Проаналізовано теорію управління, влади та держави в історії філософії, зокрема в роботах філософів. Здійснено методологічний аналіз взаємодії управління, влади та держави, розглянуто три рівні управління - технологічний, прагматичний і морально-світоглядний. Досліджено роль природних і соціальних законів в управлінні, діалектику необхідності та свободи в управлінській діяльності, роль потреб та інтересів у формуванні її мотивів і цілей. Показано творчу визначальну роль інтелігенції (еліти) в ефективному управлінні різними сферами суспільства, у визначенні соціальних моделей суспільного розвитку та соціальних ідеалів суспільства. З'ясовано сутність й основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів. Проаналізовано управлінські проблеми в сучасній Україні в історико-філософському контексті з часів античності до сьогодення.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз девіантності творчої особистості. Висвітлено погляди сучасних зарубіжних і вітчизняних дослідників на проблему девіантності. Розглянуто феномен творчої особистості у межах художньої діяльності як середовища й умови її самореалізації. Визначено загальні характеристики девіантності як соціального явища. Виявлено, що девіантність є відхиленням від конвенційної за своїм характером соціальної норми як необхідного елемента соціальної практики, інструмента соціального регулювання та контролю, що історично встановлена як межа дозволеності у суспільстві. Простежено особливості прояву девіантності творчої особистості у соціокультурному дискурсі. Наведено визначення та розглянуто різні форми позитивної девіантності (геніальність, талант, обдарованість) творчої особистості у художній діяльності.

  Скачати повний текст

Висвітлено етапи та традиції осмислення образу майбутнього у соціально-філософській думці. Проведено аналіз ключових понять і з'ясовано підходи до їх розгляду у соціальній філософії. Досліджено трансформацію образу майбутнього у міфологічному, релігійному, філософському світоглядах. Визначено структуру та функції образу майбутнього в ідеології, розроблено їх класифікацію. Визначено механізми еволюції ідеологій від класичних через некласичні до постнекласичних. Запропоновано детермінанти оптимізації образу майбутнього України у формуванні ідеології її розвитку.

