Розглянуто сучасні теоретико-методологічні, практичні та психолого-педагогічні проблеми формування змісту та удосконалення форм проведення безперервної педагогічної практики студентів вищих педагогічних закладів освіти як первинної форми їх професійної практичної підготовки. Висвітлено проблеми педагогічної практики з фахових дисциплін за умов ступеневої освіти, досліджено роль педагогічної практики в процесі становлення вчителя початкових класів тощо.

Висвітлено проблему відродження риторики як теоретичної основи ораторського мистецтва. Обгрунтовано необхідність розвитку педагогічної риторики, її роль в процесі підготовки фахівців гуманітарної сфери. Проаналізовано процес становлення європейської риторичної традиції. Запропоновано шляхи вдосконалення ораторської майстерності педагога.

Висвітлено погляди вітчизняних педагогів другої половини ХIХ ст. щодо форм підвищення кваліфікації вчителів. Доведено, що практично-педагогічна діяльність на курсах та з'їздах розглядались ними як необхідна умова та ефективний шлях удосконалення професійних вмінь і навичок, формування педагогічної майстерності вчителів-практиків.

Розкриваються різні аспекти складної історії Галичини від найдавніших часів до наших днів, розвитку її культури, освіти, мистецтва, інших галузей матеріальної і духовної діяльності галичан у нелегких умовах тривалого іноземного поневолення. Серед розглянутих питань - галицько-польські відносини ХІ-ХІІ ст.; розвиток української державності в період Галицько-Волинського князівства; вплив візантійського мистецтва на культуру стародавнього Галича; риторика Галицько-Волинського літопису; перші українські часописи Галичини про українську мову та національне відродження краю; формування та розвиток господарсько-економічної культури в Галицько-Волинській державі та ін.

Проаналізовано барокову гомілетику І. Галятовського - "Наука албо способ зложеня казаня" (1659 - 1660), укладену задля допомоги православному священникові-провінціалу в написанні проповідей за часів Руїни. Мета дослідження - виявити впливи давньогрецької (V - IV ст. до н.е.) риторичної спадщини на барокову теорію церковного красномовства, для якої характерною рисою була "нерефлексована взірцевість античності", що неодноразово підкреслювалося вченими у студіях більш загального плану. Проведено порівняльний аналіз вчень про структурування промови поданих, вірогідно, вже у перших риториках Тісія та Корака (V ст. до н.е.), досліджуваних Платоном, підсумованих Арістотелем та його послідовниками; розглянуто вчення про емоційний вплив і зацікавлення реципієнта, про "відповідність", "ясність", "переконливість", "доказовість" промови тощо. Зазначено, що на компонуванні барокових проповідей позначилися принципи укладання орацій судового, дорадчого й епідиктичного родів, які культивувалися Давньою Грецією та Римом, породжені потребами функціонування тогочасних соціумів.

Досліджується зростання потреби українського народу в освіті на рубежі століть, соціально-економічні передумови її прискореного розвитку та специфіка структури. Характеризується політика царського уряду і діяльність прогресивної української інтелігенції в галузі народної освіти, специфіка функціонування недержавних навчальних закладів України. Розглядається початкова, середня, комерційна, вища, педагогічна та професійна освіта. Висвітлюється розвиток освіти в Єлисаветграді. Визначається місце і роль приватної та громадської ініціативи в системі народної освіти України, співставляються процеси минулого і сьогодення, розглядаються можливі шляхи та напрями розвитку освіти України в найближчому майбутньому.

Розглянуто теорію економічної ефективності людського капіталу на постіндустріальній стадії розвитку суспільства. Запропоновано шляхи реорганізації бізнес-освіти в Україні у сфері управління фінансами. Проведено моніторинг педагогічних засад формування управлінської культури державних службовців. Наведено модель взаємозв'язку структури спілкування та періодів цілісного модульно-розвивального оргпроцесу. Детально проаналізовано особливості розвитку Я-концепції в інноваційному освітньому процесі. Значну увагу приділено психологічним механізмам формування професійної спрямованості особистості, філософсько-дидактичним проблемам сучасної риторики.

