Розглянуто питання етіології, патогенезу, діагностики та сучасні погляди на лікувальну тактику лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку. Представлено нову концепцію патогенетичних механізмів розвитку цієї патології на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу, мікробіоценозу, вірусного інфікування, гормонального та імунного гомеостазу, анатомо-функціональних, морфологічних, імуногістохімічних, ультраструктурних особливостей лейоміоми матки, генетичних досліджень. Окреслено нові підходи до тактики лікування в залежності від виду лейоміоми матки, її локалізації та розмірів. Розроблено поетапну систему персоніфікованого підходу лікувальних заходів у жінок з лейоміомою матки.

Мета дослідження - вивчення стану грудних залоз (ГЗ) у жінок з лейоміомою матки (ЛМ) на тлі запальних захворювань статевих органів. На першому етапі досліджень проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 246 жінок з безплідністю та ЛМ на тлі запальних захворювань та з супутньою патологією ГЗ, які лікувалися у відділенні планування сім'ї та реабілітації репродуктивної функції ДУ "ІПАГ ім. академіка О. М. Лук'янової НАМНУ" у 2015 - 2019 рр. На другому етапі проведено скринінгове ультразвукове обстеження з виявлення патології ГЗ, яке виконували на 6 - 11-й день менструального циклу. Вираженість клінічних проявів дисгормональної дисплазії грудної залози (ДДГЗ) залежить від впливу найбільш значущих чинників ризику, які асоціюють із захворюваннями ГЗ: пізній репродуктивний вік, кількість невдало закінчених вагітностей (аборт, викидень), захворювання статевих органів, вік менархе, характер менструального циклу, його порушення та тривалість менструації, термін безплідності та періоду вигодовування, супутня соматична патологія, особливо захворювання печінки, щитоподібної залози, часті стреси та обтяжена спадковість. Заключення: висока частота поєднання ЛМ та ДДГЗ у жінок з безплідністю свідчить про необхідність своєчасної діагностики та адекватної корекції даної патології як одного із чинників розвитку захворювань ГЗ та найбільш раннього застосування методів реабілітації репродуктивної функції. Це сприятиме підвищенню ефективності лікування безплідності та профілактиці маткової та мамологічної патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1-5

Рубрики:

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчення психоемоційного стану у жінок з безплідністю, яким було проведено хірургічне лікування на придатках матки у плановому та ургентному порядку. Було обстежено 120 жінок репродуктивного віку з трубно-перитонеальним фактором безплідності та доброякісними утвореннями яєчників, позаматковою вагітністю, яким проведено органозберігальне оперативне втручання на придатках матки (основна група). У плановому порядку хірургічне лікування було проведено 76 (63,7 %) обстеженим основної групи (1-а група); в ургентному порядку хірургічне лікування було проведено 44 (36,7 %) пацієнткам основної групи (2-а група). Залежно від доступу - лапароскопію (ЛС) з використанням монополярної або біполярної електрохірургії було проведено у 54 жінок 1-ї групи та у 24 пацієнток 2-ї групи, а лапаротомію (ЛТ) - у 22 пацієнток 1-ї групи та у 20 - 2-ї групи. У контрольну групу увійшли 20 пацієнток з реалізованою репродуктивною функцією без наявності безплідності (3-я група). 20 жінок репродуктивного віку з безплідністю без оперативного втручання увійшли у групу порівняння (4-а група). Вивчено вплив хірургічного лікування на придатках матки у 120 жінок з безплідністю на психоемоційний стан залежно від плановості оперативного втручання. У жінок, яким було проведено хірургічне лікування в ургентному порядку, виявлено, що виражена депресивність і невротичні прояви тісно пов'язані з порушенням сну, зниженням настрою, плаксивістю, подразливістю. Заключення: через місяць після оперативного втручання виявлено зниження рівнів депресії, тривожності, нервозності, що свідчить про позитивні зміни у психічному стані пацієнток та покращання стану внутрішнього комфорту у результаті відновлення соматичного благополуччя, підвищення впевненості в собі. Це є результатом косметичного ефекту та органозберігального хірургічного лікування.

