Розглянуто проблеми інтелектуалізації комп'ютерних систем в середовищі мультимедіа як у цілому, так і для різних областей застосування.

Проаналізовано теоретичні і методичні основи організації навчання майбутніх кваліфікованих робітників у професійно-технічних закладах освіти. Розглянуто широкий спектр педагогічних проблем: від сучасної концепції професійної освіти, прогнозування цілей навчання до відбору та проектування змісту освіти, організації навчального процесу, методів, засобів і форм навчання та апробації отриманих результатів. Обгрунтовано використання технічних засобів навчання на базі електронно-обчислювальної техніки, нових інформаційних технологій та використання засобів мультимедіа, Інтернету, інформаційних систем (ГІС-технологій) тощо, а також створення відповідних педагогічних програмних засобів.

Дано огляд основних напрямків використання інтерактивної мультимедіа в дистанційному навчанні на основі телематики. Опис кожної складової підкріплений прикладами із реальних навчальних середовищ. Наведено ймовірні способи програмної реалізації розглядуваних напрямів мультимедійної інтерактивності.

Розглядається використання мультимедіа в дистанційному навчанні, стандартного забезпечення для організації розподілених комп'ютерних навчальних систем та дистанційного навчання, а також використання комп'ютерних технологій при викладанні навчальної дисципліни "Теорія надійності та живучості літальних комплексів". Аналізується концепція формування нормативних документів підготовки спеціалістів при дистанційному навчанні, нові технології в управлінні розподіленою інформаційною системою. Висвітлюється новий підхід до розробки програмного комплексу підтримки дипломного проектування, один з підходів до розв'язування задач з інформатики, форми організації навчальної діяльності в умовах інформатизації освіти, економіко-математична модель вибору оптимального напрямку інвестування та ін.

У дисертації вивчено стан досліджуваної теми в теорії і педагогічній практиці загальноосвітньої та спеціалізованої (музичній) галузях освіти, визначено загальну методологію навчання з комп'ютерною підтримкою. Розглянуто педагогічні умови використання комп'ютерних технологій на початковому етапі музичної освіти, дидактичні властивості технології мультимедіа. Розроблено критерії та показники оптимізації форм і методів вивчення музично-теоретичних дисциплін (теорії музики і сольфеджіо). Створено на основі вітчизняних методичних традицій, українського мелосу та мови авторські навчальні комп'ютерні програми, відповідну методику музичного навчання з комп'ютерною підтримкою.

Викладено основи інформаційних систем і комп'ютерних технологій, розглянуто технічні та програмні засоби в інформаційних системах, принципи функціонування локальних і глобальних мереж, організацію баз даних засобами сучасних комп'ютерних технологій. Особливу увагу автори приділили технологіям на базі автоматизованих робочих місць, принципам побудови банківських інформаційних систем. Висвітлено сучасні методи і засоби роботи в умовах використання офісних інформаційних технологій і технології мультимедіа.

Визначено основні напрями використання інтерактивної мультимедіа в дистанційному навчанні. Проаналізовано можливі способи застосування інтерактивної мультимедіа в навчальних програмах. На основі дистанційного "Курсу комунікаційних та інформаційних технологій" розглянуто конкретні способи обслуговування засобами інтерактивної мультимедіа.

Розглянуто нові можливості використання інформаційних та комунікаційних технологій для викладачів. Особливу увагу приділено питанню створення власних мультимедіальних дистанційних курсів на основі технології проектування та розробки гнучких дистанційних курсів, створеної та запровадженої у Міжнародному науково-учбовому центрі інформаційних технологій та систем ЮНЕСКО/МПІ.

