З позиції системного міждисциплінарного підходу дістала подальшого розвитку концепція чотирифакторного забезпечення сексуальності, на базі якої розроблено концепцію багатофакторності психосоматичних співвідношень, їх класифікація та принципи діагностики при досліджуваній патології, що лягло в основу запропонованої системи діагностики, корекції та профілактики сексуальної дисгармонії подружньої пари. На думку автора, психосоматичний принцип дослідження і корекції порушення сексуального здоров'я являється методологічно правильним підходом до встановлення ролі соціогенних, психогенних та соматогенних факторів у його розладі та пошуку шляхів трансформації співвідношення цих факторів з метою відновлення.

З позиції системного міждисциплінарного тлумачення визначені співвідношення соціогенних, психогенних та соматогенних чинників у розвитку сексуальних розладів у чоловіків та сексуальної дисгармонії подружжя. Сексуальне здоров'я, враховуючи багатомірність його забезпечення, саме по собі є психосоматичним феноменом і може бути своєрідною моделлю психосоматичних співвідношень і класичним прикладом інтегративного підходу до вивчення його із зазначених позицій. Системне розуміння психосоматичних співвідношень при розладі сексуального здоров'я повинно передбачати дослідження усього комплексу факторів, що його визначають, окрім біологічних - загальну та сексуальну культуру, особистісні відмінності, міжособистісні відношення, адаптацію подружжя на всіх рівнях взаємодії, соціальні та мікросоціальні впливи. Адекватний коригуючий вплив при сексуальній дисгармонії неможливий без аналізу стану усіх вказаних компонентів сексуального здоров'я. Розроблена система їх діагностики, корекції та профілактики, відображено необхідні науково обгрунтовані відомості.

З позицій системного міждисциплінарного підходу висунуто ідею вивчення алкоголізму як наркологічної проблеми в межах сімейної медицини. Виявлено механізми розвитку і розроблено класифікацію концептуально значущих варіантів сексуальної дисгармонії, патогномонічних типовим ситуаціям алкогольної залежності у чоловіка, дружини чи обох із подружжя. Запропоновано концепцію виникнення при алкоголізмі патологічної сім'ї. Визначено диференційно-діагностичні критерії виявлених варіантів сексуальної дисгармонії і розроблено систему їх психотерапевтичної корекції.

На основі системного аналізу сексуального здоров'я з урахуванням гострої та хронічної психотравмуючої ситуації, що мала місце під час бойових дій, соціальних, психологічних, соціально-психологічних і біологічних чинників виявлено закономірності різних варіантів сексуальної дисгармонії при різних синдромах віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми (психопатологічних, вегетативно-судинних, нейроендокринних). Визначено, що порушення сексуальної функції при травматичній хворобі мозку у чоловіків можуть бути наслідком як зазначених клінічних синдромів, так і дезадаптації подружжя на різних рівнях взаємодії.

Висвітлюється чинне шлюбно-сімейне законодавство України. Розглядаються поняття шлюбу, сім'ї, особисті та майнові права й обов'язки подружжя, правовідносини між батьками і дітьми. Проаналізовано основні положення законодавства щодо усиновлення (удочеріння), опіки й піклування, а також шлюбно-сімейні права іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні та використання в Україні законів про шлюб та сім'ю іноземних держав і норм міжнародних договорів. Особлива увага приділяється проблемним питанням сімейного законодавства. У додатку друкуються схеми, на яких зображені зв'язки між вузловими поняттями й нормами шлюбно-сімейного законодавства.

Дисертація присвячена питанням психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців Прикордонних військ. Проведено психолого-педагогічний аналіз проблеми, обгрунтовано основні умови надання психологічної допомоги сім'ям в залежності від їх типу сімейно-шлюбної взаємодії. Автором розроблено методику психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців, ефективність якої обгрунтовано теоретично і підтверджено практично. Встановлено, що проведення індивідуальних та групових психопрофілактичних заходів з шлюбними партнерами значно підвищує рівень психологічної готовності подружжя до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї. Запропоновано конструктивні форми та методи психопрофілактичної роботи з членами подружніх пар.

На основі принципово нового етологічного підходу до аналізу поведінки подружжя при сексуальній дисгармонії досліджено особливості їх невербальної взаємодії. Розроблено систему оцінки складних форм індивідуальної невербальної поведінки подружжя при сексуальній дисгармонії. З врахуванням виявлених закономірностей розроблено етологічно обгрунтовану систему психотерапевтичної корекції порушення сексуального здоров'я з використанням розробленого автором невербального психосексуального тренінгу.