Описується життя і творча діяльність відомого українського педагога, просвітянина, військового та громадсько-політичного діяча Михайла Галущинського (1878-1931), невтомного борця за реалізацію української національної ідеї. Висвітлюється педагогічна та громадсько-просвітницька діяльність, детально розглядається період служіння командантом у легіоні Українських Січових Стрільців.

Викладається соціально-психологічна і педагогічна концепція життєвих криз особистості, пропонується їх типологія. Висвітлюється проблема кризи особистості в умовах суспільної трансформації українського суспільства на порозі XXI ст., особливості духовної ситуації в умовах суспільної нестабільності, форми прояву кризового стану особистості. Дається екскурс до теми "драма кохання", обговорюються проблеми психокорекції та психотерапії стресових станів особистості. Значна увага приділяється соціальним, психологічним, педагогічним технологіям допомоги дітям і молоді у кризових ситуаціях.

Розглянуто питання розвитку комп'ютерних інформаційних технологій. Запропоновано застосування їх у навчальному процесі під час дистанційного та відкритого навчання. Висвітлено психолого-педагогічні проблеми навчального процесу, що виникають внаслідок застосування комп'ютерних інформаційних технологій.

Висвітлюються основні етапи життя, наукова і педагогічна діяльність академіка Академії наук України, дійсного члена Української академії сільськогосподарських наук М.М.Кулешова, видатного українського вченого у галузі рослинництва, відомого далеко за межами України своїми дослідженнями з питань біології, систематики, екології та агротехніки культурних рослин, особливо кукурудзи і пшениці, одного з основоположників вітчизняного агрономічного насіннєзнавства і організатора контрольнонасінної справи. Містяться списки друкованих праць М.М.Кулешова; праць, опублікованих за редакцією М.М.Кулешова; дисертацій, виконаних під керівництвом М.М.Кулешова, а також література про життя та діяльність М.М.Кулешова.

Проаналізовано західноукраїнську культуру, літературу 30-х років ХХ ст. Висвітлено поширеність явищ національної ідентичності, творення та розповсюдження ідеології, телеології та риторики національної самототожності всіх семантичних структурах - від масової свідомості (формування галицького культурно-психологічного феномену) до літератури. Досліджено космологічні й етноохоронні жанри львівського літературного дискурсу 30-х років ХХ ст. - історичну белетристику, "сільську" та жіночу прозу, поезію. Наведено методи дослідження - нові літературознавчі теорії. Досліджено культурологічний та психологічний феномен Галичини: семний та символічний виміри. Розкрито історіософську концепцію минулого.

На основі аналізу чисельної кількості історико-педагогічної літератури, архівних джерел, які друкуються вперше, висвітлено етапи становлення і розвитку музично-педагогічної освіти в Україні, обгрунтовано систему музично-педагогічної підготовки вчителів, проаналізовано навчально-виховний процес вітчизняних педагогічних закладів у 20-80-ті роки. Накреслено шляхи удосконалення підготовки майбутніх фахівців музично-естетичного профілю у вищих педагогічних закладах освіти з урахуванням вимог сучасності.

Розглядається проектування навчально-виховного процесу як педагогічна проблема, система проектування та її структурні компоненти, аналіз результатів психолого-педагогічної діагностики розвитку учнів сільської школи, педагогічне моделювання і організація діяльності та спілкування учнів. Обгрунтовується об'єктивна необхідність проектування навчально-виховного процесу як умови і засобу забезпечення особистісно-орієнтованого підходу до виховання підростаючого покоління.

