Індекс рубрикатора НБУВ: Ю217.3 + Э211.268.2

Рубрики:

Релігійні цінності

Релігія та молодь

Шифр НБУВ: ДС50319 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядаються актуальні проблеми філософії і соціології у світлі розвитку сучасної культури. Аналізується роль філософської методології у формуванні системи історичних, природознавчих і культурологічних знань, а також деякі аспекти становлення національної культури. Висвітлюються методологічні основи початку філософії, індивідуалістичні мотиви в філософії Просвітництва, національні особливості російського космізму. Досліджується філософія "Я" у художній концепції М.Хвильового, соціальна утопія Лазаря Барановича, повідомляється про релігійність та атеїзм М.Ломоносова. Характеризується філософська антропологія в структурі культурологічного знання, суперечлива сутність національного характеру та ін.

Матеріали конференції присвячені проблемам історії та філософським питанням релігії, державної політики щодо різних релігійних культур, взаємодії і взаємовпливів культур і релігій. Представлені деякі аспекти з життя і діяльності окремих релігійних та науково-культурницьких діячів (О.П.Новицького, П.Флоренського, Ф.Прокоповича, О.І.Реріх), показано їх відношення до насильницького атеїзму як одного із складових політики тоталітарної держави. Висвітлюються заходи з охорони релігійних пам'яток культури.

Аналізується комплекс аспектів антикатолицької політики радянської держави періоду 20-30-х років XX ст. Досліджується специфіка реалізації засад одержавленого атеїзму стосовно Римо-католицької церкви (РКЦ) на терені підрадянської України. Розкривається роль партійно-державного апарату і спецслужб у здійсненні антикатолицьких заходів. Висвітлюються проблеми національної ідентифікації католиків. Прослідковується залежність ставлення держави до РКЦ від процесів формування тоталітарного режиму.

Розглянуто наслідки войовничого атеїзму і проблеми сакральної архітектури у незалежній Україні. Детально проаналізовано досвід храмового будівництва у діаспорі, а також традиції та особливості української церковної архітектури. Значну увагу приділено канонам і нормам планувально-конструктивного вирішення храму у східних традиціях. Окремі розділи присвячено охороні історичного середовища і пам'яток церковної архітектури, а також санітарно-пожежним вимогам та інженерному обладнанню.

На основі дослідження значної кількості історико-етнографічного матеріалу висвітлено антиукраїнську політику, спрямовану проти української православної віри та її трагічні наслідки у різні історичні періоди, зокрема: польсько-литовського та російського релігійного гноблення, комуністичного радянського атеїзму, масових політичних репресій проти духовенства та віруючих, руйнування храмів тощо. Особливу увагу приділено сучасним проблемам українського православ'я, міжконфесійним відносинам в Україні.

Розглянуто сутність релігії, її соціальну функцію. Подано характеристику основних національних релігій та релігійних напрямків. Розкрито місце і роль в історії цивілізації християнства як світової релігії, поняття релігійного культу. Проаналізовано сучасні світові релігії - буддизм та іслам, становище релігії на сучасному етапі розвитку України, а також історичні етапи розвитку вільнодумства та атеїзму.

Описано та систематизовано книги, газетні та журнальні статті, рукописи, видані протягом 1917 - 1941 рр. в Криму та на терені України, а також за їх межами. Висвітлено проблеми історії та культури кримських караїмів в Україні, зокрема, питання сходознавства, права, історії караїмського етносу, демографії, краєзнавства, антропології, археології, епіграфіки, етнографії, медицини, культури, освіти, науки, видавничої та бібліотечної справи, караїмської мови, релігії, теології, атеїзму, мистецтва, фольклору, літературознавства, публіцистики.

Досліджено аксіологічні параметри історико-культурної взаємодії релігії та атеїзму в соціокультурній динаміці російського суспільства ХІХ - першої третини ХХ ст. Доведено, що релігія та атеїзм виступають як системи духовних цінностей, які визначають ставлення людини до довкілля та до себе як культурної особистості. Розкрито поняття свободи совісті як важливої історико-культурної категорії, універсального критерію прогресивного розвитку духовної культури. Висвітлено соціокультурне значення переосмислення в релігійній та атеїстичній думці традиційних для російської культури ціннісних домінант, генезис. Розглянуто динаміку ціннісних взаємовідношень за умов царського самодержавства, панування православної церкви та під час культурної революції 1920 - 1930 рр. в СРСР.

Описано соціально-психологічні закономірності введення нової релігії. Обгрунтовано тривалість етапів зміни відношення до нової віри. Закономірність зміни етапів розглянуто на прикладі введення атеїзму на території Радянського Союзу.

Описаны социально-психологические закономерности введения новой религии. Обоснована продолжительность этапов изменения отношения к новой вере. Закономерность смены этапов рассмотрена на примере введения атеизма на территории Советского Союза.

