Розглянуто особливості й перспективи реформування системи дошкільної освіти в Україні. Розвинуто теоретичні положення та розроблено науково-методичні й практичні рекомендації щодо удосконалення якості дошкільної освіти та ефективної соціалізації дошкільників на засадах інноваційних технологій з урахуванням вродженої психоматриці дитини. Представлено практичний досвід, а також наукові розвідки в руслі трансформаційних процесів у дошкільній освіті першої половини XXI століття.

Розглянуто професійну культуру психолого-педагогічної діяльності, зміст і форми організації якої створюють умови розвитку міждисциплінарної науки. Встановлено, що трансформаційними супровідними впливами професійної культури психолого-педагогічної діяльності стимулюються нові дії у розвитку міждисциплінарної науки. У ході експерименту обгрунтовано пошук науково-практичних позицій взаємодіючих зв'язків між психологією і педагогікою, на основі яких утворюється перехід інтегрованого змісту психолого-педагогічної діяльності у простір розвитку міждисциплінарної науки.

Рассмотрена профессиональная культура психолого-педагогической деятельности, содержание и формы организации которой создают условия развития междисциплинарной науки. Установлено, что трансформационными сопровождающими действиями профессиональной культуры психолого-педагогической деятельности стимулируются новые действия в развитии междисциплинарной науки. Путем экспериментального исследования организован поиск научно-практических позиций, взаимодействующих связей между психологией и педагогикой, на основе которых происходит переход интегрированного содержания психолого-педагогической деятельности в пространство развития междисциплинарной науки.

The article examines professional culture of psycho-pedagogical activity, contents and forms of organization which creates conditions for the development of interdisciplinary science; based on experimental investigation it is organized the search of scientific and practical positions, interconnection between psychology and pedagogics according to which the transition of content integrated psycho-pedagogical activity in the area for development of interdisciplinary science is made. The purpose of this article is to carry out an analytical review of the professional culture of psychological and educational activities as a basis of a global science.

Виокремлено провідні засоби розвитку особистості в освітологічному просторі, серед яких названо соціально-особистісні: сприйняття та розуміння етичних норм поведінки, здатність оволодівати соціальним та освітнім досвідом, креативність у мисленні та практичних діях, приваблива комунікабельність, наполегливість у досягненнях, екологічна грамотність, здатність до самооцінювання та самокритики, інструментальні, дослідницькі навички; навички вибору ціннісної інформації; культура володіння усною та письмовою комунікацією, державною та рідною мовою; комп'ютерна грамотність; пошуково-дослідницькі: навички користування Інтернет-ресурсом; уміння розробляти організаційно-наукові процедури дослідження; здатність до аналізу та узагальнення результатів дослідження; вибір престижних дослідницьких проблем; наявність прогнозувального потенціалу; професійні: загальнопрофесійні: обізнаність з механізмами адаптації до професійного середовища, визначення ролей і місця в робочому колективі; спеціалізовано-професійні. Узагальнено відповідні компетенції. Визначено пріоритетні об'єкти дослідження простору, відповідні їм види навчальної діяльності, за умов яких у студентів формуються інноваційно-спрямовані компетенції, якими наповнюється сутнісний зміст освітологічного простору.

Выделены ведущие средства развития личности в освитологическом пространстве, среди которых названы социально-личностные: восприятие и понимание этических норм поведения; способность овладевать социальным и образовательным опытом; креативность в мышлении и практических действиях; привлекательная коммуникабельность; настойчивость в достижениях; экологическая грамотность; способность к самооценке и самокритике; инструментальные: знание и понимание смысла жизнедеятельности и охраны труда; исследовательские навыки; навыки выбора ценностной информации; культура владения устной и письменной коммуникацией, государственным и родным языком; компьютерная грамотность; поисково-исследовательские: навыки пользования Интернет-ресурсом; умение разрабатывать организационно-научные процедуры исследования; способность к анализу и обобщению результатов исследования; выбор престижных исследовательских проблем; наличие прогнозируемого потенциала; профессиональные. Определены приоритетные объекты исследования пространства, соответствующие им виды учебной деятельности, в условиях которых у студентов формируются инновационно-направленные компетенции, которыми наполняется сущностное содержание освитологического пространства.