  Скачати повний текст

Визначено основні передумови формування есхатологічних концептів, чинники актуалізації есхатологічної свідомості. Проведено компаративний аналіз основних положень філософських вчень представників постіндустріального утопізму, а також постмодернізму. Виявлено їх генетичний зв'язок із стародавніми формами есхатології, а також есхатологічними концепціями, представленими у класичній парадигмі, зокрема філософією Г.В.Ф. Гегеля, І. Канта. Ф. Ніцше. М. Гайдеггера.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціальну утопію в аксіологічній площині: визначення ролі категорії "благо" в утопічній свідомості та з'ясування специфіки її інтерпретації на різних етапах еволюції соціальних утопій - класичному, некласичному, постнекласичному. Розглянуто соціальну утопію як "концепцію блага", в якій одночасно поєднуються всеохоплююча доктрина, основним завданням якої є пошук і створення утопістом власної теорії блага, що охоплює усі відомі цінності та чесноти в межах даної системи. Запропоновано цілісну реконструкцію "блага" як соціально-філософської категорії, визначено його роль, світоглядне та методологічне значення в утопічному мисленні.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження теоретичних основ модернізації системи суспільного управління на засадах соціально-філософської комунікативної парадигми. Основну увагу акцентовано на проблемах управління розвитком європейських метрополій як складних соціально-економічних систем, особливості функціонування, структурна побудова та статус яких обумовлюють необхідність запровадження на їх рівні новітніх управлінських моделей. Запропоновано нове тлумачення поняття "управління" через призму інтерсуб'єктивності, визначено й обгрунтовано сутнісні ознаки комунікативної парадигми в суспільному управлінні. Розроблено практичні рекомендації щодо імплементації положень комунікативної парадигми у вітчизняну політико-адміністративну практику в напряму розвитку партнерської взаємодії між державою та територіями, містом і передмістям.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми концептуальної антиципації та готовності до екстремальних ситуацій. Доведено, що екстремальні ситуації є єдністю об'єктивного і суб'єктивного, природного і соціального, а небезпека перебуває у зворотній залежності від міри готовності до них. У структурі готовності до екстремальних ситуацій виділено поряд з готовністю психологічною, організаційно-управлінською і матеріально-технічною - готовність концептуальну. На підставі історичного досвіду доведено її базисну і визначальну роль стосовно інших видів готовності й у забезпеченні готовності до екстремальних ситуацій в цілому.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльний аналіз положень щодо проблеми смислу історії в західному та східному християнстві, виявлено особливості постановки цієї проблеми у витоках християнської філософії. Визначено вплив модернізаційних процесів у сучасному християнстві на розв'язання досліджуваної проблеми. Виявлено нові тенденції в розробці проблеми смислу історії в новітній російській християнській філософії, здійснено порівняльний аналіз цих тенденцій у контексті сучасного неотомізму та неопротестантизму. Досліджено особливості постановки та розв'язання даної проблеми в українській православній традиції.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему можливостей побудови теоретичних моделей майбутнього. Висвітлено генезу філософських теорій стосовно майбутнього та можливості прогнозування. У порівняльному аспекті проаналізовано можливості щодо раціонально обгрунтованого покладання майбутнього у межах некласичної лінійної та некласичної культурно-цивілізаційної моделей суспільного розвитку. Розглянуто можливості обгрунтування вірогідних сценаріїв майбутнього. З'ясовано теоретичні засади покладання майбутнього у межах двох концептуальних моделей. Висвітлено базові принципи концептуалізації майбутнього в сучасних філософсько-історичних концепціях. Виявлено оптимальність методу побудови сценаріїв майбутнього як такого, що передбачає врахування особливостей варіативності навних і можливих змін, які не обмежуються жорсткими схемами, та виявляють здатність щодо адекватного реальності існування.

  Скачати повний текст

Створено світоглядно-ідеологічні засади теорії менеджменту як складової загальної теорії керування, що за родо-видовими ознаками, у сукупності з теорією керування технічними системами та теорією керування біологічними системами, утворює онтологічне поле сучасної науки кібернетики. Запропонована теорія як предмет дослідження має суб'єкт-суб'єктні відносини. Згідно з нею людиноцентризм визначено як провідну ідеологему. Наведена теорія грунтується на доктрині людських відносин. У морфологічному вимірі її подано як систему специфічних органів функціонального походження, що інституалізується у вигляді держави та міждержавних утворень - ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ, різноманіття політичних систем і систем місцевого самоврядування, об'єднань профспілок, громадських рухів і організацій. У функціональному вимірі запропонована теорія має прояв як цілераціональна організаційна діяльність, що детермінується організаційною свідомістю людини та регулюється ціннісно-смисловим чинником. Зміст теорії має реалізуватися як прийняття управлінських рішень у царині соціального життя, вона має оригінальні атрибутивні властивості (стохастичність, відкритість, демократизм, гуманізм, децентралізацію), а також стилі, принципи та методи, що відрізняють її від інших інгредієнтів кібернетичного знання.

  Скачати повний текст

Визначено конформізм і нонконформізм в якості полярних способів соціального вибору індивіда та векторів самоактуалізації особистості за умов системної суспільної кризи, визначальними рисами якої є мінливість соціокультурного простору, соціальна аномія, знецінення загальнолюдських цінностей, транформація аксіосфери. Показано, що в окресленій ситуації нонконформізм виступає в якості конструктивного напряму самоактуалізації особистості, а конформізм, як полярний вектор соціального вибору, є фактором, каталізуючим розвиток і поглиблення кризового стану суспільства. Доведено, що за певних умов нонконформізм можна розглядати як одну з форм соціальної творчості. Проаналізовано соціальний протест і контркультуру в якості експлікації нонконформізму. Досліджено феномен естетизації соціального протесту й особливості реалізації творчих інтенцій нонконформізму в ситуації перформативного повороту в культурі. Охарактериховано нонконформізм і конформізм як вектори соціальної адаптації студентської молоді за умов трансформації освітнього простору.

