Проаналізовано основні соціальні ознаки та витоки антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Основну увагу приділено вивченню негативних аспектів розвитку цивілізації як глобальної соціокультурної системи. Зроблено висновок, що сучасна техногенна цивілізація переживає глибинну антропологічну кризу, що стосується усіх сфер життя. Виявлено, що науковий аналіз подібних мегатенденцій цивілізаційного розвитку є недостатнім, одноаспектним, оскільки XXI ст. характеризується активним розвитком нових технологій, появою нового типу раціональності як світосприйняття, суспільно-культурними змінами. Встановлено відмінність техногенного цивілізаційного типу від традиційного. Охарактеризовано культурно-історичний контекст зародження, системи цінностей та особливостей раціональності техногенної цивілізації, визначено глибинні джерела сучасної антропологічної кризи. Досліджено культурні й антропологічні суперечності глобалізаційних процесів сучасності у межах однієї цивілізації та сфери міжцивілізаційних відносин. З'ясовано, що рефлексія над джерелами та соціокультурними ознаками антропологічної кризи обумовлює необхідність формування нового типу світогляду й антропологічної парадигми загальнокультурного змісту та загальноцивілізаційного значення.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему самоідентичності, визначено її роль у життєдіяльності людини. Розглянуто джерела формування концепції ідентичності, проаналізовано основні етапи становлення даної проблеми. Розкрито тенденції концептуалізації самоідентичності у класичній та некласичній філософії. Описано структуру самоідентичності та визначено її місце поряд із самосвідомістю. Показано значення самоідентичності у процесі становлення особистості. Досліджено проблеми самості, пам'яті, визнання у їх зв'язку з проблемою самоідентичності. Проаналізовано особливості становлення особистості й умови формування її власного "Я" під впливом суспільних викликів. Виявлено, що поряд з різноманітними набутими особистістю соціальними ідентичностями важливу роль в її становленні займає самоідентичність, яка відіграє роль внутрішнього стрижня особистості та втілює в життя можливість самореалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено природу духовності та способи її представлення в українському етносі. На базі синтезу методологічних підходів розроблено теоретичну модель духовності, яка предбачає поєднання наукового та релігійного аспектів. Встановлено, що духовність включає раціональну та ірраціональну складові, які знаходяться у діалектичному взаємозв'язку. На підставі застосування даного підходу розкрито новий вимір у вивченні сутності духовності. Запропоновано системний підхід до духовності, яка у своєму розвитку проходить послідовні етапи ускладнення та диференціації. Проаналізовано еволюцію трансцедентного характеру духовності і показано специфіку її прояву на різних етапах культурно-історичного розвитку. Виділено наступні етапи у розвитку духовності: цілісності, розірваного характеру, а в перспективі - нову цілісність духовності. Здійснено конкретизацію духовності на прикладі українського етносу. Розкрито суперечливий характер його духовності, який досліджено у двох напрямках - еволюції та інволюції. Показано, що формами виявлення духовності українського етносу є національна ідея, патріотизм та жіночність.

  Скачати повний текст

Досліджено імпресію як специфічний інтервал свідомості та самобутнього феномену культури. Обгрунтовано, що враження є особливим онтологічним ареалом, який розгортається за власними принципами та має свої просторово-часові виміри та інтенсивність. Охарактеризовано знакові та виразні можливості імпресіональної події. Встановлено засади комунікативного, формотворчого та презентативного потенціалу враження. Доведено, що сучасна соціокультурна ситуація, яка характеризується як ситуація глобального відчуження та "віддалення буття", може бути переборена за допомогою використання особливостей імпресіонального співвідношення.

  Скачати повний текст

На підставі історико-філософського аналізу простежено розвиток тлумачень феноменів людини, особистості, поглядів на причини девіантної поведінки. Встановлено, що головним концептуальним джерелом методологічного підходу до виправлення девіантної особистості у сучасному європейському культурному середовищі є надбання античної, середньовічної, гуманістичної, німецької класичної, а також сучасної вітчизняної та російської філософії. З'ясовано, що філософський зміст виправного впливу на девіантну особистість тотожний філософському змістові покарання та полягає у спонуканні до визнання нею категоричного моральнісного імперативу, його засвоєння та активного свідомого дотримання у сфері соціального. Визначено, що внутрішньою формою виправлення є наступні принципи: принцип комплексного впливу на особистість та її моральну сферу соціальних регуляторів моралі, релігії та права; принцип відповідності виправного впливу і ступеня суспільної провини, а також стану засвоєння моральнісного імперативу.

