В результаті вивчення фізичного розвитку і захворюваності (соматичного статусу), як об'єктивних компонентів здоров'я плавскладу Чорноморського пароплавства за період 1987-1997 рр., чоловіки віком від 18 до 60 років - 20000 осіб; жінки віком від 18 до 50 і більше років - 5000 осіб; розроблені нормативи і оціночні таблиці (шкали регресії) фізичного розвитку плавскладу (чоловіків і жінок); розроблена схема оцінки фізичного розвитку плавскладу; встановлений рівень захворюваності залежно від умов життєдіяльності; розроблена схема оцінки соматичного статусу. У 1998 р. на 104 моряках, ретельно обстежених профвідбором у поліклініці плавскладу, та на 445 моряках контрольної групи в УНДІ морської медицини виконано психофізіологічне тестування та досліджено психофізіологічний статус (ПФС), як компонент здоров'я, отримано формулу розрахунку психофізіологічного віку (ПФВ) та психофізіологічного статусу, а також розроблено методику оцінки ПФС.

Наведено результати ультразвукового обстеження пацієнтів (чоловіки віком від 20 до 35 років), хворих на хронічні вірусні гепатити (ХВГ). Встановлено збільшення лінійних розмірів селезінки у хворих порівняно з чоловіками контрольної групи. Не знайдено зміни ехогенності паренхіми селезінки у випадку ХВГ. Ультразвукове обстеження селезінки з використанням методу денситометрії селезінки у порівнянні з ехогенністю шкіри рекомендовано для впровадження у практичну діяльність.

Вивчено особливості синдромокінезу, клінічних закономірностей формування та патопсихологічної структури постшизофренічних депресій (ПШД). Обстежено 91 хворого на ПШД (чоловіки віком 20-45 років). Визначено шість типів ПШД і чотири варіанти їх протікання у ремісіях. Доведено, що визначені типи ПШД підлягають певному синдромокінезу залежно від стадії захворювання. Тривожно-депресивний тип змінюється на дистимічний, астено-депресивний на депресивно-апатичний, депресивно-дистимічний на депресивно-іпохондричний. Протікання ПШД змінюється від ремітивного до континуального. Доведено, що типи ПШД формуються залежно від клінічної структури нападів; на патопсихологічному рівні депресивний афект характеризується різними змінами його сенсової основи. Встановлено, що ПШД - це складні процесуальні депресивні симптомокомплекси, які характеризують різний ступінь прогредієнтності шизофренії у ремісіях.

Отримано результати, що свідчать про позитивну дію лазерної терапії, яка проявляється у покращанні стану плоду, підвищенні адаптаційних можливостей новонародженого та його резистентності до захворювань.

Для зменшення травматизації під час проведення корекції деформації передпліччя внаслідок травм дистального метаепіфіза з урахуванням характерних біомеханічних змін, що виникають під час формування променевої косорукості, модифіковано існуючу методику черезкісткового остеосинтезу за цієї патології. За період з 1998 до 2000 рр. 12 хворим з посттравматичною променевою косорукістю (8 жінок та 4 чоловіки), вік яких складав від 14 до 62 років, виконано оперативні втручання за розробленою методикою. У 8 хворих отримано відмінні та у 4 - добрі результати. Ускладнень, пов'язаних з ушкодженням судин і нервів, не відзначено. 8 з 12 пацієнтів повернулись до праці через 2 тижні після демонтажу апарата. Середній строк лікування посттравматичної косорукості I та II ступенів склав 12 тижнів.

Отримано результати, які слугують підставою для проведення поглиблених досліджень кінематичних і динамічних структур прийомів, що найчастіше застосовуються під час змагань спортсменами високої кваліфікації для втілення відповідно орієнтованих програм спеціальної швидкісно-силової підготовки борців.

Проаналізовано, що за останні 20 років (1981 - 2000 рр.) розшаровуючі аневризми аорти (РАА) виявлено у 131-го померлого. При цьому у 1991 - 2000 рр. кількість РАА збільшилась у 2 рази у порівнянні з 1981 - 1990 рр. Серед причин РАА виявлено: атеросклероз - 83 спостереження, кістозний медіанекроз аорти - синдром Гзеля - Ердгейма - 25, неспецифічний аортоартеріїт - 9, синдром Марфана - 4, сифіліс - 1, інші причини - 9. Серед померлих переважали чоловіки (80,2 %), серед них 23,2 % - віком до 50-ти років. У більшості випадків аневризми локалізувались у низхідній частині аорти. Ураження всієї аорти із розшаруванням та утворенням двостовбурового просвіту найчастіше виявлялося за синдрому Гзеля - Ердгейма.

Отримані результати дають підставу для проведення поглиблених досліджень кінематичних і динамічних структур прийомів, які найчастіше застосовуються в змагальних сутичках спортсменами високої кваліфікації та для проектування відповідно орієнтованих програм спеціальної швидкісно-силової підготовки борців.

Розглянуто причини виникнення та патогенетичні особливості еректильної дисфункції (ЕД) у чоловіків, які страждають на доброякісну гіперплазію передміхурової залози. Проаналізовано вплив простатектомії на стан статевої функції чоловіків. Висловлено припущення про більшу доцільність проведення позадулонної простатектомії з метою зниження частоти виникнення ЕД.

