Висвітлено життєвий і творчий шлях лауреата Нобелівської премії миру Альберта Швейцера - особистості, яка поєднала в собі талант лікаря, музиканта й письменника, мудрість священика та філософа. Проаналізовано ідеї Альберта Швейцера щодо морального оновлення людства, розвитку гуманітарної медицини та збереження миру.

Розглянуто основні внутрішні особливості забезпечення ефективності та результативності уроків у початкових класах національної школи України. Висвітлено особливості визначних пам'яток давньої української культури: Велесової книги та Остромирова Євангелія. Детально проаналізовано історію походження українських козацьких танців - гопака, козачка та повзунця.

Представлено спробу узагальнюючого аналізу такого складного й багатогранного явища, як національна ідеологія (особливо - її міфологічні аспекти) й увесь комплекс так званої "громадянської релігії" українського суспільства XIX-ХХ століть - періоду, коли розгорталися процеси формування сучасної української нації. Розглядаються аспекти міфологічного в українській культурі, шляхи зародження та формування національної міфології. Дано опис радянської міфології в Україні (від пролетарського месіанізму до "радянського націоналізму"). Визначено сучасні пострадянські міфології: державництво, популізм, лівий консерватизм, окциденталізм.

Висвітлено проблеми становлення дизайну у Стародавньому Єгипті. Розглянуто особливості оформлення житла та пірамід. Дизайн представлено як світову хроніку, де відображені провідні ідеї минулого і сьогодення, колективна мудрість народів. Виділено основні принципи єгипетського мистецтва, які започаткували появу єдиних образотворчих канонів.

Освещены проблемы становления дизайна в Древнем Египте. Рассмотрен дизайн египетского жилища и пирамид. Дизайн представлен как мировая хроника, в которой отражены передовые идеи прошлого и настоящего, коллективная мудрость народов. Отражены принципы дуалистического египетского мышления и основные идеи искусства Древнего Египта.

The article under consideration is devoted to the problems of design in Ancient Egypt. The dwelling and pyramids design of Ancient Egypt is of great interest. The main idea of the pyramid construction is to honour pharaohs. We cannot imagine the world's culture without art works, the invaluable creations of mankind. Design is an essential part of these achievements, it is considered to be the world's chronicle which reflected the leading ideas of the past and the present, the collective wisdom of peoples, their glory and pride. The key idea of the article reflects the principle of dualistic Egyptian mentality. The main principles of the Egyptian Art are pointed out in the article. These principles became the foundation for the appearance of the united fine-arts canons.

На підставі узагальнення багаторічного досвіду викладання філософії у вищих навчальних закладах, зокрема, Київському Славістичному університеті, наведено уявлення про особливості філософського знання, його гуманістичну, предметно-дійову суть, роль у духовному житті суспільства. Запропоновано альтернативні способи осмислення проблем буття. Розглянуто філософію як науку, релігію, метафізику, мудрість, форму суспільної свідомості. Охарактеризовано напрями світової та вітчизняної філософії. Висвітлено проблеми людини та суспільства, діалектики, соціально-практичної природи пізнання, культури, ціннісних орієнтацій людства на зламі тисячоліть.

На основе обобщения многолетнего опыта изложения философии в высших учебных заведениях, в частности, Киевском Славистическом университете, приведены представления об особенностях философского знания, его гуманистической, предметно-действенной сущности, роли в духовной жизни общества. Предложены альтернативные способы осмысления проблем бытия. Рассмотрена философия как наука, религия, метафизика, мудрость, форма общественного сознания. Охарактеризованы направления мировой и отечественной философии. Освещены проблемы человечества и общества, диалектики, социально-практической природы познания, культуры, ценностных ориентаций человечества на сломе тысячелетий.

Охарактеризовано народну мудрість як першооснову народної педагогіки. Розглянуто основні етапи розвитку фольклору, визначено його сутність та виховні потенції. Проаналізовано спадщину видатного педагога-гуманіста ХХ ст. В.О.Сухомлинського, а також особливості творчого втілення ідей вченого з народного виховання у практичну діяльність сучасної школи. Визначено рівні освоєння школярами фольклорної спадщини, здійснено моделювання системи фольклорного виховання у середній загальноосвітній школі на засадах народної педагогіки.