Розглянуто питання перебігу сімейної кризи у молодого подружжя. Доведено, що подолання подружньої кризи є складним інтегративним процесом, що здійснюється у двох лініях (захисній та долаючій) та чотирьох формах реагування на подружню кризу. Встановлено критерії класифікації подружжя: зовнішня межа, емоційна близькість подружжя, конфліктність, влада, підтримка, внутрішня межа, тип подружнього контролю. Виявлено часову динаміку форм подружжя протягом перших семи років подружнього життя. Протягом перших років подружнього життя послаблюється суперництво, яке поступово переростає в ізоляцію, "мертве" подружжя та емоційне відчуження. Визначено, що порушення подружнього спілкування зумовлено, як мінімум, двома синдромами: "токсичне кохання" і "Пітера Пена", спільними симптомами яких є незрілість та безвідповідальність. Виявлено високу ембівалентність у стосунках з батьками, що свідчить про нездорові батьківсько-дитячі взаємини. Із збільшенням шлюбного стажу спостерігається тенденція до відриву від батьків. У чоловіків проявляється тенденція до пошуку нових об'єктів кохання за одночасної прив'язності до попереднього. У жінок достатньо міцним є зв'язок з батьками (зокрема, батьком), який потім послаблюється. На етапі шлюбного стажу 4-7 років незадоволення чоловіком призводить до зростання тенденції пошуку нового кохання, за умов збереження залежності від попереднього партнера. Спостережено цілком закономірне збільшення агресивності у жінок і чоловіків у зв'язку з незадоволенням актуальними подружніми стосунками та збільшення кількості аутоагресивних форм поведінки у чоловіків та жінок. У кризових парах простежується

За допомогою системно-структурного аналізу досліджено порушення сексуального здоров'я подружжя при віддалених наслідках хірургічного лікування гіпоспадії у чоловіка. Визначено роль соматогенних, соціогенних, психогенних та негативних соціально-психологічних чинників у генезі зазначених порушень. Запропоновано диференціально-діагностичні критерії різних варіантів сексуальної дисгармонії за досліджуваної патології та систему їх диференційованої психотерапевтичної корекції.

З позицій системно-структурного підходу визначено причини, умови розвитку, перебіг і клінічні варіанти сексуальної дисгармонії подружньої пари при аліментарному ожирінні у чоловіків. Виявлено роль соціальних, психологічних, соціально-психологічних та медико-біологічних чинників у генезі сексуальної дисфункції у чоловіків і порушенні сексуального здоров'я подружжя. Розроблено систему корекції з урахуванням соматичного та психічного стану чоловіка й дружини, а також ступеня їхньої адаптації на всіх рівнях взаємодії.

Вивчено перебіг вагітності, пологів та стан внутрішньоутробного плода і плаценти, а також деякі показники гомеостазу у 112 жінок із родин ліквідаторів з урахуванням особистої участі членів родини (чоловік, дружина чи подружжя) в ліквідації. Отримані дані свідчать про високу частоту ускладнень вагітності та пологів, а також дисфункціональні порушення в тиреоїдній та імунній системах, фетоплацентарному комплексі (ФПК), які проявляються уже з ранніх термінів гестації, і найвиразніші у жінок-учасниць ліквідації наслідків аварії, особливо із родин, де ліквідаторами було подружжя. Встановлено зв'язок між рівнями інкорпорованих радіонуклідів та трофобластичного beta-глікопротеїду і плацентарного лактогену. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямований на очищення материнського організму та оптимізацію функції ФПК, який сприяв зниженню кількості ускладнень під час вагітності та пологів, поліпшенню стану новонароджених.

На підставі даних про місце народження подружжя підраховано параметри ізоляції відстанню у популяціях Зміївського району Харківщини. Коефіцієнт kf у вивчених популяціях знизився за період з 1960 до 1985 рр. та підвищився у наступному. Ефективний тиск міграцій Me за вивчений період знизився в 1,25 рази у місті та в 1,05 рази у селі, до того ж у місті раніше. Коефіцієнт спорідненості "а" у місцевій популяції знизився за перші вивчені 25 років у 1,19 рази та підвищився у наступному в 1,24 рази. У сільських популяціях цей показник постійно зростав (в 1,15 рази). Відзначено тенденції до зниження коефіцієнта лінійного систематичного тиску b, який упав за період з 1960 до 1985 рр. в 1,83 рази. Середній коефіцієнт спорідненості Ф(d) був вищим у місті, ніж у селі, спостерігалася тенденція до його підвищення.

