Наведено узагальнені дані багатоцентрового дослідження MONICA Project, присвяченого вивченню захворюваності й смертності внаслідок інфаркту міокарда та інсульту у 21 країні світу. За результатами багаторічного спостереження визначено популяції, в яких ці показники знизилися (економічнорозвинуті країни), та навпаки - підвищилися (Росія, Польща, Естонія, Китай). Зроблено спробу проаналізувати причини цих тенденцій шляхом вивчення поширеності окремих загальновідомих факторів ризику й аналізу рівня надання медичної допомоги хворим. Проте проведені в межах MONICA Project дослідження не допомогли знайти відповіді на важливіші питання: які конкретні причини виникнення цих захворювань в окремих вікових і соціальних (робітники, службовці) групах та чинники, що впливають на динаміку поширеності цих видів серцево-судинної патології в різних країнах світу. Тому проведення клініко-епідеміологічних досліджень, з'ясування етіології та прогностична оцінка різних факторів ризику розвитку інфаркту міокарда та інсульту надзвичайно актуальні. Вирішення цих питань дозволить не лише оцінити реальний стан проблеми, але й забезпечить розробку комплексу більш ефективних заходів первинної профілактики цих видів патології.

Наведено алгоритм лікування загострення бронхіальної астми у дітей раннього віку. Дослідження проводились у двох групах, у кожній з яких було 20 хворих. До комплексу лікування дітей основної групи було введено лазолван (парентерально). Проведені дослідження показали, що методика внутрішньовенного застосування лазолвану в комплексній терапії загострення бронхообструктивного синдрому дозволяє одержати швидкий терапевтичний ефект, паралельно зі зменшенням дози системних стероїдів та еуфіліну.

Ключ. слова: інфаркт міокарда, молодий вік, чинники ризику
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-3

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено, що проведення стентування коронарних артерій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, підтвердженою коронарографічно, дозволяє підвищити толерантність до фізичного навантаження, покращити систолічну функцію лівого шлуночка та підвищити якість життя, без суттєвого впливу на функціональний стан нирок. Досліджуване втручання дозволяє на тривалий час підвищити прихильність хворих до лікування. Встановлено, що у пацієнтів з факторами ризику ішемічної хвороби серця (дисліпідемія, артеріальна гіпертензія, постінфарктний кардіосклероз) стентування коронарних артерій сприяє суттєвому покращанню перебігу захворювання. Виявлені за ультраструктурного дослідження зміни міокарда підтвердили потребу забезпечити його своєчасну реваскуляризацію.

Мета роботи - вивчити вплив стентування коронарних артерій на прихильність до лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця та порівняти її з прихильністю аналогічних пацієнтів, які перебувають на медикаментозному лікуванні. У дослідження увійшли 78 пацієнтів, яким провели стентування коронарних артерій, та 74 аналогічних пацієнти, які після коронарографії відмовилися від реваскуляризації. Для оцінки впливу досліджуваного втручання на прихильність пацієнтів до лікування вивчали: прихильність за даними опитувальника 8-item Morisky Medication Adherence Scale, якість контролю артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, окружності талії, рівня ліпідів у крові. Результати дослідження показали, що протягом перших 6 міс прихильність до лікування суттєво зросла в обох групах. Але через наступні 6 міс прихильність до лікування залишилася стабільно високою в пацієнтів після стентування і суттєво знизилася в тих, які відмовилися від реваскуляризації.