Мета дослідження - визначення причин і наслідків хірургічного лікування придатків матки у жінок із безплідністю. Обстежено 120 жінок репродуктивного віку з трубно-перитонеальним фактором безплідності та доброякісними утвореннями яєчників, позаматковою вагітністю, яким проведено органозберігальне оперативне втручання на придатках матки в ургентному та плановому порядку. За результатами обстеження 76 жінкам основної групи (1-а група) хірургічне лікування проведено у плановому порядку, 44 пацієнткам основної групи (2-а група) хірургічне лікування проведено в ургентному порядку. Причинами хірургічного втручання у жінок із безплідністю на придатках матки в ургентному порядку була апоплексія яєчника, порушена позаматкова вагітність, у плановому порядку - доброякісні утворення яєчників, апоплексія яєчника, непорушена трубна вагітність. Виявлено погіршення показників оваріального резерву яєчників, який значною мірою залежить від плановості хірургічної терапії та супутнього обсягу оперативного втручання, та психологічну дезадаптацію більшості обстежених пацієнток, хірургічне лікування яким було проведено в ургентному порядку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54 + Р715.3

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Хвороби піхви

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описаны современные взгляды на проблему воспалительных заболеваний шейки матки - цервицита с наличием эктопии, эрозии, эктропиона или без них. Сделан акцент на том, что развитие заболевания происходит вследствие двух причин: постоянное действие (персистенция) возбудителя - этиология воспаления; повышенная концентрация провоспалительных цитокинов - фактора некроза опухоли и интерлейкина-1 - патогенез воспаления. Цитокин-индуцированная активация и выход лейкоцитов из сосудистого русла приводит к повреждению тканей, развитию клинических проявлений воспаления, способствует хронизации процесса и возникновению рецидивов. Поэтому рациональная терапия воспалительных заболеваний шейки матки должна быть комплексной и включать в себя этиотропный и патогенетический компонент. При выборе этиотропной терапии следует учитывать возрастающую устойчивость возбудителей к основным актимикробным препаратам. При этом резистентность к нитрофуранам возникает крайне редко. Нифуратель (Макмирор Комплекс) - нитрофуран последнего поколения, единственный препарат данной группы для местного применения в гинекологии, обладает выраженным бактерицидным эффектом против широкого спектра возбудителей (бактерии, грибы, простейшие) и обеспечивает надежную эрадикацию микроорганизмов. В препарате Макмирор Комплекс в виде вагинального крема выраженный бактерицидный эффект нифурателя сочетается с высокой текучестью и выраженными адгезивными свойствами карбомерной основы крема, что обеспечивает надежное покрытие шейки матки и высокую концентрацию действующего вещества в очаге поражения. В качестве патогенетической терапии воспаления рекомендован бензидамина гидрохлорид (Тантум Роза) - единственное местное нестероидное противовоспалительное средство в гинекологии, которое обеспечивает мощное угнетение синтеза провоспалительных цитокинов - фактора некроза опухоли и интерлейкина-1 - уже на самых ранних этапах. Таким образом, комбинированная терапия Макмирор Комплекс вагинальный крем (нифуратель) и Тантум Роза (бензидамина гидрохлорид) осуществляет комплексное влияние на этиологию и патогенез заболевания, обеспечивает убедительное клиническое выздоровление и предупреждение рецидивов при воспалительных заболеваниях шейки матки.

