Розглянуто актуальні питання археології, антропології, стародавньої та середньовічної історії. Висвітлено проблеми історії матеріальної та духовної культури населення Східної Європи від найдавніших часів до середньовіччя. Проаналізовано хронологію та періодизацію старожитностей райковецької культури, сакральні функції східнослов'янського житла, стаціонарні археологічні артефакти виробництва шкіри.

Викладено основні засади політичної науки в контексті історії розвитку світової політичної думки (в епоху стародавнього світу, середньовіччя, Нового часу), становлення політології як наукової, навчальної та практичної дисципліни. Розглянуто методологічний та методичний інструментарій політології, структуру та особливості функціонування політичної сфери суспільства.

Висвітлено основні етапи розвитку літератури від античності до епохи Відродження, простежено головні тенденції та напрямки її розвитку. Досліджено загальні особливості культурних епох, з'ясовано соціально-історичне та філософське підгрунтя окремих літературних явищ. Теоретично осмислено проблеми перекладу художнього тексту і його роль для розвитку національних літератур.

Розглянуто онтологічні, аксіологічні та інші проблеми в історії світової філософської думки. Детально проаналізовано особливості філософії Стародавнього світу, середньовіччя, західноєвропейської філософії епохи Відродження, Нового часу, а також охарактеризовано німецьке просвітництво ХVIII ст., німецьку класичну філософію на прикладі поглядів Фіхте, Шеллінга, Гегеля, Канта, Фейєрбаха. Досліджено посткласичний розвиток світової філософії у другій половині ХІХ-ХХ ст., зокрема, філософські погляди П.Флоренського і С.Булгакова, філософську антропологію, неофрейдизм, антропологічні орієнтації герменевтики, прагматизму та неопозитивізму. Особливу увагу приділено висвітленню характерних напрямів розвитку філософської думки в культурі Київської Русі, в Україні у другій половині ХІІІ-ХVII ст., в епоху українського просвітництва у другій половині ХVII-XVIII ст., а також формуванню філософських та суспільно-політичних поглядів у ХІХ-ХХ ст. в Україні та в українській діаспорі.

Розглянуто еволюцію теоретико-методологічних підходів ХХ ст. щодо вивчення специфіки етнобуття та етнічних культур, а також антропософські впливи у творчості українських митців - "двадцятників" (Л.Курбаса, П.Тичини, М.Зерова, М.Семенко, Ф.Ернота, Я.Михайліва, А.Чапківського). Значну увагу приділено дуалізму світогляду епохи середньовіччя, соціальній філософії влади у дискурсі М.Фуко, українській культурополітиці тощо.

Досліджено процес розвитку гуманістичної педагогіки від античних часів до наших днів. Висвітлено гуманістичні ідеї у античних виховних системах. Описано дегуманізацію освіти в епоху середньовіччя. Викладено гуманістичні тенденції виховання в Київській Русі. Проаналізовано вплив епохи Відродження на теорію та практику виховання в Європі. Охарактеризовано гуманістичні ідеї та світову педагогічну практику в новітню епоху людства. Відображено сучасні тенденції та проблеми розвитку гуманістичної педагогіки у незалежній Україні.

Зроблено спробу дослідження європейського контексту, на тлі якого розгортається українська національна та громадянська історія. Здійснено порівняльно-історичний соціально-філософський аналіз розвитку громадянської і національної ідеї та форми їх історичного втілення - громадянського суспільства (від греко-римського світу, християнського середньовіччя до епохи Відродження, Нового часу та сучасних громадянських реалій) - в європейській та українській історії, а також виявлено на підставі цього зіставлення перспективи і контури формування громадянського суспільства й української нації.

Досліджено історію розвитку гімнастики в античний період, епоху середньовіччя, а також у XVIII ст. та в першій половині XIX ст. Значну увагу приділено страхуванню та наданню фізичної допомоги під час навчання гімнастичних вправ і основам гімнастичної термінології. Висвітлено особливості методики занять гімнастикою дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку.