In the article the factor of personality is reflected in educational space. Theoretical ideas and methodological going are reasonable near rich in content determination of factor of personality in innovative industry – educology (“osvitolohiya”). The purpose of the article is to disclose the factor of the personality as the priority regularity of the development of the new scientific approach in the integrated research of the osvitological principles. It was used the methods of theoretical, methodological analysis of the scientific sources and experience of the practical implementation of the main learning outcomes.

Проаналізовано педагогічну діяльність О. Захаренка. Виокремлено ключові аспекти життя та творчості педагога. Висвітлено суть новаторства О. Захаренка крізь призму поглядів вітчизняних дослідників модерної доби. Розкрито досвід діяльності та актуальність ідей "Авторської школи" педагога.

Проанализирована педагогическая деятельность А. Захаренко. Выделены ключевые аспекты жизни и творчества педагога. Отражена суть новаторства А. Захаренко сквозь призму взглядов отечественных исследователей современной эпохи. Раскрыт опыт деятельности и актуальность идей "Авторской школы" педагога.

Analyzed the work of researchers on the teaching activities A. Zakharenko. Thesis there is determined two groups of scientific studies on which the analysis. Presented key aspects of the life and work of the teacher.

Висвітлено життя та діяльність Василя Гнилосирова - педагога, публіциста, подвижника українського просвітницького руху другої половини ХІХ ст., обдарованої, непересічної особистості, літописця та хранителя Шевченкової могили. Висвітлено його педагогічний доробок під час роботи викладачем історії та географії. Охарактеризовано його педагогічну, громадську, літературну діяльність, участь у створенні "Тарасової світлиці", "Книги для відвідувачів", рукопису "До історії могили Т. Г. Шевченка". Особливу увагу приділено визначним науковцям, які свого часу були його учнями.

Освещена жизнь и деятельность Василия Гнилосырова - педагога, публициста, подвижника украинского просветительского движения второй половины XIX в., одаренной, незаурядной личности, летописца и хранителя могилы Шевченка. Освещены его педагогические достижения во время работы преподавателем истории и географии в Каневе. Охарактеризованы его педагогическая, общественная, литературная деятельность, участие в создании "Тарасовой горницы", "Книги посетителей", рукописи "К истории могилы Т.Г. Шевченко". Особое внимание уделено выдающимся ученым, которые в свое время были его учениками.

Deals with the life and work of Basil Hnylosyrova - teacher, journalist, devotee of Ukrainian educational movement of the late nineteenth century, gifted, extraordinary person, guardian and chronicler of Shevchenko's grave.

Запропоновано способи реалізації дистанційного навчання інженерним спеціальностям. Досліджено становлення та розвиток системи підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів закладів освіти в Україні (1900 - 2012 рр.). Розкрито роль експериментальної роботи у системі практичної підготовки майбутнього вчителя хімії. Розглянуто проблему формування загальнокультурної компетентності у студентів аграрного коледжу. Викладено особливості використання інтерактивних технологій як одну з умов формування гендерної культури сучасної студентської молоді в процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін. Надано концептуальні підходи до проектування змісту сучасного уроку рідної мови. Визначено сутність поняття "фахова компетентність" майбутнього працівника служби цивільного захисту. Проведено теоретико-методологічний аналіз світоглядної спрямованості освітньої практики. Висвітлено питання розвитку толерантності майбутніх вчителів початкових класів у процесі оволодіння ними комунікативними стратегіями. Подано характеристику дисертаційних джерел вивчення історії професійної підготовки майбутніх вихователів в Україні.