Розглядаються актуальні проблеми з педагогічних та філологічних наук. Висвітлюються питання використання елементів народознавства в процесі ознайомлення дошкільників з природою, задач екологічного змісту в курсі хімії середньої школи, а також питання підготовки майбутніх учителів до роботи з батьками та розвитку художніх і конструктивних вмінь як становлення професійної майстерності майбутнього вихователя. Описуються психолого-педагогічні умови розвитку музичного сприймання підлітків, деякі аспекти організації медичної освіти в Україні та особливості проектування виховної діяльності. Аналізуються педагогічна діяльність Л.Курбаса, проблема виховання у творчості О.Кобилянської, а також педагогічні ідеї С.Коваліва.

Наведено результати грунтовного аналізу поглядів, переконань, напрацювань, досвіду управлінської діяльності українського діяча І.Огієнка. Вперше вказано на об'єм науково-педагогічної спадщини вченого і можливості її використання в середніх навчальних закладах України та при викладанні курсів історії вітчизняної педагогіки, історії української літературної мови, основ культури мови, історії України, релігієзнавства у вузах, застосування в практиці родинно-шкільного виховання. Значну увагу приділено ідеям гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу, дидактико-методичному забезпеченню змісту навчання, розвитку творчої особистості педагога, критеріям ефективного керівництва освітніми структурами за поглядами І.Огієнка.

Розглянуто проблему необхідності цілеспрямованого формування позитивного ставлення до себе у молодших школярів як чинника, що в значній мірі впливає на розвиток особистості, а також неможливість реформування системи освіти, побудованої на принципах особистісно-орієнтованого навчання, природовідповідності без зважання на особливості розвитку самосвідомості, зокрема, лінії емоційно-ціннісного ставлення до себе у молодших школярів. Зроблено припущення, що саме молодший шкільний вік є сенситивним для формування емоційного та раціонального компонентів самоставлення. Охарактеризовано сучасний стан проблеми, наголошено на недостатності теоретичних і практичних досліджень у вивченні розвитку та формування позитивного ставлення до себе у дітей даної вікової групи. Доведено необхідність формування позитивного ставлення до себе у молодших школярів як головного компонента в педагогічній практиці, оскільки воно є визначальним у системі відношень суб'єкта до світу, що задає змістовні орієнтири життєдіяльності людини.

Відображено основні етапи життя, науково-дослідна, науково-організаційна, педагогічна і громадська діяльність відомого українського вченого і педагога, спеціаліста в галузі ботаніки, зоології, охорони природи, аграрної науки О.А.Янати. Міститься покажчик літератури про нього, покажчик видань під його редакцією та список його друкованих праць.

Наведено публікації науково-методичного характеру стосовно актуальних проблем художньо-естетичного виховання учнівської та студентської молоді. Висвітлюється стан українського мистецтва першої половини ХІХ ст., дана психолого-педагогічна характеристика інтересу до зображувальної діяльності дошкільників. Визначено засоби виховного впливу на уроках образотворчого мистецтва (ОМ), а також здійснений історико-педагогічний та компонентно-структурний аналіз наочності у вивченні ОМ. Окремі питання присвячені використанню символіки декоративного мистецтва України, кольору - як засобу виразності в образотворчій діяльності, ролі сім'ї у художньо-естетичному вихованні дітей тощо.

Висвітлюється діяльність українського педагогічного товариства "Рідна школа" в боротьбі за національну освіту в Галичині (1881-1939 рр.) та простежується розвиток теорії виховання у Східній Галичині в контексті зарубіжної педагогічної думки (1918-1939 рр.). Характеризується розвиток форм і змісту педагогічної підготовки та підвищення педагогічної кваліфікації викладачів українських вузів у воєнні та післявоєнні часи (1941-1958 рр.). Розглядається проблема полікультурності в загальноєвропейському освітньому просторі. Аналізується польська педагогічна думка про виховання через туризм і питання європейської інтеграції. Розкривається сутність педагогічного співробітництва структур України й Польщі в ініціюванні здорового способу життя учнівської молоді, а також викладено актуальні проблеми становлення і розвитку української системи професійно-технічної освіти.