  Скачати повний текст

Проведено світоглядний аналіз витоків формування сучасної есхатологічної свідомості як фатора, що впливає на визначення історичної перспективи людської цивілізації. Основну увагу приділено дослідженню проблеми співвідношення об'єктивних передумов кінця історії та суб'єктивних есхатологічних уявлень на сучасному етапі цивілізаційного розвитку людства. На підставі визначення світоглядних витоків есхатологічної свідомості простежено її еволюційний рух від періоду виникнення несвідомих архетипічних підвалин до фіксації есхатологічних ідей та установок у сучасній суспільній свідомості, а також визначено основні етапи її еволюції: міфологічний, релігійний, історіософський. Відзначено, що сучасні наукові прогнози тяжіють до підтвердження (спростування) своїми засобами конструкцій, сформованих на міфологічному, релігійному та філософському етапах еволюції есхатології. Доведено, що наука не є вільною від суб'єктивних побудов, хоча взагалі налаштована на опис об'єктивного стану речей. Виявлено, що есхатологічна свідомість мотивує до пошуку способів подальшого існування, формує особисте відношення до песимізму та катастрофічних наслідків розвитку техногенної цивілізації.

  Скачати повний текст

Визначено тенденції суспільних змін в Україні. Соціальна прогностика розробляє соціальні аспекти наукових проблем гносеології та логіки прогностичного дослідження, наукові принципи типології соціальних прогнозів, класифікацію методів соціального прогнозування. Встановлено, що кон'юнктурні прогнози є важливим інструментом регулювання стану об'єкта та виявлення закономірностей причинно-наслідкових зв'язків з метою прийняття адекватних політичних рішень. З'ясовано, що соціальний прогноз розглядається як механізм для аналізу політичних ризиків, запобігання конфліктам, обгрунтування державних рішень та їх наслідків, прийняття науково обгрунтованих тактичних рішень в системі соціального управління.

  Скачати повний текст

Досліджено суть і специфіку соціального управління й особистісного самоврядування. З'ясовано проблеми їх взаємодії та шляхи вирішення. Розкрито безперспективність використання силового соціального управління та згубність розповсюдженого лінійного уявлення про нього. Запропоновано й обгрунтовано нову конфігурацію соціального управління, яка базується на філософії ненасильства. Обгрунтовано, що особистісне самоврядування є основою саморозвитку особистості. У такому контексті запропоновано та проаналізовано нову парадигму людини Homo villicus (людини управляючої). Подано історичний і логічний аналіз проблем взаємодії соціального управління та особистісного самоврядування. Обгрунтовано теоретичні положення автоантропосоціоекономіки як нового управлінського синтезу. Проведено змістовий та історичний аналіз суспільного самоврядування та доведено, що воно є вищою формою управління, за якої соціальне управління та особистісне самоврядування знаходить благодійний розвиток.

  Скачати повний текст

Досліджено співвідношення глобалізаційних процесів у сучасному постіндустріальному суспільстві, проаналізовано нові тенденції зміни владних відносин та екологічні перспективи подальшого розвитку людства у контексті сучасної наукової картини світу. З'ясовано, що подолання фундаментального протиріччя між принципом суверенітету національних суб'єктів і необхідністю їх об'єднання для розв'язання глобальних проблем можливе за умови зміни економоцентричної парадигми глобалізації на культуродомінантну, що необхідно для подолання процесів перетворення глобалізації на вестернізацію. Доведено, що ефективне керування процесами людської діяльності за доби когнітивізації влади неможливо без використання сучасних наукових здобутків та прогресивних філософських ідей. Показано, що пріоритетність екологічних імперативів у процесі прийняття владних рішень є суттєвою умовою становлення сприятливого еко-майбутнього.