Наведено результати теоретичних, експериментальных та прогностичних досліджень щодо втілення інформаційних технологій у навчальний процес середньої та вищої школи. Розглянуто особливості організації інтерфейсу комп'ютерних навчаючих програм, розвиваючого навчання з використанням комп'ютерних програм у дошкільному вихованні, а також застосування засобів мультимедіа при вивченні соціально-гуманітарних і природничо-математичних дисциплін. Висвітлюються способи реалізації міжпредметного зв'язку української мови з інформатикою, використання комп'ютерного моделювання для вивчення біологічних процесів. Досліджуються дидактичні проблеми застосування комп'ютерів у навчанні математики в школі. Описується інструментальна модель дослідження програмних продуктів, пропонуються шляхи підвищення ефективності використання обчислювальної техніки в навчальних закладах тощо.

У статтіi розглянуто питання подання іi класифіiкації неструктурованих даних в навчальних мультимедіа-системах; запропоновано використання методу компараторної ідентифікації для розбиття на класи еквівалентності і зв'язування в інфраструктуру документів, відібраних в результаті запиту до бази мультимедіа-даних.

Розглянуто актуальні питання реалізації технологічного підходу в освіті. Висвітлено концептуальні засади реформування педагогічної освіти, проблеми становлення особистісно орієнтованої освіти, використання модульної системи у професійно-технічному навчанні робітників і спеціалістів. Проаналізовано сучасні освітні технології у школі та вузі, зокрема, ігрові технології на уроках правознавства, адаптивну систему навчання, технологію викладання політології, використання мультимедіа тощо. Особливу увагу приділено сучасним технологіям викладання української та іноземної мов і літератур.

Досліджено актуальні питання перекладу мультимедійних комп'ютерних програм і сторінок у Всесвітній комп'ютерній мережі. Обгрунтовано виділення мультимедіа в особливий вид перекладного матеріалу. Грунтуючись на основних властивостях мультимедіа та спектрі виконуваних ними функцій, висвітлено фактори, які визначили вибір стратегії перекладача в процесі локалізації - особливого виду інтерпретаційної обробки.

Розглянуто особливості словотворення у бізнесовому мовленні, національні та інтернаціональні аспекти фразеології, роль термінів-словосполучень у реалізації стильових рис науково-технічних текстів, когнітивну і комунікативну динаміку формування художнього метаобразу. Проаналізовано питання реалізації соціально-мотивованої експресивності у діловому мовленні, шляхи функціонування категорії "художній образ" у жанрі драматургії. Визначено соціологічний простір рекламного дискурсу, перекладацьку стратегію в процесі локалізації мультимедіа, місце поширеної групи підмета в українському та англійському реченнях.

Вперше у вітчизняній політичній науці комплексно досліджено глобальні трансформації систем масової комунікації як нового фактора міжнародних відносин кінця ХХ ст. Обгрунтовано і концептуалізовано сучасний стан і тенденції глобальних трансформацій національних та регіональних медіа-систем Західної Європи, Північної та Латинської Америки, Північно-Східної Азії та Австралії. Виявлено основні зміни державної політики в галузі масової комунікації різних країн, виникнення та розвиток регіональних і глобальних мультимедіа-імперій (Р.Мердока, С.Берлусконі, Е.Аскаррага, Р.Маріно та ін.), які акумулюють медіа-, економічну та політичну влади та їх вплив на міжнародні відносини, і під цим кутом зору розглянуто питання формування й розвитку масовокомунікаційної системи в Україні (насамперед, телемовлення) після набуття незалежності в 1991 р. Запропоновано використання медіа- та віртуальної дипломатії в розробці та реалізації національних стратегічних зовнішньополітичних цілей. Проаналізовано діяльність міжнародних (ООН, ЮНЕСКО) та європейських інститутів (Європейський Союз, Рада Європи, Європейська телерадіомовна спілка, INTELSAT тощо) і неурядових організацій у сфері інформації та комунікації. Особливу увагу приділено політичним, економічним, культурним проблемам, питанням про права людини.