Проанализированы возможности и эффективность стентирования коронарных артерий у пациентов с ишемической болезнью сердца и инфарктом миокарда в анамнезе. Наблюдение проведено в 2 групах пациентов, диагноз которых подтвержден на коронарографии. В основную группу вошли 32 пациента с инфарктом миокарда в анамнезе, которым провели стентирование коронарных артерий. Группу сравнения составили 32 пациента, которые отказались от реваскуляризации. В динамике оценивали толерантность к физической нагрузке, фракцию выброса левого желудочка и показатели качества жизни. Проведение стенирования у пациентов с инфарктом миокарда в анамнезе способствовало достоверному улучшению всех исследуемых показателей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.50

Рубрики:

Хірургічне лікування вад серця і магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано випадок діагностики та хірургічного лікування апікальної аневризми лівого шлуночка внаслідок гіпертрофічної кардіоміопатії із середньошлуночковою обструкцією. Ехокардіографія була методом виявлення аневризми та середньошлуночкової обструкції, комп'ютерна томографія серця дозволила деталізувати анатомічні особливості аневризми. При коронарографії не виявили обструктивного ураження вінцевих артерій. Враховуючи особливості перебігу (множинні ішемічні мозкові вогнища ймовірно емболічного генезу), пацієнту виконали резекцію аневризми та лінійну пластику лівого шлуночка. Електронна мікроскопія біоптату міокарда підтвердила діагноз гіпертрофічної кардіоміопатії як причини аневризми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-3 + Р413.52 + Р457.345.1

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів

Операції на серці, серцевій сумці і магістральних судинах

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен клинический случай острого инфаркта миокарда с подъемом сегмента ST. В лечении, кроме стандартной медикаментозной терапии, применяли трансдермальную васкуляризацию с использованием мануальной аспирации тромбов. Полученный при этом материал исследовали гистологически. В результате исследования определено, что формирование тромба у обследованного пациента началось задолго до возникновения острого инфаркта миокарда. Продемонстрировано, что на начальном этапе формирования тромба важную роль сыграл воспалительный процесс на фоне еще более раннего поражения артерий ксенобиотиками.

Мета роботи - за результатами коронарографії виявити основні зміни коронарного русла залежно від стану жовчного міхура (ЖМ) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), яким проведено аортокоронарне шунтування (АКШ). Проаналізовано результати обстеження 98 осіб (40 % - з гострим інфарктом міокарда, 60 % - з нестабільною стенокардією). За інтактного ЖМ мінімальні частота стенозу передньої міжшлуночкової гілки (ПМШГ) лівої коронарної артерії (ЛКА), частота і ступінь ураження правої коронарної артерії (ПКА), ступінь стенозу обвідної гілки ЛКА (ОТ ЛКА). Хворі зі сладжем відрізняються вищими ступенями стенозів ПМШГ та ПКА, найчастішим ураженням двох коронарних артерій (КА), відсутністю правого типу кровопостачання. Перегин тіла ЖМ супроводжується мінімальною частотою стенозу ОТ ЛКА і найрідшим ураженням двох КА. Пацієнтам з деформаціями шийки ЖМ притаманні максимальна частота і ступінь уражень ПКА. Для пацієнтів з холелітіазом характерні ураження ПМШГ (100 %) і найвища частота лівого типу кровопостачання. Пацієнти з холецистектомією характеризуються найчастішим трисудинним і найрідшим односудинним ураженням, відсутністю лівого типу кровопостачання, максимальною частотою виявлення стенозів усіх КА, найвищим ступенем стенозу ОГ ЛКА (92,5 %). Висновки: зі зростанням ступеня ураження ЖМ збільшуються частота і ступінь ураження ПМШГ ЛКА, ПКА та поширеність багатосудинних стенозів, які корелюють із параметрами зсідання крові та ліпідного обміну.

