Висвітлено життєвий і творчий шлях лауреата Нобелівської премії миру Альберта Швейцера - особистості, яка поєднала в собі талант лікаря, музиканта й письменника, мудрість священика та філософа. Проаналізовано ідеї Альберта Швейцера щодо морального оновлення людства, розвитку гуманітарної медицини та збереження миру.

Висвітлюються деякі дискусійні питання сучасної української літератури та культури, а також функціонування різних критично-філософських стилів, зокрема, постмодернізму, структуралізму, екзистенціалізму та ін. У цьому контексті аналізуються діяльність і праці вітчизняних та зарубіжних мислителів, культурних діячів та письменників - В.Стуса, Я.Дашкевича, М.Монтеня, Дерріди.

Зроблено спробу систематичного наукового аналізу світогляду видатного представника київської духовно-академічної школи В.І.Екземплярського та з'ясування значення спадщини мислителя в історії філософської культури України. Простежуються віхи життя та творчості В.І.Екземплярського, становлення його релігійно-філософського світогляду в контексті київського духовно-академічного життя та релігійно-філософського відродження початку ХХ ст.

Прослідковується вплив ідей античної філософії на формування філософської концепції Г.Сковороди. Зроблена спроба проаналізувати трактування українським мислителем Бога, релігії та церкви в житті людини, яке не співпадає з ортодоксально-християнським розумінням, під впливом стоїчної філософії.

Робота знайомить з особистістю та творчим доробком церковного й громадського діяча, письменника, мислителя й філософа ХVIII ст. - Г.Кониського, який створив драму-мораліте в українській літературі, завершив процес переорієнтації філософії від схоластичного арістотелізму до дослідного природознавства, послідовно відстоював права православного населення в Речі Посполитій. У додатках вміщено уривки з його філософського курсу та окремих промов в українському перекладі.

Вивчено діяльність Київської духовної академії, яка, незважаючи на її недовге існування (1819 - 1920 рр.), мала величезне значення для розвитку духовності. Відзначено, що її учнами були відомі державні та культурні діячі, її вплив поширювався на інші навчальні заклади та філософські погляди багатьох мислителів (зокрема, В.В. Соловйова).

Висвітлено життя та діяльність видатного українського мислителя, професора філософії Памфіла Даниловича Юркевича (1826 - 1874). Вміщено вибрані твори з рукописного зібрання вченого, вперше підготовлено до друку й адаптовано сучасною українською мовою. Серед них: Характер і спрямованість сучасної німецької філософії; Трактат про містерії; Історія філософії права (давньої).

Монографію присвячено дослідженню концепції гарантій прав і свобод людини та громадянина на підставі комплексного аналізу вітчизняної і зарубіжної філософсько-правової спадщини. Зроблено спробу проаналізувати дані гарантії як самостійне соціально-правове явище, розкрити сутність і зміст шляхом дослідження їх еволюції становлення та розвитку. Основну увагу приділено мислителям, які відстоювали загальнолюдські цінності в контексті їх недоторканості, захисту та стабільності.

Монографія присвячена інтерпретації філософії Нового часу (і відповідного історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Проведена автором уперше в філософській літературі реконструкція симптоматологічної мислительної стратегії (Паскаль-де Сад - Ніцше - сучасна філософія радикального плюралізму) обгрунтовано доводить незмінність структури цього конфлікту протягом останніх чотирьох століть і, відповідно, структурну тотожність філософії Нового часу (XVII-XX cт.). Ключовим пунктом дослідження є специфічна інтерпретація текстів Б.Паскаля, яка серйозно коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст. і культури модерну загалом.

Вивчається історичний період в 2,5 тисячоліття, починаючи з часу виникнення найперших філософських систем і аж до другої половини ХХ ст. У ньому викладаються основні філософсько-правові ідеї мислителів минулого і теперішнього, в тому числі тих, котрі, як правило, майже не згадуються у виданнях з історії правових вчень (Д.Андреєв, З.Фрейд, Й.Хейзінга, Х.Ортега-і-Гассет, А.Камю, Е.Фромм, М.Фукко та ін.). Додаток містить низку творів або фрагментів з тематики, що вивчається.

Досліджено діяльність Михайла Бахтіна - видатного вітчизняного мислителя, літературознавця, теоретика мистецтва. Запропоновано окремі фрагменти праць автора, зокрема: "Проблеми творчості Достоєвського" (1929 р.), "Творчість Франсуа Рабле і народна культура Середньовіччя" (1965 р.), "Питання літератури й естетики" (1975 р.), "Естетика словесної творчості" (1979 р.), "Проблеми поетики Достоєвського" (1979 р., 4-е вид.) та ін.

Наведено уривки з творів, а також окремі статті провідних європейських мислителів, політичних діячів і дослідників націоналізму XIX - XX ст. (Й.Г.Фіхте, Д.Мацціні, Е.Ренана, Ю.Бачинського, М.Міхновського, І.Франка, М.Грушевського, Д.Донцова, Д.Гатчінсона та ін.). Окремі розділи присвячено етнічним групам і формуванню етнічної ідентичності, космополітизму, становленню націй, типології націоналізму та його перспективам.

