, досліджено еволюційні трансформації жанрових різновидів нарису й репортажу, проаналізовано становлення сатирично-публіцистичних жанрів у місцевій пресі.

  Скачати повний текст

Аналізується розвиток ілюстрування вітчизняних і зарубіжних періодичних видань від ХVII до середини ХІХ століття як складової зародження і формування зображальної журналістики. Показано вплив соціокультурних факторів на типологію періодики. Розглянуто еволюцію та особливості ілюстрування газет і журналів, а також альманахової літератури на ранніх етапах їх типологічної диференціації, вироблення сталих форм словесно-зображального синтезу і початкових форм зображальної публіцистики, специфіку застосування засобів художньо-поліграфічного оформлення видань, діяльність видавців, редакторів і художників-ілюстраторів, еволюцію технологій ілюстрування, особливості розвитку ілюстрування видань в Україні. Виклад результатів дослідження проведено в контексті висунутої автором концепції становлення і функціонування зображальної журналістики.

  Скачати повний текст

Досліджено формування та функціонування ідейно-естетичних угруповань у літературній критиці на матеріалах львівської літературної періодики. Проаналізовано спектр львівських літературних періодичних видань та з'ясовано їх тематико-типологічні особливості. Висвітлено особливості літературної дискусії у Західній Україні у 20 - 30-х рр. XX ст. та роль у цьому даної періодики. Значну увагу приділено своєрідності письменницької та наукової критики у різних жанрах літературно-критичних публікацій.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення, розбудови та функціонування урядової пропагандистсько-інформаційно-пресової служби доби української революції та визвольних змагань 1917 - 1920 рр. Проведено комплексний аналіз урядової інформаційно-видавничої діяльності даного періоду. З'ясовано, що урядові чиновники надавали важливого значення проблемі пропаганди української ідеї та інформаційної роботи в масах, про що свідчать законодавчі акти та створення відповідних урядових структур та інфраструктури інформаційної діяльності, однак внаслідок дії об'єктивних і суб'єктивних чинників створити систему урядового інформування не вдалося, що і було однією з причин поразки визвольних змагань.

  Скачати повний текст

Вперше проведено монографічне дослідження історії виникнення та діяльності коломийського журналу "Жіноча Доля", з'ясовано його суспільно-політичну спрямованість, визначено комунікативні функції та концептуалістику літературно-критичних і публіцистичних виступів. Показано роль періодичного видання у літературно-мистецьких процесах 1925 - 1939 рр. Вперше проаналізовано художньо-публіцистичні виступи Н.Кобринської, О.Кобилянської, О.Дучимінської, У.Кравченко, О.Теліги, О.Кисілевської, Х.Алчевської, М.Божук, С.Русової та "жіночого" бомонду доби, що представляв українське красне письменство у Чехії, Польщі, Німеччині, Англії, Канаді, Америці, Автрії, Бельгії, Австралії. Виявлено й узагальнено найбільш істотні риси національно-суспільних і літературно-художніх явищ саме у зв'язку з діяльністю журналу "Жіноча Доля". Висвітлено суттєве значення періодичного видання у розвитку національної журналістики, літератури, мови, а також у формуванні самосвідомості жіноцтва та консолідації українських сил і груп, включаючи діаспору, з метою вирішення національно-державницьких проблем.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу певних американських видань та діяльності їх власників сформульовано концепцію персонального журналізму, висвітлено її вплив та визначено роль американських медіа у системі соціальних інститутів. Значну увагу приділено фактору "персонального" у галузі масово-інформаційної діяльності. Виявлено сучасні прояви персонального журналізму на інформаційному ринку преси США, досліджено діяльність синдикових колумністів, а також зміну поняття персонального журналізму на персоніфіковану журналістику. Розглянуто трансформацію соціальних функцій преси у контексті американської культури, проаналізовано роль феномена персонального журналізму у цій сфері.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження національної преси як окремого самостійного явища. Наведено оцінку ролі преси у загальному культосвітньому процесі даного періоду. Виділено загальні, характерні для журналістики царської Росії й СРСР тенденції та явища, а також національні риси кримськотатарської преси. Розроблено періодизацію кримськотатарської журналістики кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано вплив основних історичних подій на розвиток національної преси. Визначено й описано явища, характерні для кримськотатарської преси. Розглянуто умови функціонування ЗМІ у першій половині минулого сторіччя (цензурний контроль, матеріальний і кадровий стан, методи роботи з читацькою аудиторією). Проаналізовано основну тематичну спрямованість публікацій, розглянуто авторський склад видань. Описано форму кримськотатарських довоєнних газет і журналів з урахуванням їх друкарських характеристик, особливостей внутрішньої структури, оформлення й зображувальних елементів.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження західноукраїнської літературної преси 1920 - 1930 рр., простежено роль літературних видань у розвитку культурного життя та національної літератури. Проаналізовано процес становлення та розвитку літературної періодики на Галичині, Закарпатті та Буковині, з'ясовано її роль у функціонуванні української національної системи, показано вплив даної періодики на розвиток національного та, зокрема, літературного життя. Розглянуто специфіку, ідейні та естетичні засади її функціонування.

  Скачати повний текст