In work social-psychological laws of introduction of new religion are described. Duration of stages of change of the attitude to new belief is proved. Regularity of change of stages is described on an example of introduction of atheism in territory ofSoviet Union.

Розглянуто історію Європи з точки зору видатного європейського славіста, професора Женевського університету, президента Міжнародних Женевських Зустрічей, Почесного доктора Національного Університету "Києво-Могилянської Академії" Ж.Ніви. Проаналізовано особливості розвитку Європи з 1989 р. Визначено релігійні риси російського атеїзму. Охарактеризовано постать Сталіна. Проаналізовано діяльність Відділення славістики філологічного факультету Женевського університету. Наведено роздуми вченого щодо проблем, що виникли на останній в ХХ ст. Женевській Міжнародній Зустрічі.

Рассмотрена история Европы с точки зрения известного европейского слависта, профессора Женевского университета, президента Международных Женевских Встреч, Почетного доктора Национального университета "Киево-Могилянской Академии" Ж.Нивы. Проанализированы особенности развития Европы в период с 1989 г. Определены религиозные черты российского атеизма. Охарактеризована личность Сталина. Проанализирована деятельность Отделения славистики филологического факультета Женевского университета. Приведены размышления ученого о возникших проблемах на последней в ХХ ст. Женевской Международной Встрече.

Описано соціально-психологічні закономірності введення нової релігії. Обгрунтовано тривалість етапів зміни відношення до нової віри. Закономірність зміни етапів описано на прикладі введення атеїзму на території Радянського Союзу.

Рассмотрены социально-психологические закономерности введения новой религии. Обоснована продолжительность этапов изменения отношения к новой вере. Закономерность смены этапов описана на примере введения атеизма на территории Советского Союза.

In work social-psychological laws of introduction of new religion are described. Duration of stages of change of the attitude to new belief is proved. Regularity of change of stages is described on an example of introduction of atheism in territory ofSoviet Union.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э377.09(4УКР)

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 20-21 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)61-7 + Э29(4УКР)-36

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 31 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання, що стосуються єврейсько-більшовицького перевороту 1917 р. як передумови червоного терору, сіоністської експансії у XX ст., голодоморів, геноцидів. Проаналізовано продовольчу політику радянської влади в Україні в 1919 р.; діяльність радянської міліції як карального органу московсько-більшовицької влади на теренах Сумщини; радянський атеїзм як різновид духовного геноциду українського народу.

Рассмотрены вопросы, касающиеся еврейско-большевистского переворота 1917 г. как предпосылки красного террора, сионистской экспансии в XX в., голодоморов, геноцидов. Проанализированы продовольственная политика советской власти в в Украине в 1919 г.; деятельность советской милиции как карательного органа московско-большевистской власти на территории Сумской области; советский атеизм как разновидность духовного геноцида украинского народа.

Наведено бібліографічний опис посібників з природничих наук, україно- та краєзнавства, техніки, сільського та лісового господарства, медицини, історії, етнографії, економіки, політики, держави та права, військової справи, культури, науки, педагогіки, фізкультури та спорту, мовознавства, фольклору та фольклористики, літературознавства та художньої літератури, бібліотечної справи, мистецтва, релігії й атеїзму, філософії, логіки, етики, естетики, а також видань про діяльність дитячих громадських організацій. Подано бібліографічний покажчик посібників універсального змісту. Бібліографічний опис видань складено згідно з чинними стандартами. Запропоновано допоміжні адміністративно-територіальний і хронологічний покажчики та покажчик укладачів.

Приведено библиографическое описание пособий по естественным наукам, украино- и краеведению, технике, сельскому и лесному хозяйству, медицине, истории, этнографии, экономике, политике, государству и праву, военному делу, культуре, науке, педагогике, физкультуре и спорту, языковедению, фольклору и фольклористике, литературоведению и художественной литературе, библиотечному делу, искусству, религии и атеизму, философии, логике, этике, эстетике, а также изданий о деятельности детских общественных организаций. Представлен библиографический указатель пособий универсального содержания. Библиографическое описание изданий составлено в соответствии с действующими стандартами. Предложены вспомогательные административно-территориальный и хронологические указатели и указатель составителей.