Надано провідні теоретичні підходи до проблеми формування громадянської компетентності майбутніх фахівців туристичної індустрії. Наведено педагогічну модель формування у студентів ВНЗ умінь і навичок концептуального моделювання навчальної інформації. Розкрито проблеми впровадження навчальних курсів духовно-морального спрямування у системі сучасної української освіти. Висвітлено особливості імплементації аспектів православної педагогіки в контексті підготовки фахівців у ВНЗ (культурологічний аспект). Досліджено особливості впливу ефективності навчання у Вальдорфських школах Німеччини на професійне становлення її випускників. Розглянуто сутність інноваційного управління як професійної діяльності майбутнього керівника НЗ. Надано підходи до оцінювання функціональної ефективності підручників з історії для ЗОШ. Увагу приділено інтерактивним технологіям полікультурного виховання студентів юридичних спеціальностей засобами іноземних мов. Висвітлено історичні витоки та сучасний стан проблем розвитку соціальності учнів з інвалідністю у системі освіти.

Розглянуто сутність і роль розвитку професійного самоздійснення у піднесенні якості теоретичних знань. Наведено зміст рефлексивного оцінювання, визначено психологічні особливості розвитку професійного самоздійснення. Зазначено, що самооцінювальні функції рефлексії сформовано у просторі самоосвітньої діяльності, стратегічні цілі та структура якої формується студентами самостійно. Важливу роль у складанні планів, визначенні змісту практичних занять, самостійної діяльності виконує партнерська взаємодія студентів з викладачами, міжособові дієві взаємини студентів в групах, ділові зустрічі та спілкування студентів з людьми соціально-громадських організацій, що створюються в університетах.

Рассмотрены сущность и роль развития профессионального самоосуществления в повышении качества теоретических знаний. Представлено содержание рефлексивного оценивания, определены психологические особенности развития профессионального самоосуществления. Отмечено, что самооценочные функции рефлексии формируются в пространстве самообразовательной деятельности, стратегические цели и структура которой формируется студентами самостоятельно.

The essence and role of professional self-fulfillment in raising the quality of theoretical knowledge is considered; the content of reflective assessment is presented; the psychological characteristics of professional self-realization is identified.

Здійснено аналіз публікацій педагогічної проблематики на сторінках журналу «Советская педагогика» – щомісячного науково-теоретичного журналу Академії педагогічних наук СРСР, що видавався у Москві протягом 1937 – 1991 рр. На його сторінках в різні роки висвітлювалися актуальні проблеми педагогічної науки – її методології, виховання, навчання та освіти, розвитку системи вітчизняної та зарубіжної народної освіти тощо. Виокремлено основні напрями публікацій педагогічної проблематики на сторінках журналу «Советская педагогика»: державна політика в галузі освіти і виховання; теорія і практика педагогіки; розвиток вітчизняної й зарубіжної школи і освіти; становлення та розвиток вітчизняної й зарубіжної педагогічної думки; актуальні проблеми педагогічної теорії та практики.

Осуществлён анализ публикаций педагогической проблематики на страницах журнала «Советская педагогика» – ежемесячного научно-теоретического журнала Академии педагогических наук СССР (Москва, 1937 – 1991 гг.). На его страницах в разные годы освещались актуальные проблемы педагогической науки – её методологии, воспитания, обучения и образования, развития системы отечественного и зарубежного народного образования. Выделены основные направления публикаций педагогической проблематики на страницах журнала «Советская педагогика»: государственная политика в области образования и воспитания; теория и практика педагогики; развитие отечественной и зарубежной школы и образования; становление и развитие отечественной и зарубежной педагогической мысли; актуальные проблемы педагогической теории и практики.

The article analyzes the publications of pedagogical issues in the magazine «Soviet pedagogy» – a monthly scientific and theoretical journal of the Academy of Pedagogical Sciences of the USSR (Moscow, 1937–1991). The pages in the years covered topical issues of pedagogy – its methodology, education, training and education, development of domestic and foreign public education. The author singles out the main directions of publications of pedagogical issues in the magazine «Soviet pedagogy»: state policy in the field of education, theory and practice of pedagogy, the development of domestic and foreign schools and education, formation and development of domestic and foreign educational thought; actual problems of educational theory and practice.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.42

Рубрики:

Педагогічний колектив. Викладацький склад в шкільній педагогіці

Шифр НБУВ: Ж73131 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено національний характер образу дитинства в художній спадщині письменників-просвітителів ІІ половини ХІХ ст. Розкрито характер дитинства через традиції та норми виховання в сім'ї. Показано структуру внутрішнього світу через емоційні враження від навколишнього середовища, сімейного оточення, світу науки тощо. Виокремлено те, що сприяє передаванню культурної спадщини від покоління до покоління, допомогає дитині пізнати історію традицій, звичаї свого народу, забезпечує духовний зв'язок між поколіннями.

