Перше національне дослідження репродуктивного здоров'я підлітків було проведено кафедрою акушерства та гінекології №1 Національного медичного університету спільно з Українською асоціацією планування сім'ї (УАПС) шляхом анонімного анкетування 881 підлітка віком 19 - 20 років та інтерв'ювання 37 лікарів з усіх регіонів України. Термін виконання роботи - вересень-листопад 1998 року. Вивчено рівень знань підлітків про власне репродуктивне здоров'я, показники репродуктивного здоров'я, сексуальну поведінку підлітків та систему надання медичних послуг підліткам у галузі репродуктивного здоров'я та планування сім'ї.

За результатами стоматологічного обстеження 1440 осіб від 11 до 17 років визначено, що підлітки, інфіковані туберкульозом, мають значно вищий рівень поширеності карієсу та його ускладнень. На фоні інфікування туберкульозом встановлено тенденцію розвитку стану дефіциту загального та місцевого неспецифічного імунітету, який погіршується у підлітків з хронічним періодонтитом. Розроблено та запроваджено спосіб консервативного лікування хронічного періодонтиту у підлітків, інфікованих туберкульозом, з використанням А-бактерину та масляного 3,44% розчину ретінола ацетата, який сприяє зменшенню кількості ускладнень, скороченню строків лікування, розвитку позитивних віддалених результатів.

Внаслідок застосування імуномодуляторів досягнуто суттєве підвищення місцевого імунітету в порожнині рота. Редукція карієсу при застосуванні МІГІ-К становила 28,75, ехінацеї пурпурної - 5,93.

Проведено ретроспективний аналіз антропометричних показників фізичного розвитку школярів м.Чернівці у 1975 р., на початку 80-х років і в 1996 - 97 р. Визначено, що зниження рівня фізичного розвитку у школярів почалось на межі 70-х і 80-х років. У 1996 - 97 р. спостережено тенденцію до покращання фізичного розвитку окремих статево-вікових груп школярів Чернівців.

На підставі анкетного опитування 142 учениць загальноосвітніх шкіл та гімназій м. Суми зроблено аналіз сексуальної активності та статевої культури дівчаток-підлітків. Акцентовано увагу на ранньому початку статевого життя та недостатній інформованості підлітків стосовно наслідків сексуальної розпусти. Запропоновано впровадити до шкільного курсу програму "Статеве виховання підлітків".

Запропоновано новий комплексний спосіб допологової підготовки юних першороділь з використанням локальної гіпотермії. Засвідчено високу ефективність методу порівняно з іншими методами.

Досліджено епідеміологічні, соціальні, медико-біологічні та генетичні чинники ризику у підлітків з різними проявами туберкульозної інфекції. Визначено, що підлітки, які мешкають за умов туберкульозного контакту, частіше мають чинники ризику у порівнянні з особами із здорового оточення. Підлітки, які мають контакт із бактеріовиділювачами, захворюють на туберкульоз у 2,5 рази (за контактів з хворими, що померли від туберкульозу, - в 6 разів) частіше, ніж особи із здорового оточення. Дослідження антигенів HLA виявило зв'язок між наявністю антигенів HLA А11 і HLA В12 та схильністю до розвитку туберкульозної інфекції, а антигени HLA А28, HLA В8 і HLA В51, можливо, є антигенами резистентності до туберкульозу. Доведено: серед підлітків з різними проявами туберкульозної інфекції частіше зустрічаються особи з крайніми формами соматотипу (доліхо- і брахіморфної), масоростовим показником, що не відповідає нормативним даним, а також високим ступенем стигматизації фенотипу у порівнянні з неінфікованими. Дослідження та облік усіх виявлених чинників ризику дозволили сформувати групи ризику серед підлітків та індивідуалізувати тактику їх ведення.

Обстежено 225 дівчат віком від 15 до 19 років із застосуванням клініко-параклінічних методів. Хламідійне інфікування діагностовано у 72 (32 %) дівчат. У 79 (35,1 %) було виявлено інші збудники, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ): трихомоніаз - у 15 (18,98 %), генітальний герпес - у 2 (2,5 %), кандидоз - у 78 (34,7 %), уреаплазмоз - у 11 (4,9 %). Прояви бактеріального вагінозу мали місце у 19 (8,4 %) підлітків. Високий рівень інфікування ЗПСШ, відсутність своєчасного лікування є чинниками виникнення у підлітків у майбутньому безпліддя, позаматкової вагітності, невиношування, перинатальної патології.

Проблеми небажаної вагітності у підлітків мають масштаби соціальної катастрофи у всіх країнах світу. Статеве виховання повинно мати практичну направленість та інформувати підлітків про заходи щодо попередження небажаної вагітності.

Узагальнено досвід навчання сімейних лікарів навичкам формування контрацептивної поведінки у дітей і підлітків. Запропоновано аргументований висновок про необхідність створення Національної програми щодо розв'язання проблем психосоціальної адаптації та охорони репродуктивного здоров'я підлітків. Підкреслено провідну роль інституту сімейної медицини в практичній реалізації даного напряму.

Вивчено показники гормонального статусу та структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчат-підлітків з первинною і вторинною аменореями. Встановлено, що функціональний стан гіпофіза й яєчників різний у дівчаток з первинною і вторинною аменореями. Доведено, що знижений вміст естрадіолу в підлітковому віці призводить до погіршення еластичності кісткової тканини та негативно впливає на остеогенез.

