Розглянуто теоретичні питання та методику дослідження територіально-нозологічної структури захворюваності населення. Проаналізовано сучасну демографічну ситуацію у Сумській області. Основну увагу приділено територіальним відмінностям поширеності хвороб серед мешканців регіону. Розкрито основні закономірності та принципи територіальної організації системи медичного обслуговування у Сумській області та досліджено вплив навколишнього середовища на стан здоров'я населення.

Вивчено вплив алкілселенонафтиридина на морфофункціональні і біохімічні прояви діабетичної кардіоміопатії при моделюванні стрептозотоцинового цукрового диабету. Встановлено, що при розвитку стрептозотоцинового цукрового діабету в сироватці крові підвищується рівень глюкози та фруктозаміну. Прогресує окислювальний стрес, який ініціює підвищення, а зі зростанням експозиції експерименту - зниження активності каталази та рівня церулоплазміну. В міокарді шлуночків серця відбуваються дегенеративні зміни, які проявляються: збільшенням маси міокарда шлуночків серця не залежного від зміни рівня загальної води; зниженням електричної активності серця з деформацією зубців P і R і зміною тривалості сегментів P - Q і S -Т з вираженою депресією сегмента S - Т; зміною гістоструктури з появою осередків ішемічного ураження, геморагічної інфільтрації та венозного повнокров'я; підвищенням активності лактатдегідрогенази й амінотрансфераз (більшою мірою аспортатамінотрансферази), що ініціює зростання коефіцієнта де Рітіса. Змінюється співвідношення ліпідного комплексу: знижується рівень ліпопротеїнів високої щільності на тлі підвищення рівня загального холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької і дуже низької щільності. Морфофункціональні та біохімічні показники (що обумовлюють дегенеративні зміни в серці в динаміці розвитку стрептозотоцинового цукрового діабету) класифіковано як прояви діабетичної кардіоміопатії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ314.043(4УКР)6 + Щ314.043(5КИТ)6

Рубрики:

Вокальні жанри камерного репертуару

Шифр НБУВ: РА436383 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ314.043(4УКР)6 + Щ314.043(5КИТ)6

Рубрики:

Вокальні жанри камерного репертуару

Шифр НБУВ: РА436383 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено показники клітинного, гуморального та неспецифічного імунітету на фоні артеріальної гіпертензії залежно від тяжкості перебігу захворювання, якості життя та добового профілю артеріального тиску. Встановлено характер порушень імунних показників при артеріальній гіпертензії різного ступеня (на основі оцінки станів клітинної та гуморальної ланки системного імунітету, неспецифічного протиінфекційного імунітету, добового моніторингу тиску і зміни кількості загального холестерину в крові). Виявлено особливості стану клітинної та гуморальної ланки системного імунітету при артеріальній гіпертензії, що протікає з ускладненням. Встановлено закономірні зміни добового коливання артеріального тиску для артеріальної гіпертензії з ускладненнями.

Комплексно та цілісно досліджено історію та теорію камерного вокального виконавства Китайської Народної Республіки (далі - КНР) і специфіку формування виконавської майстерності камерних співаків у вищих музичних закладах України. Виявлено стан розроблення проблеми, визначено поняттєве поле дослідження (камерна вокальна музика, камерна вокально-ансамблева музика, камерний співак, камерне вокальне виконавство). Розроблено жанрову типологію камерно-вокальної музики. Відстежено динаміку розвитку камерно-вокального виконавства КНР. Обґрунтовано інноваційні процеси у камерно-вокальному виконавстві КНР. З’ясовано специфіку виконавської практики співаків з КНР на прикладі роботи кафедри сольного співу Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Доведено, що унікальність камерного вокального виконавства КНР полягає у взаємодії традицій української та китайської вокальних шкіл, що розвивається під впливом євроінтеграційних змін в соціокультурному просторі двох країн.

Розглянуто основи превентивної фізичної реабілітації вертебрільної патології, що спрямована на профілактику захворювань хребта та надання реабілітаційної допомоги на донозологічному етапі діагностики функціональних і дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта. Особливу увагу приділено розробці концепції превентивної реабілітації вертебрапьної патології у молоді. Сформовано теоретико-методологічну модель превентивної фізичної реабілітації. Представлено комплексну програму діагностики рівня здоров'я, психосоматичного стану та якості життя студентської молоді. Розроблено алгоритми надання реабілітаційної допомоги в системі превентивної фізичної реабілітації вертебральної патології. Наведено конкретні методики визначення рівня здоров'я, психологічні тести, схеми клінічного обстеження студентів, методики експрес-діагностики соматичного стану за допомогою методів нетрадиційної медицини, критерії ефективності реабілітаційного процесу й етапи постановки реабілітаційногс діагнозу, інтегративні технології масажних маніпуляцій, способи диференційованої побудови реабілітаційного процесу, авторські методи психокорекції та проведення маніпулятивного лікування.