Вперше у сучасній вітчизняній історіографії системно вивчено політику радянської влади щодо Російської православної церкви в Криму в 1917 - 1941 рр. На підставі дослідження значної кількості історичних джерел, частина з яких уперше введена до наукового обігу, визначено й охарактеризовано основні етапи становлення державно-церковних відносин у даному регіоні. З'ясовано, що в результаті реалізації декрету "Про відокремлення церкви від держави" Російська православна церква в Криму втратила своє значення духовно-культурного осередку регіону, а священослужителі та прихожани зазнали утисків. Доведено неприхований репресивний характер кампанії з вилучення церковних цінностей в Криму, а її наслідки не виправдали очікуваного державою економічного результату, оскільки більшість коштів, одержаних владою за продаж вилученого, витрачалася не за призначенням. Розкрито еволюцію політики радянської влади щодо Російської православної церкви в Криму, розглянуто адміністративні та репресивно-каральні методи її здійснення. Доведено, що ідейно-агітаційна діяльність радянських органів влади в Криму була спрямована на пропаганду та насадження атеїзму, цінностей комунізму, ліквідацію духовності, виразником якої є Російська православна церква.

Викладено основні положення атеїзму та теїзму в контексті відповіді на пошуки сенсу існування людини, дуалістичності духовного та фізичного в природі людини, її світобачення, розкрито теоретичні основи цих антагоністичних систем, онтологічні, гносеологічні підвалини: в основі першого - стихійний атеїзм, атеїзм стародавніх мислителів, атеїзм періоду середньовіччя, атеїзм буржуазних просвітителів ХVIII ст., атеїзм революційних демократів, марксистсько-ленінський атеїзм. Розглянуто основні концептуальні положення представників наукового атеїзму, практичне його втілення в соціалістичній моделі з її моральним кодексом будівника комунізму. Становлення та суперечності за умов поліконфесійності релігійного буття в сучасній Україні між різними напрямками християнських церков, втрата ідеалів патріотичного, громадянського та морально-етичного спрямування в більшості молоді - основні фактори, що детермінують актуалізацію звернення до Біблії, як квінтесенції, еманації свідомості людства, джерела духовності та підкреслено орієнтацію на Вищий Абсолют в педагогічному процесі, яка створює умови для розвитку творчої особистості. Наведено приклади наукового передбачення положень Біблії, які з часом найшли своє раціоналістичне підтвердження, морально-етичні норми, значущість яких не зникла з часом.

Рассмотрены в сопоставлении основные концепции атеизма и теизма относительно смысла жизни студенческой молодежи.

In clause the basic concepts of atheism concerning meaning of the life of studentТs youth are comparison.

Розглянуто один з найбільш обговорюваних підходів до побудови системи освіти й виховання - компетентнісний підхід. З'ясовано, що однією з перспективних можливостей формалізованої побудови структури життєвої компетентності є використання морфологічного аналізу й синтезу, для чого виділено її основні класифікаційні ознаки з великої кількості чинників компетентності. Висвітлено основну дилему сенсу життя: релігійність або атеїзм, тобто духовність, що визначає зміст життєвої компетентності людини. Звернено увагу на такі ознаки компетентності людини як: індивідуалізм-колективізм, одиночне-загальне, персональне-громадське. Констатовано, що прагнення домогтися особистісних успіхів іде в руслі громадських інтересів, і особисте щастя залежить від загального добра.

Рассмотрен один из самых обсуждаемых подходов к построению системы образования и воспитания - компетентностный подход. Выяснено, что одной из перспективных возможностей формализованного построения структуры жизненной компетентности является использование морфологического анализа и синтеза, для чего выделены ее основные классификационные признаки из большого количества факторов компетентности. Освещена основная дилемма смысла жизни: религиозность или атеизм, то есть духовность, определяющая содержание жизненной компетентности человека. Обращено внимание на такие признаки компетентности человека как: индивидуализм-коллективизм, одиночное-общее, персональное-общественное. Констатировано, что стремление добиться личностных успехов идет в русле общественных интересов, и личное счастье зависит от общего блага.

Is considered one of the most talked about approaches to building a system of education and training - competence approach. Found that one of the most promising opportunities for the construction of a formalized structure of vital expertise is the useof morphological analysis and synthesis, which marked its basic classification features of a large number of factors of competence. Highlights the key dilemma of meaning of life: religion or atheism, that is spirituality, which determines the content of the competence of human life. Drawn attention to such signs of competence of the person as individualism-collectivism, Single-general, private-public. Stated that the pursuit of personal success is in line with public interests, and personal happiness depends on the common good.

Висвітлено теоретичні аспекти релігієзнавства. Показано місце та роль релігії в соціально-культурному процесі. Увагу приділено конфесіям, які поширені на території України. Охарактеризовано ранньоісторичні форми релігії, зокрема, фетишизм, анімізм, тотемізм, шаманізм. Подано інформацію про буддизм, іслам, християнство, старообрядництво, лютеранство, кальвінізм, баптизм, п'ятидесятництво, а також новітні релігійні течії та рухи. Розглянуто значення вільнодумства й атеїзму в історії культури людства. Розкрито проблеми свободи совісті і правового регулювання державно-церковних відносин в Україні.