Проаналізовано причини виникнення "ніжної революції" в Чехословаччині, її хід і наслідки для внутрішнього розвитку країни та формування нового курсу зовнішньої політики, обставини, за яких два народи - чехи і словаки, що утворили 1918 року єдину державу - Чехословаччину, в кінці 1992 року пішли шляхом створення окремих самостійних держав - Чеської та Словацької Республік. Зазначено, що досвід "ніжної революції" та "мирного розлучення" збагатив історичний розвиток народів Європи.

Розкрито теоретичні засади консультування сім'ї, описано його методи та форми. Проаналізовано особливості розвитку сім'ї за консультування, зокрема, батьківсько-дитячих стосунків, а також після розлучення та у неповних сім'ях.

Раскрыты теоретические основы консультирования семьи, описаны методы и формы. Проанализированы особенности развития семьи в консультировании, в частности, родительско-детских отношений, а также после развода и в неполных семьях.

Розкрито концептуальні засади наукової діяльності історика Ф.І.Леонтовича (1833 - 1910) в галузі дослідження історії Великого князівства Литовського. Проаналізовано земські статистичні описи Херсонської губернії як джерело вивчення демографічної ситуації на Півдні України у 1880 рр. Описано революційний період народницького руху у регіоні та його специфіку. Висвітлено проблеми становлення української археографії в історичній літературі кінця ХІХ ст. - 1980 рр. Значну увагу приділено релігії у суспільстві України. Розглянуто проблеми розлучення в традиційних релігіях країни, взаємовідносин права і релігій в сучасній державі.

Раскрыты концептуальные основы научной деятельности историка Ф.И.Леонтовича (1833 - 1910) в области исследования истории Большого княжества Литовского. Проанализированы земские статистические описания Херсонской губернии как источник изучения демографической ситуации на Юге Украины в 1880 гг. Описан революционный период народнического движения в регионе и его специфика. Освещены проблемы становления украинской археографии в исторической литературе конца ХІХ ст. - 1980 гг. Значительное внимание уделено религии в обществе Украины. Рассмотрены проблемы развода в традиционных религиях страны, взаимоотношений права и религий в современном государстве.

  Скачати повний текст

Наведено характеристику особистості розлучених самотніх чоловіків, встановлено причини розлучення та чинники, що перешкоджають створенню нової сім'ї. Проведено дослідження міжособистісного спілкування та сексуального здоров'я розлучених чоловіків без партнерки. Виявлено особливості їх статевого розвитку та закономірності формування особистісних якостей, що перешкоджають успішній загальній та сексуальній комунікації. Визначено роль соціогенних, психогенних, негативних соціально-психологічних і соматогенних чинників у генезі порушення сексуальної функції й комунікативної неспроможності розлучених самотніх чоловіків. Описано клінічні форми порушення їх сексуального здоров'я та запропоновано ефективну систему психокорекції та профілактики виявлених невротичних, особистісних і сексуальних розладів.

Розкрито зміст поняття, визначено характерні ознаки й особливості правового регулювання розлучення в Україні протягом XX ст. та на сучасному етапі розвитку законодавчої бази. Обгрунтовано необхідність створення нового підходу щодо регулювання шлюбно-сімейних відносин та удосконалення юридичного інструментарію для їх оформлення. Проаналізовано правове регулювання процесу розлучення у більш широкому значенні, ніж розірвання шлюбу, з урахуванням чинних норм сімейного, цивільно-процесуального законодавства та законодавства, що регулює діяльність органів РАЦС. Визначено зміст поняття, форм і видів розлучення. Розкрито сутність і досліджено розвиток інституту розлучення. Розглянуто порядок реалізації права на розлучення за чинним законодавством України. Показано особливості встановлення правового статусу подружжя в процесі та після реалізації права на розлучення у сімейному праві України. Визначено загальні й особливі тенденції у правовому регулюванні розлучення на різних етапах розвитку суспільства. Здійснено дослідження інституту розлучення в історичному розвитку. Проведено порівняльне вивчення особливостей правового регулювання розлучення на різних етапах розвитку правової системи держави. Послідовно проаналізовано поняття та види розлучення, розглянуто його особливості залежно від виду шлюбу. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення окремих норм сімейного, цивільно-процесуального законодавства та законодавства про органи РАЦС.