Ішемічна хвороба серця (ІХС) супроводжується зростанням числа уражень жовчного міхура (ЖМ) та холелітіазом зокрема, що може бути опосередковано метаболічними змінами та активністю запалення. Тому з метою вивчення змін скринінгових параметрів метаболічного фону, запалення та зсідання крові залежно від стану ЖМ у хворих на ІХС, яким проведено аорто-коронарне шунтування, проаналізовано стандартні лабораторно-інструментальні результати обстеження 98 пацієнтів (40 % гострий інфаркт міокарда, 60 % нестабільна стенокардія; 79 % чоловіків і 21 % жінок; середній вік 61,7 +- 1,6 рр.), яких було розподілено на групи відповідно до стану ЖМ (інтактний ЖМ - 29; сладж та холестероз - 13; перегини тіла - 13; деформації шийки та холецистит - 27; холелітіаз - 11; холецистектомія в анамнезі - 5). Встановлено, що лабораторні параметри хворих на ІХС перед аорто-коронарним шунтуванням залежали від стану ЖМ. За умов сладжу та холестерозу ЖМ спостерігалися мінімальні рівні гематокриту та гемоглобіну, холестерину, бета-ліпопротеїдів на фоні активації синдромів запалення та цитолізу, а погіршення вуглеводного метаболізму корелювало зі зростанням ризику оперативного втручання та розтягненням лівого передсердя. Перегин тіла ЖМ супроводжувався порушеннями ліпідного метаболізму на тлі дисбалансу запальної відповіді. У пацієнтів з деформаціями шийки ЖМ спостерігались невисока активність запалення на фоні порушень вуглеводного метаболізму та схильності до тромбозів з найтіснішими зв'язками їх між собою. Холелітіаз характеризувався вираженими проявами синдрому запалення, сповільненням зсідання крові та кореляціями ступенів стенозів коронарних артерій з ліпідним метаболізмом. Для пацієнтів з холецистектомією в анамнезі був притаманний дисбаланс параметрів зсідання крові, виражений синдром запалення та дисліпідемія, які асоціювались з структурними критеріями серця та ураженням огинаючої та правої коронарних артерій.

Гібернація міокарда належить до "нових ішемічних синдромів", які за останні роки щораз частіше привертають увагу кардіологів і кардіохірургів. Мета роботи - з'ясувати патофізіологічні механізми виникнення і ультраструктурні ознаки гібернації кардіоміоцитів у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та інфаркт міокарда (ІМ), а також роль гібернації у виникненні серцевої недостатності (СН). Визначити залежність сегментарних розладів скоротливості міокарда лівого шлуночка (ЛШ) (гіпокінезія, акінезія, дискінезія) від наявності гібернованих кардіоміоцитів і розкрити тривалість їх життя. Обстежено 36 хворих на АГ та ішемічну хворобу серця (ІХС), у яких досліджено ультраструктуру біоптатів міокарда (n = 10), отриманих під час аортокоронарного шунтування (АКШ) та аневризмектомії, а також експрес-некроптати ЛШ (n = 26) у померлих від інфаркту. Біопсії міокарда отримували під час виконання АКШ з приводу стенокардії (n = 10) або вентрикулопластики у поєднанні з АКШ (n = 6). Ультраструктурно досліджено 10 біопсій міокарда під час АКШ і вентрикулопластики, а також 26 експрес-некропсій міокарда померлих від ІМ, які хворіли на АГ. З'ясовано, що гіпертрофія та гібернація кардіоміоцитів корелює з важкістю АГ, ІМ, окрім некрозу, викликає оглушення, гібернацію, апоптоз і некроз кардіоміоцитів переважно у навколоінфарктних та інтактних ділянках ЛШ. Уперше виявлено гепатизовані кардіоміоцити (незворотно змінені гіберновані кардіоміоцити, що містять alpha-глікоген). Виявлено кореляцію між відсотком ремодельованих клітин (від 50,0 до >> 75,0 %) і появою сегментарних розладів скоротливості ЛШ (гіпо-, акі-, дискінезія), що призводить до виникнення гострої іхронічної СН. Висновки: гібернація міокарда є клінічно важливим синдромом, який часто супроводжується, за певних обставин минущою, дисфункцією ЛШ. Його важливо враховувати у клінічній практиці, оскільки гібернація є у хворих із майже всіма формами ІХС і вимагає як медикаментозного, так і хірургічного лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45 + Р410.21 + Р457.365.11

Рубрики:

Інфаркт міокарда

Хвороби артерій

Хірургічна патологія серця, серцевої сумки та магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45-4

Рубрики:

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