Розглядається проблема творчості в психології, функціонування образного мислення в творчій креслярській діяльності. Образ розглядається як складова частина мислительного процесу, як засіб досягнення мети і кінцевий продукт творчої діяльності. Звертається увага на істотну різницю між образною і вербальною логікою, дається їх характеристика.

Вивчено діяльність видатного мислителя та суспільно-політичного діяча Галичини 1870 - 1880-х рр. Володимира Барвінського. Досліджено вплив його ідеологічної спадщини на становлення українського народу в контексті національного чи соціального вибору.

Висвітлено головні етапи творчої науково-виховної діяльності відомого українського філософа, просвітянина Г.С.Сковороди, зокрема, на Харківщині. Проаналізовано його багатогранну педагогічну спадщину, засновану на ідеях демократизму, гуманізму, народності та "сродності", оптимістичній вірі в людину, її особисті здібності. Розкрито дидактичні погляди педагога, вимоги до вчителя та його підготовки, досліджено вплив творчої педагогічної спадщини мислителя на розвиток освітньої думки та сучасної школи в Україні. Г.Сковорода вважав, що навчально-виховна діяльність учителя повинна засновуватись на народних засадах, зважати на особливості національного характеру і культури народу, народні традиції та ідеали.

Всебічно проаналізовано вплив видатного німецького філософа А.Шопенгавера на розвиток педагогіки та освіти в цілому. Розглянуто природу песимізму А.Шопенгавера, різноманіття інтерпретацій філософських і педагогічних поглядів мислителя вченими багатьох країн світу - від XVIII ст. до сьогодення. Досліджено внутрішній зв'язок між психологією та педагогікою А.Шопенгавера, його концепцію "ідеальної людини", порушено комплекс проблем виховання, як його уявляв філософ. Введено контекст української педагогічної думки - творчість Г.Сковороди та видатного українського педагога Г.Ващенка.

Викладені переконання П.Ліницького в необхідності реформування суспільства, удосконалення його через слідування принципу справедливості, де мислитель передбачав появу ряду негативних тенденцій, таких як популізм, прислужництво, спроби видати свої інтереси народним уповноваженим за суспільні, пророкував постійність непродуманих переворотів політичного життя в Росії на початку ХХ століття.

Розглянуто історичні та соціально-економічні умови виникнення християнства і постулати його догматики, основні соціально-політичні характеристики розвитку християнських общин. Особливу увагу приділено висвітленню діяльності видатних представників християнської політичної ідеології Аврелія Августина, Фоми Аквінського, Марсилія Падуанського та їх політико-правових доктрин і політичних концепцій. Проаналізовано середньовічні єресі та їх соціально-політичні теорії, політичну філософію середньовічного Сходу, а також політичні ідеї мислителів Київської Русі.

Концептуально розглянуто процес становлення політології як науки, основні сучасні політичні доктрини і теорії, актуальні питання теоретичної прикладної політології. Розглянуто політику як соціальне явище, політичну думку стародавнього світу та середньовіччя, розвиток політичної науки у Новий час. Наведено сутність, структуру, типологію громадських об'єднань, детально висвітлено теоретичну проблему залучення людини до політичного життя. Подано генезу ідей політичного елітаризму, обгрунтовано явище політичної еліти у спадщині українських політичних мислителів. Досліджено світовий політичний процес і систему міжнародних політичних відносин, викладено суть, цілі та функції міжнародної політики.

Розглядаються найновітніші течії сьогоднішньої світової науки, приділяється головна увага крахові усталених істин та виникненню нових обріїв у філософії, математиці, фізиці, біології, науках про людину, лінгвістиці, етиці, естетиці, політології та теології. Публікуються уривки з праць учених, які справили найбільший вплив у тих галузях сучасної думки, що тут розглядаються. Висвітлюється діяльність мислителя Ніцше, який реально започаткував новітню та постновітню думку. Аналізуються два головні напрямки, що характеризують період 1930-1960 рр.: неопозитивізм Віденського гуртка і феноменологія. Розповідається про екзистенціальні течії (Сартр, Бовуар та ін.), а також про Мерло-Понті, мислителя, що цікавився проблемами буття. Проаналізовано кілька успіхів, досягнутих у математиці та природничих науках у першій половині XX сторіччя (теореми Геделя, квантова теорія тощо). Розглядаються науки про людину першої половини XX сторіччя (психоаналіз, психосоціологія, соціологія тощо). Значну увагу приділено марксизму та Франкфуртській школі, яка утворилася на околицях марксизму. Описується стан сучасної думки, фундаментальні ідеї нашого часу, нові концептуальні інструментарії. Характеризується розвиток лінгвістики (Якобсон, Єльмслев та ін.), естетики (Адорно, М.Анрі, Делез, Жіль Кепель), історії (Ле Гоф та ін.), аналітична філософія (Остин, Квайн та ін.).