Розглянуто філософію, феноменологію, соціологію, психологію, історію та історіографію релігії. Значну увагу приділено есхатологічній перспективі світу, проблемі періодизації історії релігії та її типологізації, а також закономірностям релігійного процесу в Україні. Окремі розділи присвячено іудаїзму, буддизму, християнству та ісламу, особливостям і метатеологічним функціям філософської теології, дохристиянським віруванням українського народу, сучасним богословським концепціям поєднання релігії та політики тощо. Детально проаналізовано антропологічну та онтологічну пантеїзацію християнства, основні напрямки сучасного вільнодумства, а також міжконфесійні відносини у світі.

Проаналізовано професійну діяльність відомого гуманіста, вченого, доктора філософії, богослов'я та медицини, активного борця за мир і заборону атомної зброї, лауреата Нобелівської премії Альберта Швейцера.

Проаналізовано наукову спадщину П.І.Новгородцева - вченого, філософа, юриста, педагога та богослова, уроженця Сходу України. Розглянуто актуальні філософські та психолого-педагогічні проблеми виховання учнівської молоді, формування їх творчої особистості, окремі інноваційні процеси у педагогічній діяльності, а також проблеми нових технологій у навчальних закладах регіону.

Описаны некоторые события, происходившие в поступательной эволюции человечества. Проанализирована информация, изложенная в библейских легендах, притчах, которые отабражают опыт шести тысячелетий в основном первоисточнике христианства - Библии. Освещены основные постулаты и определения, отраженные в монографии автора "Христианство - историческая закономерность". Предложено определение субстанции "Бог", которое после всестороннего анализа позволит осмыслить это понятие и вести профессиональные диалоги на богословские темы.

Опубліковано матеріали з історії вивчення і каталогізації музейних збірок волинського іконопису, питань іконографії, богослов'я, атрибуції та реставрації ікони, зокрема, розглянуто іконостас як образне вираження літургійного життя церкви, іконопис за часів Київської Русі, чудотворні ікони Волині та їх значення. Оглянуто колекції волинських ікон у зібранні Національного Києво-Печерського заповідника, Волинського краєзнавчого музею. Досліджено пам'ятки культової архітектури Волині, історію їх вивчення, охорони, збереження і реставрації.

Висвітлено проблеми розвитку монодійного мистецтва, його сенсу, змісту, музичної організації, жанрової належності та конфесійних витоків. Проаналізовано історію давньоруського та візантійського мистецтва, а також зв'язок різних національних форм одноголосся з церковним багатоголосим співом. Всебічно досліджено вплив сакральної монодії на українську барокову паралітургічну творчість.

Проаналізовано проблеми прав людини та релігійної свободи у богословському контексті з позицій різних Церков: Православної, Римо-Католицької, Протестантської. Розглянуто питання біблійних коренів прав людини, а також сучасні проблеми християнства та демократії у світовому аспекті.

Розглядається питання висвітлення засобами масової інформації підготовки в Україні до 2000-ліття Різдва Христового. Аналізуються вузлові наукові проблеми з історії християнства, консолідації суспільства, а також зв'язок Церкви і політики. Досліджується стан української книговидавничої духовної продукції напередодні 2000-ліття Різдва Христового. Описуються цінні джерела історії українського православ'я - журнал "Український богослов", часопис "Віра й культура" тощо.

Розглядаються проблеми соціології як науки, історія української та зарубіжної соціології, спеціальні соціологічні теорії (соціологія особистості, сім'ї, молоді, нації, культури, релігії та ін.) та організація і проведення конкретно-соціологічних досліджень. Міститься перелік і означення відповідних категорій і понять, аналіз основних концепцій з використанням даних сучасної соціологічної науки, а також соціологічна інформація про розгортання соціальних процесів в основних сферах життя українського суспільства. Висвітлюється найактуальніша соціологічна проблематика сучасності та найбільш розповсюджені методи її дослідження як у розвинутих країнах Заходу, так і у суспільствах перехідного типу (до яких належить Україна). Акцент робиться на поглибленому аналізі сучасних трансформаційних процесів та явищ, пов'язаних з переходом від тоталітарних, "закритих" до демократичних, "відкритих" суспільств. Розкривається методика нарахування балів за відповіді на перевірочних заняттях та написання рефератів. Представлено тлумачний словник, який містить означення основних соціологічних термінів і понять.