Проаналізовано імунні та метаболічні порушення у 112 учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС з дистрофічними захворюваннями сітківки (чоловіки віком від 32-х до 56-ти років). Офтальмологічне обстеження показало, що двобічну макулодистрофію діагностовано у 82-х (73,2 %), периферичну хоріоретинальну дегенерацію - у 39-ти (34,8 %), гіпертонічну ретинопатію - у 12-ти (10,7 %). У 21-го (18,8 %) хворого виявлено поєднану патологію органу зору (макулодистрофію та периферичну хоріоретинальну дегенерацію або гіпертонічну ретинопатію). Встановлено, що дистрофічні захворювання сітківки зустрічаються в 6,7 разів частіше, ніж у чоловіків того ж віку, які мешкають у тому ж регіоні та не брали участі в ліквідаційних роботах на ЧАЕС (група контролю). Дистрофічні захворювання сітківки в учасників ЛНА на ЧАЕС зустрічаються в середньому у віці 38 років, в той час як у групі контролю - в 50 років. У патогенезі дистрофічних захворювань сітківки велику роль відіграють імунні порушення: активація аутоімунних та імунокомплексних реакцій, розвиток вторинної імунної недостатності. Встановлено розвиток синдрому ендогенної метаболічної інтоксикації, що характеризується підвищенням рівня "середніх молекул" в крові, активацією процесів перекисного окиснення ліпідів на фоні зниження активності ферментів антиоксидантного захисту. Імунні та метаболічні зміни мають велике значення в патогенезі та прогресуванні дистрофічних захворювань сітківки.

Вивчено рівні артеріального тиску (АТ) серед військовослужбовців різних вікових категорій відповідно до нової класифікації АТ (ВООЗ - МТГ, 1999 р.). В ході триразового виміру АТ у 22 012 осіб, середній вік яких становив 36,5 + 0,1 років, із них 16 206 були чоловіки, а 5 806 - жінки, артеріальну гіпертонію (АГ) виявлено у 19 % обстежених. Відзначено чітку залежність поширеності АГ від віку як у чоловіків, так і у жінок. Оптимальний АТ, згідно з класифікацією, у жінок зустрічався в два рази частіше, ніж у чоловіків, тоді як високий нормальний АТ зареєстровано у 18,2 % чоловіків і 13,5 % жінок. Одержано дані про поширеність АГ в ході цільового обстеження військовослужбовців перевищують офіційні статистичні дані поліклінік військово-медичних служб на 35 - 45 % і свідчать про переваги проведення цільових медичних оглядів замість поглиблених медичних обстежень за єдиною для всіх схемою. Зроблено висновок про необхідність активної роботи щодо виявлення АГ серед військовослужбовців і проведення серед них профілактики серцево-судинних захворювань.

На підставі обстеження 395-ти подружніх пар, в яких чоловіки хворіли на неврастенію, обсесивно-компульсивний і соматичний розлади, виявлено причини та механізми розвитку подружньої дезадаптації та порушення функціонування сім'ї за даної патології. Вивчено й описано клінічні форми первинної сексуальної дисфункції та сексуальної дезадаптації, розкрито їх зв'язок з формами невротичного розладу та соматизованим розладом. Розроблено критерії диференціальної діагностики первинних і вторинних сексуальних розладів, а також різних форм первинної сексуальної дисфункції у чоловіків і дезадаптації подружжя. Запропоновано нову ефективну систему для психотерапевтичної корекції порушення подружньої адаптації та випадків невротичних і соматизованих розладів у чоловіків.

Ключ. слова: фосфенэлектростимуляция, миопия, частотные режимы
Індекс рубрикатора НБУВ: Р670.211.2-542

Рубрики:

Короткозорість (міопія)

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено, що в Україні кількість інвалідів, які потребують ортезування, складає 13 754 чоловіки, з них дітей до 16-ти років - 57,2 %. Недоліками ортопедичних апаратів є застосування шкіри та дуже важких шин. Визначено конструкції, підібрано матеріали, запропоновано виготовлення системних шин та більш широке застосування термопластичних матеріалів, удосконалено технологію виготовлення ортопедичних апаратів.

Досліджено концентрації амінокислот у кавернозній крові в стані спокою та після еротичної відеостимуляції, використовуючи метод іонообмінної хроматографії. Досліджувані чоловіки були розділені на дві групи: до 1-ї увійшли 12 хворих зі змішаною еректильною дисфункцією, до 2-ї (контрольної) - 11 волонтерів із нормальною ерекцією. Стан кавернозної гемодинаміки досліджено за допомогою методу реофалографії. Одержано наступні результати: у процесі сексуального збудження у здорових чоловіків відбувається зниження вмісту проліну, оксипроліну, валіну, орнітину та фенілаланіну. Порівняння концентрацій амінокислот роздільно за групами показало вірогідне підвищення зазначених амінокислот, а також лізину в осіб з еректильною дисфункцією. Зазначено, що ці амінокислоти відіграють певну роль у розвитку еректильної дисфункції.

Вивчено та проаналізовано клініко-епідеміологічні характеристики політравми у постраждалих літнього віку та визначено причинні фактори недоліків у наданні медичної допомоги постраждалим даної вікової групи. Встановлено наявність вірогідного зв'язку ризику виникнення летального результату у разі отримання політравми літніми людьми від статевої ознаки (жінки мають ризик в 1,3 рази вище ніж чоловіки). Вперше проведено наукове обгрунтування реалізації медичних технологій надання екстреної медичної допомоги постраждалим літнього віку з політравмою.

Проаналізовано післяопераційні ускладнення та стан сексуальної функції у чоловіків після лікування доброякісної гіперплазії простати.

  Скачати повний текст

Ключ. слова: хронічна серцева недостатність, скелетні м'язи, толерантність до фізичного навантаження
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-3

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: кава-фильтр, осложнения имплантации, венозные тромбозы и эмболии
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.035

Рубрики:

Тромбоз і емболія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