Досліджено діяльність Арсенія Гавриловича Лебединцева - церковного та суспільного діяча ХІХ ст., історика, археографа, викладача Одеської духовної семінарії та Рішельєвської гімназії.

Висвітлено питання формування навчально-пізнавальної активності студентів. Обгрунтовано теоретичні положення активізації навчання, подано ретроспективний аналіз проблеми, викладено показники, рівні, напрямки формування активності студентів через розвиток їх пізнавальних здібностей, удосконалення педагогічної майстерності викладачів, оптимальне застосування методів навчання тощо. Наведено приклади застосування інтелектуальних ігор, методику проведення заняття з аналізу виробничих ситуацій, вміщено матеріали дослідно-експериментальної роботи тощо.

Розглянуто необхідність приведення у відповідність змісту та форми організації EFLT з внутрішньою природою людини, психологічними та соціальними закономірностями вивчення мови. Запропоновано об'єднання фрагментарного підходу до вивчення мови з переходом від домінуючої ролі викладача до домінуючої ролі студента.

Міститься покажчик друкованих публікацій, критико-біографічної та мемуарної літератури 60 професорів та викладачів Ніжинської вищої школи за 100 років, чия наукова діяльність суттєво вплинула на подальший розвиток школи. Серед них: Адріанов П.А., Боголюбов Н.М., Жданов С.Н., Козловський І.П., Лавровський Н.А., Максимович Г.А., Орлай І.С., Радченко К.Ф., Соколов М.І., Фохт Р.А. та ін. Про кожного дається коротка біографічна довідка.

Систематизовано творчу спадщину ніжинських науковців зазначеного періоду, відтворено цілісну картину наукового життя вузу, а також суспільно-політичної атмосфери минулих років. Матеріали викладено за алфавітом прізвищ викладачів, прямою хронологією та циклами наук.

Розглядаються сучасний стан вищої освіти в країнах Європейського союзу та в Сполучених Штатах Америки, загальні принципи вищої освіти як системи певних соціальних і моральних цінностей, місце студента в цій системі, права та обов'язки студентів, співпраця викладачів і студентів, феномен інтернаціоналізації вищої освіти на Заході та інші питання. У додатку наведені дані щодо змісту навчальних планів деяких західних університетів з соціальних дисциплін та перспективи розвитку освітньої та науково-дослідної діяльності.

Містяться статті з актуальних питань теорії освіти, навчання, виховання та психології. Досліджуються проблеми формування педагогічної майстерності учителів, технологія удосконалення навчально-виховного процесу на уроці, системності у підході до педагогічних явищ. Висвітлюється роль народного мистецтва у системі національного виховання молоді та в духовному відродженні національної свідомості українського народу, педагогічний потенціал творчої спадщини Л.Українки, особливості спілкування викладачів із студентами, педагогічні умови становлення професіоналізму технічних вузів. Розглядається використання краєзнавчого матеріалу на уроках розвитку зв'язного мовлення учнів, словесний опис зовнішності як комунікативне уміння, дещо з історії застосування ідей системного підходу в педагогіці та ін.

Даний випуск є продовженням бібліграфічного покажчика "Ніжинська гоголіана" (1979 - 1995 рр.), де вміщено праці останніх років. Покажчик відображає здобутки сучасного періоду дослідження творчості М.Гоголя і репрезентує внесок викладачів університету у вивчення спадщини великого письменника.

Обгрунтовано необхідність цілеспрямованої роботи щодо підвищення педагогічної культури професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів. Розкрито можливості розроблених концептуально-технологічних моделей професійно-педагогічної підготовки відповідно до вирішення проблеми оновлення змісту педагогічної освіти. Вивчено досвід впровадження навчальних курсів з основ педагогічної майстерності, педагогічної творчості, професіоналізму викладача в системі багатоступеневої підготовки педагогічних працівників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч11 д(4УКР) я1 + Ч73 я1 + Ч75 я1

Рубрики:

Культура. Культурологія

Бібліотечна справа. Бібліотекознавство

Бібліографія. Бібліографознавство

Шифр НБУВ: С10112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлюються проблеми наукового пізнання природи діалогу та діалогічності, передумови та засоби гуманізації шкільної освіти шляхом діалогізації освітньої взаємодії вчителя і учня, викладача і слухача. Вперше теоретично та експериментально розроблена дидактико-діалогічна модель (ДДМ) підвищення кваліфікації учня, конкретизована система діалогічних понять, визначені параметри, критерії і показники ефективності курсової підготовки за ДДМ.