Охарактеризована народная мудрость как первооснова народной педагогики. Рассмотрены основные этапы развития фольклора, определены его сущность и воспитательные потенции. Проанализированы наследие известного педагога-гуманиста ХХ ст. В.О.Сухомлинского, а также особенности творческого воплощения идей ученого по вопросам народного воспитания в практическую деятельность современной школы. Определены уровни усвоения школьниками фольклорного наследия, осуществлено моделирование системы фольклорного воспитания в средней общеобразовательной школе с учетом народной педагогики.

Висвітлено життєвий та творчий шлях І.Багряного - видатного українського письменника, політичного та громадянського діяча другої хвилі української еміграції. Досліджено відношення письменника-мислителя до різних граней нашого життя. Вперше в світовій літературі зібрано філософські зерна з літературних полів творчого доробка письменника, зокрема, сентенції, дефініції, максими, афористичні цитати та цікаві висловлення.

Освещен жизненный и творческий путь И.Багряного - выдающегося украинского писателя, политического и общественного деятеля второй волны украинской эмиграции. Исследовано отношение писателя-мыслителя к разным граням нашей жизни. Впервые в мировой литературе собраны философские зерна с литературных полей творческих работ писателя, в частности, сентенции, дефиниции, максимы, афористические цитаты и интересные высказывания.

Наведено відомості про народні вірування, язичницькі свята та ритуальні звичаї українців. Висвітлено їх філософські уявлення про навколишнє середовище та буття. Представлено матеріали про народні способи лікування водою та методами фітотерапії, запропоновано рецепти приготування цілющих узварів, напоїв і драглів. Показано роль звичаєвого права як основи формування спадкоємних традицій і збереження здоров'я.

Приведены данные о народных верованиях, языческих праздниках и ритуальных обычаях украинцев. Освещены их философские представления об окружающем мире и бытие. Рассмотрены народные способы лечения водой и методами фитотерапии, предложены рецепты приготовления целебных узваров, напитков и драглей. Показана роль обычаев в формировании преемственных традиций и сохранении здоровья. Рассмотрена культура питания украинцев, приведены способы приготовления первых блюд и десертов, а также ритуальных напитков и праздничной выпечки.

Визначено експресивно-стилістичний потенціал нульсуфіксальних дериватів як структурного компонента юкстапозитів у поетичних текстах. Описано складові концепту землі в романі М.Шолохова "Тихий Дон". Розкрито лінгвокультурологічний аспект концепту "мудрість" в українській мові. Висвітлено семантичні особливості фразеологізмів з концептом "родина" в німецькій мові. Розглянуто питання індивідуально-авторської репрезентації концептів та їх функціонування в художніх текстах, детермінологізації термінів у мові української наукової фантастики, функціонування безсполучникових складних речень у публіцистичному стилі української мови. Проаналізовано функціональні значення символу крила в українській поезії.

Определен экспрессивно-стилистический потенциал нульсуффиксальных дериватов как структурного компонента юкстапозитов в поэтических текстах. Представлены составные концепта земли в романе М.Шолохова "Тихий Дон". Раскрыт лингвокультурологический аспект концепта "мудрость" в украинском языке. Освещены семантические особенности фразеологизмов с концептом "семья" в немецком языке. Рассмотрены вопросы индивидуально-авторской репрезентации концептов и их функционирования в художественных текстах, детерминологизации терминов в речи украинской научной фантастики, функционирования безсоюзных сложных предложений в публицистическом стиле украинского языка. Проанализировано функциональное значение символа крыла в украинской поэзии.

Вперше в українській етиці досліджено моральне підгрунтя галицької педагогіки 30-х рр. XX ст., яке визначається генетично-індивідуальними якостями людини, оточуючим середовищем і духовно-нормативним надбанням краю. З'ясовано, щодо в основу виховання українського середовища Галичини була покладена національна мораль, яка опиралась на здобутки народної педагогіки, звичаї, обряди, традиції, християнську мораль, виховний досвід, мудрість народу та втілювалась засобами рідної мови та культури.