Проанализировано творческое наследие писателей-просветителей второй половины ХІХ в., которая наполнена проблемами национального характера образа детства. Раскрыт характер детства в соответствии с традициями и нормами воспитания в семье. Показана структура внутреннего мира через эмоциональные впечатления от окружающей среды, семейного окружения, мира науки и т. п. Выделено то, что способствует передаче культурного наследия от поколения к поколению, помогает ребенку познать историю традиций, обычаи своего народа, обеспечивает духовную связь между поколениями.

The artistic heritage of writers-enlighteners of the second half of the XIXth century, which is filled with the problems of national character of image of childhood is analysed in the article. The nature of childhood is disclosed through traditions and standards of breeding in family. The structure of the inner world is shown through the emotional impressions of environment, family surroundings, world of science and others like that. The thing, which promots the rendering of culture heritage from generation to generation and helps the child to learn the history of traditions, customs f own nation, provides inward connection between generations.

Висвітлено розвиток української педагогічної думки в другій половині XIX ст. Розглянуто діяльність українських Громад, які займалися педагогічною й просвітницькою діяльністю, формували національну свідомість й самосвідомість українського народу. Проаналізовано активну діяльність М. Драгоманова та його стосунки з членами Київської громади. Зазначено, що визначальну роль у громадівському русі відіграли відомі українські педагоги, письменники, вчені, культурно-мистецькі діячі другої половини XIX – початку XX ст.

Висвітлено сучасні концепції розвитку вищої освіти щодо застосування інноваційних технологій під час підготовки сучасного вчителя у ВНЗ. Розкрито зміст, форми, методи освітньої діяльності в цьому напрямку, показано умови її реалізації. Розглянуто педагогічні умови формування національної свідомості майбутніх вчителів засобами педагогічного краєзнавства, технологічні аспекти їх підготовки до гармонійної взаємодії з природою. Показано місце навчально-польвих і педагогічних практик у формуванні фахової компетентності майбутніх вчителів географії.

Розглянуто проблему виникнення та дослідження категорії "компетентнісний підхід" у контексті Болонського процесу в Україні. Розмежовано поняття "компетенція" та "компетентнісний підхід", охарактеризовано особливості та нюанси застосування компетентнісного підходу у вищій школі, зокрема студентоцентризм навчання, спрямованість фахової підготовки на майбутнє працевлаштування випускників. Порівняльна характеристика нової категорії та традиційної поняттєвої тріади "знання - уміння - навички" ("ЗУН") доводить, що компетентнісний підхід не можна відверто протиставляти "ЗУНам", оскільки вони взаємопов'язані.

Проведено аналіз історико-педагогічної літератури, наукових праць вітчизняних і зарубіжних дослідників з метою визначення поняттєво-категорійного апарату. Розкрито теоретичні основи та передумови виникнення педагогічного краєзнавства з метою уточнення поняттєвого аспекту краєзнавства та педагогічного краєзнавства. Здійснено аналіз теорії і практики становлення та розвитку педагогічного краєзнавства в Україні (II половина XIX - початок XX ст.). Набули подальшого розвитку теоретичні положення щодо використання педагогічного краєзнавства за умов розбудови національної вищої освіти та формування особистості майбутнього вчителя, залучення обдарованої молоді до активної науково-дослідної роботи.