Розроблено модель формування математичної компетентності майбутніх учителів фізико-математичних спеціальностей у фаховій підготовці, що містить мету, складові компоненти математичної компетентності (змістово-предметний, когнітивно- процесуальиий, пошуково-дослідницький), підходи (системний, особистісно-орієнтований, діяльнісний, інтегративний, компетентнісний) та принципи (загально- дидактичні та специфічні: мотивації, якісної організації самостійної роботи, інтегративності навчання, професійної спрямованості, доцільного використання комп'ютерно-орієнтованих технологій), зміст (вдосконалення навчальних планів), методи (засновані на рівнях пізнавальної активності студентів, метод математичного моделювання, аксіоматичний, кейс-метод, метод проектів), форми (пов'язані з кількісною характеристикою студентів, лекції, практичні, семінари, самостійна робота, навчально-дослідницька робота) та засоби навчання (робочий зошит, комп’ютерно- орієнтовані технології, соціальні інтернет-мережі), критерії (когнітивний, процедурно- технологічний, інтелектуальний), показники (обсяг знань, глибина знань, процедурні навички та технологічні вміння, системність знань, прогностичні вміння та варіативність мислення) та рівні сформованості (низький, середній, достатній, високий) математичної компетентності майбутніх вчителів фізико-математичних спеціальностей у фаховій підготовці. Проведено діагностику рівнів сформованості в майбутніх учителів кожного компонента математичної компетентності. Виконано статистичне опрацювання отриманих даних підтверджує статистично правдиві висновки про ефективність моделі формування досліджуваної компетентності.

Розглянуто процес професійної підготовки майбутніх учителів інформатики у закладах вищої освіти. Уперше розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності засобами електронних освітніх ресурсів, яка включає взаємоповязані структурні компоненти (концептуальний, змістовий, процесуальний, оцінний), етапи залучення електронних освітніх ресурсів (підбір/удосконалення/розробка електронних освітніх ресурсів, впровадження електронних освітніх ресурсів, аналіз результатів), форми (лекції-консультації, лабораторні практикуми, семінари, самостійна робота, змішане навчання, відеоконференції), методи (проблемно-пошукові, евристичні, метод проєктів, тренінги тощо) й засоби (електронні навчальні видання, електронні засоби навчального призначення, комп'ютерні навчальні системи, педагогічні програмні засоби, електронні навчально-методичні матеріали), що забезпечують якісну підготовку майбутнього учителя інформатики до професійної діяльності засобами електронних освітніх ресурсів. Обґрунтовано структурні складові професійної готовності вчителя інформатики (предметна, методична, психологічна). Розроблено критерії (теоретичний, технологічний, особистісний), показники (обсяг знань, глибина знань, процесуальні дії, мотивація, самоаналіз) та рівні (фактичний, операційний, аналітико-синтетичний, творчий) готовності до професійної діяльності вчителя інформатики та методики їх визначення. Уточнено поняття "електронний підручник" та "готовність майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності".

З'ясовано особливості розвитку жіночої гімназійної освіти Північного Сходу України в другій половині XIX - на початку XX століття як історико-педагогічного феномену. Виявлено стан наукового розроблення проблеми та класифіковано джерельну базу дослідження. Обґрунтовано доцільність застосування історичного, регіонального, персонологічного та гендерного підходів до дослідження проблеми розвитку жіночої гімназійної освіти Північного Сходу України. Виокремлено етапи розвитку жіночої гімназійної освіти у досліджуваний період як історико-педагогічного феномену. Схарактеризовано змістові засади навчально-виховного процесу в жіночих гімназіях Північного Сходу України другої половини XIX - початку XX століття. Окреслено організаційно-методичні засади діяльності жіночих гімназій Північного Сходу України у досліджуваний період.

Розкрито сутність педагогічної технології персоніфікації в галузі мистецької освіти. Уточнено поняття вокальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в контексті компетентнісної парадигми. Розкрито сутність персоніфікованої проєкції вокальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, з'ясовано її компонентну структуру. Обґрунтовано методологічне забезпечення (наукові підходи, педагогічні принципи) та методику (педагогічні умови, техніки та методи) вокальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва засобами технології персоніфікації. Визначено критерії, показники та рівні оцінювання стану вокальної підготовленості майбутніх учителів музичного мистецтва. Експериментально перевірено ефективність методики вокальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва засобами технології персоніфікації.