  Скачати повний текст

Актуалізовано проблему есхатології у контексті нових дискурсивних соціокультурних умов та визначено її культуротворчий потенціал. Здійснено теоретичне узагальнення філософських досліджень та запрпоновано оригінальні підходи щодо вирішення проблеми побудови нових життєвих смислів особистості. Доведено, що разом із змінами умов соціокультурного життя, формуванням нових загальнолюдських перспектив втрачається залежність сенсу освіти від попередніх детермінант світоглядної орієнтації та виникає потреба у її перспективному моделюванні на основі принципу створення необхідних умов для саморозвитку, самоактуалізації, самореалізації особистості. Показано суттєвий вплив результатів проведеного дослідження на зміну традиційних уявлень філософсько-освітянської думки про можливості освітньо-культурної сфери у трансформації есхатологічного пізнавального підходу, обгрунтовано їх значення як одного з варіантів перегляду її соціально-філософських положень і когнітивно-аксіологічних можливостей.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості трудової поведінки особистості як підприємницької діяльності, визначено її суть, чинники формування та реалізації. Трудову поведінку особистості розглянуто як соціально-філософську категорію в системі інших категорій соціальної філософії, її сутнісний зміст розкрито через такі поняття, як людина, соціум, діяльність, суспільні та виробничі відносини, суспільне життя, особистість та інші. Визначено поняття "трудова поведінка", яка за своєю суттю є сукупністю соціально-функціональних дій та вчинків людей, визначених професійно-кваліфікаційними потребами, обов'язками і формами суспільно-виробничої діяльності. Зазначено, що трудова поведінка є видом та формою суб'єктивної діяльності, комплексним проявом інтегрованих якостей людини, її інтелектуальних, фізичних, морально-психічних та духовних особливостей. Проаналізовано проблеми формування та поведінки "середнього класу" у трансформаційних суспільних процесах, досліджено категорію підприємництво та проблеми соціального управління та регулювання трудової поведінки особистості. Репрезентовано визначення поняття "підприємництво" та "соціальне управління".

  Скачати повний текст

Розроблено принципово нову цілісну концепцію управління як форми зв'язку та дійового реального механізму поєднання теоретичного суспільствознавчого знання (теоретичних моделей) і різновидів практичних рішень. Вперше у вітчизняній соціально-філософській літературі зміст, взаємозумовленість та функції основних детермінант і ланок механізму соціального управління як наріжної форми зв'язку суспільної науки і соціальної практики розглянуто з урахуванням особливостей і запитів українського суспільства на шляху до соціально правової держави, ринкових відносин, сталого розвитку й органічного входження в європейський простір. В аспекті соціально-філософського осягнення, тобто у контексті категоріально-понятійної системи соціальної філософії і відповідно до запитів теорії та практики управлінського сьогодення визначено специфіку та діалектичну взаємодію суб'єкта та об'єкта сучасного соціального управління. З'ясовано питання про необхідність розробки та використання у царині соціального управління множини кумулятивних чи комплементарних теорій і теоретичних моделей, кожна з яких має свій "діапазон кількості запитів". Проаналізовано роль соціальної інформації в управлінні, запропоновано критерії оцінки її корисності, досліджено особливості управління нею. Розкрито своєрідність і роль соціального експерименту як важливої форми зворотного зв'язку управління з практикою суспільних перетворень; визначено істотні чинники та складові (зокрема методи регулювання державою підприємницької діяльності на різних рівнях) виникнення та утвердження підприємництва як важливого явища життєдіяльності сучасного українського суспільства, основні вимоги до суб'єкта ефективної підприємницької діяльності. Запропоновано розроблені на основі теоретичних моделей конкретні наукові рекомендації щодо підвищення ефективності управління підприємницькою діяльністю в Україні.

  Скачати повний текст