На основі алгоритму „єдність науково-освітньої системи” розкрито трансформацію психологічних процесів як особливого способу перенесення інтегрованих пізнавальних новацій освіти у розробку інноваційного освітологічного простору. Розглянуто понятійну базову основу, теорію і методологію трансформацій в освітології. Проілюстровано діючий термін „трансформаційна граматика”; інтегроване визначення терміну „трансформація”, що використовується у філософії. Визначено сутність понять „освітологія” в параметрах дослідження, „освітологічна трансформація”, „освітологічна ідентифікація”, „трансформація психологічних процесів”. Окреслено основну мету трансформації процесів в освітології, основні завдання її теорії та методології. Виокремлено питання взаємозв’язків методології трансформації психологічних процесів як передумови усвідомлення необхідності перенесення її освітньо-наукових інновацій в професійне оточення особистості. Наголошено, що взаємозалежність трансформаційних процесів від інновацій забезпечує компетентнісний підхід, що діє в професійному самовизначенні особистості. Доведено, що для зміцнення взаємозв’язків між трансформаційними психологічними процесами на науково-освітньому рівні, необхідною є розробка особистістю „Я-концепції” на засадах освітології. Вказано на її ціннісні ознаки. Зазначено положення, які потрібно враховувати при вирішенні проблем, пов’язаних з організацією трансформаційних психологічних процесів в освітології.

На основе алгоритма „единство научно-образовательной системы” раскрыта трансформация психологических процессов как особого способа переноса интегрированных познавательных новаций образования в разработку инновационного освитологичного пространства. Рассмотрена понятийная базовая основа, теория и методология преобразований в освитологии. Проиллюстрировано действующий термин „трансформационная грамматика”; интегрированное определение термина „трансформация”, используемый в философии. Определена сущность понятий „освитология” в параметрах исследования, „освитологическая трансформация”, „освитологическая идентификация”, ”трансформация психологических процессов". Определены основные цели трансформации процессов в освитологии, основные задачи ее теории и методологии. Выделены вопросы взаимосвязей методологии трансформации психологических процессов как предпосылки осознания необходимости переноса ее образовательно-научных инноваций в профессиональное окружение личности. Отмечено, что взаимозависимость трансформационных процессов от инноваций обеспечивает компетентностный подход, действующий в профессиональном самоопределении личности. Доказано, что для укрепления взаимосвязей между трансформационными психологическими процессами на научно-образовательном уровне, необходима разработка личностью „Я-концепции” на основе освитологии. Указано на ее ценностные признаки. Указано положение, которое нужно учитывать при решении проблем, связанных с организацией трансформационных психологических процессов в освитологии.

The transformation of the psychological processes as a special way of transferring of the integrated cognitive educational novations into the development of the innovative osvitological space on the basis of the algorithm „unity of scientific and educational system” is defined in the article. It is described the source and functional basis of the transformation processes bearers in osvitologia. Such basis of the bearers is being formed by the achievements of the transformation processes that functionas theory, methodology, technologies of development of the education and science unity.

Розкрито методологічну основу освітології як нового наукового інструментарію в пізнавальному дослідженні освітніх досягнень. Визначено зміст поняття «освітологія», її мету, завдання, принципи. Описано зв’язки методології освітології з педагогічною психологією, зокрема, обгрунтовано спільні ознаки методів навчання та освітологічного процесу.

Раскрыта методологическая основа освитологии как нового научного инструмента в познавательном исследовании образовательных достижений. Определено содержание понятия «освитология», ее цели, задачи, принципы. Описаны связи методов педагогической психологи с процесами освитологии.

The article deals with methodological basis osvitolohiyi as new research tools in cognitive research of educational attainment. Determined the content of the concept of «osvitolohiya», its purpose, objectives, principles and relationships described methodology osvitolohiyi of educational psychology, in particular, reasonably common signs of learning methods and osvitolohichnoho process.

Проаналізовано наукові праці, присвячені дослідженню проблеми етнографії дитинства. Висвітлено проблематику етнографічних досліджень як предмета наукової рефлексії у працях вчених 1920-х рр. Досліджено етнографію дитинства в діяльності українських Громад, які здійснювали науково-просвітницьку педагогічну й освітянську роботу на користь України та її народу.