Оваріальний резерв (ОР) - важлива складова частина репродуктивного потенціалу жінок, що полягає у можливості яєчників забезпечувати ріст повноцінних фолікулів, що містять здорові, здатні до запліднення яйцеклітини. Мета дослідження - вивчення особливостей ОР у жінок з безплідністю після органозберігальних операцій на органах малого таза. Обстежено 128 жінок з безплідністю та гіперпластичними захворюваннями матки та придатків (ГЗМП). Із них 54,5 % мали хронічний запальний процес внутрішніх статевих органів (ХЗПВСО). Сорок дві пацієнтки з ГЗМП на тлі ХЗПВСО лікувались консервативно, 28 пацієнткам із ГЗМП на тлі ХЗПВСО проведено органозберігальне лікування, 27 жінкам із ГЗМП без ХЗПВСО проведено консервативне лікування та 31 пацієнтці з ГЗМП без ХЗПВСО проведено органозберігальне лікування. Вивчено об'єм яєчників і кількість антральних фолікулів (АФ), рівень антимюллерова гормону (АМГ). В обстежених жінок після хірургічного лікування виявлено зменшення об'єму яєчників і кількості АФ, в основному за рахунок резекції яєчників. Відзначено також зниження рівня АМГ. Причому об'єм оперованих яєчників у групі пацієнток, яким виконано цистектомію, був значно нижчим, ніж у пацієнток після резекції або біполярної електродеструкції капсули кісти. Такі зміни ОР у післяопераційний період можна пояснити обсягом оперативного втручання не тільки на матці, а й на яєчниках. Зроблено висновки, що стан ОР у жінок з безплідністю на тлі лейоміоми матки значною мірою залежить від супутнього обсягу оперативного втручання. Цистектомія або резекція яєчників навіть у щадному обсязі супроводжується ризиком зменшення кількості примордіальних і антральних фолікулів.

Наведено результати обстеження та лікування ендометріозу у жінок з безплідністю на тлі хронічного тазового болю (ХТБ). У більшості обстежених жінок з безплідністю на тлі ХТБ достовірно частіше виявлені різні форми ендометріозу, причому у 33,75 % пацієнток діагноз ендометріозу був установлений уперше під час проведення лапароскопії (ЛС). Найбільш часто були виявлені поверхневі форми генітального ендометріозу, які були розташовані на очеревині, матково-крижових зв'язках, матковій трубі та в області ректовагінальної перетинки. У 7,5 % жінок із вогнищами ендометріозу в області крижово-маткових зв'язок та у 6,3 % пацієнток із ендометріоїдними гетеротопіями в області ректовагінальної перетинки, больовий синдром був середнього та тяжкого ступеня. Застосування ЛС з великою точністю надає можливість встановити наявність ендометріозу, етіопатогенетичні фактори безплідності та причини ХТБ і своєчасно їх ліквідувати.

Проаналізовано стан ендометрія у жінок з безпліддям на тлі хронічних запальних захворювань статевих органів. Виявлено дисбаланс стероїдної рецепції та проліферативної активності, в першу чергу, в стромі ендометрія, яка є найбільш важливим компонентом повноцінного "вікна імплантації". Одержані дані виявили різноманіття патології ендометрія у випадку безпліддя, які свідчать про порушення естрогенової та прогестеронової рецепції, про зміни проліферативної активності, регуляції клітинного циклу та надають підставу для більш точного вибору тактики лікування кожної конкретної пацієнтки.

Изучены параметры местного иммунитета у 48 женщин с трубно-перитонеальным бесплодием на фоне хронического воспалительного процесса внутренних половых органов. Выявлены изменения состояния местного иммунитета у обследованных женщин в процессе лечения. Показана роль иммунотерапии (Лаферобиона) в лечении воспалительных заболеваний органов малого таза.

Проведено обстеження 333 жінок - учасниць ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 - 1987 рр. за період 1994 - 2007 рр. Виявлено особливості патології статевої системи залежно від дози зовнішнього опромінення всього тіла.