  Скачати повний текст

Визначено кордоцентризм як методологічний принцип цілісного розуміння людини, який розкриває місце особистості в суспільстві. З'ясування кордоцентризму здійснено завдяки комплексному та теоретичному аналізу феномену "серце" та концептуально і методологічно оформленого вчення "філософії серця", основні положення якого відобразили особливості українського світогляду. Звернення до "серця" та перетворення його з образу на принцип філософських побудов обумовлене значенням "серця" у різних областях філософського знання як такого, що переборює однобічність раціоналізму та забезпечує цілісність світосприйняття. Специфікою кордецентризму є встановлення взаємозв'язку суб'єктивних та об'єктивних, індивідуальних і суспільно-соціальних аспектів системи особистості, її нескінченної сутності та скінченності проявів, що зберігає й підкреслює її гідність як індивідуальності, розкриває місце особистості в соціальній системі.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток концептуального поняття "планетарна свідомість", розглянуто його самовизначення у просторі сучасного філософського дискурсу. Вперше у вітчизняній філософії визначено сутнісні характеристики і зміст концептів "планетарна свідомість" і "планетарна людина". Встановлено, що планетарна свідомість є своєрідною відповіддю людства на нову цивілізаційну ситуацію, характерною рисою якої є глобалізація. Доведено, що планетарна свідомість одночасно є вектором розкритття природи людини - розгортання її духу від індивідуального до родового (І.Кант) загальнолюдського буття, лише в масштабах якого людина може повністю реалізуватись. Запропоновано визначення концепту "планетарної людини" як прогностичної моделі якостей і характерних рис ідеальної людини, як орієнтуючого вектора цілеспрямованого формування свідомості особистості нового цивілізаційного етапу розвитку людства. Запропоновано прогностичну модель формування планетарної свідомості, в якій вирішальна роль повинна належати новим освітньо-виховним загальнолюдським програмам, розроблених на гуманістичних світоглядних засадах. Розширено поле пошуків сучасної філософської думки. Показано, що введення до наукового обігу концептів "планетарна свідомість" та "планетарна людина" посилює ефект стереоскопічного бачення конвергентно-глобалізаційних процесів і науково-технологічних досягнень у перспективі майбуття людини і людства, сприяє їх всебічному філософському осмисленню.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження мови в аспекті трансценденції. Експліковано специфіку застосування герменевтичної феноменології до вивчення мови як трансценденції у такій пізнавальній ситуації, коли герменевтика постає не лише методом, а й самим способом мовного буття, відкритого до трансценденції. Розглянуто буття мови як єдність феномену та логосу, у її феноменологічності. Виявлено методологічний потенціал феноменологічної редукції як доступу до буття мови. Здійснено експлікацію екзистенціалів - феноменів буття мови як трансценденції у мовному екзистуванні-трансцедуванні людини. Розглянуто прояви суспільного буття мови у феноменологічному аспекті. Показано роль мови у впорядкуванні й утвердженні засад спільного буття (співбуття) у світі. Розглянуто виказування несвідомого, трансцендентного щодо свідомості буття мови.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний історико-філософський аналіз філософської традиції осмислення співвідношення природного та людського на підставі даоської та конфуціанської інтерпретацій означеного співвідношення. Виявлено специфіковані особливості давньокитайської культури, які представлено загальнолюдськими, що виникають у кожній з історичних культур, двома основними, інваріантними взаємодоповнювальними формами осягнення взаємозв'язку природного та людського (суспільствоцентричної (конфуціанської) та індивідоцентричної).

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес становлення і розвитку поняття "доля", що відноситься до найбільш давніх філософських понять, які застосовуються соціальною філософією, філософською антропологією і філософією культури. Обгрунтування ідеї долі як інтенції екзистенційно-життєвої орієнтації людини базується на фундаментальному епістемологічному принципі єдності історичного і логічного, єдності соціальної теорії і практики. Розглянуто трансісторичний і кроскультурний феномен "доля", який визначається як екзистенційно-інформаційна форма матерії, й на особистісному рівні - як інтегральна, аксіологічна функція. Життєвий світ утворюється на перетинанні соціально-історичних умов (об'єктивної долі) й аксіологічного "Я" (екзистенційно-особистісної долі).