Розглянуто стан і перспективи розбудови цифрової колекції Британської бібліотеки. Зазначено, що сучасна стратегія розвитку цифрової колекції спрямована на розробку та удосконалення цифрового фонду Бібліотеки, який є необхідною умовою ефективного проведення досліджень. Детально проаналізовано наявний фонд цифрової колекції, а також її новий проект, призначений для реалізації безпосереднього доступу до неї широкої читацької аудиторії за допомогою засобів мультимедіа та новітніх інформаційних технологій.

З'ясовано особливості історичної рухомості проповідницького жанру. Досліджено вплив християнства на проблематику проповіді як публіцистичного виступу на морально-етичну тему особливої соціальної ваги у різні культурно-історичні епохи. Доведено авторитарність ідеї та мови Святого Письма у публіцистичному дискурсі сучасності. Проаналізовано роль проповідницької публіцистики у формуванні сучасної людини. Висвітлено світоглядну концепцію та аргументаційну базу модерної проповіді, яка розвивається поряд з іншими публіцистичними жанрами (аналітичною кореспонденцією, концептуальним інтерв'ю, науково-популярними статтями, есе). Розглянуто комунікаційні принципи та діалогічну природу морального типу мислення у сучасному контексті мультимедіа.

Вміщено системні відомості про найтиповіші, найуживаніші, а також найновіші програмні засоби та методи роботи з ними. Висвітлено стан і перспективи розвитку сучасної комп'ютерної техніки та технології. Особливу увагу приділено спеціальним технологіям роботи з інформацією: скануванню та розпізнаванню друкованих матеріалів, мультимедіа, відеоконференціям, локальним корпоративним мережам, глобальній комп'ютерній мережі Internet.

Досліджено та розширено модель "Системи гнучкого дистанційного навчання" з метою застосування мультимедіальних засобів у дистанційних курсах. Запропоновано теоретичні засади використання мультимедіальних засобів (МЗ) у процесі розробки дистанційних курсів для визначення області найбільшої ефективності застосування кожного МЗ залежно від параметрів, які впливають на розробку мультимедіадистанційних курсів (ММДК). Розроблено методологічні засади побудови ММДК, які постачаються через Іnternet і ще на етапі проектування дозволяють дослідити необхідність використання певних МЗ у процесі створення ММДК для різних предметних областей. Наведено засоби оцінки створених дистанційних курсів з використанням апарату ланцюгів Маркова.

Розроблено програмну модель забезпечення якості обслуговування у системах мультимедіа. Запропоновано метод визначення пріоритетів мультимедійних потоків у вигляді графа. На базі запропонованої моделі розроблено ефективний алгоритм міжпотокової адаптації, який розподіляє доступну смугу пропускання каналу зв'язку між потоками, що належать даному додатку мультимедіа.

На підставі теоретичного аналізу філософської, психолого-педагогічної та мистецтвознавчої літератури, узагальнення педагогічного досвіду обгрунтовано специфіку використання мультимедійних технологій у початковій музичній освіті з урахуванням взаємодії педагогічних і апаратно-програмних засобів. Визначено роль і місце музичних знань у структурі музичної діяльності молодших школярів, а також критерії та рівні їх сформованості. Аргументовано типологію комп'ютерних навчальних програм, здійснено ретроспективний аналіз процесу інформатизації освіти. Розроблено, експериментально апробовано та впроваджено в навчально-виховний процес методику формування музичних знань молодших школярів засобами мультимедійних технологій з урахуванням індивідуалізації навчання; відповідності змісту навчальних комп'ютерних програм творчим можливостям і рівню знань учнів; варіативності використання навчальних комп'ютерних програм у ході дослідно-експериментальної роботи з акцентом на теоретичному, емоційному та творчому аспектах діяльності; наступності у програмному забезпеченні навчального процесу на різних етапах музичного навчання; створення в системі мультимедіа ігрового середовища; інтеграції традиційного та комп'ютеризованого навчання. В межах запропонованої методики впроваджено мультимедійну програму "Українські музичні інструменти", зміст якої включає огляд історії становлення та розвитку народного музичного інструментарію.