Останнім часом спостерігається ріст сифілітичної інфекції як серед населення репродуктивного віку, так і серед дітей та підлітків. Ця проблема потребує серйозного вивчення та проведення не тільки медичних, але й загальнодержавних заходів.

Узагальнено сучасні погляди на проблему контрацепції у підлітків. На основі власного досвіду запропоновано принципи вибору оптимальних для цієї вікової групи контрацептивних технологій.

Наведено порівняльний аналіз особливостей ставлення до себе, самооцінки, рівня вимогливості шестикласників, які навчаються за традиційною системою навчання та системою Д.Б.Ельконіна - В.В Давидова. Висунуто припущення, що ставлення до себе підлітків-шестикласників, які навчаються за системою розвиваючого навчання, грунтується на самоаналізі, тобто когнітівному компоненті Я-концепції, водночас в основі ставлення до себе підлітків, які навчаються за традиційною системою, лежить здебільшого афективний компонент Я-концепції. У дослідженнях використано такі методики: "Опитник самовідношення" В.В.Століна, дослідження самооцінки С.А.Будассі, дослідження рівня домагань за Шварцландером. Результати дослідження показали, що підлітки-шестикласники, які навчаються за прогресивною системою навчання, відрізняються від однолітків, які навчаються за традиційною системою, більш позитивним ставлення до себе, як до особистості, та більш високою самооцінкою завдяки тому, що у них присутні сформований інтерес до пізнання власної особистості, прагнення отримувати інформацію про себе та брати відповідальність за події власного життя, ставити перед собою складні завдання в ситуації непередбаченості.

Розкрито сутність та висвітлено характерні особливості аморального вчинку, розглянуто його структуру, проаналізовано різні підходи щодо запобігання відхиленням у поведінці підлітків. Виявлено рівні та основні форми аморальних вчинків, що скоюють підлітки та з'ясовано їх мотиви. Визначено психологічні умови, додержання яких сприяло процесу запобігання аморальним проявам в поведінці підлітків. Розглянуто зовнішнє вираження внутрішньої структури особистості підлітка. Запропоновано програму, яка дозволила за умов сучасної загальноосвітньої школи розвинути свідоме ставлення підлітків до норм моралі та зменшити, а в деяких випадках позбутися певних аморальних аспектів їх поведінки.

Розглянуто проблему вивчення координаційних здібностей та їх формування. Наведено результати експериментального дослідження з проблеми співвідношення генетичних факторів і факторів середовища. Досліджено статеві розходження спадковості деяких видів координаційних здібностей.

З метою оцінки морфофункціональних особливостей нервової системи у підлітків з вегетосудинною дистонією (ВСД), які проживають на радіоактивно забрудненій території, обстежено 183 підлітка віком від 12-ти до 14-ти років і 108 підлітків, які проживають у неконтрольованих районах. Для підлітків, які постійно проживають за умов "екологічного стресу", характерне переважання частоти гіпертонічного типу регуляції тонусу судин головного мозку та висока частота пароксизмальної активності іритативного характеру та кірково-підкіркових дисфункцій, які свідчать про залучення більш глибоких відділів головного мозку, можливо внаслідок його дифузного пошкодження.

Вивчено стан здоров'я 2660 підлітків віком 15-18 років, які мешкають у районах Українського Полісся, забруднених радіонуклідами. Практично здоровим можна вважати лише кожного шостого підлітка. На стан здоров'я негативно впливають радіаційне забруднення та зобна ендемія регіону. У структурі захворюваності підлітків домінують хвороби ендокринної системи та нервово-психічні розлади функціонального генезу, у зв'язку з чим ці напрямки повинні бути пріоритетними в практичній роботі педіатра та сімейного лікаря.

Визначено особливості реактивності нервової системи хлопчиків і дівчаток 13 - 14 років, які мешкають в населених пунктах з різними соціально-економічними умовами ведення господарства - сільськогосподарськими, змішаними (сільськогосподарськими та промисловими) та промисловими.

Определены особенности реактивности нервной системы мальчиков и девочек 13 - 14 лет, которые проживают в населенных пунктах с разными социально-экономическими условиями проживания - сельскохозяйственными, смешанными (сельскохозяйственными и промышленными) и промышленными.

The article deals with the peculiarities of a nervous system reactivity of boys and girls, age 13-14, living in populated areas with different social-economic management agricultural, mixed (agricultural and industrial) and industrial.

Наведено результати дослідження впливу генотипічних факторів і факторів середовища на розвиток координаційних здібностей школярів, а також обгрунтовано доцільність використання методу дерматогліфічних маркерів у практиці фізичного виховання та спортивного тренування, перспективність застосування для їх діагностики морфологічних показників будови рук людини, що відображають наявність задатків до розвитку, як простих форм прояву здібності оцінювати та регулювати динамічні та просторово-часові параметри координації рухів, так і означеної здібності в цілому.

Приведены результаты исследования влияния факторов генотипа и среды на развитие координационных способностей школьников, а также показана необходимость применения метода дерматоглифических маркеров в практике физического воспитания и спортивной тренировки, и перспективность применения для их диагностики морфологических показателей строения рук человека, что также отражает наличие задатков к развитию простых форм проявления способности оценивать и регулировать динамические и пространственно-временные параметры координации движений, а также способность в целом.

This article studies the factors which influence the development of the ability to evaluate and regulate dynamic and spatio- temporal parametrs of movement coordination and gives the experimental basis of usage of the dermatogliphyc methods for prognosticating the development of coordinative skills in educational process. The writer research allowed to purpose the methods of revealing coordinative skills of the pupils, which included the methods of genetic researches taking info account the principle of individualization.