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію становлення духовної цілісності особистості як атрибуту саморозгортання людини. Духовну цілісніть людини розглянуто як її здатність протистояти природним і соціальним факторам та забезпечувати самовідтворення системи внутрішньоособистісних механізмів. Дану дефініцію визначено як коеволюційне самоструктурування особистості на засадах утримування впорядкованості її підструктур. Визначено наукові підходи та методологічну базу щодо характеристики духовної цілісності особистості. Проаналізовано її природні передумови, суть, зміст, структуру та рівні. Досліджено діалектику внутрішніх і зовнішніх факторів становлення духовної цілісності особистості за умов сучасного українського трансформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано роль симпатії як своєрідного принципу антропологічного розуміння життя особистості. Розглянуто витоки концепту симпатії у традиції новоєвропейської філософії та досліджено феноменологічні основи принципу симпатії у М. Шелера. З'ясовано, що саме у філософській антропології М. Шелера поняття симпатії почало фігурувати в значенні принципу, без якого неможливо уявити дію цінностей, сутністі любові, інтерсуб'єктивності, соціальності, солідарності. Доведено, що концепція посутності Г.-Е. Генстенберга є своєрідною інтерпретацією шелерівського концепту симпатії, де увагу сфокусовано на здатності людини сприймати суще заради нього самого, коли речі цікаві самі по собі, тобто предбачається конституюча роль симпатії також щодо сприйняття певного роду предметностей в життєвому світі людини. Показано, що сучасні наукові відкриття є в певних пунктах концептуально близькими тому, що розглядалось раніше суто в межах філософсько-антропологічної рефлексії. З'ясовано, що останні доробки у сучасній біології й еволюційній антропології щодо принципу симпатії суттєво впливають на її філософське розуміння. Розкрито актуальність теми емпатії в конкретних науках та її значення для філософсько-антропологічної проблематики загалом. Зазначено, що саме філософсько-антропологічне розуміння природи симпатії не дозволяє редукувати тематику емпатії до соціобіології та нейрофізіології.

  Скачати повний текст

Доведено, що проблема життя та смерті посідала чільне місце в українській думці XI - XV ст. Проаналізовано специфіку проблеми в межах релігієзнавчих студій. Досліджено періоди формування, становлення та розвитку проблеми духовності тогочасного східнослов'янського населення. Обгрунтовано положення, що в українській духовній традиції раннього періоду панувала богословська інтерпретація досліджуваної проблеми. Теоретичний аналіз проблеми життя та смерті в українській думці даного періоду засвідчив своєрідність її становлення та розвитку в тісному взаємозв'язку з соціально-політичними та історичними детермінантами. Зазначено, що розуміння та висвітлення даної проблеми зазнало впливу соціально-історичних реалій тих часів.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено людину у її релігійному вимірі в пов'язаності з діяльністю. Людина - це діяльнісна біосоціальна істота, вона є суб'єктом трудової діяльності, соціальної форми життя, свідомості та спілкування. Поняття "людина" визначає цілісний, тілесно-духовний зміст, соціальну істоту. Поняття "особистість" характеризує людину, яка інтегрує у собі соціально-психологічні особливості. Проведено компаративний аналіз міфологічної, релігійної та наукової свідомості людини. Розкрито значення міждисциплінарного підходу для методології сучасного релігієзнавства, обгрунтовано взаємозв'язок між культурою, релігією та синергетикою. Досліджено зв'язок між процесами формування релігійної свідомості й уявою людини, комунікативними зв'язками, світоглядними та ціннісними орієнтаціями. Розкрито специфіку осмислення феномену людини у її релігійному вимірі в зв'язку з положеннями психоаналізу, екзистенціалізму, герменевтики, феноменології, постмодернізму; проаналізовано головні концептуальні підходи щодо тлумачення проблеми людини. Визначено роль емоцій, пристрастей та мови в процесі формування релігійності.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок суспільства та смерті, людини й смерті. Проаналізовано вплив танатоса на соціально-антропологічні процеси сучасного суспільства в контексті історії, теорії та практики. Розглянуто історію осмислення танатоса як фундаментального фактора розвитку суспільства та його культури. Досліджено аксіологічні та психологічні наслідки інтерпретацій даного феномену для розвитку суспільства й особистості. На підставі аналізу феномену смерті мислителями основних періодів європейської історії, а такожщ вивчення впливу смерті на об'єктивний і суб'єктивний аспекти людської дійсності, смерть визначено як одну з фундаментальних підстав буття людини. Вивчено процес формування у суспільстві системи некроконтрлю, способи його здійснення й особливості прояву. З метою з'ясування причин формування даної системи встановлено значущість смерті для духовного світу людини та розвитку культури. Обгрунтовано тезу про цінність впливу смерті на становлення індивідуальності людини й існування феномену "високої культури". Сформульовано ідею про взаємозв'язок процесу витіснення смерті з поля зору індивіда та культури з поширенням таких тенденцій, як становлення соціально залежної "масової культури" з розвитком деструктивного "некрофільського" світогляду. Встановлено причини та наслідки витіснення смерті зі смислового поля культури. Розкрито особливості відношення сучасної людини до смерті.