Проведено комплексний історико-теоретичний аналіз становлення та розвитку правового становища заміжньої жінки в різних країнах від стародавнього до Новітнього часів. Зроблено узагальнююче дослідження таких способів укладання шлюбу, як викрадення, купівля, розглянуто місце дочки в сім'ї як доказ первісного безправного становища заміжньої жінки, а також з'ясовано наслідки невільного та вільного шлюбу, які дають змогу вивчити роль договору в розробці сімейного права. З'ясовано становище жінки як предмет договору. Розглянуто правове становище заміжньої жінки у зв'язку зі спільністю та роздільністю майна подружжя, яке виявляє особисте становище дружини та вдови-опікунки. Проаналізовано фактори, які вплинули на покращання правового становища заміжньої жінки, зокрема, у разі розлучення.

Вперше до наукового обігу введено поняття "життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку, яка пережила розлучення". Виділено й охарактеризовано суспільно-діяльнісний та індивідуально-психічний її рівні. Цілісно розглянуто подію розлучення як динаміку негативних явищ (дестабілізація емоційних стосунків між подружжям, напружені батьківсько-дитячі взаємини до та після розлучення). Досліджено соціальну ситуацію розвитку молодших школярів після розлучення (частоту та характер взаємин між членами неповної сім'ї, вибір і тривалість дружніх стосунків з однокласниками), їх учбову (рівень успішності, негативні чиники впливу) та позашкільну діяльність. Проаналізовано психологічні зміни в особистості дітей, які пережили розпад сім'ї (виразність і стійкість емоційних переживань, ставлення до батьків). Показано відмінності у життєдіяльності молодших школярів залежно від тривалості часового проміжку після розлучення батьків. Розроблено й апробовано психокорекційну програму надання таким дітям психологічної допомоги. Проаналізовано психологічні особливості розвитку особистості дитини у сім'ї після розлучення батьків. Визначено деструктивні чинники взаємин між подружжям та їх вплив на особистість дитини, а також соціальні умови сприятливого перебігу її адаптації до нових стосунків з батьками у неповній сім'ї.

Проаналізовано психологічні наслідки дестабілізації емоційних стосунків між батьками для дитини, узагальнено соціально-психологічний досвід життєдіяльності дитини у неповній сім'ї. З'ясовано, що розлучення батьків обумовлює появу деструктивних почуттів (провини, невпевненості у собі, тривожності, боязкості), які діти переживають протягом тривалого часу після розлучення. Доведено можливість зменшення їх негативного впливу на особистість молодшого школяра шляхом проведення психокорекційної роботи з використанням когнітивно-поведінкового підходу з елементами арт-, казко- й ігротерапії, психодрами та психогімнастики.

Досліджено теорію, методологію та політичну праксеологію вивчення та реалізації потреб національної безпеки України в аспекті збереження політичної, економічної й інформаційної незалежності держави. Особливу увагу приділено вивченню проблем національної ідентичності та взаємовідносин з Росією як провідних у загальній системі національної безпеки та політичного самовизначення України. Розкрито методологічну роль категорії "національна безпека" у розробці політичної теорії взаємовіднсин держав. Доведено, що криза національної ідентичності України як проблема її національної безпеки має об'єктивні та суб'єктивні підстави та суттєво впливає на політичну стабільність у державі. Зазначено, що дана проблема не є специфічною проблемою України, показано її актуальність для Росії та всіх постсоціалістичних держав, зокрема, країн ЄС. Доведено, що цивілізаційний вибір України в аспекті внутрішньо- та зовнішньополітичного вибору влади та населення залежить від багатьох факторів, але провідну роль у даному процесі відіграє чинник українсько-російських відносин, в якому раціонально-прагматичні цінності відходять на другий план, пріоритетного значення набуває соціально-психологічний фактор "розлучення" з метрополією імперії, що супроводжується різного роду соціальними синдромами для обох сторін, особливо у політичній сфері.