Для об'єктивізації діагнозу та з лікувальною метою у жінок з приводу безплідності та хронічного тазового болю (ХТБ) проведено лапароскопію (ЛС). Під час ЛС в усіх жінок виявлений спайковий процес в ділянці придатків матки, у 42,5 % з них - органів малого таза та черевної порожнини, частіше виявляли різні форми генітального ендометріозу, причому вперше у 33,75 % жінок він виявлений під час операції. Поєднання аденоміозу та зовнішнього генітального ендометріозу відзначено у 51,25 % спостережень, що достовірно більше, ніж у жінок за безплідності без ХТБ. Частота поєднаного ураження достовірно більша, ніж у жінок за безплідності без ХТБ.

Приведены данные по применению Гексикона у женщин с бактериальным вагинозом (БВ) для профилактики рецидивирования заболевания. Применение Гексикона по 1 свече 2 раза в день на протяжении 10 дней через 10 дней после лечения БВ обеспечивает выраженный клинический эффект для профилактики рецидивов БВ.

Отмечено, что проблема воспалительных заболеваний органов малого таза (ВЗОМТ) продолжает оставаться актуальной. Практически все микроорганизмы, присутствующие во влагалище (за исключением лакто- и бифидобактерий), могут принимать участие в воспалительном процессе. Неадекватное лечение ВЗОМТ приводит к хронизации процесса, формируя основу патологических состояний, нарушающих фертильную функцию женщины и в ряде случаев требующих хирургической коррекции, принимает участие в развитии таких патологических процессов, как миома матки, эндометриоз, гиперпластические процессы эндометрия, бесплодие различного генеза, неопластические заболевания шейки матки, а также функциональные расстройства, нарушающие физиологическое течение беременности. Показана эффективность лечения ВЗОМТ препаратами Макмирор и Макмирор Комплекс. В отличие от аналогичных препаратов Макмирор и Макмирор Комплекс не содержат антибиотиков и не вызывают дисбактериоз влагалища: по мере подавления патогенной флоры наблюдается рост лакто- и бифидумбактерий и восстановление нормоценоза влагалища и нормального уровня кислотности влагалищной среды.

Наведено аналіз літератури щодо формування репродуктивного здоров'я дівчат-підлітків і дані відносно впливу різних факторів на репродуктивний потенціал дівчат-підлітків. Проведено аналіз гінекологічної захворюваності дівчат-підлітків, надано структуру гінекологічної захворюваності. Вказано на основні чинники негативного впливу на порушення менструальної функції, запальні процеси статевих органів.

Проведено ультрасонографічне та доплерометричне дослідження 50 жінок із безпліддям на тлі хронічного тазового болю (ХТБ) і 20 жінок із безпліддям без ХТБ. У 92 % жінок із безпліддям і ХТБ виявлено структурні зміни органів малого таза. У жінок з безпліддям на тлі ХТБ виявлено розширення вен параметрія, діаметра маткової вени, що свідчить про значні судинні ураження. Доплерометричні показники швидкостей кровотоку свідчать про його порушення в маткових та яєчникових артеріях.

Наведено дані обстеження та лікування жінок із безплідністю та хронічним тазовим болем (ХТБ). Проведений аналіз результатів комплексного обстеження жінок із безплідністю на тлі ХТБ надав можливість розробити оптимальну тактику діагностики та лікування ХТБ у жінок із безплідністю, які перенесли хронічні запальні захворювання статевих органів. Вагітність протягом 1-го року після комплексного лікування настала у 26 (48,3 %) обстежених жінок, які одержували розроблений комплекс (у 4 (20 %) пацієнток групи порівняння). Найбільшу кількість вагітностей спостережено в період з 6 до 12 міс після комплексного лікування жінок із безплідністю та ХТБ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.56-5 + Р715.011-5

Рубрики:

Фізіологія і патологія менструального циклу

Запалення жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные литературы, свидетельствующие о роли прогестерона в организме женщины. Продемонстрирована его способность связываться с рецепторами, превращаться в метаболиты, воздействовать на различные органы и ткани. Описаны ситуации, при которых можно устранить относительный или абсолютный дефицит прогестерона с помощью экзогенных прогестагенов у женщин репродуктивного возраста.