Висвітлено економічно-педагогічні аспекти впливу соціуму на молодь, обгрунтовано особливості громадянського виховання особистості, дидактичні проблеми використання основ економіки за ринкових умов. Узагальнено закономірності розвитку змісту, структури, функцій економічної освіти. Розглянуто професійну освіту майбутніх фахівців як один з провідних факторів, що зумовлює економіко-освітній розвиток суспільства, зміцнення його науково-технічного та соціально-економічного потенціалу. Обгрунтовано необхідність посилення відповідальності викладачів за організацію економіко-гуманітарного виховання особистості, реалізацію завдань, які ставить суспільство перед освітою у процесі професійної підготовки спеціалістів.

Проаналізовано економічні умови, що впливають на процес реформування системи освіти: низький рівень і нерегулярну виплату заробітної платні, зменшення кількості учнів щороку, звільнення зі шкіл найбільш перспективних викладачів, що призводить до зниження рівня викладання. Запропоновано деякі заходи щодо збільшення бюджетного фінансування сфери освіти і створення умов для залучення альтернативних джерел коштів.

Роботу присвячено історії, народній культурі і мистецтву Зарічненського району Рівненщини, потерпілому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Представлено матеріали дослідження вчених, викладачів вузів, краєзнавців, музеєзнавців, мистецтвознавців, етнографів, фольклористів, письменників про екологію природи та духовності цього самобутнього краю. Розглядаються мова, топоніміка, археологія, антропологія регіону, особливості його фольклору.

Висвітлено проблеми організації навчальної та науково-дослідної роботи викладачів, докторантів, аспірантів і студентів у педагогічному вузі. Запропоновано шляхи удосконалення підготовки майбутніх учителів до особистісно-орієнтованої виховної роботи з дітьми. Детально розглянуто психограму професійно значущих якостей вихованців ліцеїв юридичного профілю, технологію критичного мислення, а також формування світогляду студента у процесі мовної підготовки.

Висвітлено проблеми організації навчальної та науково-дослідної роботи викладачів, докторантів, аспірантів і студентів у педагогічному вузі. Розглянуто питання розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку засобами образотворчого мистецтва, формування художньої культури студентів творами живопису, управління учбовою діяльністю з використанням нових педагогічних технологій. Проаналізовано дидактичні та ергономічні функції засобів навчання, методи забезпечення наступності у навчально-виховному процесі школи та дошкільного закладу.

Організація дистанційного навчання має на увазі використання новітніх технологій, мультимедійних систем, віртуальних бібліотек в Internet тощо. Але найважливішим є організація контакту викладача з студентом, причому є дуже важливим організувати його таким чином, щоб оптимізувати ефективність використання Internet-каналів, а отже, і вартість зв'язку. У даній статті розглядається система оптимізації використання Internet-каналів для проведення дистанційного тестування студентів.

Розглянуто систему прийомів нетрадиційної медицини в підготовці фахівців з фізичного виховання. Наведено рекомендації для викладачів фізичного виховання з нетрадиційної медицини.

Викладено історичні аспекти розвитку української державності, особливості розвитку Литовської держави у ХІІІ-ХІV ст., української держави Павла Скоропадського, конституція Пилипа Орлика. Розглядається версальсько-вашингтонська система як фактор поетапної реалізації політики ліквідації повоєнної системи і широкого застосування тактики поступок (умиротворення) у 30-ті роки ХХ ст.

Розглянуто проблеми використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі. Розкрито психолого-педагогічні аспекти взаємодії між викладачем, учнем і комп'ютером. Запропоновано методичні, педагогічні, психологічні вимоги до побудови комп'ютерних навчальних програм.