Представлено результати комплексного дослідження в галузі теорії та методики музичного мистецтва щодо проблеми формування комунікативної культури майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі диригентсько-хорового навчання. Розкрито феномен комунікації в науковому дискурсі, специфіку комунікативної функції музичного мистецтва та диригентсько-хорової підготовки. Визначено сутність наукового словосполучення "комунікативна культура майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі диригентсько-хорового навчання". Обґрунтовано зміст і структуру комунікативної культури майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі диригентсько-хорового навчання, розроблено та теоретично обґрунтовано методику її формування. Визначено критерії та показники оцінювання комунікативної культури майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі диригентсько-хорового навчання, схарактеризовано їх рівні. Експериментально перевірено ефективність запропонованої методики формування комунікативної культури майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі диригентсько-хорового навчання.

Уперше цілісно розроблено, обґрунтовано й експериментально перевірено модель формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до професійно-педагогічного проєктування, яка складається з цілепрогностичного (мета та прогноз), концептуально-методологічного (методологічні підходи, принципи, педагогічні умови, компоненти готовності до професійно-педагогічного проєктування), дидактико-методичного (зміст, методи, форми, засоби й етапи процесу формування готовності до професійно-педагогічного проєктування), програмно-організаційного (критерії, показники, рівні готовності до професійно-педагогічного проєктування та інструментарій), аналітико-коригувального блоків (вимірювання й оцінка результату та коригувально-розвивальні заходи). Визначено критерії, показники та рівні (низький, середній, високий) готовності майбутніх інженерів-педагогів до професійно-педагогічного проєктування. Уточнено сутність готовності майбутніх інженерів-педагогів до професійно-педагогічного проєктування та її структуру.

Досліджено розвиток ансамблю скрипалів в системі західноєвропейської та вітчизняної музично-виконавських традицій. Охарактеризовано історичну генезу ансамблевого скрипкового мистецтва в європейській культурній традиції як передумову кристалізації його сучасного різновиду - ансамблю скрипалів, виявлено специфіку ансамблю скрипалів у жанровій системі струнно-смичкового інструменталізму, проаналізовано еволюцію скрипкового ансамблевого виконавства в українській музичній культурі XIX - XXI століть, обгрунтовано художньо-естетичні та виконавські особливості скрипкового ансамблевого професіоналізму, визначено стан сучасної екзистенції ансамблю скрипалів у мистецькому просторі Слобожанщини. Удосконалено теоретичну платформу щодо вивчення функціональної специфіки скрипкового ансамблю, його музично-виражальні можливості за різними інструментальними модифікаціями (сольною, ансамблевою оркестровою). Подальшого розвитку набули наукові уявлення про генезис, жанрові та виконавські аспекти розвитку скрипкового ансамблю в західноєвропейській та українській музичній традиції.

Розкрито теоретичні засади формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх вчителів фізики засобами електронних інтернет-технологій. Розроблено й експериментально перевірено модель формування інформаційно-комунікативної компетентності як складової професійної освіти. Обгрунтовано поняття "формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх вчителів фізики засобами електронних інтернет- технологій" як цілеспрямований процес впливу на суб'єктів навчання, майбутніх учителів фізики, який передбачає формування в них здатності вирішувати типові професійні завдання на основі використання електронних інтернет-технологій. Розкрито структуру інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх учителів фізики через сукупність взаємопов'язаних компонентів: знаннєвого, процесуального та особистісного. Розроблено модель формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх учителів фізики засобами електронних інтернет-технологій містить чотири взаємопов'язані блоки: мотиваційно-цільовий, організаційно-педагогічний, контрольно-оцінювальний та результативний.

Розглянуто процес професійної підготовки майбутніх магістрів гуманітарного профілю у закладах вищої освіти. Теоретично обґрунтувано й експериментально перевірено педагогічні умови розвитку конструктивного лідерства майбутніх магістрів гуманітарного профілю. Уперше розроблено й обґрунтовано педагогічні умови розвитку конструктивного лідерства майбутніх магістрів гуманітарного профілю у процесі професійної підготовки (цілеспрямований професійний та особистісний розвиток майбутніх магістрів засобами просвітницької діяльності, консультування та тренінгу; засвоєння суб'єктами освітнього процесу системи знань про явища конструктивного лідерства та лідерського домінування; поглиблення практичного досвіду конструктивного лідерства майбутніх магістрів у процесі професійної підготовки; використання групових тренінгових форм роботи з суб'єктами освітнього процесу). Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель їх реалізації. Уточнено та поглиблено зміст понять "конструктивне лідерство" (особливе явище у академічній групі, що полягає у виправданому соціальному впливі на інших членів групи шляхом їх мотивування, усвідомленого та конструктивного спрямування їх освітньо-наукової та іншого роду діяльності на досягнення спільної для членів групи мети) та "лідерське домінування" (особливе явище в академічній групі, що полягає у невиправданому використанні влади для задоволення власних потреб і негативному, часто деструктивному, впливі на розвиток академічної групи та результативність освітнього процесу, і розглядається як засіб досягнення власних корисливих цілей). Визначено особливості цих явищ у майбутніх магістрів гуманітарного профілю. Розвинуто сучасні підходи до психолого-педагогічного супроводу майбутніх магістрів гуманітарного профілю у процесі їх професійної підготовки з метою розвитку у них конструктивного лідерства.