Розглянуто проблему становлення та розвитку сімейного права Другої Речі Посполитої у 1918 - 1939 рр. З'ясовано особливості застосування шлюбно-сімейних правових норм, відповідно до чинних нормативних актів, залежно від об'єднаних регіонів. Охарактеризовано основні інститути сімейного права, такі як шлюб, розлучення, сепарація, особисті немайнові та майнові права й обов'язки подружжя, батьків і дітей. Виявлено особливості укладення, розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним залежно від віросповідання подружжя. Проаналізовано основні умови укладення шлюбних договорів, охарактеризовано права та обов'язки батьків і дітей, що виникли їз шлюбної та позашлюбної спорідненості.

Розкрито особливості внутрішньосімейних відносин подружжя у шлюбі. Досліджено питання припинення та розірвання шлюбу у повсякденних шлюбно-сімейних відносинах. Розглянуто порушення подружньої вірності, багатошлюбність, тривалу відсутність або хворобу одного із подружжя, прийняття чернецтва як привід для розлучення.

Представлено виклики, які висуває інформаційний простір перед християнською родиною. Проаналізовано вчення католицьких богословів і філософів ХХ ст. про подружжя. Зазначено, що вони обгрунтовують його неминущу цінність та відповідність людській природі навіть за сучасних умов. Пропаговані мас-медіа вседозволеність і гедонізм у сексуальній сфері провокують подружню невірність, розлучення та руйнують інститут родини.

Вперше у вітчизняній історіографії розглянуто висвітлення на сторінках праць Наталії Мірзи-Авакянц історії повсякденних шлюбно-сімейних відносин. Указано, що дослідниця осмислювала питання укладання шлюбу, розлучення, аналізувала шлюбно-сімейне законодавство. Доведено, що елементи повсякденних шлюбно-сімейних відносин трапляються в доробку вченої 20 - 30-х рр. XX ст. Розглянуто праці дослідниці з історії жінок України, на основі чого виявлено, що Н. Мірза-Авакянц однією з перших в українській радянській історіографії ХХ ст. зобразила українську жінку не просто як наречену, дружину, матір, а як жінку-воїна.

Проаналізовано причини та фактори, що впливають на схильність неповнолітніх до скоєння правопорушення та сформульовано рекомендації для керівника навчального закладу щодо організації профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Визначено причини низької ефективності працівників правоохоронних органів (формальний підхід, відсутність роботи із групою, недостатня допомога в адаптації до життя). Наголошено на проблемі педагогічного впливу на учнів із відхиленнями в моральному розвитку, в якій дуже важливим є особистісно орієнтований підхід. У результаті проведеного експериментального дослідження визначено перелік психотравмуючих факторів, що можуть спонукати малолітнього до скоєння правопорушень (від'їзд одного з батьків на заробітки або розлучення, алкоголізм, насильство в сім'ї та на телебаченні). Запропоновано заходи для організації профілактики правопорушень серед неповнолітніх: ведення картотеки на учнів, щотижневі відвідини проблемних сімей, виховні години, консультативна робота з учнями, батьками, вчителями, співпраця з різними суміжними організаціями.

Проанализированы причины и факторы, влияющие на склонность несовершеннолетних к совершению правонарушения и сформулированы рекомендации для руководителя учебного заведения по организации профилактики правонарушений среди несовершеннолетних. Определены причины низкой эффективности работников правоохранительных органов (формальный подход, отсутствие работы с группой, недостаточная помощь в адаптации к жизни). Сделан акцент на проблеме педагогического воздействия на учащихся с отклонениями в нравственном развитии, в которой очень важен личностно ориентированный подход. В результате проведенного экспериментального исследования определен перечень психотравмирующих факторов, которые могут побудить малолетнего к совершению правонарушений (отъезд одного из родителей на заработки или развод, алкоголизм, насилие в семье и на телевидении). Предложены мероприятия для организации профилактики правонарушений среди несовершеннолетних: ведение картотеки на учащихся, еженедельные посещения проблемных семей, воспитательные часы, консультативная работа с учащимися, родителями, учителями, сотрудничество с различными смежными организациями.