Робота знайомить з різними підходами до проблеми сімейної адаптації, особливостями протікання кризи у молодого подружжя, можливими реакціями партнерів на критичну ситуацію в сім'ї, діагностичним інструментарієм та психотерапевтичними моделями, які можуть бути використані в практиці консультування сім'ї.

Досліджено складний конструкт - рівень домагань (РД) та його вплив на сімейні відносини. РД розглянуто як навколограничну характеристику особистості, яка залучена до процесу цілестворення та пов'язана з різними ситуаціями, де дана особистість обирає завдання певної складності. Встановлено багатоаспектність і важливість цього впливу на стабільність шлюбу. Простежено взаємозв'язок між рівнями домагань і такими особистісними утвореннями як самооцінка, функціонально-рольові очікування, система цінностей, а також вплив рівнів домагань на конфліктогенність сім'ї. Проаналізовано культурно-історичну основу сімейних відносин. Розглянуто різні сполучення рівнів домагань у подружжі в аспекті їх впливу на динаміку і стабільність шлюбу. Розроблено комплексну методику, засновану на визначенні РД подружжя, що дозволяє всебічне вивчення членів родини. Рекомендовано використання встановлених закономірностей в сімейній психокорекції.

Досліджено поняття сім'ї в праві та її суб'єктного складу, тенденції їх розвитку. Сформульовано основні поняття концепції правового режиму майна членів сім'ї, наведено класифікацію правових режимів за різними класифікаційними ознаками. Здійснено порівняльно-правовий аналіз правових режимів майна членів сім'ї, умови їх виникнення та формування як цілісних регулюючих комплексів. У ракурсі нових соціально-економічних реалій визначено основні проблеми правового регулювання майнових відносин подружжя, батьків і дітей, членів селянського (фермерського) господарства, а також членів сім'ї, об'єднананих для спільної праці. Розроблено конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке регулює майнові відносини членів сім'ї.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)735.3 + Х892.19(4УКР)18

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано внутрішні резерви стабілізації подружніх стосунків на етапі їх становлення. Розроблено методику для виявлення динаміки особистісних рис шлюбних партнерів у ході подружньої адаптації, змін у сприйманні один одного та самих себе, певних особливостей, які детермінують даний процес. Запропоновано модель особистісної інтеграції подружжя. Встановлено, що в якісно різні періоди шлюбу психологічна сумісність партнерів має певні особливості. Виявлено відмінності у структурі ціннісних утворень та у структурі особистісних рис партнерів. Показано, що особистісна самореалізація у шлюбно-сімейній взаємодії опосередковується когнітивними й ефективними складовими, які утворюють тріаду: самооцінка, очікувана оцінка та оцінка партнера. Суперечності, які виникають у взаємосприйманні партнерів в період адаптації один до одного, є джерелом зміни та розвитку особистісних характеристик, необхідних для ефективної взаємодії в шлюбі.

Проведено всебічне комплексне клінічне, експериментально-психологічне та соціологічне обстеження 161 подружжя з різними формами первинної сексуальної дезадаптації, а також сексуальної дисфункції у подружжя. На підставі здобутих результатів розроблено триетапну модель тренінгу особистісного росту як методу психотерапевтичної корекції сексуальної дисгармонії подружжя. Досліджено короткострокові та довгострокові ефекти тренінгу, а також виявлено позитивну динаміку особистісних особливостей та характеру взаємодії подружжя. Визначено оптимальний - компромісний стиль ведення тренінгової групи. Доведено високу ефективність тренінгу особистісного росту у разі невротичних розладів, що супроводжують сексуальну дисгармонію.

Досліджено особливості міжособистісних стосунків подружжя, клінічні особливості сексуальних розладів та залежність їх виникнення від стану соціально-психологічної, психічної, нервової та вегетативної регуляції сексуальної функції. Виявлено різні варіанти внутрішньосімейної дезадаптації та розроблено критерії їх диференційної діагностики.

Розроблено трифакторну концепцію порушення здоров'я сім'ї, на основі якої досліджено стан здоров'я сімей ліквідаторів аварії на ЧАЕС як інтегративний соціобіопсихологічний феномен на засадах системного міждисциплінарного підходу. Виявлено порушення соматичного, психічного та сексуального здоров'я подружжя, невротичні розлади у дітей, порушення адаптивності та функцій сім'ї. Обгрунтовано необхідність установлення функціонального діагнозу кожному члену сім'ї та сімейного діагностичного заключення. Запропоновано діагностичні алгоритми порушення психічного здоров'я, розроблено систему сімейної психотерапевтичної корекції, що дає змогу реабілітації сімей ліквідаторів.