Поруч з доповідями конференції широко представлено матеріали круглого столу "Мова молитовна, мова церковна". Поставлено і відкрито нові теми, проблеми та напрями в ділянці релігійно-богословського стилю: проблема уніфікації та усталення богословської термінології, проблема перекладу богословської літератури та богослужбових книг, правописні питання релігійного стилю, мовностилеві особливості молитовної мови. Також серед розглянутих питань - церковно-музична термінологія в історичній перспективі, проблема варіантності у структурі богословської лексики, проблема терміновживання і термінотворення в сучасному конфесійному стилі та ін.

Автор на основі власних спостережень і архівних матеріалів досліджує феномен свого колишнього Вчителя - Івана Огієнка - одного з найвидатніших діячів українського відродження і будівничих Української церкви XX ст. Висвітлюється його життєвий шлях, інтелектуальний світ, аристократизм, а також письменницька, ораторська, учительська, богословська та мислительська діяльність.

Наведено богословські твори отця-доктора Івана Музички - одного з небагатьох українських богословів-релігієзнавців, в яких розкрито місце християнства в житті особи і суспільства, запропоновано оригінальне вирішення проблем минулого і сьогодення. Розглянуто природу, функціональність та особливості оновлення християнського богослов'я в Україні, проблеми християнського життя. Досліджено соціальну науку християнства, охарактеризовано християнство в контексті історії України тощо.

Наведено короткі відомості про життя і діяльність Івана Огієнка. Досліджується його вклад у світову науку як історика церкви, богослова, філософа, перекладача Біблії і богослужбових книг, палеографа, культуролога, редактора і видавця, мовознавця, публіциста, літературного критика, бібліотекознавця. Висвітлюється державотворча діяльність І.Огієнка, якій прагнув до співпраці (також і в громадській сфері) з різними суспільно-політичними напрямами, течіями, партіями, рухами. Окремі питання присвячені його педагогічній, художній, фольклорно-етнографічній і мистецтвознавчій спадщині, а також його діяльності як дійсного члена НТШ. Представлена бібліографія його творів, які були видані протягом 1907-1972 рр.

Досліджено процес зародження та етапи розвитку історичної науки на Закарпатті у період середньовіччя. Встановлено, що важливим фактором, який сприяв появі та розвитку даних знань, було становлення системи шкільної освіти - початкових шкіл, гімназій, Мукачівської богословської школи, Ужгородських духовної та учительської семінарій. Розглянуто формування історичних концепцій А.Бачинського, І.Пастелія, Д.Бабіля за умов культурно-просвітницького руху в другій половині XVIII ст. Окремі розділи присвячено визначним діячам історичної науки кінця XVIII - початку XIX ст., а саме: І.Орлаю, Ю.Гуци-Венелінові та ін. Детально проаналізовано спадщину громадсько-політичних діячів та "будителів" другої половини XIX ст, які безпосередньо висвітлювали окремі проблеми, зокрема, соціально-економічне становище селянства, та впливали на розвиток історичної науки. Значну увагу приділено працям істориків 20 - 40-х рр. ХХ ст. - В.Гаджеги, І.Кондратовича, Г.Стрипського, І.Панькевича, Ю.Яворського, Є.Перфецького, М.Бескида та ін.

Викладено історію Церкви з позицій богослов'я. Висвітлено узагальнену картину розвитку окремих історичних подій. Особливу увагу приділено іконографії. Охарактеризовано Східні та Протестантські церкви.