Розглянуто соціоморфічні, натуроморфічні, техноморфічні та антропоморфічні моделі дизайну. Значну увагу приділено культурі Стародавнього Єгипту, Ірану, Китаю, класичного Арабського Сходу, античності, середньовіччя, Відродження та Нового часу. Висвітлено явища абстракціонізму, футуризму, кубізму, функціоналізму, машинізму та індустріального мистецтва, описано категоріальний універсум композиції, культурно-історичні типи категоризації дійсності.

Досліджується сутність ігрового феномену, розкривається його місце і роль в окремих культурних епохах: стародавній Схід, античність, середньовіччя. Аналізується концептуальна еволюція поняття гри в філософії. Розглядається ігрова проблематика в творах Канта, Шіллера, К'єркегора, Ортегі-і-Гассета, а також Гьоте, Буркхарда, Гадамера, Ле Гоффа, в яких досліджується проблематика діяльності, свободи, суб'єктивності, природи творчості, буття прекрасного, проблеми світогляду і, особливо, епістемології.

Розглянуто релігійно-міфологічні вірування давніх мешканців території України з найдавніших часів до хрещення Русі на підставі використання даних різних наук - археології, порівняльно-історичного мовознавства, релігієзнавства, поданих в єдності на грунті загального розуміння етноісторичного процесу, що мав місце на українських землях за часів давнини та раннього середньовіччя. Дослідження проведено в широкому світовому контексті, у порівнянні з віруваннями багатьох інших народів (землеробів Південно-Східної Європи, мисливців і рибалок Центрально-Східної Європи) та з урахуванням останніх досліджень.

На основі новітніх досягнень історичної науки висвітлено історію господарства України та провідних держав світу (США, країн Європи). Охарактеризовано особливості економічного розвитку стародавніх цивілізацій (Єгипту, Месопотамії, Індії, Китаю, Греції, Античного Риму) в епоху середньовіччя, а також аналізується процес становлення і розвитку господарства індустріальної та постіндустріальної епох (з XVI ст. до сьогодення). Узагальнено досвід господарського розвитку України, починаючи з періоду формування земельних відносин (IX - середина ХІІ ст.), розглянуто сучасний стан економіки країни, визначено її ціннісні орієнтири, варіантні та альтернативні шляхи розвитку на майбутнє.

Проаналізовано економічні зв'язки населення Північного Причорномор'я з грецькими містами-полісами, розташованими на території України. Розкрито особливості становлення феодального господарства Франції, Англії, Німеччини, Візантії та скандинавських країн. Значну увагу приділено землеволодінню та сеньйоріально-селянським відносинам, агрокультурі та сільськогосподарській техніці в епоху середньовіччя. Охарактеризовано основні аспекти господарського розвитку українських земель у другій половині XIV - XV ст. у складі Польського королівства та Великого князівства Литовського. Окремі розділи присвячено аграрним реформам 1848 і 1861 рр., передумовам виникнення української кооперації, а також характерним рисам Російської та Австро-Угорської імперій. Детально розглянуто економічну політику урядів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії та ЗУНР.

Досліджено історію психолого-педагогічної думки, практичний досвід виховання дітей раннього віку з найдавніших часів до першої третини І-го тисячоліття до н.е., у класичний період VI - IV ст. до н.е., післякласичний період або елліністичний з другої половини IV ст. до н.е. до V ст. н.е., період середньовіччя V - XVII ст., період Відродження XIV - XVI ст. (в Україні цей період визначено з середини XVI до початку XVIII ст.), період розвитку буржуазного суспільства XVII - ХІХ ст., сучасний період - з початку ХХ ст. Висвітлено педагогічні умови виховання дітей, які здобули найбільше визнання у народній свідомості, а також погляди, що розвивались в українській педагогіці.