Впервые в украинской этике исследованы моральные основы галицкой педагогики 30-х гг. XX в., определяемые генетико-индивидуальными качествами человека, окружающей средой и духовно-нормативными достижениями края. Выяснено, что в основу воспитания украинской среды Галиции была положена национальная мораль, опирающаяся на достижения народной педагогики, обычаи, обряды, традиции, христианскую мораль, воспитательный опыт, мудрость народа и воплощались средствами родного языка и культуры.

Висвітлено основні філософські концепції, ідеї, погляди, що становлять зміст світової інтелектуальної культури, розкрито значення філософського знання, яке еволюціонувало від "Логосу" (слова) через "Софію" (мудрість) до "Раціо" (розум). Проаналізовано філософські думки, школи, напрями, їх вплив на розвиток духовної культури. Значну увагу приділено розгляду течій сучасної філософії, стратегій розвитку світової духовної культури, а також генезу української філософії. Наведено відомості про життєві шляхи та творчі біографії видатних мислителів.

Освещены основные философские концепции, идеи, взгляды, являющиеся содержанием мировой интеллектуальной культуры, раскрыто значение философского знания, которое эволюционировало от "Логоса" (слова), через "Софию" (мудрость) до "Рацио" (разум). Проанализированы философские мысли, школы, направления, их влияние на развитие духовной культуры. Значительное внимание уделено рассмотрению течений современной философии, стратегий развития мировой духовной культуры, а также генезиса украинской философии. Представлены сведения о жизненных путях и творческих биографиях выдающихся мыслителей.

Розглянуто філософію як мудрість, форму суспільної свідомості, а також особливості філософського знання, його гуманістичну сутність, роль у духовному житті суспільства. Значну увагу приділено розгляду історичних етапів розвитку світової філософії (зокрема, стародавнього світу, середньовіччя, епох Відродження та Нового часу), її основних сучасних напрямків, своєрідності української філософії, проблем людини та суспільства, діалектики, соціально-практичної природи пізнання, культури, ціннісних орієнтацій людства на зламі тисячоліть. Описано філософську систему та діалектику Г. Гегеля, філософію Г. Сковороди, І. Франка.

Рассмотрены философия как мудрость, форма общественного сознания, а также особенности философского знания, его гуманистическая сущность, роль в духовной жизни общества. Особое внимание уделено рассмотрению исторических этапов развития мировой философии (в частности, древнего мира, средневековья, эпох Возрождения и Нового времени), ее основных современных направлений, своеобразия украинской философии, проблем человечества и общества, диалектики, социально-практической природы познания, культуры, ценностных ориентаций человечества на рубеже тысячелетий. Описаны философская система и диалектика Г. Гегеля, философия Г. Сковороды, И. Франка.

Надано спробу визначення поняття мудрості як сутнісних знань, які людина втілює за законами істини, добра та краси, й аналізу її різновидів.

Зазначено, що філософія має довгу історію. Але історія філософії (ІФ) є не лише історією поглядів мислителів. Розглянуто ІФ як історію типів філософування, а також особливості кожного типу філософування з метою знайти відмінності між ними, а також показати, що філософування - це, не що інше, як одна із сходинок до мудрості. Коли мудрість досягнуто, то філософування стає зайвим.

Проаналізовано прояв міфу Книги в прозових творах Т. Новака. Книга трактується як символ найвищого розуму - вона означає мудрість, пошук правди, трансцендентне знання і право. Книга уособлює Всесвіт, надано їй сакральне значення. Написання Книги дає можливість врятувати від занепаду і профанації ідеалізований Т. Новаком світ села - тому цей мотив так часто трапляється в його творчості. Книга - це наближення до істини, адже її праджерелом є Біблія, з якої людина може почерпнути для себе взірці поведінки і практичні поради.

Виявлено тенденції розвитку філософського знання, їх спрямування через самовизначення філософії як "мистецтво жити".

На підставі з'ясування радикальних відмінностей східної культури від західної надано визначення специфіки мудрості в її протистоянні післясократівській філософії.