Представлена IV часть исследования личности Киевского Митрополита Спиридона (1475 - 1576) как ретранслятора основных тенденций и идей в церковно-политической жизни Великих княжеств Литовского, Тверского и Московского, Константинопольского Патриархата и султаната (территорий разновременного пребывания Спиридона). Предложены новые модели реконструкции через личность, деятельность и сочинения митрополита Спиридона многогранных проявлений жизни Восточной Европы последней четверти XV - начала XVI в. в сферах религиозного сознания, функционирования Церкви, борьбы ортодоксии и ересей, быта, политики, межгосударственных отношений, индивидуальных взаимоотношений в элитной среде и т.п. Пересмотрены на антропологическом микроуровне установленные в историографии взгляды на историю Восточной Европы последней четверти XV - начала XVI в. (эволюцию "православного мира" в условиях "открытого пространства" Европы).

Висвітлено життєвий і творчий шлях видатних філософів, літературознавців, істориків, зокрема, Д.Чижевського, Ю.Бойко-Блохина, які були заборонені в радянські часи. Наведено філософські погляди українського письменника, богословсько-християнського філософа Г.Сковороди в новій інтерпретації з використанням архівних матеріалів м.Галлє.

Освещен жизненный и творческий путь известных философов, литературоведов, историков, в частности, Д.Чижевского, Ю.Бойко-Блохина, которые были запрещены в советское время. Приведены философские взгляды украинского писателя, богословско-христианского философа Г.Сковороды в новой интерпретации с учетом архивных материалов г.Галле.

На підставі узагальнення результатів дослідження західноукраїнських ікон охарактеризовано ікони Західної України ХІІ - ХV ст., що збереглися в музеях і приватних колекціях України, Польщі, Словаччини, Росії, Німеччини. Проаналізовано діяльність іконописних шкіл (київської, перемишльської, волинської), викладено гіпотезу про їх вплив на формування північної іконописної школи. Висвітлено основні положення богословської програми, особливості конструкції іконостаса даного періоду.

На основании обобщения результатов исследования западноукраинских икон охарактеризованы иконы Западной Украины XII - XV ст., сохранившиеся в музеях и частных коллекциях Украины, Польши, Словакии, России, Германии. Проанализирована деятельность иконописных школ (киевской, перемышльской, волынской), изложена гипотеза об их влиянии на формирование северной иконописной школы. Освещены основные положения богословской программы, особенности конструкции иконостаса данного периода.

Розглянуто особливості забезпечення навчального процесу викладацькими кадрами у Київській духовній академії (КДА) для власних потреб та для інших духовних семінарій, що було її основним завданням. Висвітлено історію створення церковно-історичного відділення, що пожвавило викладацьку, наукову та видавничу діяльність закладу. Наведено відомості про професорсько-викладацький персонал КДА: І.Королькова, В.Певницького, Д.Поспєхова, К.Скворцова, П.Ліницького. Підкреслено велику роль магістрів і докторів богослов'я та церковної історії у створенні своєрідних навчально-наукових шкіл для викладання світських і богословських дисциплін.

Рассмотрены особенности обеспечения учебного процесса преподавательскими кадрами в Киевской духовной академии (КДА) для собственных нужд и для других духовных семинарий, что было ее главным заданием. Освещена история создания церковно-исторического отделения, что оживило преподавательскую, научную и издательскую деятельность учреждения. Приведены сведения о профессорско-преподавательском персонале КДА: И.Королькове, В.Певницком, Д.Поспехове, К.Скворцове, П.Линицком. Подчеркнута значительная роль магистров и докторов богословья и церковной истории в создании своеобразных учебно-научных школ для преподавания светских и богословских дисциплин.

Висвітлено сторінки історії жіночих обителей XV - XVIII ст. - Миколаївського та Богословського Йорданських монастирів, що були розташовані в передмісті Подолу - Плоскій слободі. Викладено версії походження їх назв.

Освещены страницы истории женских обителей XV - XVIII ст. - Николаевского и Богословского Иорданских монастырей, которые были расположены в предместье Подола - Плоской слободе. Изложены версии происхождения их названий.