The reasons and factors influencing the propensity of juveniles to commit crimes and makes recommendations to the head of the institution for the organization of prevention of juvenile delinquency. It is noted that the criminal situation in Ukraine has developed into the most dangerous social evil that the current low efficiency of prevention of educational institutions is linked to a certain extent, the inadequate level of socio-legal and professional training for teachers. Determine the causes of low efficiency of law enforcement (formal approach, there is no work with the group, the lack of assistance in adapting to life). The emphasis on the problem of teacher impact on students with disabilities in the moral development, which is very importantpersonally oriented approach. As a result of the pilot study identified a list of stressful factors which can induce a minor to commit a crime (the departure of one parent to work or divorce, alcoholism, domestic violence and on television) as well as for the organization of prevention of juvenile delinquency proposed: maintenance of filing students, weekly visits to troubled families, educational clock, the advisory work with students, parents, teachers, cooperation with various related organizations, etc.

Висвітлено проблему впливу розлучення батьків на дітей молодшого шкільного віку. Наведено практичні рекомендації для подолання психотравмуючих переживань, психологічні техніки, теми уроків і психокоректувальну програму.

Освещена проблема влияния развода на детей младшего школьного возраста. Даны практические рекомендации для преодоления психотравмирующих переживаний, психологические техники и темы уроков, психокоррекционная программа.

It is investigated influence of divorce on children of junior school age. It is presented some practical recommendations for overcoming psychological injuring experiences of divorce by children, psychological techniques and themes of lessons, psycho-correction program

На основе личного опыта работы практическим психологом проанализированы основные психодиагностические методики, используемые в сказкотерапии для определения эмоционального состояния ребенка и определения межличностных отношений в системе родители - ребенок. Предложена авторская психодиагностическая программа для определения эмоционального состояния ребенка и разработки плана психокоррекционной работы. Предложены тесты для работы с детьми младшего дошкольного возраста, позволяющие определить уровень отклонений в психике ребенка в постразводный период родителей.

На основі особистого досвіду роботи практичним психологом проаналізовано основні діагностичні методики, використовувані в казкотерапії для визначення емоційного стану дитини та визначення міжособистісних відносин у системі батьки - дитина. Запропоновано авторську психодіагностичну програму для визначення емоційного стану дитини та розробки плану психокорекційної роботи. Запропоновано тести для роботи з дітьми молодшого дошкільного віку, що дозволяють визначити рівень відхилень у психіці дитини в період після розлучення батьків.

Уточнено значення психологічного феномену "розлучення". Констатовано вплив розлучення на виникнення деструктивних почуттів, депресивних та астенічних психічних процесів, агресивних проявів на вербальному та фізичному рівнях. Розглянуто психолого-педагогічний аспект розлучення в контексті підвищення психологічної компетентності вчителів і батьків в питаннях розуміння емоційного стану дітей та формування сприятливих умов, спрямованих на подолання негативних переживань розлучення. Визначено чинники адаптації дитини до нових умов життя, а саме: розуміння вчителів емоційного стану дитини та відповідне ставлення до неї; позитивні, неконфліктні стосунки батьків одне з одним; емоційно-терапевтичне спілкування кожного з батьків з дитиною; відсутність великої кількості змін у житті дитини відразу після розлучення.