Обгрунтовано понятійно-смислове визначення мудрості як органічної єдності суб'єкт-об'єктних відносин у соціумі індивідуальної душі та в духовно-культурному соціумі народної душі, чим пояснюється природне тяжіння до мудреця. Розвинуто структурування специфічних характерологічних ознак українського народу (за атрибутами Е.Д. Сміта), які пов'язуються з духовними спрямуваннями, сформованими в межах міфопоетичної світоглядно-мотиваційної парадигми, що зумовлює пісенно-романтичну драматургію його історичної вдачі та долі. Поглиблено положення щодо несприйняття українською духовністю у своїх релігійно-філософських формулюваннях абстрактно-логічних схем мислення й апелювання до сердечної мудрості, до поєднання емпірико-сенсуалістичних концепцій пізнання та суспільно-практичної діяльності. Обгрунтовано ствердження українською народною мудрістю свого духовно-діяльного потенціалу на шляху від душевного соціуму окремого індивіда до суспільного соціуму, що породжує розвинене почуття індивідуальності, а також надмірну внутрішню самокритичність, оскільки суспільна злагода в такому разі виявляється бажаною, але малодосяжною метою. Визначено властиві українській народній свідомості потужні загальнолюдські та загальноцивізаційні духовні домінанти, зумовлені об'єктивністю їх формулювань, можливих завдяки інтровертній самокритичності народної вдачі, озвученій у значній кількості різножанрових мудрих максим, і фактичній відсутності почуття етнічної замкненості.

У контексті науково обгрунтованих тенденцій (у прагненні до пізнання Логосу (Нусу), у стані нірвани, єднанні з Дао, слідуванні волі Божій) розвитку гуманістичної спрямованості педагогічної думки через епістему (спостереженя), антропологічну рефлексію у аспекті епох віхових культур Стародавнього світу систематизовано результати педагогічних поглядів щодо створення принципово нової особистісно орієнтованої концепції гуманістичної спрямованості, складовими якої є виокремлене аксіологічне поле цінностей, основою якого є абсолютні цінності: Доброта, Любов, Мудрість, домінантні якості (благоговіння, самопожертва, терпіння, людяність і обов'язок, благородство, совісна воля, смиренність, радість, довготерпіння, милосердя, лагідність, братолюбство, прощення, чеснотність, мовчазність, скромність, знання прекрасного, першосущного, божественного, прощення - поступленя - повчання), методи самопізнання (екзистенційний, епістемологічний, синергетичний), засоби формування якостей: щоденна молитва, віра, богослужіння, покаяння, наслідування заповідей блаженств, споглядання, обряди, медитація. Розкрито профетичний характер гуманістичної спрямованості педагогічних теорій зазначеного періоду, який репрезентує епістемічну проникливість, рефлексивно-креативну компетентність педагога, що здійснюється шляхом самопізнання (пізнання в діалозі, у відображенні духовних цінностей), внутрішнє досягнення (свобода волевиявлення (вільний від гріха)), через синтез ціннісних орієнтацій (принцип суб'єкта (відношення педагога до учнів), принцип цінності (релігійне відношення педагога до Бога)

Проведено системний аналіз екологізму як ідейно-світоглядної стратегії, яка інтегрує систему цінностей, тип гуманістичної культури й етично зорієнтовану практику і спрямована на оптимізацію відносин у координатах "людина - природа" та "суспільство - довкілля". Досліджено передумови становлення екологізму, тенденції його еволюції та внутрішньої диференціації. Охарактеризовано носіїв та прихильників ідеології екологізму. На підставі аналізу ідейно-світоглядних засад і практичної спрямованості основних екологістичних концепцій (глибинної екології, соціоекології, біорегіоналізму, екофемінізму) установлено інваріанти екологізму: переорієнтацію з антропоцентризму на еко- та природоцентризм, розробку нової етики "недомінування" й "етики турботи"; сакралізацію природи та землі, віру в "мудрість природного життя"; антиглобалістську спрямованість; турботу про екологічну справедливість; просвітництво. Досліджено роль і місце принципу справедливості у сучасному екологізмі, співвідношення глобального та локального, а також підходи до побудови концепцій екоосвіти у контексті екологізму.