  Скачати повний текст

Досліджено владу як феномен екзистенції. Проаналізовано філософські учення представників екзистенціалізму та представників інших напрямів у філософії, за якими суттю влади є суб'єкт-суб'єктні відносини, що мають відображення на різних рівнях людського існування, сферу становлення та здіснення якого вони утворюють. На підставі критичного аналізу текстів екзистенціалістів та інших філософів, висвітлення значень понять "екзистенція", "феномен", "ситуація", "проект", "образ", розкрито суть феномену влади та доведено трансцендентну суть влади, яка має прояв у взаємодії між буттям і його виявами, одним з яких є екзистенція. Визначаючи та формуючи екзистенцію та постаючи фундаментальним виміром її становлення, влада реалізується на всіх рівнях існування та утворює її глибинну суть.

  Скачати повний текст

Розглянуто розвиток проблеми ідентичності у європейській філософії XX ст. Показано, які проблемні моменти у процесі цього розвитку були ключовими, альтернативні варіанти вирішення зазначених проблем, що існували у певний час. Разом з позитивною оцінкою кожної конкретної концепції особистості й оцінкою її ролі під час історичного розвитку, показано її структурні недоліки, що вказувало на необхідність створення більш нових і плідних за своєю пояснювальною силою концепцій. Вказано на необхідність створення більш нової концепції особистісної ідентичності, у якій буде повною мірою враховано етичний сенс самозасвідчення особистості. Зазначені підходи та концепції продемонстровано на прикладі аналізу етичних позицій героїв романів російського письменника Ф.Достоєвського. Показано, що магістральною етичною колізією для цього автора є проблема співвіднесення загального блага та самоствердження індивідуалізованої особистості. Показано, що ця етична проблема, яка у самого М.Достоєвського не знаходить задовільного етичного вирішення, насправді може бути ефективно вирішена саме за рахунок прийняття до уваги моменту самозасвідчення.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження концепту смерті в іраномовних номадів. Розширено джерельну базу для розв'язання проблеми сутності поняття щодо смерті в уявленнях ранніх кочівників Євразії. Відтворено ідеологічну модель скіфської поховально-поминальної обрядовості, що відповідає загальноіранському танатологічному міфу. Розкрито природу базової міфологічної моделі потойбічного світу й уявлень щодо посмертної долі у світоглядній системі іраномовних номадів. Запропоновано нову удосконалену інтерпретацію семантики окремих витворів елліно-скіфської торевтики.

  Скачати повний текст

Вперше метод функціонального аналізу застосовано у процесі дослідження астрології, що дозволило визначити її сутність як інтелектуальної традиції. Показано, що роль і місце астрології у культурі визначається її подвійним характером, яка з одного боку концептуально ускладнена й формалізована на зразок науки, а з іншого - безпосередньо звернена до ірраціональних очікувань індивіда. Виявлено явні функції астрології: засоби розрахунку гороскопу, прийняття як факту зв'язку між констеляціями небесних тіл і долею людини, та латентні, неусвідомлювані й ненавмисні, що проявляються в закріпленні спонукальних мотивів і знятті психологічної напруги. Обгрунтовано поліфункціональність астрології, її зв'язок з різними аспектами духовного життя людини. Визначено потреби, мотиваційні та цільові причини, які спонукають людину займатися астрологічною практикою (прагнення довідатися про майбутнє, потяг до надприродного й незвичайного, бажання змінити долю й знайти своєї місце і призначення у просторі культури, наслідування традицій, розчарування в науці, проблема вибору). Встановлено адаптаційний ефект астрології, яка позитивно впливає на упорядкування й системну організацію життєдіяльності (кореляцію поведінки, підтримку внутрішнього порядку, орієнтацію на успіх).

  Скачати повний текст

Висвітлено суть поняття "живі сили" організму з використанням категорії "Рід" - єдиного системного різноманіття змісту "живого організму" (і життя як такого взагалі), а також видові відмінності, що становлять системне різноманіття та способи прояву "живої сили". Відзначено, що принциповим для даного дослідження є визначення протилежності між: "фізичною" (механічною) і "живою силою організму". Сила визначається як здатність опрацювати (у фізичому розумінні) або вивести зі стану спокою деяке фізичне тіло. На противагу цьому "живу силу" організму визначено як діючу творчу активність (інтелектно-інноваційну краетивність у конкурентному середовищі взаємодії штучного та природного інтелектів у біосферному та ноосферному вимірах людського буття). Тобто така творча активна сила організму, що забезпечує його відтворення, збереження і системно цільовий, вибірково спрямований розвиток, зміст якого відображається (для людини) усвідомлено поставленою метою, тобто ідеальністю (волі, розуму, душі) залежно від стану та потенційних можливостей наявних матеріальних сил людської тілесності.

  Скачати повний текст