На основі різних соціальних досліджень шляхом опитувань протягом 2002 - 2009 рр. проаналізовано спектр сучасних ціннісних орієнтацій молоді. Молодь умовно розподілено на типологічні групи відповідно до показників орієнтації на певні цінності, ієрархії цих цінностей у їх свідомості, психологічну та поведінкову реакцію на зміну суспільно-політичної ситуації. Простежено зміни у ціннісній свідомості сучасного студентства, які засвідчили розвиток тенденцій її модернізації та постмодернізації. У ході дослідження виявлено тенденції зниження серед студентів (до 9 %) бажання працювати за фахом, збільшення рівня економічно неактивної молоді, постійна присутність проблеми працевлаштування молоді, зростання кількості організацій скінхедів, збільшення проявів ксенофобії та расизму, тощо. Наголошено, що опитані студенти налаштовані на цінність порозуміння з навколишнім соціальним оточенням, проте не мають однозначної реакції на запитання щодо різних явищ у сфері сімейного життя (дошлюбних статевих стосунків, пробних шлюбів, розлучення), хоча налаштовані на дотримання норм чинного законодавства. Акцентовано увагу на зниженні політичної активності молоді за радикалізації характеру протесту.

На основе различных социальных исследований путем опросов на протяжении 2002 - 2009 гг. проанализирован спектр современных ценностных ориентаций молодежи. Молодежь условно разделена на типологические группы в соответствии с показателями ориентации на определенные ценности, иерархией этих ценностей в их сознании, психологическую и поведенческую реакцию на изменение общественно-политической ситуации. Прослежены изменения в ценностном сознании современного студенчества, которые показали развитие тенденций ее модернизации и постмодернизации. В процессе исследования виявлены тенденции снижение среди студентов (до 9 %) желание работать по специальности, увеличение уровня экономически неактивной молодежи, постоянное присутствие проблемы трудоустройства молодежи, увеличение количества организаций скинхедов, увеличение проявлений ксенофобии и расизма и т.д. Отмечено, что опрошенные студенты настроены на ценность взаимопонимания с окружающим социальным окружением, однако не имеют однозначной реакции на вопрос о различных явлений в сфере семейной жизни (добрачных половых отношений, пробных браков, развод), при этом настроены на соблюдение норм действующего законодательства. Акцентировано внимание на снижении политической активности молодежи при радикализации характера протеста.

Range of controversial modern value orientations of students is analyzed in the article ne the basis of sociological research.

Описано дослідження, метою якого - виявлення особливостей релігійних уявлень осіб, які росли без опіки батька. Окреслено основні теоретичні підходи, які пояснюють формування релігійних уявлень в контексті перенесення рис батьків на уявлення про Абсолют. Проаналізовано основні підходи, в яких наголошується на проекції рис саме батька в розвитку уявлень про Бога. Здійснено емпіричне дослідження із використанням відповідних методик. У дослідженні опитано 96 осіб юнацького віку. Серед них: особи юнацького віку з повних сімей (яких виховували і батько і матір); хлопці/дівчата у яких батько помер (напівсироти); та ті юнаки і юнки, батьки яких розлучилися, батько покинув сім'ю і вихованням сина/доньки не займався. На основі здійсненого емпіричного дослідження, опрацьованих даних та результатів математико-статистичного аналізу, доведено, що хлопці й дівчата, батько яких помер, більш позитивно ставляться до свого батька, а також володіють позитивним образом Бога у своїй свідомості. Юнаки та дівчата, які також виховувалися в неповній сім'ї, але причиною цього стало розлучення батьків і батько у вихованні сина/доньки участі майже не брав - мають образу на нього і вважають себе відкинутими батьком (значно частіше, аніж інші групи досліджуваних). Хлопці/дівчата, батьки яких розлучилися і батько не брав активної участі у вихованні сина/доньки найчастіше вважають Бога саме суддею, у порівнянні з контрольною групою (хлопців/дівчат з повних сімей), та з групою досліджуваних, у яку увійшли юнаки/дівчата напівсироти).

Викладено актуальність досліджень щодо вивчення проблеми розлучення. Наведено наукові концепції зарубіжних і вітчизняних авторів щодо особливостей переживання людиною ситуації розлучення. Розкрито зв'язок між індивідуальними характеристиками жінок, що розлучаються, та параметрами їх психічного стану.