Увагу приділено осмисленню категорії піанізму, її основних функціональних елементів (прийом; техніка; стиль; майстерність; артистизм; школа; мистецтво), розробці наукового тлумачення як універсальної метасистеми. Проаналізовано дослідницьку літературу, присвячену визначенню піанізму, що дозволила класифікувати та систематизувати типові наукові тлумачення поняття. Досліджено історію розвитку піанізму, задля обґрунтування його історичної та практичної цінності в музичній науці. Аргументовано, що в умовах розвитку сучасного музикознавства виникає потреба у системному підході до тлумачення поняття піанізму. На основі компаративного аналізу диференційовано специфіку лондонського та віденського піанізму в аспекті прояву дії закону історичної синхронізації. У результаті узагальнення наукових праць щодо осмислення процесу виникнення фортепіано, на основі дії методу порівняльного аналізу вивчено історико-художнє значення фортепіанного спадку М. Клементі як основоположника лондонської піаністичної школи і Й. Н. Гуммеля – завершувача історії віденської фортепіанної школи у процесі формування й узагальнення функцій класицистичного піанізму останньої третини ХVIII – першої чверті ХІХ століть. Спираючись на діалектику необхідності та свободи в музичному мистецтві, установлено співвідношення цих категорій у художньому бутті фортепіанних творів минулого та сучасності, де під свободою розуміється така міра "виконавських вольностей", яку може, згідно з еталонами та ідеалами історико-художньої епохи, дозволити собі інтерпретатор, а під необхідністю - той ступінь заданості, який закладений композитором. На основі детального аналізу концертно-виконавської, теоретико-педагогічної та композиторської діяльності М. Клементі та Й. Н. Гуммеля виявлено творчий універсалізм особистостей, що відіграли провідну роль у формуванні категорії піанізму як метасистеми, та настанови яких і дотепер актуальні у вітчизняній виконавській практиці (концертній та навчальній).

Комплексно досліджено проблему формування музично-виконавського самоконтролю майбутніх учителів музики в процесі навчання гри на фортепіано. Розкрито механізми функціонування самоконтролю як міждисциплінарного феномену. Визначено сутність і компонентну структуру музично-виконавського самоконтролю в проєкції навчання гри на фортепіано майбутніх учителів музики. Розроблено методику формування музично-виконавського самоконтролю майбутніх учителів музики в процесі навчання гри на фортепіано. Визначено критерії, показники та рівні сформованості музично-виконавського самоконтролю майбутніх учителів музики в процесі навчання гри на фортепіано. Експериментально перевірено ефективність методики формування музично-виконавського самоконтролю майбутніх учителів музики в процесі навчання гри на фортепіано.

Дисертація є комплексним дослідженням у галузі теорії та методики музичної педагогіки щодо проблеми формування цілісного уявлення про музичний твір у майбутніх учителів музики. У роботі розкрито сутність цілісного уявлення про музичний твір у проекції на музично-виконавську діяльність майбутнього учителя музики. Визначено компонентну структуру цілісного уявлення майбутнього вчителя музики про музичний твір. Обґрунтовано методику формування цілісного уявлення про музичний твір у майбутніх учителів музики. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості цілісного уявлення про музичний твір у майбутніх учителів музики. Експериментально перевірено ефективність методики формування цілісного уявлення про музичний твір у майбутніх учителів музики.

Наведено результати комплексного дослідження у галузі теорії та методики музичного навчання, що присвячене процесу формування художньо-герменевтичної компетентності магістрів музичного мистецтва та хореографії. Виявлено педагогічний потенціал сучасної теорії герменевтики мистецтва. Уточнено сутність художньо-герменевтичної компетентності магістрів музичного мистецтва та хореографії, визначено її компонентну структуру. Розроблено методику формування художньо-герменевтичної компетентності магістрів музичного мистецтва та хореографії. Обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості художньо-герменевтичної компетентності магістрів музичного мистецтва та хореографії. Експериментально перевірено ефективність пропонованої методики формування художньо-герменевтичної компетентності магістрів музичного мистецтва та хореографії.