Обговорено розвиток етногенетичних процесів у середньовічному слов'янському світі. Представлені роботи свідчать про розмаїття поглядів і підходів учених з України, Росії та Білорусі до визначення характеру та сутності етнічних процесів на сході Європи доби середньовіччя та своєрідно характеризують стан і перспективи подальшого дослідження цієї проблематики в згаданих країнах.

Проаналізовано процес формування та розгортання світової філософської думки. Наведено визначення філософії. Висвітлено філософію стародавнього світу: Китаю, Індії, Греції та стародавнього Риму; Середньовіччя та епохи Відродження; Нового часу, зокрема, філософію механіцизму та суб'єктивного ідеалізму, просвітництва, а також класичну німецьку філософію. Проаналізовано ідеалістичні тенденції німецької філософії ХІХ ст. Розглянуто антропологічний матеріалізм. Розглянуто марксистську філософію. Досліджено філософську думку в Росії та Білорусі. Охарактеризовано західну філософію ХХ ст.

Містяться публіцистичні роздуми, есеї, ескізи до портретів визначних діячів українського Відродження, подвижників української культури, духовності: Петра Могили, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Івана Огієнка, Михайла Грушевського, Володимира Вернадського, Дмитра Яворницького, Дмитра Багалія, Матвій Яворського, Наталії Полонської-Василенко. Автор намагається осмислити історію України, дошукується до першопричин поразок та невдач українців, які впродовж довгих віків гнулись у чужоземному ярмі й не могли вибороти свою державу, втрачену в епоху середньовіччя. Розкривається технологія творення Російської імперії, висвітлюються злочини царів та компартійних верховодів. Показана трагедія українського народу на лихих дорогах історії.

Запропоновано результати Всеукраїнського наукового семінару, проведеного 29-30 травня 1998 року на базі Острозької Академії. На сучасному науковому матеріалі осмислюються проблематика і поетика драми "Камінний господар" Лесі Українки. Автори досліджують зв'язок цього вершинного твору української письменниці із естетичним досвідом світової літератури, зокрема, із середньовічною естетикою, успішно апробуючи різні наукові методики - міфологічну, структуральну, феміністичну.

Наведені загальні основи педагогіки, розкриваються її предмет та завдання, головні категорії, методи педагогічних досліджень, основні закономірності, вікові та індивідуальні особливості розвитку дитини. Розглядається особистість учителя сучасної школи, система освіти в Україні, закон про освіту, концепція педагогічного виховання, педагогічний процес як система і педагогічні технології виховання та навчання. Висвітлюються загальні положення теорії навчання: дидактичні основи процесу навчання, закономірності, принципи, методи і засоби навчання, види і форми організації навчання. Містяться основні положення сутності процесу виховання, принципи виховання згідно з концепцією національного виховання, його головні методи та види. Багато уваги приділяється моральному вихованню та самовихованню, патріотичному вихованню та формуванню культури міжнаціональних відносин, роботі з обдарованими дітьми, а також особливостям виховання "трудних підлітків". Розглянуті основні напрямки роботи класного керівника, його провідна роль у розвитку дитячого самоврядування. Пропонуються нариси з історії педагогіки, які характеризують питання педагогічної культури стародавньої Греції та Риму, освіти та виховання у епоху середньовіччя та Відродження, педагогічних поглядів просвітян Нового часу. Велика увага приділяється розвитку української педагогічної думки з часів Київської Русі і до кінця ХІХ ст.

Викладено курс лекцій з історії світової культури, який дозволяє виявити сутність, структуру та функції культури як складного суспільного феномена, а також її роль у житті, творчості та самоудосконаленні особи, в гуманізації суспільних відносин. Розкривається єдність і різноманітність культур світу - Стародавнього Єгипту, Месопотамії, Стародавнього Ірану, Індії, Китаю, Японії, класичного Арабського Сходу, Австралії, доколумбової Америки, народів Чорної Африки, кочівників Євразії, Стародавніх Греції та Риму, Візантії, Середньовічної Русі, Західної Європи від середньовіччя до ХХ ст.