Проанализированы научные работы, посвященные исследованию проблемы этнографии детства. Освещена проблематика этнографических исследований как предмет научной рефлексии в трудах ученых 1920-х гг. Исследована этнография детства в деятельности украинских Громад, осуществляющих научно-просветительскую педагогическую и просветительскую работу в интересах Украины и ее народа.

Analyzed scientific works devoted to study the problem of childhood ethnography. Lit perspective of ethnographic research as a subject of scientific reflection in the works of scientists 20th years of the twentieth century. Studied ethnography childhood activity in the Ukrainian community, which provides scientific and educational, pedagogical and educational work in the interests of Ukraine and its people.

Обгрунтовано новий напрям психологічної освіти - розвиток освітологічної мотивації. Дискусійно проаналізовано поняття освітологічна мотивація як цільовий процес реалізації суб'єктом ціннісних мотивів в неперервній освіті. Відзначено, що психологічним механізмом дотримання послідовності розвитку освітологічної мотивації слугують концепт-технології, тобто сукупність професійно спрямованих орієнтирів дослідницької діяльності, структуру якої складає пізнавальний пошук знань, пов'язаний зі змістом інформативного матеріалу. Констатовано, що розвиток освітологічної мотивації є тим феноменом в психологічній освіті, що будується на взаємодії з різними освітніми науками.

Обосновано новое направление психологического образования - развитие образованиеведческой мотивации. Дискуссионно проанализировано понятие образованиеведческая мотивация как целевой процесс реализации субъектом ценностных мотивов в непрерывном образовании. Отмечено, что психологическим механизмом соблюдения последовательности развития образованиеведческой мотивации служат концепт-технологии, то есть совокупность профессионально направленных ориентиров исследовательской деятельности, структуру которой составляет познавательный поиск знаний, связанный с содержанием информативного материала. Констатировано, что развитие образованиеведческой мотивации является тем феноменом в психологическом образовании, которое строится на взаимодействии с различными образовательными науками.

Substantiated a new direction of psychological education - development education motivation. Discussion analyze the concept of education as a logical motivation for the target process is subject to the realization of value motive in continuing education. It is noted that the psychological mechanism of consistency of motivation are education concept of technology that is professionally designed set of guiding research activities, the structure of which is a cognitive search for knowledge that is associated with the content of the informative material. Stated that education is the logical motivation in the psychological phenomenon of formation, based on interaction with various educational sciences.

Розкрито психологічну сутність та механізми цільового розвитку професійних орієнтирів в учнів ЗНЗ. Визначено основні напрямки формування професійних орієнтирів в учнів на різних етапах навчання і розвитку, а саме: мотиваційна сфера, пізнавальний інтерес, риси характеру, ставлення до себе та інших людей. Досліджено особливості цільового розвитку професійних орієнтирів в учнів різного шкільного віку, зосередивши увагу на його психологічних детермінантах, а саме: на впливові соціального середовища на формування професійних установок, індивідуальних рис особистості дитини, самоставленні.

Pаскрыто психологическую сущность и механизмы целевого развития профессиональных ориентиров у учащихся общеобразовательного учебного заведения. Определены основные направления формирования профессиональных ориентиров в учащихся на различных этапах обучения и развития, а именно: мотивационная сфера, познавательный интерес, черты характера, отношение к себе и другим людям. Исследованы особенности целевого развития профессиональных ориентиров в учащихся разного школьного возраста, сосредоточив внимание на его психологических детерминантах, а именно: на влияние социальной среды на формирование профессиональных установок, индивидуальных черт личности ребенка, самоотношении.

Discloses the nature and psychological mechanisms target the development of professional orientation of students' general educational institution. The main directions of the formation of professional orientation of students at various stages of training and development, namely the scope of motivational, cognitive interest, personality traits, attitudes toward themselves and others. The features of the target of professional orientation of students of different school-age children, focusing on its psychological determinants, namely: the influential social environment on the formation of professional attitudes, personality traits of the child, self-relation.